Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукає свій шлях

Зустріч 10. Робіть те, від чого почуваєте задоволення

Я мій найкращий витвір — набір дорожніх карт, звітів, рецептів, безглуздих малюнків і молитов із ліній фронту.

Одрі Лорд, поетеса[76]

Люди, які заслужили репутацію «творчих», — це насправді просто ті, хто придумує більше комбінацій ідей, швидше знаходить серед них цікаві та готовий випробувати їх на практиці. Проблема в тому, що в більшості шкіл та організацій нас позбавляюсь таких звичок.

Ґай Кавасакі, «Reality Check» («Перевірка реальністю»)[77]

Коли йдеться про властиві нам життєву мудрість і до­свід, більшість із нас почувається немов риба у воді. Ми настільки звикли до свого оточення, до знань, які підтримують нас на плаву, що навіть не помічаємо їх. Замисліться: чи не сприймаєте ви свій талант як належне?

Ви багато знаєте. Ви знаєте багато такого, що не відоме іншим людям. А коли ви знаєте те, чого не знають інші, ви можете бути їм корисними. В ідеалі вам треба знайти такий спосіб служити іншим, який додавав би вам натхнення.

Якось мене запросили виступити на заході, який проводила одна асоціація. Як зазвичай на виступах, я запитала організатора конференції, яке, на її думку, завдання стоїть перед моєю аудиторією і з якими результатами вони мають піти. «Їм потрібно побачити нові можливості для себе», — сказала вона. Як правило, такі зустрічі не становлять жодних труднощів, оскільки можливості для нішевих галузей або певної категорії людей визначити легко. Утім, моя група була різнобарвною: вона складалась із керівників компаній і фрілансерів, людей різного віку, різних поглядів і спеціальностей.

В одному ряду сидів сивобородий журналіст, одягнений у фіолетову толстовку з логотипом шекспірівського фестивалю, й олівцем робив нотатки у своєму записнику. За ним була молода жінка, яка відправляла зі свого айфона твіт: «Цей захід узагалі має хештеґ?» У кінці сиділа моя приятелька Петсі в чорному костюмі від Ейлін Фішер[78]; вона сподівалась почути від мене щось корисне, чим могла би збагатити свій двадцятирічний досвід готельного бізнесу.

Якщо вам вдасться знайти спільне для всіх своїх слухачів, ви зможете розтопити лід потенційно крижаної аудиторії. Знають вони про це чи ні, та всіх їх турбує одне: «Як скористатися тим, що в мене є, щоб піднятися кар’єрними сходинками? Як мені виділитися?»

Ось як: знайдіть вдале співвідношення між тим, що ви вже знаєте, і тим, що вас запалює. Ваші розуміння + захопливий проект = так, хай йому грець!

І я запитала своїх слухачів, серед яких були буркуни, першопрохідці та експерти:

Людина, яка оволоділа мистецтвом життя, не проводить чіткої межі між своєю роботою і своїм захопленням, між працею і дозвіллям, між духом і тілом, між освітою і розвагами. Вона не розрізняє, що є що. Вона просто дотримується свого бачення досконалості, хоч би що робила, залишаючи вирішувати іншим, працює вона чи відпочиває. Як на неї, вона робить одночасно те й інше.

Лоуренс Перселл Джекс[79]

Підступне запитання. Рей Крок, засновник McDonald’s, запитав своїх слухачів, володарів ступеня MBA, яким бізнесом, на їхню думку, він займається. «Ресторани. Харчування. Гамбургери», — прозвучала очікувана відповідь. А от і ні! Рей заперечив: «нерухомість». Успіх McDonald’s ґрунтувався на тому, щоб розташувати ресторани в якнайбільшій кількості місць. Імперія трималася не так на біґ-маку, як на легкому доступі до біґ-мака. Розташування, розташування і ще раз розташування.

