Вигнанець і перевертень

Примітки

1

Ветеринарна — тепер: вулиця Свободи в центральній частині Харкова. Від 1927 до 2016 року — вулиця імені радянського партійного діяча Андрія Іванова. В описаний час на вулиці Ветеринарній мешкали переважно заможні містяни. Тоді ж була об’єднана із Сомівським провулком. (Тут і далі прим. авт., якщо не вказано інше.)

2

Цивільний чин IX класу в Російській імперії. Слово «титулярний» означає, що особа, яка має такий чин, кандидує на вищий статус. У провінціях, зокрема в українських губерніях, котрі входили до складу імперії, чин титулярного радника давав значно більше можливостей, ніж на російських територіях, передусім у Санкт-Петербурзі й Москві.

3

Згадується твір Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див», перекладений російською як «Приключения Алисы въ волшебной стране» і виданий окремою книжкою 1911 року в Санкт-Петербурзі.

4

Від 1906 до 1917 року на околицях Російської імперії розшукові відділи першого розряду існували лише в містах, чисельність населення яких перевищувала 100 тисяч осіб. Таких міст було три — Київ, Харків, Тифліс (Тбілісі). Перший розряд передбачав, серед іншого, більше фінансування й забезпечення, відповідно — професійніші команди службовців.

5

Тепер — площа Конституції в Харкові; тут розташовувалася будівля міської Думи.

6

Дорофеєв, Микола Євдокимович — приват-доцент кафедри ботаніки Харківського університету, протягом 1912—1914 рр. виконував обов’язки міського голови.

7

Кінотеатри на початку ХХ століття.

8

Вибачте, тобто? (фр.)

9

Ось так (фр.).

10

Тут: пом’якшена форма фамільярного звертання, спосіб у лагідній формі підкреслити наївність опонента й перевагу власного становища (розм.).

11

Тут: не обдуриш наївну та довірливу людину (розм.).

12

Револьвер, у ширшому значенні — вогнепальна зброя для ближнього бою (жарг.).

13

Українське вульгарне слово, запозичене з німецької мови. Поширене на Харківщині та Полтавщині, означає: шахрай, босяк, злодій. Народна етимологія виводить походження з імені святого Іраклія, покровителя харківської бурси у XVIII столітті.

14

Апаш — кишеньковий револьвер, являє собою комбінований варіант холодної та вогнепальної зброї. Випускався бельгійською компанією «Луї Дольн» у 1870-х роках. Особливість конструкції — відсутність дула, кулі вилітають крізь отвори у барабані. У нижній частині, перед барабаном, конструкція передбачає гостре лезо, яке вивільняється натисканням кнопки. Руків’я має отвори для пальців, за потреби дозволяючи використати револьвер як кастет у рукопашній бійці.

15

Куликівська — вулиця в центральній частині Харкова, названа на честь слобідського дворянського роду Куликовських.

16

Домашня горілка, настояна на різних травах. Особливість — міцність 70—75 градусів. Трави й корінці додавалися задля того, аби пом’якшити напій.

17

Відділ департаменту поліції, який наглядав за політичним розшуком у губернських жандармських управліннях Російської імперії. Дублював функції сьомого ділового провадження. Співпрацював з восьмим, яке відало розшуковими відділеннями.

18

Останній великий бій у російсько-японській війні (1904—1905), тривав у лютому-березні 1905 року поблизу міста Мукден у Маньчжурії. Завершився поразкою росіян попри чисельну перевагу царської армії.

19

Район Харкова, назву якому дало однойменне селище. Походить від слова «москаль», що в ХІХ столітті вживали в значенні «відставний солдат». Військо, у якому вони служили, було царським, тобто — «московським». Після служби солдати-«москалі» купували довкола згаданого селища місця під забудову. Попри те що район згодом заселяли поважні містяни, мав славу одного з найбільш криміналізованих у Харкові.

20

Благодійна акція, поширилася на початку ХХ століття в скандинавських країнах, далі — в Європі та Російській імперії. Учасники продають букети з метою зібрати кошти для хворих на туберкульоз. Ромашка входить до складу ліків проти цієї хвороби.

21

Економія — тут: фермерське господарство.

22

На той час — Харківська губернська земська психіатрична лікарня. Одна з найбільших психіатричних клінік Російської імперії. Розташована на території садиби Петра Сабурова, колишнього генерал-губернатора Слобожанщини.

23

Закон передбачав наявність двох списків для вибору присяжних засідателів у суді. Якщо не вдавалося вибрати дванадцять кандидатур із основного, розглядали запасний. У губерніях, де історично переважав слов’янський етнос, пріоритет мали кандидати слов’янського походження та православного віросповідання. Проте інші так само розглядалися, якщо кандидат відповідав цензу осілості: мав проживати, служити й належним чином зарекомендувати себе протягом двох років.

24

Катеринославська — тепер вулиця Полтавський шлях.

25

Єруслан Лазаревич — герой російського лубочного фольклору, непереможний богатир. Окремі книжки про нього видавали з кінця XVIII століття.

26

Боже мій (нім.).

27

Ні! (нім.)

28

Чому? (нім.)

29

Мій друже (фр.).

30

Кішка, Самійло (1530 (?) — 1602 (?)) — козацький отаман, старший війська Запорізького. Керував військом у Лівонській кампанії та низкою морських походів.

31

Радецький, Федір Федорович (1820—1890) — генерал російської армії, керівник оборони Шипки.

32

Бої за Шипкинський перевал (Болгарія) — один із вирішальних епізодів російсько-турецької війни 1877—1878 років. Вигнання з Шипки турецьких військ відкривало російській армії та болгарським ополченцям шлях на Константинополь. Тому турки тривалий час обороняли прохід.

33

Дякую (нім.).

34

Слобода Іванівка — західна околиця, з населенням понад 10 тисяч осіб. На початку ХХ століття поступово ввійшла до складу міста.

35

Торгова площа — тепер Павлівський майдан, центральна частина Харкова.

36

В’язниця для особливо небезпечних злочинців, була побудована за указом імператриці Катерини ІІ в 1783 році у Володимирі. У 1906 році стала називатися централом (центральною в’язницею). У ній розміщували політичних в’язнів.

37

Нерчинськ — місто в Росії, адміністративний центр Нерчинського району Забайкальського краю. Входив до частини пенітенціарної системи Російської імперії; тут відбували покарання засуджені до каторжних робіт. Сама каторга розміщувалась у Нерчинському гірському окрузі Забайкалля.

38

Ексовики — бойові групи, котрі здійснювали екси (пограбування банків та поштових відділень) під гаслом експропріації коштів на революційні або партійні потреби.

39

Судовий процес, відбувався у вересні-жовтні 1913 року в Києві. Менахема Бейліса звинуватили в убивстві з ритуальною метою християнського хлопчика Андрія Ющинського. Процес набув широкого розголосу не тільки в Києві та Україні, а й за кордонами Російської імперії. Мета процесу — звинувачення в особі Бейліса всього юдаїзму. Справа мала на меті гальмувати розвиток демократичних реформ і мобілізувати реакційні кола. Сфабриковані звинувачення підняли на підтримку Бейліса широкі кола, в тому числі української демократичної громадськості.

40

У трагедії Вільяма Шекспіра — молодий офіцер, підлеглий Отелло, до якого той через інтригу Яго приревнував Дездемону.

41

«І сказав Він йому: встань і йди, тебе зцілить віра твоя». (Євангеліє від Луки, 17:19.)

42

Ситін, Іван Дмитрович (1851—1934) — книговидавець, просвітник, один із найбільших у Російській імперії виробників книжок та брошур популярних напрямків.