У 61-му році н. е. римського префекта Педанія Секунда вбив один із його рабів. Згідно з законом, після цього всіх його рабів (400 осіб) скарали на горло. (Тут і далі примітки перекладача.)
Алани (грец. Ἀλανοί, лат. Alani, Halani) — кочові іраномовні племена скіфо-сарматського походження. Найдавніші згадки про аланів належать до I ст. н. е.
Кантабри — об’єднання племен, які в другій половині I тисячоліття до н. е. населяли північне узбережжя Піренейського півострова.
Пекулій (лат. peculium — «власність, майно») — це майно, передане господарем рабу або главою родини підвладній особі.
Луцій Анней Сенека, Сенека Молодший (4 р. до н. е. — 65 р. н. е.) — римський філософ-стоїк, поет і державний діяч.
Дигести — зібрання уривків із творів римських юристів, видане 553 р., за правління імператора Юстиніана.
Храм Кастора і Поллукса (лат. Aedes Castoris) — храм на Римському Форумі, присвячений близнюкам Кастору та Поллуксу (синам Юпітера), побудований 484 р. до н. е.
Септа Юлія — будівля в Римі на Марсовому полі, де відбувалися народні збори (будівництво завершено в 26 р. до н. е.). Пантеон — «храм усіх богів», будівля в Римі.
Сестерцій — дрібна срібна монета в Давньому Римі.
Курульні едили — посадові особи в Давньому Римі. Вони мали право видавати едикти — укази.
Тит Помпоній Аттик (109–32 рр. до н. е.) — політичний та громадський діяч, фінансист, видавець у Стародавньому Римі.
Марк Антоній (близько 80–30 рр. до н. е.) — давньоримський політик і воєначальник.
Марк Емілій Скавр (163–88 рр. до н. е.) — давньоримський державний діяч, консул у 115 р. до н. е., цензор у 109 р. до н. е.
Квінт Росцій Ґалл (126–62 рр. до н. е.) — відомий давньоримський комічний актор часів пізньої республіки.
Нерон (37–68 рр.) — римський імператор, який правив у 54–68 рр.
Луцій Елій Сеян (20 р. до н. е.–31 р. н. е.) — політичний діяч ранньої Римської імперії. Тиберій (42 р. до н. е.–37 р. н. е.) — римський імператор у 14–37 рр
Пліній Молодший (61–113 рр.) — давньоримський політичний діяч, письменник, адвокат.
Марк Порцій Катон (відомий також як Молодший або Утицький, 95 р. до н. е.–46 р. до н. е.) — давньоримський політичний діяч, правнук Марка Порція Катона Старшого (цензора). Сучасникам був найбільш відомий як зразок строгих уподобань, прихильник республіканських ідей, лідер аристократії в сенаті.
Помпей (106–48 рр. до н. е.) — давньоримський державний діяч і полководець.
Діоген (412–323 рр. до н. е.) — давньогрецький філософ.
Етрурія — стародавнє царство, а потім конфедерація, що складалася з 12 міст-держав, у північно-західній частині Італії.
Бастули — народ, який мешкав на території сучасного Піренейського півострова ще до утворення Римської імперії. Турдули — народ, який населяв Іберійський півострів, територію сучасної центральної та південної Португалії.
Сатурналії, що починалися 17 грудня й тривали три дні, були святом згоди та рівності.
У Римській імперії існував звичай відвозити старих і немічних людей на острів посеред річки Тибр і залишати їх там помирати.
Батави (лат. Batavi) — давньогерманське плем’я, що мешкало в гирлі Рейну, у римській провінції Белгіка. У 12 р. до н. е. батави були підкорені римлянами.
«Філогелос» (давньогр. «любитель сміху») — найдавніша з нині відомих збірок анекдотів, створена приблизно в III–V ст. н. е.
Манумісія (лат. manumissio) — у римському праві назва юридичних актів про звільнення рабів. Багато документів такого змісту було знайдено в грецькому місті Дельфи.
Капротіна — один з епітетів Юнони та присвяченого їй дня, який святкували сьомого липня.
Circus Maximus — найбільший цирк у Римі, розташований у долині між пагорбами Авентином і Палатином. Існував із V ст. до н. е. до VI ст. н. е.
Астрампсих — за уявленнями стародавніх авторів, маг, який жив у Персії до завоювання Александром Македонським, або єгипетський мудрець, який служив одному з царів Птолемеїв. Йому приписують багато творів, серед яких «Оракули» — популярні греко-римські ворожіння.
«Слава сатурналіям!»
Апамея — місто античної доби в Північній Сирії.
Претор (лат. praetor, від praeire — йти попереду, очолювати) — державна посада, зміст і функції якої змінювалися в ході історичного розвитку Давнього Риму.
Цизальпійська Галлія — регіон на півночі Італії.
Децимація (від лат. decimatio, від decimus — «десятий») — страта кожного десятого за жеребом, вища міра дисциплінарних покарань у римській армії.
Ідеться про носак «чобітка», на який візуально схожий на мапі Апеннінський півострів.
Стадія, або стадій, стадіон (грец. Στάδιον) — старовинна одиниця вимірювання; відстань, яку може пройти людина спокійною ходою, доки сходить сонце (приблизно за 2 хв). Римська стадія дорівнювала 185 м.
Квестор (quaestor, від лат. quaerere — букв. «розпитувати», «розслідувати») — у Давньому Римі помічник консула в судових і фінансових справах.
Луцій Септимій Север — римський імператор у 193–211 рр.
Квінт Фульвій Флакк (помер 205 до н. е.) — військовий, державний та політичний діяч Римської республіки.
Портик Октавії — споруда в Римі, збудована в 33–23 рр. до н. е. і присвячена сестрі імператора Авґуста Октавії.
Латинське слово manumissio походить від слів manus — буквально «рука» і mittere — «звільняти, відпускати».
Битва при Каннах — битва, що відбулася 2 серпня 216 до н. е. біля міста Канни на південному сході Італії. Армія карфагенського полководця Ганнібала завдала нищівної поразки набагато чисельнішій римській армії.
Битва в Тевтобурзькому лісі — бій у вересні 9 року між германцями і римською армією, у результаті якого три римські легіони були знищені, а римський командувач Квінтилій Вар загинув. Битва привела до звільнення Германії з-під влади Римської імперії.
Вершники, або еквіти (лат. equites, від equus — «кінь») — один із привілейованих станів у Давньому Римі.
Тарпейська скеля Капітолійського пагорба — прямовисна скеля на західному боці Капітолійського пагорба в Римі, з якої в часи Римської імперії скидали засуджених на смерть злочинців.
Югер (лат. jugerum) — у давніх римлян одиниця вимірювання, яка дорівнювала площі, що її можна зорати за день парою (uno jugo) волів, запряжених у ярмо.
Диктатура Сулли — період перебування при владі римського полководця Луція Корнелія Сулли, що супроводжувався великими жертвами.
Вічним містом прийнято називати Рим.
Ліскульки — дрібні гризуни, страви з яких у Давньому Римі вважалися делікатесом. Ліскульки подавалися фаршированими горіхами або варені в меду.
Колегія жерців у стародавньому Римі, заснована для шанування культу імператора Авґуста.
Ідеться про апостола Павла.
Посада адміністратора в ранньохристиянській церкві дорівнювала сучасній посаді диякона.