Номер нуль - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Умберто Еко (ч. notes)

Примітки

1

Хід.

2

Містечко в Іспанії. Перебуваючи там восени, Шопен написав п’єсу «Краплі дощу».

3

«Убивство на вулиці Морг» — оповідання письменника-романтика Едгара Аллана По, яке вважають найпершим детективом у літературі. Головним убивцею виявився орангутанг, що втік від хазяїна.

4

Автономна провінція Больцано, або Південний Тіроль — територія, де здавна більш як вісімдесят відсотків — німці.

5

Фраза, якою юнак Ізмаїл з роману Г. Мелвілла «Мобі Дік, або Білий кит» розпочинав кожну свою розповідь, просякнуту критикою та глибокодумністю, який, поза тим, був оповідачем у романі.

6

Йдеться про лютеранський переклад Біблії для протестантів.

7

Dolce Stil novo («солодкий новий стиль») — важливий рух італійських поетів XIII століття, здебільшого флорентійців. Важливість Dolce Stil novo полягає в тому, що, крім того, що цей стиль фактично був першим проявом літературної традиції в Італії, він облагородив тосканський діалект, який невдовзі став італійською мовою.

8

Паоло Вілладжіо (нар. 1932 р. у Генуї) — відомий італійський актор, письменник та режисер.

9

Реймонд Торнтон Чандлер — американський письменник-реаліст та кіносценарист, один із засновників піджанру «крутого детективу».

10

Мікі Спіллейн (справжнє ім’я — Френк Моррісон Спіллейн) — американський письменник.

11

Габріеле Д’Аннунціо — італійський драматург, поет, політичний діяч італійського націоналістичного й профашистського напрямку.

12

Томас Лоуренс — англійський художник XVIII—XIX століть, відомий своїми жіночими портретами.

13

Елена Муті — героїня фільму «Насолода» за романом Д’Аннунціо. Романтична мелодрама. Андреа Спереллі — коханець Елени Муті у згаданому фільмі, який розривається між двома жінками.

14

Густав Моро — французький художник-символіст і сюрреаліст XIX ст.

15

Джозеф Пулітцер — американський видавець, журналіст, родоначальник жанру «жовтої преси». Гроші, які він залишив по собі, стали основою для створення Пулітцерівської премії — однієї з найпрестижніших премій у галузі журналістики (вперше вручена 1917 року).

16

RAI — суспільно-правова телекомпанія в Італії, монополіст у теле-просторі.

17

«Людина без властивостей» — недописаний роман німецького письменника Роберта Музиля.

18

«Голос каналізації» — італійський ідеологічно-сатиричний журнал крайнього правого спрямування, що виходив у 1974—1983 роках.

19

Відродження, новий початок (лат.).

20

Око циклону (бурі) — зона спокійної погоди, що утворюється у центрі зрілого циклону. Око циклону має круглу форму та діаметр 30—65 км. Воно оточене стіною ока — кільцем гроз, що характеризуються найбільш жорсткою погодою в межах циклону. Око є зоною найнижчого атмосферного тиску в циклоні.

21

Хвастун, фанфарон, хтось, хто довго вихваляється, особливо чимось неправдивим (англ.). Від bragging — вихвалятися.

22

Приблизний еквівалент сленгом — «розтягнена шкарпетка» (говорячи про хвойду).

23

Симона де Бовуар (1908—1986) — французька письменниця, філософ, ідеолог фемінізму.

24

Шарль Бодлер — французький письменник-символіст, автор інтимної лірики.

25

Теодор Рузвельт (1858—1919) — 26-й президент США.

26

Йоганн Гутенберг — європейський винахідник та першодрукар. Упровадив промислову технологію у друкарську справу.

27

Назва роману американського письменника Торнтона Вайлдера.

28

«Вечірній вісник» (італ.), «Вечірній стандарт» (англ.), «Вечір» (франц.).

29

Зіграв у згаданій кримінальній драмі 70-х років головну роль.

