Дошки правдодатні

Є скарби, допоки їх шукають.

Перестануть — от тоді вже все.

Ліна Костенко


Невтомних українських шукачів Істини не полишає туга за Першотворами. Ми серцем чуємо, кажучи словами Шевченка, тії незримії скрижалі, незримим писані пером.

Вельми корисно задуматися над фрагментами тлумачення Орестом Хмельовським Велесової Книги, яка не оминає вічних питань:

«ПРАВити власне мислення

Освіта — це те, що походить від Світла Істини. Азбука є кресалом, з допомогою якого кожен, хто знає її, може видобути Світло Істини, користуючись українською мовою. І тоді полум’я Істини змінює свідомість кожного, бо спалює наше неПРАВдиве думання. ПРАВити власне мислення зможемо, якщо:

1) володіємо Вірою;

2) знаємо повноту світу Істини;

3) відштовхуємося від знання Предків.

Віру утверджуємо знаннями і чином. Повноту Істини Предки описували поняттям ТРИСУТТЯ. Воно лучило поняття НАВИ, ПРАВИ і ЯВИ.

Сьогодні, володіючи Азбукою, можемо розпочати вивчення Велесової книги, в якій Учителі русовенців зібрали вчення Предків про Трисуття й описали історичні події на Русі. Нас, передусім, цікавить світоглядне вчення.

Вашим завданням є: вивчити досвід перекладів Велесової Книги дослідників, які не знали Азбуки Предків, та вивчити смисли Трисуття, висвітлені в світоглядних текстах Велесової книги, користуючись знанням Азбуки чиСлів та елементарним знанням Матриці ТРИсуття — будови інформаційної решітки з рівносторонніх трикутників і тетраедрів.

У першому випадку Ви ознайомитеся з міфопоетичним досвідом Предків українців і зрозумієте поетику народної Душі, яка є основою звичаїв нашого народу (Галина Лозко). В другому — навчитеся божественного знання матричного поля від мене.

Учителі русовенців використовували знання Трисуття, щоб оволодіти методикою виходу з Матриці. Народний міфопоетичний досвід не дає звільнення від кабали життя, а тільки опоетизовує життя світу Яви, щоб Любов земну наповнити смислом І-снування. Вийти з Матриці й звільнитися означає здобути Любов божественного світу — ПРАВИ, де Істина перебуває в божественній даності почуттів. Там зможете ПРАВИти себе для вищої цілі.

Обидва народні досвіди життєдіяльності потрібні характерникам для того, щоб стати Вчителями українського народу і підготувати собі заміну.

Мета характерництва — ПРАВити рух народу до Істини.

Сьогодні розглянемо текст Шістнадцятої Дощечки Велесової Книги, що єдина є оригіналом різьблених текстів Учителів. Решта Дощечок — переписані з оригіналів нащадками. Вивчивши оригінал, зможемо довірливо й ПРАВдиво розкодувати решту Дощин, де збережено весь ПРАВопис книги.

Виконаємо переклад, користуючись сучасною лексикою української мови та зберігаючи незмінними знаково важливі абревіатури і слова:

„Влескнигу Siy присвячено Господу Богу НАшЄМНОу, У КІЄГО є ПРІБЄЗІЦА Біла. В ОНОІ часі був МЄНЖІА, KOI був БЛГАДРЛЄ, бо призначений був К ОуЦТВРСІ. А ТОЇ МЧ ЖЄНУ і ДВА дчерє. I MAStA ОНА скотіа — КРАВЄ і МНГА ОуВНОІС. ОНА і Господь Бог ІА ТОЇ в ОБТОУ ПЬХА О НІГ ДНЄ. І Мисленно Муж-Червь провадить череСВА. Так молить БЗІ, Господа ОІ РД згасання присікти. Дажбо почув мольбу і після того дає Черву-Мужу ізмолене, яко Господнє спряження. І тая це Господнє стимулює між ногами й отримує. ІАСНА тчє моту. Бог ВЛЄС ОТРЧЄ НЄСІА. Йому ГРЄДЄ ХОМ СЄНА і міемо ДУБ з Є НАША. І тому речемо хвалу. Буде благословенний вождь О і НО, і Неба ПРБНЄ оу віку а до ВЄКОу. І кажемо: сталося це дивне ІЦОІА перетворення — ТЕЦА з ТРИКУТНОГО вертіння“.

