(Недописане. Почато 2002 року)
Зима 1975 р. В учительській нашої сільської школи пролунав телефонний дзвінок. З редакції районної газети. Це все одно, що тепер зателефонували би з адміністрації Президента. Цікавилися, чи є у школі така учениця - Марія Матіос.
- Є, - відповів хтось із учителів, - аж три Марії Матіос. І всі Василівни. Котра вас цікавить?
- Та, що пише вірші.
Уся вчительська глянула на мою маму-вчительку: «Ваша Марічка пише вірші?!» Мама ніколи не нишпорила у моїх записах, але відповіла: «І вірші пише також».
А 15 лютого 1975 року в районній газеті «Радянські Карпати» вперше була надрукована добірка кількох моїх пейзажних віршів із передмовою редактора Михайла Крилатого.
До місяця я отримала свій перший гонорар: 7 радянських рублів. У восьмому класі. Це було нечувано! У тата-колгоспника була зарплата 70, У мами - 95.
ДОДАТИ з Назарового комп'ютера!!!
І сюжет про стюардесу НАДЮ Курченко!
Мої перші 7 - зароблених! - рублів увійшли у нашу сімейну хроніку: моя мама зробила мені подарунок і додала подарунок від батьків.
...На двох красиве-е-енних горнятках із розписом, схожим на петриківський, було вигравійовано срібними літерами (у Вижниці, у граверній майстерні):
«Марічці від батька і мами 11.04.75»
«За особисті успіхи березень 1975 р.»
Ці горнятка тепер у моєму домашньому робочому кабінеті в Києві.