30

Явище, яке полягає у тому, що який-небудь подразник, діючи на відповідний орган чуття, поза бажанням суб’єкта викликає не тільки відчуття, специфічне для даного органу чуття, але одночасно ще і додаткове відчуття чи уявлення, характерне для іншого органу чуття.

31

Вулиця Кота, який рибалить.

32

Частина Іспанського муру, який колись був частиною середньовічних захисних мурів.

33

Криміналіст, засновник італійської школи криміналістики.

34

Назва вулиці via Morigi, а таверни — Moriggi. Італійською пишеться по-різному, але читається однаково.

35

Краватка, що нагадує тонку стрічку, котра зав’язується на вузлик чи бант.

36

Італійська соціальна республіка (італ. Repubblica Sociale Italiana, або RSI) — маріонеткова держава нацистської Німеччини на чолі з Беніто Муссоліні і його Республіканською фашистською партією. RSI мала офіційний суверенітет у Північній Італії, але значною мірою залежала від вермахту в здійсненні контролю. Держава була неофіційно відома як Республіка Сало (Repubblica di Salò), оскільки RSI Міністерство закордонних справ (Муссоліні) мало штаб-квартиру в Сало, невеликому місті на озері Гарда.

37

Концентраційний табір, керований у 1945 році американцями, у якому ув’язнювали колишніх керівників Республіки Сало.

38

Пальміро Тольятті — політичний діяч, журналіст, лідер Компартії Італії (1921 — 1964).

39

Вочевидь, частина фрази: Glissons sur une question délicate (франц.) — давайте проминемо дошкульне питання.

40

Холодний синтез — гіпотетичні реакції ядерного синтезу, які можуть проходити без достатнього підводу зовнішньої енергії, для подолання кулонівського бар’єра. Нині теорії холодного синтезу більшістю вчених визнаються як псевдонаукові.

41

Голова італійської нафтової компанії «Ені». Раніше гадали, що в 1962 році його було вбито за наказом ЦРУ Але за новою експертизою причиною авіакатастрофи були погодні умови.

42

Маріо К’єза — італійський політик, якого судили за корупцію та розтрату у Мілані. Один з перших засуджених під час судів «чистих рук», метою яких було очистити італійську політику від корупціонерів.

43

Бенедетто (Беттіно) Краксі — італійський політик, голова Ради міністрів Італії з 4 серпня 1983-го по 17 квітня 1987 року.

44

Річка у Мадриді.

45

Провінція у П’ємонті.

46

Ревного викривальника.

47

У переносному сенсі фраза означає, що кожного у слушний час дожене його доля.

48

В Італії до людини шанобливо звертаються dottore, щоб підкреслити, що вона має вищу освіту (чи називаючи за професією). Так звертання стає більш шанобливим.

49

Мозковий штурм (англ.).

50

І ти, Бруте? (лат.). Остання фраза Цезаря перед смертю.

51

Публій Сципіон Африканський — римський полководець, переможець Карфагена.

52

Паралельні лінії та паралельні бруси (італ.).

53

Перевал у Альпах, що поєднував Північну Італію з Центральною Європою ще за часів Римської імперії.

54

Рядок з дитячого віршика.

55

Вітер, що дме із Західного Середземномор’я.

56

Муніципалітет у Лаціо, неподалік Рима.

57

Гра, яку приписують французьким сюрреалістам: на аркуші паперу створюються частини малюнка, який треба зібрати гуртом довільно чи за правилами. Грають також словами.

58

Літературна премія за кращий художній твір італійською мовою, виданий до 1 травня.

59

«Спортивна газета».

60

Лицарський орден, має статус «незалежного князівства». Представники ордену мають дипломатичний імунітет.

61

У російській літературі: «Петр Греческий». Належить до грецької королівської династії.

62

Французький політик, журналіст та письменник середини XX ст.

63

Останній король Югославії (1934—1945), був прихильником рейху, після 1945-го скинутий з престолу й вигнаний.

64

Пріор — голова абатства (монастиря), який, згідно з регулою, обирається монастирською спільнотою. Інакше його називають абатом, суперіором, або настоятелем.

65

Син принца Валахїї (1827), з румуно-угорського роду правителів румунських та угорських земель.