Коментарі:

1) йдеться про божественне народження ОТРЧЄ — отрочати — Отця РОДу — того, хто От Ци Червь Є;

2) події відбуваються в Небі, а не на Землі;

3) описано механізм ПРАВлення репродуктивної системи людини — взаємодію простору Неба-ZeMлі, що є основою генетичного механізму чоловічо-жіночої взаємодії задля народження собі подібних. Також описано механізм трансформування андрогіна у дві статеві істоти, їх знакову взаємодію — статевий акт, ТЕЦУ сімені та народження Отця Онуків Дажбо — ОРА (ОіЦеТв-ОР-ця), який зачав український РОД на Zeмлі;

4) у народженні отрочати беруть участь Господь Бог, БЗІ, Влєс, Дажбо, ОН і ОНА — ДВА, Менж ІА — вождь ОНО і Неба, Матир СВА (MASTA ОНА), ІА-СНА, СЄНО, МОТА, ДУБ з Є;

5) події відбуваються на скрижалях ПИТАРА у Двоколі ДАЖбо в ОНОІ часі;

6) вождем О і НО є благодатель МЄНЖІА — чоловік-жінка, який забезпечує божественний статевий акт шляхом:

— роздвоєння на ДВА дчерє з ликами кравє і багатьма ОуВНОіс;

— створення OSTOy — тазу чоловіка і жінки, чоловічого члена і піхви, де Господнє відбувається — в основі ніг.

МЄНЖІА також:

— вмикає механізм взаємодії остовів на схемі Питара — створює кісткову взаємодію таза, хребта і ніг (тут КРИЖІ є скрижалями Конструкції — на них усе тримається);

викликає процес збудження череСВА — внутрішніх органів, який примушує до статевого акту „оба поло тирла“інформаційному та енергетичному поєднанню осей статевих органів, хребта з головою і головним мозком;

спонукає сПРАВжню ТеЦУ — сімені, яке є наслідком спільного вертіння, учиненого БЖІ і Бгі ПРАВИ-ЯВИ;

— спонукає божественне запліднення шляхом вертіння ТОЇ;

7) ІАСНА тче МОТУ — виконання генетичної Програми на основі ПЛАНУ МАТРІКОНА — закладання інформаційної системи Плоду в Утробі-матці (МОТА);

8) Бог Влес запускає генетично даний механізм і відбувається народження От Рци Теци — отрочати — реального Отця РОДу;

9) отроча отримує інформаційний каркас Влеса, БЖІ і Бгі, що забезпечує земний статевий акт аналогічно до небесного.

Греде хом означає творення за образом і подобою СЄНА Словом Єсть НА — у вертикальній площині людського організму — за образом ДУБА і снопа — за ПИТАРЕ Діаіе. Це дає можливість народжувати на Zeмлi за встановленим у Небі механізмом знакової статевої взаємодії роздвоєних чоловічого і жіночого ОР-ганізмів, отримуючи ОР-газм.

Підсумок: Дощечка 16 Влескниги розкриває механізм божественного зачаття РОДУ українців у світі ПРАВИ. Там, на божественному рівні, з допомогою букв Азбуки поєднуються Матриця НАВИ, Закони ПРАВИ і образи ЯВИ.


(Перервемо на хвилинку цікаві міркування Ореста Хмельовського для одного важливого спостереження. Великий грецький філософ Платон висунув глибоку доктрину андрогінату — він є абсолютне, не розділене дуалізмом буття, навіть, можливо, безсмертя. Андрогінат, за Платоном, є метою з’єднання чоловіка та жінки.

А тепер — увага! — згадаймо, як українець Орест Хмельовський тлумачить Шістнадцяту Дощечку „Велесової Книги“: „...описано механізм трансформування андрогіна у дві статеві істоти, їх знакову взаємодію — статевий акт, ТЕЦУ сімені та народження Отця Онуків Дамбо — ОРА (ОіЦеТв-ОР-ця), який зачав український РОД на Zeмлi...

...Це дає можливість народжувати на Zeмлi за встановленим у Небі механізмом знакової статевої взаємодії роздвоєних чоловічого і жіночого ОР-ганізмів, отримуючи ОР-газм“.

Автори Книги Велеса не читали Платона. Але знали про андрогінат і божественну взаємодію статей навіть щось більше, ніж він! Це якийсь найвищий тайнопис. Вища і віща правда!

Космічний механізм знакової статевої взаємодії роздвоєних чоловічого і жіночого начал не раз рятував Українство від умирання. Марія Маркович (Марко Вовчок) ще застала живим Тараса Шевченка і, як він, писала українською мовою; поруч з Іваном Франком стала незламна Леся Українка, поруч з Олегом Ольжичем — Олена Теліга, поруч з Василем Стусом — Ліна Костенко. А були ще й Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Квітка Цісик... Яка ще нація має таких великих жінок?!)


Ми загалом вияснили, що механізм ТРИсуття РОДу нашого твориться в ПРАВІ. Щоб ви зуміли телепортувати ваше тіло в інший вимір, маєте знати структуру НАВИ: ту, яка є Матрицею Всесвіту, ту, яка присутня у кожному тілі як втілення Матриці Всесвіту, й ту, яку ви створите, щоб освоїти персональний перехід між світами.

