Прагнення щастя та свободи від страждань виражає величезний природний потенціал духу.
Дзіґар Конґтрул Рінпоче, тибетський буддійський лама
Ось, мабуть, найважливіше, що варто винести з цієї книжки:
ЯК ВИ ХОЧЕТЕ ПОЧУВАТИСЯ?
Як ви хочете почуватися, коли дивитеся на свій тижневий розклад? Коли вдягаєтеся вранці? Коли заходите у двері своєї студії чи офісу? Коли відповідаєте на телефонний дзвінок? Коли сплачуєте за чеком, приймаєте нагороду, завершуєте свій шедевр, укладаєте торговельну угоду чи закохуєтеся?..
Як ви хочете почуватися?
ЗНАННЯ ТОГО, ЯК САМЕ ВИ ХОЧЕТЕ ПОЧУВАТИСЯ, — НАЙПЕРЕКОНЛИВІША ФОРМА ЯСНОСТІ, ЯКУ ВИ МОЖЕТЕ ОТРИМАТИ.
ГЕНЕРУВАННЯ В СОБІ ТАКИХ ПОЧУТТІВ — ЦЕ НАЙЛІПШИЙ ТВОРЧИЙ ВНЕСОК У ВЛАСНЕ ЖИТТЯ.
Ви маєте список справ, так? Цілі на наступні три місяці? Підніміть руку, якщо визначились із цілями на рік. А на п’ять років? Тепер скажіть, хто має список почуттів, які ви хочете переживати? Коли я ставлю слухачам це запитання, в натовпі здіймається лише кілька рук. (На Західному узбережжі дещо більше.)
Ми перевернули алгоритм досягнення мети. Ми запалюємося бажанням мати гарного хлопця, яхту, гроші. Ми отримуємо їх. Іноді. Вони роблять нас щасливими. Іноді. Ми ставимо мету, досягаємо її, почуваємося чудово. Якщо, звісно, не відчуємо спустошеність, розгубленість, тривогу, бо те, що ми робимо, не здатне заповнити порожнечу в нашій душі.
Висловлюсь інакше. Зазвичай ми складаємо списки справ, списки передсмертних бажань, розробляємо стратегічні плани — що воліємо мати, чого досягти, який досвід пережити. Усіма цими прагненнями керує наше вроджене бажання відчувати певні емоції. А якщо спочатку з’ясувати, яких саме почуттів ми жадаємо, і вже потім складати ті списки?
Припустімо, ви волієте почуватись «енергійно» та «радісно». Протягом довгих років ви гадали, що вам потрібні будинок площею триста тисяч квадратних футів і посада віце-президента. Ви повинні хотіти мати більший будинок і вищу посаду, правда ж? Більше й вище — це ж рух уперед, чи не так?
Та можливо, що досягнення такої мети ніяк не сповнюватиме вас енергією чи радістю. Можливо, вам доведеться працювати шістдесят годин на тиждень лише для того, щоб сплачувати іпотеку. А чи не почувалися б ви енергійно й радісно, якби мали невеличку стильну квартирку, а решту грошей щороку витрачали б на подорож до якогось європейського міста й допомогли отримати освіту своєму племінникові? А чи так вам потрібна посада, що тішитиме ваше самолюбство, й додаткові кілька тисяч до річної зарплатні? Можливо, чинна посада та якесь нове захоплення поза роботою — або можливість обмінятися завданнями з колегою — давали б вам нескінченно більше енергії та радості?
Не всі з нас мріють відчувати, як душу охоплюють шалені почуття, а вітер розвіює волосся. Стабільність, затишок, безпека, фінансова незалежність — подібну систему цінностей можуть сповідувати і ті, хто стриманий у своїх почуттях, і відчайдухи. Ваші основні бажані почуття не обов’язково повинні бути радикальними… Ви просто маєте визначити їх, аби перетворити бажане на реальне.
Коли ви чітко розумієте, як хочете почуватись, у прийнятті рішень ви керуєтесь тим, що для вас дійсно суттєве.
