РОЛІТ — абревіатура, утворена від назви письменницького житлового кооперативу «Робітник літератури». Сьогодні історичний письменницький житловий будинок по вулиці Богдана Хмельницького (колишня вулиця Леніна), 68.
Вевюрко (Вев’єрко) Авром (1887–1935) — єврейський хасидський письменник, драматург, поет, публіцист. Останні роки жив і працював у Києві.
На радянському фронтовому жаргоні Другої світової війни — «походно-полевая жена».
Історична назва київської місцевості між нинішніми вулицями Бульварно-Кудрявська, Ярославів Вал, В’ячеслава Липинського, Михайла Коцюбинського.
Нині — вулиця Михайла Коцюбинського.
Євбаз — абревіатура від «Єврейський базар», історична назва київської місцевості в районі нинішньої площі Перемоги та її околиць, де до 1961 року був великий базар («товчок», «толкучка»).
Нині — вулиця Ярославів Вал.
Олександр Євдокимович Корнійчук.
Історична місцевість у Києві, що розташовувалася між нинішньою вулицею Старовокзальною, залізницею, Пофітрофлотським проспектом та проспектом Перемоги.
Нині — вулиця Старовокзальна.
Іван Демидович Золотоверхий (1905–1978) — український культуролог, книгознавець, бібліограф, історик. До кінця 1946 р. працював у Спілці радянських письменників України (СРПУ) відповідальним секретарем і очолював партійну організацію письменників.
Яків Зіновійович Городський (Блюмкін) (1989–1966) — поет, публіцист. Писав російською мовою. У 1940-х — член Правління і Президії СРПУ.
Катерина Миколаївна Рильська — дружина М.Т. Рильського.
Микола Спиридонович Шеремет (1906–1986) — поет і прозаїк.
Ілля Ісакович Стебун (Кацнельсон) (1911–2005) — літературознавець, критик.
Леонід Семенович Серпілін (1912–1973) — прозаїк, поет. Писав російською мовою. В 1940-х був у керівництві Спілки.
Нині — Корпус № 1 Ірпінського будинку творчості Національної Спілки письменників України.
«Вікторі Ролз» (Victory Rolls) — модна жіноча зачіска в 1940-х рр.
Костянтин Захарович Литвин (1907–1994) — український партійний діяч. У 1946 р. — секретар ЦК КП(б) України з пропаганди і агітації.
Варвара Іванівна Чередниченко (1896–1949) — письменниця і педагог.
Олексій Леонардович Кундзіч (1904–1964) — прозаїк, перекладач, перекладознавець.
Іван Іванович Гончаренко (1908–1989) — поет, один із засновників Ірпінського будинку творчості.
Гордієнко Костянтин (Кость) Олексійович (1899–1993) — харківський поет, прозаїк, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Петро Степанович Козланюк (1904–1965) — прозаїк, публіцист, літературний критик, партійний діяч, у 1947 році — відповідальний секретар журналу «Радянський Львів».
Петро Сильвестрович Карманський (1878–1956) — поет, публіцист, громадський діяч, літературний критик, представник «Молодої Музи».
Борис Свиридович Буряк — критик, журналіст, у 1947 році — відповідальний секретар журналу «Радянський Львів».
Микола Олексійович Бірюков (1903–1966) — драматург і журналіст, у 1947 році — зав. відділом прози журналу «Радянський Львів».
Віталій Іванович Петльованй (1914–1989) — поет, прозаїк, у 1947 році — літературний консультант газети «Вільна Україна».
Микола Пилипович Пивоваров (1910–1986) — літературознавець, у 1940-х працював в Інституті літератури Академії наук УРСР.]
Абрам Ісакович Кацнельсон (1914–2003) — поет, літературознавець, критик. Писав українською мовою.
Будинок РОЛІТ складається з двох частин, першу — в стилі конструктивізму — зведено в 1934 році, другу добудовано в 1939 році в стилі так званого «сталінського класицизму».
Єлизавета Іванівна Старинкевич (1890–1966) — літературознавець, критик. У 1940-х працювала в Інституті літератури АН УРСР.
Олександр Костянтинович Дорошкевич (1889–1946) — літературознавець і критик доби Розстріляного відродження.
Семен (Самуїл Мойсейович) Гордєєв (Гольдфайн) (1920–1990) — поет, перекладач, журналіст. Писав російською мовою.
Гермінія цюр Мюлен (Hermynia Zur Mühlen) (1883–1951) — австрійська соціалістка, письменниця та перекладачка, у 1925 році в Чикаго вийшла її книга «Казки для дітей робітників».
Йдеться про твір Аркадія Гайдара «Казка про військову таємницю, Хлопчиша-Кибальчиша та його тверде слово» (1935).