Ви можете бути організатором заходів, а ваш справ­жній бізнес — управління стресом або пошук нових трендів. Деякі лікарі займаються не стільки лікуванням, скільки наданням інформації. Найкращі перукарі, яких я знаю, насправді зцілюють людей та допомагають їм повірити у свої сили. А деякі з найкращих секретарів виконують роль тілоохоронців — вони такі собі ніндзя-захисники. Деякі менеджери проектів займаються тим, що мотивують інших. Студії йоги об’єднують людей у спільноти. Офіціанти торгують привабливістю.

Агенти з продажу житлової нерухомості продають комфорт. І всім нам відомо, що бармени насправді займаються психотерапією.

Особисто мій бізнес — передача мудрості. Я транс­формую інформацію у знання, пропускаю її крізь призму свого світосприйняття, а потім передаю іншим у всіх можливих форматах. Я віддаю ці знання безкоштовно чи продаю їх. Я виготовляю мудрість. Розкажіть про це іншим.

Ви не зовсім упевнені, в чому суть вашої роботи? Тоді запитайте себе:

Що ви робите для них такого, що впливає на їхні життя чи їхню роботу, хай навіть на мить? Можливо, це допоможе вам дістатися суті вашої пропозиції.

— Спробуйте подумати ось про що, — звернулась я до журналістів, які сиділи переді мною. — За кожною вашою історією стоїть щось значно масштабніше. Хтось із вас пише про пригоди, кризу середнього віку, світські заходи, про масову політичну активність, про прагнення та сподівання… Неважливо, пишете ви про економ-подорож на Балі чи висвітлюєте випуск нових парфумів від знаменитості. Якщо ви пишете від свого імені, ви подаєте матеріал з конкретної позиції, виходячи з власного світоспри­йняття. І це справляє на людей певне враження — вони знаходять у собі сили діяти, факти їх приводять до тями, а краса розчулює.

Після нашої розмови до мене підійшла репортерка з журналу мод і сказала:

— Я пишу різні статті для журналу жіночої моди. Деякі з них містять по-справжньому корисну інформацію щодо саморозвитку, а іноді я просто розповідаю про нові моделі одягу. Але я маю все подати в безтурботному стилі — я б сказала, трохи ексцентричному. Тож мені здається, що насправді я розважаю людей.

Ми ще трохи побалакали, і я з’ясувала, що тема розваг присутня у всьому, що вона робить: у тому, як вона організовує вечірки, як підходить до участі в нарадах для персоналу, в її манері одягатися з відтінком гламуру. Усім її діям притаманна послідовність; їй просто треба було зрозуміти, в чому ця послідовність полягає.

Якщо ви маєте знання, дозвольте іншим запалити від нього свої свічки.

Маргарет Фуллер[80]

Відповідь на це запитання повертає нас до поняття «риби у воді». Якби ви відслідкували свої дії протягом тижня, ви би побачили, якими знаннями володієте, навіть не здогадуючись про це. Протягом одного дня ви можете домовлятися з підрядниками про кращу ціну та зручніший графік виконання ремонтних робіт, застосовувати свої знання методики тренування гравців NBA у керуванні своєю командою, бронювати авіаквитки зі свого iPhone, замовляти столик у новому ресторані, підсмажувати кавові зерна у своєму гаражі, відвідувати заняття з мистецтва написання мемуарів, допомагати своєму братові налаштовувати його MacBook Pro, давати сусіду поради щодо ландшафтного дизайну та розповідати міфи Давньої Греції своїм дітям перед сном. Того тижня перед вами відкриється сотня стежинок знань, які можуть привести вас до талантів, здатних подарувати вам задоволення та забезпечити грошима. Починайте звідти, де ви зараз перебуваєте.

КОЖНА ЛЮДИНА — ВПЛИВОВА.

Ось як я визначаю душевну спеціалізацію: це вміння, від якого ви кайфуєте. Люблю наукову термінологію.

Мені довелося працювати у сфері роздрібної торгівлі з Боббі Джо. Ми скеровували до неї всіх розлючених покупців.

— Божевільна леді з Калґарі хоче, щоб їй повернули гроші. Друга каса.

Це до Боббі.

— Ведіть її сюди!

