Зустріч 11. Якими вас бачить світ



Ваша щира поведінка говоритиме сама за себе й пояснюватиме всі ваші щирі вчинки. А от ваш конформізм не пояснює нічого.

Ральф Волдо Емерсон


Те, що чудово виглядає, ви побачите.

Те, що чудово звучить, ви почуєте.

Те, що добре рекламується, придбаєте.

Але справжнє ви відчуєте.

Кід Рок[88]


Якщо ви працюєте у відділі маркетингу великої і впливової фірми та продукуєте слогани про захист довкілля, аби приховати токсичні відходи виробництва; якщо ви сидите в рекламній агенції та вигадуєте сексуальні сюжети про те, яку насолоду здатні подарувати нам баночки з рідким цукром для напоїв, — тоді приділіть мені хвилинку вашого часу. Якщо ви підприємець і робите вигляд, ніби керуєте чималою компанією з офісами на верхньому поверсі, коли насправді то вистава з одним актором, а всі дії відбуваються за вашим кухонним столом, — будь ласка, зверніть увагу на те, що я зараз скажу. Якщо у вашій біографії йдеться про те, що «Джейн була найкращою серед студентів свого випуску, вона докладає всіх зусиль, аби надати клієнтам послуги, що відповідають найвищим стандартам», якщо ваш професійний образ викликає у вас бодай ледь помітне відчуття замкненості, прихованості, обмеженості, — послухайте мене уважно.

Так, ви — бренд

— Послухайте, пані. Я тесляр у невеличкому містечку. Я не бренд, я токар по дереву. Я працюю вже п’ятна­дцять років, бо дуже люблю свою роботу. А якщо ви вважаєте людей брендами, то куди котиться світ?

Ось що трапляється, коли береш участь у передачі на національному телебаченні та проповідуєш ідею особистого брендингу, як одного вечора зробила я. Хтось обов’язково буде роздратований, думаючи, що від нього вимагають «відфотошопити» своє життя і почати розмовляти, як у рекламі вівсяних пластівців. Навпаки. Так, дійсно, я хочу, щоб ви мали осяйну білосніжну усмішку й чудову самопрезентацію, які притягували б до вас можливості, немов магніт. Але я говорю про те, як краще показати людям вашу душу, а не виготовити маску, що справлятиме бажане враження на людей. І, тесляре Джо, ви таки є і завжди були брендом.

Термін «брендинг» сприймається непросто, адже асоціюється перш за все з торгівлею. Брендові імена. Бренди зубної пасти. «У вас є у продажу цей бренд?» Одразу уявляєш собі супермаркет і Wonder bread[89]. Це стосується продуктів. А ми з вами будемо обговорювати бренд особистості. Ви. Ви на роботі. Ви у світі. Ви.

Елізабет Талерман є засновницею Nucleus Branding — нью-йоркської компанії, яка спеціалізується на спільній з клієнтами розробці стратегій бренда. Це провідна та авторитетна агенція, і ви, напевне, бачили, пили або сиділи за кермом одного з продуктів численних клієнтів Елізабет. Мені надзвичайно подобається її визначення бренда (треба лише замінити слово «організація» на «людина»): «У кожній організації є рушійна сила, відчуття мети. Ця сила і є вашим брендом. Це те, чого ви домагаєтеся. Це те, що виділяє вас із-поміж інших. Це не слоган і не рекламна кампанія. Це щось живе — кінцевий результат вашої діяльності, ваших прагнень».

Шкільні вчителі, урядовці, футбольні тренери, охоронні служби, компанія з виробництва органічного чаю, фірма, що кладе покриття, — усім цим людям і службам властивий свій характер, своя манера поведінки, мета яких — справити певне враження на світ. «І для великих компаній, які розроб­ляють продукти, — каже Елізабет, — і для окремої людини бренд починається з цілісності, правдивості, зрозумілого та змістовного послання, а також із щирого розуміння того, щó ви даєте світові корисного для інших. Різниці немає: чи йдеться про потужний бренд компанії зі списку Fortune 500[90], чи про індивідуального підприємця».

Ви дійсно любите те, що ви любите?

Ви дійсно є тим, за кого себе видаєте?

Хто ви, до речі?

Ваш характер, ваш бренд впливають на ваш імідж — а не навпаки. Саме цей аспект концепції брендингу часто тлумачать абсолютно неправильно. Справа не у створенні картинки, що, справджуючи ваші сподівання, матиме попит і стане популярним продуктом. То мета менеджерів хлопчачих гуртів. Або те, що робить більшість із нас, відвідуючи вечірки експрес-знайомств чи складаючи резюме за шаблоном. Створити особистий професійний бренд — це з’ясувати свої здібності та вміння, визначити серед них властивості, що допоможуть досягти успіху, а потім вирішити, як їх застосувати і що в підсумку запропонувати світові.