Вірш М. Рильського, написаний ним у дні, коли він з дружиною вперше повернувся на свою Ірпінську дачу після війни.
Леонід Федорович Хінкулов (1912–1986) — літературознавець, критик, перекладач, києвознавець, доктор філологічних наук.
Леонід Іванович Смілянський (1904–1966) — літературний критик, драматург, кіносценарист, прозаїк. Член літературних груп Гарт, ВУСПП і «Молодняк». В роки війни, в евакуації, написав роман «Софія», який був підданий критиці.
Обидва майже водночас написали романи про запорозьких козаків, які були піддані критиці.
Тут натяк на роман М. Хвильового «Вальдшнепи».
Микола Данилович Руденко (1920–2004) — письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської групи.
Василь Петрович Козаченко (1913— 995) — прозаїк, партійний громадський діяч, у 1960-і — Депутат Верховної Ради УРСР, у 1970-і — член ЦК КПУ.
Нині — вулиця Прорізна.
Нині — вулиця Небесної сотні та Інститутська.
Олександр Миколайович Підсуха (1918–1990) — поет, прозаїк, драматург, перекладач, громадський діяч.
Олександр Єлисейович Ільченко (1909–1994) — прозаїк, сценарист.
Юрій Олексійович Мокрієв (1901–1991) — поет, драматург, сценарист.
Нині — вулиця Терещенківська.
Матвій Аронович Талалаєвський (1908–1978) — поет, писав російською мовою. У 1950-х — жертва Сталінських репресій
Семен Дмитрович Скляренко (1901–1962) — прозаїк, автор історичних романів.
Лазар Самойлович Санов — критик.
Нині — вулиця Банкова.
Дмитро Михайлович Косарик (Коваленко) (1904–1992) — письменник, літературознавець, кандидат філологічних наук, член «Плугу».
Павло Матвійович Усенко (1902–1975) — поет, журналіст, засновник літературної організації «Молодняк».
Олександр Абрамович Хазін — український та російський поет, прозаїк, естрадний драматург. Писав російською мовою.
Елітний житловий будинок письменників у Харкові, зведений кооперативом літераторів в кінці 1920-х рр.
Володимир Никифорович Гавриленко (1905–1995) — харківський письменник, у 1930-х — керував літературною групою «Харків».
Назва роману Ю. Смолича, розкритикованого у грудні 1947-го.
Іван Ле.
Рудницький Михайло Іванович (1889–1975) — літературний критик, літературознавець, поет, перекладач, дійсний член НТШ, доктор філософії.
Юрій Андрійович Гойда (1919–1955) — поет.
Федір Михайлович Потушняк (1910–1960), український письменник, етнограф, археолог.
Петро Федорович Сєверов (1910–1990) — прозаїк, журналіст.
Сава Овсійович Голованівський (1910–1989) — поет, драматург, прозаїк, перекладач.
Олександр Іванович Копиленко (1900–1958) — прозаїк, дитячий письменник, критик. Вояк Армії УНР, член літературних об’єднань «Плуг», «ВАПЛІТЕ», «Пролітфронт».
Вадим Миколайович Собко (1912–1981) — прозаїк, драматург.
Олександр Степанович Левада (1909–1995) — драматург, кіносценарист, радянський діяч, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка.
Український романс ХІХ ст.
Василь Арефійович Прісовський (1861–1917) — український композитор салонної музики, автор романсів, фантазій, патріотичних маршів.
Давид Наумович Гофштейн (1889–1952) — єврейський поет, один із зачинателів єврейської радянської поезії. Писав мовою їдиш. Під час війни був членом Єврейського антифашистського комітету, за що був розстріляний в 1952 р.
Євген Георгійович Адельгейм (1907–1982) — літературознавець, критик, зазнав переслідувань як «безродний космополіт».
Іван Іванович Нехода (1910–1963) — поет, прозаїк, дитячий письменник, журналіст.
Павло Андрійович Байдебура (1901–1985) — донецький письменник та журналіст. Писав українською мовою. Після війни очолював Донецьку письменницьку організацію.
Давид Демидович Копиця (1906–1965) — літературознавець, радянський діяч, депутат Верховної ради УРСР, у 1950-і — кандидат в члени ЦК КПРС.
Голованівського.
Микита Михейович Шумило (1903–1982) — прозаїк, сценарист, сценарист, перекладач.
Микола Миколайович Ушаков (1889–1973) — поет.
Натан Михайлович Лур’є (1906–1987) — одеський єврейський письменник. Заарештований у 1950 році УНКВС по Одеській області за звинуваченням у «шпигунстві та антирадянській націоналістичній діяльності».
Нині — вулиця Симона Петлюри.
Нині — вулиця Жилянська.
Нині — вулиця Іллі Еренбурга.