66

Палеологи — грецька династія XIII століття, яка правила майже 200 років.

67

Віго — провінція в Іспанії, Монферрат — земля у П’ємонті, що у Північній Італії, у XVI столітті ними й Іспанією володіли представники роду Палеологів.

68

Представник короля або сеньйора у дореволюційній Франції, який керував областю, котру називали бальяжем, де представляв адміністративну, судову та військову владу.

69

Син Петра І Карагеоргієвича, короля Сербії, перший король сербів, хорватів та словенців зі свого роду (1903—1918).

70

Був виключений з Бельгійського ордену, не був навіть лицарем. У Бельгії його вважали карним злочинцем і переслідували судом.

71

Те ж саме, що великий понтифік.

72

Прадавній обряд Мемфіса та Міцраїма — об’єднаний статут єгипетського напрямку масонства, відомий з кінця XVIII ст. Майже всі ложі, які користуються цим статутом, не визнано Об’єднаною великою ложею Англії, найстарішою у світі, але натомість визнаються ложами Великого Сходу Франції — найстарішої масонської організації у Франції та в Європі.

73

За найновішою модою (франц.).

74

Меровінги — королівська династія, що в V — середині VIII століття правила на значній частині теперішньої Франції та Бельгії, а також на частині території Німеччини та Швейцарії.

75

Казкова країна щастя та достатку за Дж. Боккаччо.

76

Porta Ticinese — колишня міська брама Мілана, частина вже згаданого Іспанського муру.

77

Страва з білих та зелених макаронів-тальятелле, зварених разом і заправлених соусом.

78

Різновиди мафії у різних провінціях.

79

Коктейль з ігристого вина просекко та персикового пюре.

80

Неважливі слова (лат.). — у переносному сенсі: про даремні слова чи обіцянки.

81

«Наш Мілан» (мілан. діалект) — п’єса на музику Карло Бертолацці.

82

Найдавніший постійно діючий театр Мілана.

83

Персонаж американського мультфільму.

84

Ресторан у Венеції, заснований у 1931 році. Його часто відвідували знаменитості.

85

Вихваляння тим, що людина має зв’язки серед відомих чи впливових особистостей.

86

Федеріко Фелліні (1920—1993) — італійський режисер, сценарист, фільми якого відзначаються поєднанням стилів фентезі та бароко, вважається метром італійського кіно, має чотири «Оскари».

87

Виставляння про людське око своїх радикальних поглядів.

88

Резиденція президента Італії.

89

Міланський лікувальний заклад для літніх людей.

90

Провінційне місто неподалік Неаполя.

91

Лудовіко Аріосто — італійський поет та драматург епохи Відродження. Кардинал Іпполіто Д’Есте — брат герцога Альфонса І, якому належали землі Феррари, де мешкав поет. При дворі Аріосто відповідав за різноманітні святкування. Автор «Несамовитого Роланда» («Несамовитого Орландо»).

92

В античній культурі — провидиці, які передрікали майбутнє, частіше — біди.

93

Був партизаном під час організації антифашистського опору в Італії, входив до складу Визвольного комітету. Вважають, що був одним із тих, хто приймав рішення про розстріл Муссоліні.

94

Провінція у Ломбардії.

95

Долина на півночі Італії, розташована біля Бернінських Альп на кордоні зі Швейцарією. Муссоліні планував дати тут рішучу відсіч противнику.

96

Прізвисько одного з командувачів бригади.

97

Саме він упізнав Муссоліні при втечі.

98

Йосип Броз Тіто — командувач Югославського партизанського руху під час Другої світової війни. Керував Югославією у повоєнний час аж до смерті у 1980-му.

99

Родольфо Граціані — маршал Італії, у 1943— 1945 рр. був військовим міністром у Республіці Сало.

100

У 1937—1940 рр. — начальник Генерального штабу. Після повалення Муссоліні у 1943—1944 рр. очолював італійський уряд, підписав перемир’я з союзниками та оголосив війну Німеччині.

101

34-й президент США.