Предки у Влескнизі засвідчили своє знання Трисуття й механізм руху — Тецу, що Є ВІЧНО.

Наука Слова зАкону

Що українцям дає для здобування Зброї Інформаційного Визволення з кабали таке „наукове семіотичне“ знання від експерта з бондології Умберто Еко: людство ніколи не дізнається, звідки походять знаки письма?

А Вчителі залишили мудрість про науковий смисл ТРИСУТТЯ, яке пояснює Конструкцію букви А Азбуки і через неї — Матрицю нашого життя, а також те, як Матриця управляє рухом по колу (О): „Праве бо есь не в І ДОМо уложена Дажбом, а по Нь, яко пряжеся, теце Яве. І та соутворі жівото пашо. А то, колі одіде, сьмрть е есь. Яв есь текоуща, а творено О Праві. Нав еН бо есте по тыя. До те єсте Нава, а по те єсте Нава, а в Праві же єсте Явь. Поучіхомся стару, а вржемощемося душі наша в ОН, бо есь то наше, яко се бо ужі наіде, се бо на коло Ны... Тврящу богоум сілу соузрехом в себі, то бо дано дар богов. А не потребуємо бо се напрасніті...“

Сучасною українською мовою це звучить так: „Праве не в І ДОМІ укладена Дажбом. Аа по Нь ніби прядеться, ТеЦе Яве. І вона співтворить життя наше. А коли відійде, смерть настає. Яв текуча по О Праві. Па в еН після того настає. До того є Пава і після того є Пава, а в Праві же є Явь. Учімося давно відомому і усвідомимо душі наші в ОН, бо то є наше, яке уже надходить, повертаючись на коло Ны... Створену богоумом силу відчуємо в собі, бо вона — дар богів. А не потребуємо бо це змарнувати...“

І, нарешті, перетворимо вчення мудрості Пращурів у семіотичну форму: за формою букви А структури Матриці НАВИ активують матричні схеми ПРАВИ, які ініціють матеріалізацію Яве, де наші душі сплетені з душами Предків за формулою ІН-ОН, і вони є ДАЖбом — Давальником Життя, Богом. Тому сила душі кожного з нас є животвірною, і не маємо права занапастити цей дар богів.

Чи можемо після такого осягання Вчителями Предків знакового змісту світобудови вважати їх язичниками? Звичайно, що ні! Язичниками були ті, хто сповідував ЯЗЬІК — російську форму Слова і споганив ВІРУ в Богів НАВИ, ПРАВИ і ЯВИ шляхом „вистругування“ бовванів із дерева та моління до них!

Вони й досі плачуть за бовванами, упосліджуючи зміст української ПРАВДИ, бо продовжують утверджувати не Руську (Русовенську), а російську ментальність вироджених із А-кону! Кабала в російській формі не краща від чужинському а гірша, бо підриває рух русовенців до волі.

Для розумного здобування ВОЛІ й виходу з кабали грецького світогляду треба небагато: захотіти визволення, відчути в собі силу волі й навчитися Азбуки, що починається з букви Аз, зрозуміти, як буква А творить Матрицю НАВИ і схеми ПРАВИ та як вони скручують простір у форму ОН (безкінечник), де ми перебуваємо. Це логічне осягання.

А повноцінніше залежить від вашої здатності почувати цілісно, переживати світ і себе в ньому як образ і подобу Його. Так і вийдете в простір: спочатку з А КОНом, потім ЗА КОНом, а там, дивись, і з Матриці вийдете.

Звичайно, що потрапите в іншу, але це вже буде перемога Духу над тілом!

Азбука тче полотно історії: чужої) якщо українці нею не володіють, своєї, якщо вміють проектувати за допомогою українського слова власну історію.

Маємо зруйнувати капкани у власному мозку, щоб світло ВОЛІ могло туди увійти. Там його чекає осяяння Істиною».


А тепер порівняймо ці глибинні дослідження Ореста Хмельовського з перекладами шістнадцятої дощечки Велесової Книги інших українських шукачів Істини.

Професор Володимир Шаян започаткував наукове вивчення Святого письма українців:

«Дорогі Друзі! Хвилина доброго натхнення і остання трудність переборена...

„А імем овржетесе“. Овржетесе — від кореня ВРГ, БРИГ, ВЕРГТИ, вержьом — кидаю. Німецьне — верфен, латинське — верго. Санскрит — врик, ври-нак-ті, чеське ВРГ — „помет“, себто плід. Говориться про звірят, а те в старину мусіло відноситися і до людей. Цю вказівку я знайшов у Преображенського: „Етимологічний словник руської мови“, том І, ст. 73.

