Розділ 3. Позитивність передбачень

Радість від синтезу дофаміну відчувається тоді, коли ситуації в навколишньому світі збігаються з нашими очікуваннями


Виживання ссавців залежить від їхньої здатності до прогнозування.

Слон прогнозує кінцевий результат, коли робить перший крок на довгому шляху до джерела води. Він ризикує померти від спраги, якщо більшість із його прогнозів виявляться хибними. Радість від того, що в кінці шляху він знаходить воду, стимулює в організмі слона викид дофаміну. Цей нейромедіатор пов’язує всі активні на той момент нейрони. Наразі мозок слона запрограмований почати синтез дофаміну й очікувати на появу води в разі відповідних сигналів – звуків, запаху, вигляду. Завдяки цьому слон, що відчуває спрагу, здатний знайти джерело, яке він не бачив 20 років. Усі кроки цього шляху вмотивовані дофаміном, котрий синтезується при кожному знайомому сигналі в передчутті, що головна потреба буде задоволена.

У людини дофамін виробляється, наприклад, коли вона бачить фінішну стрічку наприкінці марафону чи дістає з печі гарячий запашний хліб. При цьому синтез відбувається не заради задоволення: він мотивує людину знайти спосіб отримати бажане, зробити наступний крок.

Синтез дофаміну може початися під час думки про улюблений ресторан. Приємне відчуття зростає, коли вам удається знайти місце для паркування недалеко від нього. Це тваринний механізм добування їжі в дії. В умовах дикої природи їжа часто буває в дефіциті, тому мозок постійно сканує навколишній простір заради забезпечення виживання. Дофамін викликає приємні відчуття, коли людина отримує докази, що її життєві потреби будуть задоволені.

А зараз уявіть своє розчарування, коли ви підходите до улюбленого ресторану й бачите зачинені двері. Але прочитавши, що по вівторках ресторан закривається раніше, ви відчуваєте полегшення – звичайно, сьогодні ви залишилися без «здобичі», проте принаймні тепер зрозуміло, як потрапити туди в майбутньому. Здатність прогнозувати викликає приємне відчуття, що вам все ж таки вдасться задовольнити свою потребу.

З цього розділу ви дізнаєтеся, як негативне мислення стимулює синтез дофаміну, створюючи очікування, що їх людина здатна реалізувати. Вона налаштована на погане і отримує, що очікує. Так, це неприємно, але водночас вона відчуває прилив дофаміну, оскільки виправдалися його очікування щодо навколишнього світу («Я знав(-ла)!»).


Дофамін та негативне мислення

Негативне мислення сприяє розвитку передбачуваності. Коли людина каже: «Таким, як я, нічого не вдасться», можливо, у неї дійсно нічого не вийде, але її гріє думка, що вона знає, як саме влаштований цей світ. Мозок виробляє трохи дофаміну щоразу, коли її прогноз виправдовується. Ссавець задовольняє свої потреби, коли прогнозує, коли робить крок, а потім під час оцінування отриманого результату, перед тим як обрати та здійснити наступний крок. Якщо результат розчаровує, відбувається викид кортизолу, що сигналізує про необхідність зміни напрямку дій. Якщо результат відповідає очікуванням або навіть їх перевершує, в організмі синтезується дофамін. Негативне мислення допомагає людині формувати очікування, які вона буде здатна реалізувати, а це означає, що це гарантований спосіб отримати трішки дофаміну.

Кожен мозок створює очікування щодо того, як отримати винагороду, на ґрунті власного унікального досвіду. Несподівана нагорода – наприклад, квіти від таємничого шанувальника або підвищення зарплати на суму, що є більшою, ніж ви розраховували, – стимулює додатковий викид дофаміну. Зрозуміло, неможливо передбачити несподівану винагороду, і ми часто не здатні прогнозувати навіть ту винагороду, що очікуємо. Але дофамін необхідний людині не заради того, щоб відчувати постійне й неминуще щастя: він зберігає нову інформацію про винагороду.

Цинізм стає способом стимулювання синтезу дофаміну, коли всі інші методи не працюють. Коли людина каже: «Світ такий несправедливий!» – вона практично напевно знайде докази, що підтверджуватимуть це. Тобто вона формує очікування, що збуваються, і їй від цього приємно.


Дещо про мозок ссавця…

Ваш дофамін синтезується, коли ви очікуєте на задоволення потреби. Знаки, що пов’язані з минулими нагородами, мотивують вас продовжувати шукати.

Дофамін змушує слона, що відчуває спрагу, почуватися добре ще до того, як буде фактично задоволена його потреба у воді. Робота нейромедіатора полягає в тому, щоб забезпечити приплив енергії і приємне збудження під час дій, що є необхідними заради досягнення мети. Довгий шлях до джерела води виснажує, але завдяки дофаміну кожен зроблений крок приносить радість. Тварини охоче роблять те, що стимулює синтез дофаміну, наприклад спостерігають за простором у пошуках їжі або потенційного партнера. Коли для досягнення мети необхідно виконати безліч зусиль, розвинений людський мозок покладається на дофамін. Неважливо, прагнете ви опанувати професію лікаря або плануєте відпустку своєї мрії – мозок прогнозує, що насамперед для цього необхідно зробити, і винагороджує вас приємним збудженням щоразу, коли зазначає, що ви наблизилися до бажаної мети. Вас переповнюють емоції, коли ви отримуєте диплом лікаря або приїжджаєте в місце, що ви про нього мріяли, але домогтися цього вам удалося завдяки дофаміну, який підтримував вас «на шляху».

Дофамін допомагає людині не припиняти пошуки, а вони забезпечують виживання. Людина не завжди знаходить те, що шукає, і це призводить до викиду кортизолу. Негативні відчуття мотивують відмовитися від колишнього напрямку дій, який не дав результату, і обрати новий – такий, що стимулює синтез дофаміну. Якщо слон на шляху до джерела довгий час не зустрічає знайомих знаків, у нього посилюється відчуття неспокою. Це мотивує його змінити напрямок, а приємні відчуття від викиду дофаміну в цій ситуації набувають значення винагороди, коли знайомі знаки нарешті з’являються. В умовах дикої природи значення має тільки задоволення реальних потреб, але приплив позитивних емоцій спостерігається вже тоді, коли ви очікуєте, що ваші потреби будуть задоволені. Позитивні очікування мотивують людину продовжувати пошуки.

Звичайно, прогнози не завжди виправдовуються, і на нас часом чекає розчарування. Дофамін не може вироблятися безперервно, хоча людина до цього прагне. Після декількох невиправданих очікувань існує велика спокуса сховатися за негативним мисленням. Коли людина стверджує: «Ці недоумки при владі нас знищать», вона починає шукати підтвердження своїх слів, а коли знаходить, то почувається чудово!


Загрузка...