Іноді, коли ви дістаєтеся важливої віхи на своєму шляху, раптом з’ясовується, що ваше досягнення не таке, яким ви його уявляли раніше. Нам необхідно ретельно обмірковувати ті «логічні наступні кроки» — наприклад, чи варто виходити заміж після того, як пожили разом, лише тому що це логічно. Чи підніматися кар’єрними сходинками. Чи накопичувати більше майна.
Звідки ви знаєте, що рухаєтеся до мети, яка цілком вас задовольнить, коли ви її досягнете? Не знаєте. Це неможливо передбачити. Проте можливо повернути всі перешкоди на шляху до мети на свою користь — адже справа не в красунчику, яхті та грошах. Справа у відчуттях, яких ви шукаєте.
Спершу з’ясуйте, як ви хочете почуватися.
Потім робіть те, що викличе у вас ті почуття.
Усі без винятку пункти у списках справ, які ми маємо виконати, досвіду, якого воліємо набути, виникають із бажаних нами відчуттів. Ви їсте певну їжу, робите певні речі, спілкуєтеся з певними людьми, промовляєте певні слова, бо вважаєте, що в такий спосіб отримаєте сприятливу внутрішню реакцію. Усі наші дії спрямовані на те, щоб почуватися добре.
Навіть коли ми робимо те, що для нас «погано» (їмо глазуровані пончики, коли треба дотримуватися дієти, чи розтринькуємо гроші, маючи обмежений бюджет), ми так само живимо ту частину нашої натури, яка говорить: «Прямо зараз дія X викликає в мене почуття Y. А почуття Y дозволить мені почуватися добре, ще краще, спокійно, безпечно, бадьоро…» Поглинаючи пончик, почуваєшся приємно. Тієї миті помилкові рішення видаються найліпшими.
Почуття мають магнетичну силу.
Ви можете називати це силою позитивного мислення, самоздійснюваним пророцтвом або законом притягнення. Позиція визначається емоціями, а емоції — це дороговказні зірки. Вдячність створює ще більше приводів для вдячності. Щедрість породжує щедрість у відповідь. Міць пробуджує силу. Те, що опиняється в центрі нашої уваги, збільшується та посилюється. Отже, зосередившись на бажаних відчуттях, ми маємо кращі шанси пережити те, що прагнемо пережити.
З’ясувавши, як саме ви хочете почуватися, ви опиняєтеся на півдорозі до звільнення. Та в процесі визначення бажаних відчуттів часто трапляється кумедна річ. Ми з’ясовуємо, як хочемо почуватись, а потім усе псуємо, вдаючись до самобичування. Як приклад — така історія.
Я спілкувалася з клієнткою, якою захоплююсь. Вона добра, охоче визнає свої хиби і надбання, а також блискуче виконує свою роботу.
— Бути успішною — як це, на твою думку, почуватися? — запитала я її.
— Я… я хочу відчувати себе важливою особою,— сказала вона, наче на сповіді. Та потім дала задній хід, придушивши своє бажання: — Утім, хіба це правильно — мріяти про такі відчуття? Схоже на пихатість. Я, мабуть, повинна прагнути почуватися інакше?
Стоп! Бажання почуватися певним чином не є неправильним. Ви хочете того, чого ви хочете. Це не означає, що ваше бажання здійсниться, та його заперечення не піде вам на користь.
Але повернімося до розмови.
— Хіба це правильно — мріяти про відчуття важливості? — повторила я її запитання. — Що ж, мабуть, деякі психотерапевти вважали б це неправильним. Але тоді мова йшла би про ображену дитину, що живе у твоїй душі, й усе таке. Розгляньмо ситуацію, що є тут і зараз. Якщо взяти твій бізнес, що могло б дати тобі відчуття власної важливості?
— Наприклад, та актриса, про яку я вам розповідала, сфотографувалася б у моїй продукції. А редактор того популярного журналу вирішив би розмістити мою світлину на обкладинці наступного випуску. На галузевих урочистостях мене б садовили за стіл для високих гостей. Мої скупі клієнти більше не набридали б мені, намагаючись купити мій товар якнайдешевше. Я мала би справу з людьми, які гідно оцінюють мою працю. — На неї зійшло натхнення. Її голос звучав виразно й упевнено. Вона сиділа, випроставши спину.