Вона з нетерпінням чекала, доки до її рук потрап­лять люди, яких усі ми воліли спекатися. Сердиті, роздратовані, іноді явно схиблені, вимогливі клієнти. Душевною спеціалізацією Боббі Джо була гармонія. Вона не ставила собі за мету встановити справедливість або з’ясувати, хто правий, а хто ні. Вона лише хотіла, щоб усі з усіма ладнали, — була по-справжньому цим одержима. Вона створювала гармонію в усьому. Вона вдало поєднувала кольори в своєму одязі, вона постійно щось наспівувала, вона записувала й дарувала збірники з музикою, вона дбала про те, щоб за різдвяним столом не опинилися поряд люди, яким неприємно спілкуватися. Вона завжди вміла згладити гострі кути. То був її душевний дар.

Кожен має якусь місію. Що ви прагнете донести людям? Ми могли б заглибитися в деталі та езотеричні таємниці цього питання. Ми могли б із вами разом написати цілий фоліант. Про те, як обирати свої цінності й таке інше. Та, може, не будемо цього робити? Удаймо, що це запитання легке.

Яка ваша місія? Що б вам хотілось, аби люди дізналися, побачили, зрозуміли, збагнули у своєму житті? Про що ви постійно торочите, що проповідуєте? Це може бути якийсь простий заклик: «Свободу!», «Підтримайте мистецтво!» чи «Стався до людей так, як хочеш, аби ставилися до тебе». Можливо, ви запозичили своє кредо у богеми: «Любов, Істина, Краса».

Якщо ви пильно придивитеся, то побачите: ваше послання світові з’являється в усьому, що ви робите у своєму житті чи хочете з ним зробити.

Як ви домагаєтесь, аби вас почули? Як ви розповсюджуєте своє мистецтво та доносите до людей своє послання? Дякувати сучасним технологіям, можливості для спілкування величезні. Ви можете присвятити своїй інформації блог, публікувати її в Twitter, робити на неї посилання, розмістити її на своїй сторінці у Facebook чи відправляти електронною поштою. Де ще ви з’являєтеся? На батьківських зборах? У клініці, де лікують свої травми бігуни? На засіданнях консультативної ради? У місцевому пабі? Коли ви починаєте відслідковувати всі способи передачі своїх знань, вашу увагу привертає ще один момент…

Дуже рідко на це запитання можна відповісти «всі». Тут є два підходи. Перший: хто поділяє ваші цінності, інтереси і/або ваші прагнення до певного способу життя? Вони ваше плем’я, ваші однодумці. Другий: кому потрібне те, що ви пропонуєте, хоча вони цього ще не розуміють? Ви маєте дати цим людям знання, «навернути їх до своєї віри» і запросити скористатися тим, що маєте.

Розглянувши свою спеціалізацію і/або способи її поширення з різних точок зору, варто дослідити свої стосунки з творчістю і натхненням.

Називайте це як завгодно: своя сфера, своя хвиля, чарівний просвіток, осяйна тиша… Опинившись в певний час у певному місці, ми думаємо й почуваємося надзвичайно ясно. Саме там і тоді в нашому житті трапляються чудові здогадки, творчі сплески, відкриття, розробляються цілі стратегії.

Річард Бах[81], автор роману «Міст у вічність», що став філософською класикою, називав свою музу «феєю ідей». Вона відвідувала його, коли він працював у саду або ж літав.

Він пілотував власний літак «Сессна» й посеред хмар знаходив сюжети для своїх творів.

Певні умови: взаємодія, рух, природа, споглядання — можуть бути сприятливими для муз одних людей і не подобатися музам інших. Важливо дізнатися, що обожнює ваша муза, та підготувати сцену для її виходу. (Чи його. Можливо, ваша муза чоловічої статі. Не хочу отримувати погрозливі листи зі звинуваченнями в дискримінації від Союзу муз.)

Зверніть увагу, де і коли до вас приходять ідеї та рішення. Можливо, коли ви розмовляєте зі своїм близьким приятелем або блукаєте залами художньої галереї (взаємодія); коли ведете свою автівку відкритою автострадою чи їдете велосипедом на роботу (рух); гуляєте серед дерев або дрімаєте на причалі (природа); сидите замислившись у тиші чи слухаєте музику в напівтемному приміщенні (споглядання). Деякі феї ідей люблять з’являтися після смачного обіду або чудового сексу, ледве ви прокидаєтеся вранці чи навпаки — коли збираєтесь заснути.