102

Фрідріх І Барбаросса — правитель Священної Римської імперії (1155— 1190), король Німеччини (1152—1190). Фрідріх І Барбаросса є одним із важливих персонажів роману Умберто Еко «Бавдоліно», де виступає названим батьком головного героя, великого фантазера Бавдоліно з Фраскети. У книзі відтворена хроніка нескінченних воєн Фрідріха Барбаросси з волелюбними італійськими комунами.

103

Лампреді — італійський політик, партизан, високий очільник Компартії Італії. Брав участь у розстрілі Муссоліні разом з полковником Юніє Валеріо Боргезе — головою військово-морської флотилії (X флотилія МАС), які займалися підривною діяльністю у морі. Підтримував Республіку Сало як переконаний фашист.

104

Замок Сфорца — одна з головних принад Мілана, колишня фортеця.

105

Йдеться про головний кафедральний собор Мілана — Санта-Марія-дель-Фйоре.

106

Головна церква домініканців у західній частині Мілана.

107

Сховок для усамітнення (ісп.).

108

Пісня над Піснями, Книга Пісні Пісень Соломона, Книга Пісень — книга Старого Заповіту, що приписується цареві Соломону, — є збіркою любовних гімнів, які розкривають взаємні почуття Соломона й Суламіфі вихваляють їхню красу.

109

Павук роду павуків-стрибунів, який мовою мешканців Самоа означає «той, що вигадує історії». Так самійці називали Роберта Стівенсона, автора «Острова скарбів».

110

Si stranifica — очевидно, неологізм автора, від прикметника strano — дивакуватий, чудний.

111

Син маркіза Джеріно Джеріні, сенатора Італійського королівства, шляхтича, кавалера Мальтійського ордену.

112

Римо-католицька чернеча конгрегація Папського права. Опікується дітьми та молоддю з убогих родин.

113

Йдеться про романтичну мелодраму «Касабланка» (1942).

114

Містечко неподалік Генуї на узбережжі Лігурійського моря.

115

Провідний тогочасний криміналіст у Мілані.

116

Цілком (лат.).

117

Даріо Фо — італійський кіно- та театральний режисер.

118

П’єтро Аретіно — італійський письменник та гуманіст.

119

Вдарити у цимбали (прибл.).

120

Джованні Фальконе — суддя, який вів справи проти італійської мафії, зокрема «Коза ностра». Того дня він був убитий згаданою мафіозною структурою. Став символом боротьби проти мафії.

121

Франческо Коссіга — президент Італії з 1985-го по 1992 рік.

122

Соте Prima Più Di Prima — пісня 1959 року, виконавець Доменіко Модуньйо.

123

Леччізі — італійський політик та журналіст, відомий серед неофашистів. Викрав труп дуче, про що йтиметься далі.

124

Гарбуз, голова.

125

Пробачте тих, хто помер (лат.). Вергілій.

126

Обіймав посаду прем’єра у 1957—1958 роках, політик, представник Народної італійської партії.

127

Поліція фашистського режиму, що виникла з приходом Муссоліні до влади. Займалися серед іншого й диверсіями.

128

Невизначеність, напружене, тривожне очікування (франц.).

129

Популістично-права політична партія, що існувала в Італії в 1946 — 1949 роках. Ідеологія — монархізм, антикомунізм. Названа на честь однойменного видання Гуільєрмо Джаніні, який був лідером партії. Так виник термін «квалункізм» — ідеологія «пересічного громадянина», якій властива не підтримка будь-якої сили, а цинічна незацікавленість політикою, відсутність соціальної відповідальності та антиполітичний популізм.

130

Типове вітання фашистів та нацистів, запозичене з часів Римської імперії, яким у ті часи вітали військових полководців. Звідси італійська назва «римське вітання» (salute romano).

131

Squadrismo — використовували переважно для боротьби з наростаючим соціалістичним рухом, що протистояв фашизму. Фашистські загони організовували страйки проти збільшення податків у містах, які контролювали соціалісти, а також залякували виборців під час виборів.