— Ха! Як на мене, на твій бізнес чекає успіх. То що ж тобі необхідно зробити, щоб гарантовано почуватися важливою особою? — поцікавилась я.
І тут із її вуст злетів дуже чіткий список конкретних дій. Фур! Фур! Фур! Вона точно знала, що робити.
— Знаєте, навіть розмова про те, що я робитиму, аби відчувати власну значущість, уже змушує мене відчувати… власну значущість, — завершила вона.
От що буває, коли ми беремо під контроль свої бажання. Потяг до вдячності допомагає нам відчувати вдячність. Прагнення могутності запалює ваші внутрішні сили. Мрії про кохання дають нам відчуття привабливості. І так далі.
Годі винити себе за бажання почуватися так, як вам хочеться. Будьте вірними почуттю, якого ви прагнете. Не треба надто глибоко його аналізувати. Хай повирує трохи. Можливо, воно покликане вгамувати вас, розкрити, зцілити, здивувати чи допомогти вам реалізуватися в іншій справі. У будь-якому разі на те існує Божа воля.
Якщо ви маєте список цілей чи дошку бажань, додайте туди свої омріяні почуття. Помістіть їх на початку списку чи в центрі дошки. Прикріпіть аркушик із переліком основних почуттів у діловому щоденнику.
У моєму щоденнику Moleskine є стікер зі словами «ПРИЧЕТНІСТЬ. ДОБРОБУТ. БОЖЕСТВЕННА ЖІНОЧІСТЬ. НОВАТОРСТВО».
І ця малесенька записочка, ці декілька слів — стерно мого корабля. Девід Аллен[41], король пріоритизації та управління часом, дає найкумеднішу відповідь на питання «Як визначати пріоритети?»:
«Я дотримуюсь радикальної точки зору: вчіться слухати своє серце й довіряти йому. Чи своєму нюхові, своєму нутру, своїй дупі — будь-якій частині свого тіла, яка є джерелом таємничо чудового, тихого, слабкого голосу, що якимсь дивом знає вас краще за вас самих і краще за вас самих знає, що для вас краще».
Керуватися своїми почуттями в управлінні часом? Дійсно радикальна думка.
Відкрийте своє серце та душу.
Коли ви спираєтеся на бажані почуття, вам легше прислухатися до свого серця. Ви звертаєте більшу увагу на те, який внутрішній відгук знаходить у вас нова ситуація, ніж на те, як вона виглядає зовні.
Скажімо, вам нагодився бізнес-проект. Ви миттєво знаходите спільну мову з усіма, хто над ним працює, — відчуваєте повну гармонію. Коли ви уявляєте свою роботу над проектом, вас охоплює ентузіазм, творче натхнення, готовність бути корисними — ті почуття, якими ви волієте наповнити своє життя. Але! Проект не схожий на ідеальну роботу, якою ви її собі уявляли. Ви ніколи не планували працювати в тій сфері. Тож ви могли б негайно дати очікувану відповідь: «Вибачте, та я не працюю в текстильній галузі (чи з харчовими компаніями). Я присвячую себе дітям і роботі в некомерційних організаціях».
Утім, ви не можете заперечити, що той проект викликав у вас приємні почуття. Ви почуваєтеся чудово. Ви погоджуєтеся. Ви розвиваєтеся.
Ця теорія стосується й кохання. Ви завжди змальовували свого обранця високим, із солідними заощадженнями на банківському рахунку. А тому, хто змушує вас сміятися до упаду й почуватися бадьоро, бракує кілька дюймів зросту і грошей. Почуття не брешуть.
«Насамперед — почуття». Цей принцип — зосередження на найважливішому — є квінтесенцією справжнього життя.
Ось що я маю на увазі. Що ви можете зробити сьогодні, власне зараз, аби почуватися так, як бажаєте? Для того щоб викликати бажані почуття, замало приліпити до дзеркала у ванній кімнаті позитивні фрази-твердження чи сидіти в позі лотоса й повторювати «оммм», намагаючись досягти стану зміненої свідомості. Уважність і споглядання — лише половина рівняння. Ти маєш діяти, Джексоне![42]
Невеликі, поступові, майже непомітні рухи — аби лише протистояти гнітючим думкам і нападам відчаю. Зробіть це! Дійте сміливо, помітно, яскраво, життєствердно! Хай ці дії викличуть у вас жадані відчуття та спрямують ваше життя вперед. Несуттєво, як ви рухатиметеся — крихітними кроками чи велетенським стрибками. Усю увагу зосереджуйте на своїх почуттях.