Знову ж таки підхід однаковий — як для окремих людей, так і для компаній. Ваш бренд — це ваш характер у дії. Це те, на чому ви будуєте свою репутацію. Те, чим ви відомі. Що про вас сказали б ваші клієнти чи колеги? Саме так вони сприймають ваш бренд.

Створення чесних, вартих довіри брендів — актуальне питання сьогодення, бо ми здебільшого вже забули, як довіряти самим собі та одне одному. І не дивно. Адже ніколи не знаєш, перед тобою справжнє обличчя чи маска; чи є реальністю реаліті-шоу на телебаченні; чи твіт зірки «Я щойно з’їла свій найкращий бургер у Carl’s» є щирим, чи то проплачена завуальована реклама.

І, звісно, кожен із нас б’ється над давньою головоломкою: як виділитися, залишаючись таким, як усі. Ця дивовижна дилема відображає наше бажання водночас бути і унікальним, і частиною спільноти. Завжди було так і буде. До цього глибоко внутрішнього мотиву ми додаємо соціальні норми: дрес-код, назви керівних посад, систему заробітної платні, намагання влаштувати у внутрішньому дворику ідеальну вечірку на кшталт тих, котрі зображують у журналах із домашнього дизайну. До того ж треба взяти до уваги змагання з популярності, яке є її суттю соціальних медіа, а ще… Й от уже готовий ґрунт для кризи самовизначення.

Не забудьмо про цілу армію популярних експертів, яких видавці так люблять публікувати, а ми — читати. (Тут вставте смайлик із сором’язливою усмішкою.) Ми завжди в пошуках нових, найліпших порад від найпросунутіших, найкращих і найрозумніших. (А тепер додайте мордочку, яка кліпає. Кліп-кліп.)

Якщо ви здатні відсторонитися від галасу, який зчиняють «практичні поради», «десять необхідних кроків», «перевірені тактики», ви зможете почути власний внутрішній голос — справжній, який іде від природи, — і він скаже вам, що…

НІХТО НЕ ЗНАЄ ВАС КРАЩЕ ЗА ВАС САМИХ.

Чесні бренди, характер і справжні óбрази

Завжди будьте першокласною версією себе замість того, щоб бути другосортною версією когось іншого.

Джуді Ґарленд[91]


Намагаючись грати якусь роль, ви не лише виснажуєте себе емоційно, духовно й нерідко фінансово; така гра не може тривати вічно. Імідж — річ крихка. Щирість — кам’яна твердиня. Ось що знають чесні, цілісні бренди і ті, хто залишається самим собою:

Прозорість приваблює

Більше дбайте про те, щоб точно та правильно передати свою суть, аніж про те, що хтось про вас може подумати. Наберіться достатньо мужності, щоб розповісти нам — вашим клієнтам, прихильникам, підлеглим — про свої амбіції, бо саме ми допоможемо вам їх реалізувати.

Може статися так, що хтось образиться. Якщо ваша позиція не викликає жодних суперечностей, це означає, що ви не відкриваєтеся повністю.

Успіху досягає лише той, хто дослухається до себе

Відправний пункт — «Хто я є?», а не «Що продаватиметься?». Основою повинна стати ваша справжня пристрасть. Решта брендингу — це вдала упаковка.

Постійність перемагає

Завжди лишайтеся собою. Ніколи не відступайте від цього принципу. Ми можемо розраховувати на те, що Apple завжди запроваджуватиме нове. Ми знаємо, що вантажівки Ford завжди будуть надійними. Ми не сумнівалися, що Мартін Лютер Кінг палко та яскраво розповість про свою мрію[92]. Постійність не означає відсутність змін і розвитку. Погляньте на Мадонну. Вона постійно винаходить для себе нові образи. Постійні перетворення і є її бренд.

Коли ви демонструєте постійність і щирість, ви будуєте довіру до себе.

Гордість — це добре

Тішся і люби себе сьогодні,

Бо такою ти народилася, крихітко.

Леді Ґаґа


Я ніколи не зустрічала жодної людини, яка живе сміливим і успішним життям (під «успішним» я маю на увазі заможність, сердечність, розуміння важливості того, чим людина займається) і яка вибачалася б за свій перфекціонізм, енергійність, невблаганність або інші дещо неоднозначні риси свого характеру. Для когось ви завжди матимете чогось забагато: ви будете занадто великими, занадто галасливими, занадто м’якими, занадто нетерплячими. Але якщо ви приберете всі ті «занадто», ви втратите свої переваги.