132

Берсальєри — стрільці в італійській армії, елітні високомобільні піхотні частини. Започатковані в 1836 р. у сардинській армії (П’ємонт) генералом Алессандро Ферреро делла Мармора.

133

Фйоренцо Бава Беккаріс — італійський генерал, відомий придушеннями повстань у Мілані в 1898 р.

134

Італійський художник, письменник, журналіст (1908—1983 рр.).

135

Le ossa — кістки (іт.).

136

Джованні Баттіста Тьєполо (1696—1770) — італійський художник, один з найпримітніших майстрів італійського рококо, майстер фресок та гравюр, останній великий представник венеціанської школи живопису.

137

Катакомби капуцинів — поховальні катакомби у Палермо, на Сициліі, у яких у відкритому вигляді спочивають рештки 8 тисяч людей — місцевої еліти та видатних громадян: духовенства, аристократії, представників різних професій, муміфіковані кістяки. Забальзамовані тіла померлих лежать, стоять, висять, утворюючи композиції.

138

Приміщення у крипті церкви.

139

Дослівно — «Більше озеро».

140

Диверсійно-розвідувальний (англ.).

141

Операція «Гладіо» — кодова назва секретної операції НАТО «Залишені позаду» в Європі під час «холодної війни». Її метою було продовжити збройний опір у випадку радянського вторгнення і завоювання. Хоча першочергово «Гладіо» називали операцію італійської гілки НАТО.

142

Посилання на пісню штурмових загонів часів Першої світової війни «Ардіті» («Хоробрі»). Звідти ж рядки «тримаючи в обох руках бомби, а у роті — квітку».

143

Міст у Таїланді, який збудували військовополонені у роки Другої світової війни. Про це знято однойменний фільм.

144

Джуліо Андреотті — семиразовий прем’єр-міністр Італії за різних часів. Письменник, був засуджений за замовлення убивства журналіста Міно Пекореллі, але згодом виправданий. Звинувачений у корупції та зв’язках з мафією.

145

Секретна військова організація (OAS — франц. Organisation de l’armée secrète) — ультраправа підпільна націоналістична терористична організація, що діяла у Франції, Алжирі та Іспанії наприкінці Алжирської війни (1954—1962).

146

Шарль Андре Жозеф Марі де Голль (1890—1970) — французький генерал, перший президент П’ятої республіки в 1958—1969 рр. Він організував у Лондоні рух «Вільна Франція» і воював проти нацистів у 1940—1944 рр., був главою тимчасового уряду Франції 1944—1946 рр., лідером власної партії.

147

Діяч визвольного руху Мозамбіку, що вів партизанську боротьбу проти португальського володіння. Убитий у 1969 році під час вибуху бомби в його штаб-квартирі.

148

Карлісти (ісп. carlistat), чи апостолики — політична партія в Іспанії в XIX ст., що активно брала участь у громадянських війнах (їх називають карлістськими). Карлізм був активний з 1830-х до 1970-х рр.

149

Італійський фінансист, який мав стосунок до банкрутства банку, пов’язаного з Банком Ватикану, був членом масонської ложі Р2, мав стосунок до масового убивства у місті Болоньї, що сталося внаслідок терористичного акту, звинувачувався у зв’язках з латиноамериканськими диктаторами.

150

Спроба державного перевороту 7—8 грудня 1970 року під проводом Боргезе.

151

Віто Мічеллі — італійський політик, військовий генерал, звинувачений в участі у таємній організації спецслужб та спробі державного перевороту в 1970 році, а також в участі у профашистських організаціях «Національний фронт» та «Національний авангард». Голова італійських спецслужб (SID).

152

Хуан Перрон — військовий генерал, політик, президент Аргентини у 1946— 1955 та у 1973— 1974 роках. Заснував націонал-соціалістичну партію. Прозваний опонентами фашистом.

153

Підприємець, вважався «мозком» ложі Р2 (П2), вів оборудки у Південній Америці за участі Банку Ватикану.

154

Пол Казимир Марцинкус — громадянин США, католицький єпископ (1968—2006), президент Банку Ватикану (IOR) з 1971-го по 1989 р.

155

Фільм 1966 року про відваленого лицаря.