Одне з головних омріяних мною почуттів — добробут. Для мене добробут асоціюється з достатком і припливом. Я прагну припливу ідей і творчої наснаги. Я хочу впливати на життя людей, які мене оточують, — чи то усміхатися їм, аби вони розуміли, що їх помічають і люблять, чи то підказати щось. Добробут — це процвітання в будь-якому сенсі: від суперового припливу грошей до ненастанної щедрості духу. Це невгамовність, успіх і розкіш. Я не орієнтуюся лише на традиційне визначення слова «добробут» як «матеріальне багатство». У мене своя версія добробуту на основі «добра» і «буття». І це дивовижно!
Хоча, звісно, не завжди. Трапляються дні, коли я б’юсь із усіх сил, аби щось отримати, здобути, чогось досягти. І на мить забуваю про багатство, яке вже маю — кохання, здоров’я, обізнаність, привілеї західного світу. Тоді я роблю те, що дає мені можливість створити відчуття добробуту. Це прості вчинки, які не потребують особливих зусиль. Я можу ретвітнути чийсь пост, аби збільшити трафік на блог автора. Можу на тиждень раніше від запланованого зробити щомісячний благочинний внесок до Women for Women International[43]. Можу причепуритися перед тим, як їхати у справах. Можу купити сандвіч для безхатченка, що сидить на розі вулиці. Можу відправити пару листів подяки. Чи піти подивитися на стілець Якобсена[44] (я так хочу його придбати!) — щойно я сідаю на нього, мене наповнюють гідність і натхнення. А ще я можу спеціально вирушити до італійської крамниці делікатесів і купити там невеличку упаковку козячого сиру з їстівною квіткою зверху — таку собі молочну розкіш. Можу перечитати старого любовного листа. Можу витратити дві хвилини й подякувати Богові за все без винятку.
Якусь мить мені здається, що чогось бракує, а потім до мене знову повертається чітке усвідомлення того, як я хочу дійсно почуватися. Я починаю розглядати інші варіанти, що дають мені кращі можливості відчути… добробут.
Ви прагнете бажаних почуттів незалежно від того, що відбувається навколо. Яскравого світла — хай там яка погода за вікном, впевненості — незважаючи на жорстокі удари долі, добробуту — навіть із мізерним банківським рахунком.
Коли ви почуваєтесь у добробуті, ви дієте й мислите в цій хвилі, ви просто випромінюєте добробут. З приємним почуттям добробуту в душі — від такої простої речі, як телефонний дзвінок, завдяки якому хтось отримує роботу, до отримання вигіднішої відсоткової ставки — ви маєте доступ до ідей і стратегій, пов’язаних з енергією багатства. Простіше кажучи, коли ви почуваєтеся добре, ви дієте розумніше.
Коли вашими діями керує гнів, зазвичай усе складається не надто добре. Негативні почуття = сумнівні результати. А якщо у своїх діях керуватися злагодою чи завзяттям? Або дозволити взяти гору почуттю єднання чи краси? Позитивні почуття = розумніші дії = блискучі результати.
У завданні для самостійної роботи на завершення цієї зустрічі вам пропонується написати, як ви хочете почуватись, а потім вам треба буде звузити цей список до більш конкретних почуттів. Вправа класна.
ЖИТТЯ ПОВНЕ МОЖЛИВОСТЕЙ ПОЧУВАТИСЯ САМЕ ТАК, ЯК ВИ БАЖАЄТЕ ПОЧУВАТИСЯ.
Та перш ніж ви візьметеся за неї, поговорімо про успіх.
Як поняття, «успіх», подібно до понять «гарний» і «пластиковий», може означати все що завгодно й майже ніякої конкретної інформації в собі не несе.
