Маленький принц

Розділ XI

На другій планеті жив марнославний чоловік.

— Ах! Ах! Візит шанувальника! — гукнув здалеку марно­славний, тільки-но помітивши Маленького Принца.

Адже для марнославних решта людей — шанувальники.

— Добрий день! — привітався Маленький Принц. — У вас дуже кумедний капелюх.

— Це для вітань, — відповів марнославний. — Щоб вітати, коли мені плещуть. На жаль, тут ніхто ніколи не ходить.

— Для чого? — не зрозумів Маленький Принц.

— Бий у долоні, — порадив марнославний.

Маленький Принц кілька разів ударив у долоні. Марно­славний скромно привітав його, піднявши капелюха.

«А тут веселіше, ніж у короля», — подумав Маленький Принц і знову заплескав у долоні. Марнославний знову вітав його, піднімаючи капелюха.

Поплескавши хвилин п’ять, Маленький Принц утомився від одноманітної гри:

— А що слід робити, щоб капелюх упав? — запитав він.

Але марнославний не чув його. Марнославні чують тільки похвали.

— А ти справді в захваті від мене? — запитав господар планети Маленького Принца.

— А що означає «в захваті»?

— «У захваті» означає визнавати, що я найгарніший, най­ошатніший, найбагатший і найрозумніший на планеті.

— Але ж ти сам на своїй планеті!

— Дай мені цю насолоду! Однаково будь у захваті від мене!

— Я в захваті від тебе, — мовив Маленький Принц, ледь стенувши плечима, — але який тобі інтерес у цьому?

Маленький Принц покинув ту планету.

«Дорослі вочевидь дуже дивні», — лише сказав він собі під час подорожі.