156

Джузеппе Сарагат — президент Італії в 1964—1971 роках, пожиттєвий сенатор, перший президент — представник соціалістів, обіймаючи посаду посла у Парижі, став членом масонської ложі, пов’язаної з Grande Oriente d’Italia (Великий Схід Італії) — великою масонською ложею, заснованою 1805 року в Мілані.

157

Отто Скорцені (1908—1975) — оберштурмбанфюрер СС, що прославився за часів Другої світової війни своїми успішними спецопераціями. Найвідоміша операція Скорцені — звільнення з ув’язнення усуненого від влади Беніто Муссоліні.

158

Італійська телерадіокомпанія-монополіст.

159

Кардинал католицької церкви, держсекретар Ватикану, за час свого служіння брав активну участь у міжнародній політиці.

160

Обидва банкіри причетні до банкрутства католицького італійського банку Банко Амброзіано, пов’язаного з банківською системою Ватикану, який мав причетність до відмивання грошей мафії. Кальві вбито у Лондоні.

161

Терористичний акт у Петеано, організований неофашистами.

162

«Національний авангард» — італійська неофашистська націонал-революційна організація. Ударна структура ультраправих Італії 1960-х років. К’яйє був її натхненником та лідером.

163

У 1973 р. рух розпустили через звинувачення у відродженні фашизму, хоча, вочевидь, об’єднання існувало й опісля.

164

Ліворадикальна підпільна організація, заснована 1970 року, члени якої викрали й убили прем’єр-міністра Італії Альдо Моро у 1978 році.

165

Феліче Кассон — суддя та сенатор від християнських демократів.

166

Маріано Румор — прем’єр-міністр Італії 1968 року від християнських демократів, обіймав кілька посад в уряді аж до 1972 року.

167

Карбонарії — члени таємного, суворо законспірованого товариства в Італії в 1807—1832 рр. Карбонарії італійською означає «вуглярі». Ця назва пов’язана з тим, що в товаристві карбонаріїв поряд з іншими існував ритуал спалення деревного вугілля, який символізував духовне очищення членів суспільства.

168

Наприкінці XIX століття був одним із шести італійських банків, які мали право карбувати гроші. Офіційний Банк Ватикану, коли у 1893 р. збанкрутував, це призвело до відставки тодішнього уряду.

169

Людина, що живе світським життям, отримуючи насолоду від спілкування, наїдків, вина тощо.

170

Французький піаніст.

171

«Пісня напам’ять».

172

«Об’єднана священна корона» — мафіозна організація з південної частини Італії.

173

Рядок з уже згаданого фільму «Касабланка»: означає, що поліція має удопитати звичайний перелік злочинців зі своєї картотеки.

174

Діорама — стрічкоподібна, зігнута півколом живописна картина з переднім наочним планом (споруди, реальні і бутафорські предмети).

175

Йдеться про твір «Сирени титана», у якому головний герой міг переміщатися у просторі та часі.

176

Закон не дбає про дрібниці (лат.) — юридичний принцип.

177

Журналіст, телеведучий, письменник, пише есеї на культурні, історичні, мистецькі теми.

178

Амінторе Фанфані — багаторазовий голова уряду та міністр закордонних справ Італії, тимчасовий президент Італії у 1978 році.

179

Клаус Барбі, або Ніколаус Барб’є — німецький нацистський військовий злочинець часів Другої світової війни, найбільш відомий як колишній начальник відділення гестапо німецької окупаційної влади у французькому місті Ліоні.

180

Члени неофашистської організації, звинувачені у терактах.

181

Агент ЦРУ, теоретик «теорії змови» (від англ, conspiracy theory, також відома як конспірологічна теорія) — теорії, котра пояснює певну подію (зазвичай політичну, суспільну або історичну) наслідком таємного плану групи впливових людей або організацій.

182

Був наступником Віто Мічеллі, якого заарештували за змову проти державних інтересів під час спроби державного перевороту, організованого Боргезе. Реформував розвідку в Італії. Крім того, організовував шпигування за багатьма суддями з європейських держав.