Навіть словникове визначення успіху досить невиразне:
Успіх (ім.)
1. Сприятливе, вдале завершення спроб або намагань.
2. Здобуття багатства, посади, визнання тощо.
3. Вдалий виступ, перемога.
4. Те, що стало успішним.
Ми жадаємо успіху в будь-якому з його значень. Одначе (тут я знову за своє) які відчуття викликає успіх? Як він звучить? Як він пахне, виглядає, смакує? Всупереч завірянням засновників і популяризаторів «американської мрії», успіх насправді має дуже особистий характер.
Звісно, ніхто не забороняє вам мріяти про яке завгодно почуття, та щоб вправа дала користь, я пропоную вам зробити собі послугу й викреслити слово «успіх» зі свого словника. За «успіхом», напевне, ховаються гостріші емоції, яких ви прагнете. Копніть глибше.
ОСНОВНІ БАЖАНІ ПОЧУТТЯ
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Почуття: відчуття; емоції; внутрішні стани; усвідомлення; внутрішній світ.
Мета: усе, над чим ви наполегливо працюєте; ваше стратегічне завдання; найголовніше.
ПОЧУТТЯ
Як ви хочете почуватись у своєму житті?
Дайте волю хаотичному потоку своїх думок: ідеї, слова, почуття, óбрази. Ваші почуття мають бути вкрай сприятливими, позитивними, живильними та приємними — дуже приємними. Зафіксуйте їх на папері. Хай вас затопить цунамі бажань. Скористуйтеся цим. Бажайте всього, чого вам дійсно хочеться. Вперед!
РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ
Дослідіть свій список бажаних почуттів. Перечитайте його кілька разів. Якщо хочеться, прочитайте вголос. Перечекайте до ранку. Прогуляйтеся з ним. Що впадає вам в очі, зігріває та викликає бажання сказати «так!», що здається по-справжньому важливим і цінним? Визначте слова та ідеї, які вас дійсно захоплюють.
Завдання цієї вправи — звузити список до трьох-п’яти бажаних почуттів. Скоротіть список, зробіть непростий вибір. Вам важко вибрати між, скажімо, почуванням себе «творчими» й «артистичними» чи «сильними» і «впливовими»? Спробуйте ось що: пошукайте визначення цих слів у словнику. Кожне слово — це окрема планета, тож знання його визначення та походження може допомогти вам усе миттєво з’ясувати.
Повторні запитання. Це такий маленький фокус, що може полоскотати й оживити розум. Ви маєте постійно запитувати себе, в чому полягає те чи інше почуття. Розворушіть свій мозок. Наприклад, так:
Отже, що означає відчуття впевненості?(Відповідайте те, що першим спало вам на думку.)«Це немов відчуття перемоги».
Що означає відчуття впевненості?«Це немов відсутність сумнівів».
Що означає відчуття впевненості?«Це немов… ясність».
Є! Насправді ви прагнете відчувати ясність.
Напишіть кожну назву почуття на окремому стікері, хай навіть це буде десять слів. Прикріпіть папірці до холодильника чи до монітора комп’ютера — хай повисять там протягом дня, а ви прислухайтесь, яку реакцію вони викликають у вас. Ви почнете розуміти, що «впевнений» урешті-решт означає «сильний», а «гарний», «стильний», «елегантний» — це складники одного поняття: «витончений». Відкиньте стікери, що не пройшли «відбірковий тур», і подивіться, з чим ви залишилися за кілька днів.
Установіть собі кінцевий термін. Наприклад: «До суботи я визначусь із основними бажаними почуттями, та й край!» Не переймайтеся занадто. Це не іспит. Пізніше ви можете переглянути своє рішення, пережити момент осяяння, прокинутися вранці та все змінити.
ДІЙТЕ ВІДПОВІДНО ДО БАЖАНИХ ПОЧУТТІВ
5—10 досягнень або вражень, які подарують мені ці почуття:
Три речі, які я зроблю сьогодні, аби відчути себе так, як я хочу:
Три речі, які я зроблю цього тижня, аби відчути себе так, як я хочу:
Три людини, співпраця з якими допоможе мені відчути себе так, як я хочу:
____________________________________________
____________________________________________