Ведучий ток-шоу Чарлі Роуз якось поцікавився у фолк-­рокера Ніла Янга, чи дослухається той до своєї музи.

— Припустімо, під час званого обіду до вас прийшла ідея — ви почули мелодію чи слова пісні. Ви перепросите й залишите вечірку? — запитав Чарлі.

— Звісно. Ніколи не знаєш, коли вона [муза] повернеться. Я за неї відповідальний.

Іноді Ніл ховався у ванній кімнаті, щоб записати пісню, яка виникла у нього в голові, а коли відчував, що та вже нікуди не подінеться, знову повертався до гостей.

Коли відчуваєте, що до вас ось-ось завітає муза, вибачтесь і вийдіть. З’їдьте на узбіччя. Зануртесь у творчий процес. Запізніться. Увійдіть, коли на вас уже не чекають. Ексцентричність особливо збуджує муз.

Музам украй потрібно, щоб їх обожнювали. Вони щедрі, але ще й зарозумілі. Вони люблять, коли до них ставляться шанобливо. Якщо ви підете їм на поступки, вони дістануть вам місяць із неба, подарують революційну ідею, несподіване геніальне рішення. Знехтуйте своєю музою — і вона, найімовірніше, до вас більше не зазирне. Вона справжня. Вона любить, коли її цінують. Такі вже вони, генії.

Знаменита письменниця Енн Ламотт[82] у кожному гаманці, у кожній шухлядці тримає чисті картки для записів розміром три на п’ять дюймів і ручки, щоби встигнути занотувати думки, які зникають так само швидко, як і з’являються. Якщо я виходжу з дому без мого записника Mоleskine і синьої ручки Paper Mate середньої товщини, я почуваюся розгубленою, немов ось-ось запізнюся на потяг. Тримайте на нічному столику блокнот для записів. Залишайте собі голосові повідомлення. Не сподівайтеся, що найліпші ідеї все одно повернуться до вас.

Звісно, ваша муза дуже заклопотана, проте вона обожнює, коли ви підіграєте їй. Коли вона підкидає вам ідею, спробуйте дізнатися конкретніше, що вона думає з того приводу. Наприклад, запитайте в неї, який написати наступний розділ чи де шукати фінансування. Вона може без упину проговорити до ранку, і перш ніж ви це зрозумієте, план вашого літературного шедевру вже буде готовий.

Звісно, ви можете на свій страх і ризик проігнорувати музу. Вона не завжди має рацію (чи то ми не завжди добре чуємо, що вона нам підказує). Та що більше ви зважаєте на її натхненну мудрість, то швидше рухаєтеся Шляхом Творчого Захвату. Від однієї ідеї до іншої.

Для вас і для вашої музи смуга вільна. Щасливої дороги!

Мистецтво — це не обов’язково те, що ми бачимо або до чого можемо доторкнутися. Кожен із нас є митцем — у своїй галузі. Ми повністю занурюємось у творчість, ми проявляємо свій талант, ми наближаємося до свого «я» та вищого джерела енергії, коли займаємося своїм мистецтвом. Перукар, який змінює життя своїх клієнтів лише завдяки вдалій зачісці або відтінку «теплий блонд», — це митець. І по­середник на перемовинах, який розуміє підтекст кожного запитання і вчасно міняє напрям дискусії всієї групи. І коханий, який тонко відчуває, коли можна натиснути на вас, а коли відпустити. І «заклиначі коней»[83]. І люди, які мають дар швидко заспокоїти немовля. І ті, хто доводить до досконалості чужі кострубаті сценарії. Хто залагоджує конфлікти. Фахівці своєї справи. Хто завжди обирає вдалий подарунок. Хто дивиться вам прямо в очі. Хто повноцінно проживає кожну мить життя.

Коли я говорю «виявляйте творчість», я не маю на увазі, що ви повинні стати видатними художниками чи поетами. Я просто хочу сказати: «Дозвольте своєму життю бути картиною, дозвольте своєму життю бути поемою».