Отже, текст зовсім ясний: „Будемо родити! Приготовляймо ясла. Тут Бог Велес двоє отроча приніс!“ і так далі, як у перекладі.

Ця частина висказує радість дочок про те, що рід їх „не пересічеться“. Продовження і ріст роду був священною справою. Сам Дажбог у чудесний спосіб оплодотворює дочок Отця Русі.

Мітологема народу і нації, яка в образовий спосіб висловлює божественне походження нації.

В основі такого міту лежить усе історіотворча ідея нації. Проекція в майбутнє.

Святослав і герої „Слова про похід Ігорів“ жили цією ідеєю, що вони є внуками Дажбога. Бачу теж із якою силою спалахує серце молоді, коли їх пробудити саме такими ідеями.

Переклад дощечки число 16

1. Велесові присвячуємо оцю книгу, Богові нашому, бо в ньому є прибіжище і сила.

2. У прадавніх часах був муж, а він був благий і хоробрий, і його назвали Батьком у Русі.

3. А мав він жену і дві дочері. Вони мали багаті череди, корови і вівці.

4. І з ними бував він у степах, але ніде не знайшов мужів для своїх дочерей.

5. Отже, молив він Богів, аби рід його не пересікся. А Дажбог почув тую молитву і дав йому те,

6. що він вимолив. Так і сталося. Він (Дажбог) оплодотворив їх (дочок) у невидимий спосіб, таючися.

7. Бог зійшов межи нас! І будемо мати потомство! Вже про ясла дбаємо! Тут Бог Велес двоє отроча приніс!

8. До нього грядемо. Двох синів маємо від Бога нашого і йому проголошуємо славу.

9. Хай буде благословенний завжди, нині і присно і від віків до віків!

10. Сказано є про чудесників, а ті геть відійшли і не повернуться».


Аналізуючи ним же перекладені тексти, професор Володимир Шаян пише: «Така глибока й натхненна мудрість воскресає для нас із кожної дощечки Книги Велеса. Кожне слово дише тут рідною землею, безмежною любов’ю до неї та відданістю одержимої присвяти».

Мовознавець з Ужгорода Борис Яценко першим в Україні переклав сучасною мовою всі відомі дощечки Велесової Книги. Шістнадцята дощечка звучить у добродія Бориса так:


Велесу книгу цю почестимо, Богу нашому,

в якому бо є пристанища сила.

У давні часи був муж, який був благ і доблесний,

і, як кажуть, в пошані в Русі.

І той мав жону і дві дочки.

Мали вони худобу — корови і багато овець;

і були ті в степах.

І не було чоловіків для їхніх дочок.

Так молив Богів, аби згасання роду присікли.

І Дажбо почув мольбу ту

і по мольбі дав йому прошене, як було провіщано те.

Се бо гряде межи нас і маємо бути готові.

Се бо Ясна йде до нього.

Тут бо Велес отроча несе йому.

Грядемось і прийдемо до Бога нашого і тому речемо хвалу.

Буде благословен завжди, нині і прісно, від віку й до віку.

Сказано се про чарівників, і те пройдешнє не вернеться.

***

Добре сказав давній японський поет:


Як то приємно,

Коли, розгорнувши навгад

Книжку прадавню,

В дивному плетеві слів

Душу відчуєш близьку!


Таку близьку душу наживо відчуваємо, читаючи Книгу Велеса, Слово про похід Ігоря, Історію Русів. Володимир Шаян пише: «Я ніде не стрінув такого ясного і рішучого визнання генотеїзму, як саме в тексті Книги Велеса. Сварог є єдиний і всеобіймаючий. Сварог є єдиний і многопроявний. Сварог є многоіменний. Він і інші Боги є многоназивні і тисячоіменні. Вони разом творять єдину єдність Всесвіту, Небес, Світу Духу Предків і Невидимого Світу Прав’я».


Ніби предки мої в спочиванні чуткім,

Незреченної добрості повні,

Привітання мені ароматом тонким

Посилають любовні.


А це вже прекрасні рядки поезії Михайла Ореста.

***

Думайте, брати мої, учітеся, читайте! Сміливо пірнайте в прадавню нашу глибину. Не забувайте науки Івана Франка:


Книги — морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.


Про те ж каже англієць Едмунд Спенсер:


... Нецінне для людини

Те, що було здобуте легкома.

Тож не злякаюсь болю, ані труду,

Після яких блаженство я здобуду.


Згадалися й слова великого російського поета Олександра Пушкіна:


О, сколько нам открытий чудных

Готовят просвещенья дух

И опыт, сын ошибок трудных,

И гений, парадоксов друг,

И случай, Бог изобретатель...

Загрузка...