Таємне Товариство Близнюків, або Чудовисько озера Лох-Ойх та інші страховища

Замість епілогу

Власне, з того моменту, як Кактус вирішив піти на співпрацю з Таємним Товариством Близнюків, результат операції "Антижаб-4" можна було передбачити. Дізнавшись, що ми захопили Тютю, Кактус був готовий розкрити будь-які синьомордівські таємниці. Так ми довідалися про існування потайного виходу з підземної фабрики двійників, яким користувався Тютя, щоночі непомітно проникаючи в підземелля.

Саме крізь цей прохід він вивів на поверхню Трепа групу двійників, коли мої батьки з усією командою, що працювала на розкопках кромлеха, вирушили на Міжнародну конференцію дослідників мегалітів до Глазго. А до маєтку Мак-Байбака хитрий синьоморд добрався, використавши дельтаплан мого тата. Адже батьки здавна захоплювалися цим видом спорту, а над верхівкою Трепа завжди можна було вловити потужні повітряні потоки й летіти у потрібному напрямку.

Проникнувши в замок Мак-Бака під виглядом шотландського горянина, Тютя виманив господаря, приславши йому повідомлення про пожежу в його заповіднику. Головною його метою було знищення всієї нашої організації, члени якої вже тричі рятували Землю від хижих космічних прибульців. За допомогою парасольки-паралізатора він ввів у стан летаргії найдосвідченіших членів ТТБ і команду Таємного Товариства Ботанів. Адже нас він ненавидів найбільше і хотів помститися за те, що минулого року ми захопили синьомордівський інкубатор і завадили космічним хижакам знищити людську цивілізацію.

Того ж дня ми перевезли всіх прибічників Тюті до маєтку Мак-Байбака і тимчасово розмістили їх у циркових вагончиках. Згодом їх мали перевезти до заповідника, де у Бакового родича-мільйонера була дослідницька база. Саме там моя бабуся, вона ж видатна учена та винахідниця Соломія Джура, збиралася вести спостереження за мутаціями цих істот і, по можливості, повернути їм людську подобу.

Робота на горі Підстава також мала продовжитись. Адже Луна-Лі та команда ботанів твердо вирішили створити популяцію синьомордів, цілковито позбавлених хижих інстинктів. Як стверджує Луна-Лі, її вихованка Зізі – найкращий приклад того, що це можливо. І називати їх синьомордами вона категорично відмовляється. До речі, я також долучуся до своїх друзів-ботанів, бо впевнений, що попереду на нас чекають фантастичні відкриття та шалені пригоди!

Здається, це майже все, про що я хотів розповісти, виконуючи роль літописця Таємного Товариства Близнюків. Хоча, ні! Забув сказати про подальшу долю наших штучних близнюків. Вони тепер живуть, тобто зберігаються, у сільській садибі бабусі Солі й дуже їй допомагають по господарству.

Ну, і, напевно, ви б хотіли дізнатися, про що ж ішлося в написі, який мій тато знайшов на камені посеред стародавнього кромлеха-мегаліта на горі Треп? Так от, якось сидячи у замку Мак-Байбака у тій самій бенкетній залі, куди мене колись заманив підступний синьоморд Тютя (ми тепер часто там гостювали), батько сказав:

– На кам’яній брилі було написано: «Кожна жива істота, що потрапить до цього місця у момент, коли вогняна блискавка розколе камінь, осягне таємницю цієї споруди і змінить світ».

Дивлячись у вікно і спостерігаючи, як чудисько озера Лох-Ойх на ім’я Слинько хлюпається у воді, бавлячись синім надувним м’ячем, тато запитав:

– А ви не знаєте, хтось був у центрі кромлеха, коли лютувала та страшна буря і блискавка розколола брилу?

Я непомітно потер ґулю на лобі, ми з бабусею перезирнулися і промовчали. Навіщо поширювати інформацію, до якої людство ще не готове...