Ошо[84]

Що є мистецтвом, а що ні — це питання культурної дискусії, яке обожнюють пережовувати інтелектуали. Я ж хочу торкнутися вашої можливості стати митцем і поетом у всьому, що ви робите, — надто у справі вашого життя. У контексті мистецтва як засобу існування мені до вподоби визначення Сета Ґодіна[85]:

1. Мистецтво створюється людиною.

2. Мистецтво створюється, щоби впливати на когось іншого, змінювати його.

3. Мистецтво — це дар. Ви можете продати сувенір, картину, аудіозапис… Та сама по собі ідея безкоштовна, а щедрість — важливий складник витвору мистецтва.

Бути майстром — вкладати душу в те, що ви робите.

Коли ми віддаємо найкраще, що в нас є, ми є митцями.

Коли ми навмисне робимо щось прекраснішим, зрозумілішим, доступнішим, ми є митцями.

Коли ми занурюємось у справу з головою, а потім висуваємо глибокі, змістовні ідеї, ми є митцями. І це відбувається постійно.

Коли ви віддаєтеся чомусь цілком і повністю, ви практикуєтесь у своїй формі мистецтва. Будь-де: у розмові, на полотні, на тенісному корті, — коли ви створюєте щось від душі, ви створюєте поезію.

«Саме життя є актом творчості, — зазначає Петті Дай. — Я бачу поезію в усьому: в тому, як офіціант подає мені вегетаріанську енчиладу; як зачиняються двері потяга в міжнародному аеропорту Гартсфілд-Джексон в Атланті; в усмішці водія таксі, яку я помічаю в дзеркалі заднього огляду, коли розпитую його про дітей, чиї світлини він із гордістю розмістив у салоні своєї машини». Петті — авторка книжки «Життя — це дієслово»[86] і тренерка з глобального розмаїття. Я брала участь у її телесемінарі під назвою «Гра з власними творчими кубиками», де вона поставила запитання:

ЯКБИ ВИ ЗНАЛИ, ЩО ЗМОЖЕТЕ ЗАРОБЛЯТИ НА ЖИТТЯ МИСТЕЦТВОМ, ЯК БИ ВИ ЖИЛИ?

Те запитання міцно засіло в моїй голові. Я міркувала над ним два роки. Я роздрукувала його сороковим кеглем і приклеїла у свої записники. Я довго думала над ним щоразу, перш ніж планувала будь-який проект. Чи могла я розраховувати на те, що моє мистецтво забезпечить мене? Єдиний спосіб дізнатися — повірити й покластися з тієї миті на ясне, палке бажання, що палало в моїй душі. Я весь час повторювала собі це питання та прислухалася, сподіваючись на відповідь. Ось що з’ясувалося:

Зробіть мистецтво своїм головним пріоритетом. Ваша робота повинна обертатися навколо вашого мистец­тва. Навіть якщо в такому випадку вам доведеться влаштуватися на роботу, щоб мати можливість займатися мистецтвом, налагодьте своє життя так, щоб мати місце й ресурси для творчості. Саме тому ви повинні оголосити себе митцем! Вам знадобиться сила духу, без якої буде непросто ухвалювати складні рішення (їх не уникнути), дотримуючись обраних пріоритетів, самоповаги та високих стандартів. Коли те, що ви робите, не сприяє вашій творчості, вважайте це зайвим.

Знайте, що ваше життя — це зміст вашого мистецтва. Розглядайте все як матеріал для вашої творчості. Клопоти, метушня — життя — це все впливає на те, що ви виражаєте і як.

Знайдіть для своєї творчості священне місце — у зовнішньому просторі та в душі. Це може бути закапелок у вашій спальні з ноутбуком і олтарем, гараж з AM/FM радіо чи офіс, у якому відчиняються вікна. «Місцем» може бути вечірня прогулянка чи півгодини, які ви виділяєте вранці на ведення щоденника; вихідні в мотелі з вай-фаєм або щорічне усамітнення, де ви можете забути про звичайні турботи та прислухатися до свого серця.

Інвестуйте в найліпші інструменти. Монітор комп’ю­тера з високою роздільною здатністю та ергономічне крісло, членство в галузевих асоціаціях, конференції з передових технологій, гарного крою одяг і найкращий безпровідний дриль, який можна купити за гроші. Добре дбайте про ті інструменти. Ви можете піти на поступки в чомусь іншому, та не погоджуйтесь на компроміс щодо необхідного знаряддя, яке допомагає вам досягти успіху.

Працюйте з найкращими людьми. Розшукуйте людей, які добре знаються на своїй галузі. Наймайте майбутніх суперзірок із природним талантом або вже загартованих гравців із довгим послужним списком. Співпрацюйте з тими, хто бездоганно дотримується свого слова. Шукайте тих, хто поділяє вашу пристрасть і так само сильно нею палає. Ви будете успішними настільки, наскільки успішною буде ваша команда.

Продовжуйте свою освіту. Постійно з’являються нові технології, яких треба вчитися, та розробки, в курсі яких треба бути. Досліджуйте роботу інших митців.

Вірте, що ваше мистецтво стане комусь у пригоді. Насправді не ви вирішуєте, якою мірою і чому ваша творчість на когось вплине. Але вона таки вплине.

Не всім вдається перетворити свою пристрасть на надійне джерело прибутку. Для декого з нас справа, до якої лежить душа, не має нічого спільного з роботою, за яку нам платять. Цілком можливо мати роботу, що забезпечує тільки матеріальні потреби, а своїм найціннішим талантам знайти інший вихід. Я згадую молодиків, які працюють на заводах, а у вихідні збираються в гаражі, щоб грати в гурті; знайому бухгалтерку, яка організовує у своїй громаді кампанії проти насильства; безліч робітників по всьому світу, які п’ять днів на тиждень роблять те, що потрібно, бо їхнє найпалкіше бажання — забезпечити своїм дітям гідне життя.

Дехто з нас таки перетворює свою творчість на кар’єру. Це може статися в будь-який час, навіть одразу після закінчення школи, — в такому разі ви просто молодець! Вам пощастило виграти в лотереї долі. Іншим доводиться змінити три професії, перш ніж вони знаходять ту, що по-справжньому запалює вогонь у душі.

Ті, хто хоче отримувати зарплатню за свою пристрасть, мають відповісти на кілька вельми практичних запитань. Від запитання «Що змушує вашу душу сяяти найяскравіше?» ми маємо перейти до «Що ви можете зробити, щоб постійно досягати нових вершин?» і «Як отримати від цього прибуток?»

Одна з найкращих вправ для цього — «концепція їжака» Джима Коллінза з його зараз уже легендарної книжки «Від доброго до видатного»[87] (зайдіть на сайт JimCollins.com, і в розділі аудіо- та відеоматеріалів знайдете промову Джима саме на цю тему). З перших кроків у своїй кар’єрі Коллінз почав вести щоденник, у якому описував особистий та професійний досвід. Він прирівнював це до наукового дослідження, а про себе говорив як про піддослідний зразок, «комаху на ім’я Джим». Коли він проводив робочий день, допомагаючи людям розбиратися в комп’ютерних мережах, то записував: «Отримав справжнє задоволення, допомагаючи людям розібратися в комп’ютерах». Він помітив, що був у захваті не стільки від роботи з комп’ютерами, скільки від можливості допомогти людям щось зрозуміти. Він описував дні, коли йому доводилось обробляти дані, і зауважував, що «обожнює надавати даним сенсу», що «комаха на ім’я Джим полюбляє навчати». Спостерігаючи за реальними відкриттями у власному житті, Джим бачив, як вимальовується схема успіху: до чого ви маєте пристрасть? Що, на вашу думку, закладено у ваших генах, для чого ви народилися? І найпростіше — чим ви можете заробити на життя? Згідно з концепцією Коллінза, ваш успіх залежатиме від того, чи перетинаються ці три сфери. Місце перетину трьох сфер (точніше, кіл) — то справжній джекпот.

Зробіть усе необхідне, щоб заспокоїти свій розум. Допомагає філіжанка чаю і десять глибоких вдихів.

ЕТАП 1. Уявіть себе в порожній кімнаті. Це ваша ідеальна кімната, тож вона може бути шикарною, в стилі «люкс», або ж аскетичною, в стилі «дзен». Вам вона дуже подобається, ви почуваєтеся там цілком комфортно.

За дверима тієї кімнати чекає те, що ви пропонуєте світові. Це може бути ваша життєва активність, бізнес, продукт, послуга або спосіб вираження вашої любові. Як ви почуваєтесь, знаючи, що це чекає на вас за дверима? Чим приправлені ваші очікування? (Хвилюванням? Усмішкою? Жахом? Відчуттям блаженства й радості?)

А зараз запросіть до кімнати свій бізнес / продукт / витвір мистецтва / послугу. Поводьтеся церемонно чи просто. Зверніть увагу на те, як ви передаєте запрошення. (Боязко? Наказовим тоном? Щиро? Грайливо? Невпевнено?) Якої форми набуває ваш бізнес / продукт / витвір мистецтва / послуга? Це промінь світла, проект плану, потужний робот, павич, жебрак, купа золота, пакунки бестселерів? Яке відчуття викликає у вас ваша пропозиція?

Лише звернувши увагу на свій спосіб передачі запрошення та на форму своєї пропозиції, ви отримаєте корисні, всеосяжні дані. Якщо хочете зупинитися на цьому, зупиніться. Поставте медитацію на паузу й повертайтеся до другого етапу іншого дня.

Або продовжуйте…

ЕТАП 2. Запитайте свій бізнес / продукт / витвір мистецтва / послугу, чи мають вони для вас якесь повідомлення чи подарунок. Прийміть його. Зверніть увагу на те, як ви його приймаєте.

Запитайте свою пропозицію, як їй хотілося б, щоб ви ділилися нею зі світом. Ви можете почути чи побачити конкретні стратегії. Можливо, просто відчуєте, як це має статися — наприклад, сповнитися відчуттям цілісності, інновації, рівноваги.

А тепер (і це важливо) дозвольте вашій пропозиції увійти у вас. Ви можете вдихнути її; ви можете уявити, як ваше серце відкривається і впускає її; ви можете уявити, як підключаєтеся до неї та завантажуєте її у свої клітини, немов електричний струм. Мета: ви і ваш бізнес / продукт / витвір мистецтва / послуга переплітаєтеся, входите в контакт і починаєте звучати в унісон.

Тепер сяйте. Випромінюйте світло. Вібруйте. Уві­йдіть у резонанс зі своєю силою. Уявіть, як світло вашої творчості без зусиль знаходить вихід у світ, де його сприймають із величезною вдячністю. Дозвольте цю невимушеність. Віддайте повагу хвилюванню та енергії.

Подякуйте за те, що перебуває на шляху до вас. Вийдіть йому назустріч.

ЯКОЮ СПРАВОЮ ВИ НАСПРАВДІ ЗАЙМАЄТЕСЯ?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

За що вам платили б $100 за годину? Що ви повинні були б розповідати / чого навчати / якою інформацією ділитись?

Що ви постійно розповідаєте / показуєте / пояснюєте своїм клієнтам? Чого ще вони від вас хочуть? З яким проханням вони завжди до вас звертаються?

На чому ви розумієтеся? Якої сфери стосуються ваші базові знання? Що ви знаєте такого, чого не знають інші?

Які відчуття викликає у людей ваша послуга / пропозиція / продукт? Яку проблему вони розв’язують, який створюють стан?

У чому полягає ваше послання світові? (Послання має кожен.) За що ви стоїте?

Яким способом ви передаєте свої знання?

Хто хоче отримати те, що ви маєте? (Дуже рідко на це запитання можна відповісти «всі». Тут є два підходи: цінності + спосіб життя і «категорії» людей.)

Кому потрібне те, що ви пропонуєте? (Хай навіть вони цього ще не розуміють.)

обіцянка характерімідж брендмаска стильособистість пропозиціявипромінювати цілісністьрепутаціясправжній