Емоції мають магнетичну силу

Емоційна праця доступна для нас усіх, та нею рідко користуються як конкурентною перевагою.

Сет Ґодін


Якщо ви не виявляєте емоцій, ви байдужі. Емоція — це хімія відгуку. Люди, клієнти, покупці, слухачі говорять «так!», коли ваші емоції знаходять у них відгук.

Якщо ваш образ відповідає дійсності, вам стає сміливості нехтувати своїм положенням і виявляти емоції. Ми піднімаємось і говоримо те, що хочемо. Ми подаємося вперед. Ми ризикуємо. Ми гучно сміємося, показуємо своє справжнє обличчя, не приховуємо своїх думок. Ми робимо заяви.

Ми чарівні. Чарівні не для всіх, звісно. Не всі потраплять на гачок нашої «фішки», не всіх приваблять наші чесноти, та ми зачаруємо людей, близьких нам духом. Знаєте, як це називається? Любов.

Вивчайте себе

Якщо ви розповідаєте справжню історію, помилитися неможливо.

Джек Керуак

Почуйте власну історію

Протягом життя час від часу нам можуть ставити проникливі запитання, проте більшості з нас рідко випадає нагода привернути увагу журналістів до власної особи та дати глибинне інтерв’ю. Якщо вам випала честь опинитися перед телекамерою, ви можете з’ясувати для себе дуже багато речей. Це неймовірна можливість пролити світло на багато що. Це ефективний спосіб з’ясувати, в чому полягає ваша рушійна сила і ваші основні якості.

Влаштуйте собі інтерв’ю. Ви запланували нараду для персоналу? Ви претендуєте на нову роботу й чекаєте на співбесіду? Ви маєте захистити дисертацію? Очолити команду? Ви керуєте бізнесом? Учите дітей? Когось кохаєте? Плануєте виїхати з домівки цього року? Добре. Тоді це завдання для вас: влаштуйте собі інтерв’ю на тему «Чому ви робите в житті те, що робите».

Знайдіть журналіста — людину, яка вміє слухати, виявляти інтерес, витягати з вас ваші найкращі історії та відкривати ваш розум. Не можете собі дозволити послуг професіонала? Попросіть приятеля, щоб він зіграв роль журналіста. Та проведіть, зрештою, те інтерв’ю самі! Увімкніть свого внутрішнього інтерв’ю­ера. Уявіть, що вас ніхто не чує, або ж, навпаки, захоп­лено слухають мільйони.

Ось для чого це потрібно: коли у вас беруть інтерв’ю як належить, ви дізнаєтеся про себе таке, про що раніше не здогадувалися. Ви дозволите своїм глибинам і висотам розкритися. Ви ретельніше обмірковуватимете відповіді. Ви здивуєте себе.

Зніміть своє інтерв’ю на відео. Коли ви побачите себе на відео, ви будете сміятися, будете відчувати огиду, та поступово станете більш упевненими в собі. Вважайте, що це дешевий спосіб набути навичок поведінки перед публікою. Ви помітите, скільки разів повторюєте «м-м-м, а-а-а, ну-у…». Ви звернете увагу на мову свого тіла — коли ви горбитеся (це вказує на страх), коли жвавішаєте (сила), коли пришвидшується дихання (натхнення), а коли цього не відбувається. Ви закарбуєте на відео багато цікавого! Двадцять хвилин балачок про себе та свій бізнес — це майже стовідсоткова гарантія отримати влучну фразу, що стане вашим слоганом чи новою мантрою. У безладній балаканині, імпровізаціях, історіях може прозвучати урочисте звернення чи нова магічна формула. На поверхню вийдуть ідеї нових проектів. З’явиться версія блогу чи нова промова. Засяють нові імена та знайомства.

Побачивши себе на відео, ви можете пережити дуже неприємні чи зворушливі враження. Наполегливо рекомендую це. Так, я звертаюся до вас. Усіх вас. Хто купив веб-камеру, якою так і не скористався. До всіх, хто так боїться з’явитися на екрані. До тих, у когок[98] немає особливої причини зніматися. Ви можете зробити це відео заради своїх нащадків або для вдосконалення власного бренда. Ви можете подати його у вигляді «капсули часу», «некролога», «любовного листа» чи вважати його підготовкою до того моменту, коли настануть ваші 15 хвилин слави.

Скористайтеся своїми так званими недоліками

Застереження: ця теорія не стосується кардіохірургів, психіатрів і фармацевтів. А також мостобудівників.

Значення формальної освіти переоцінено. Пристрасть і результати можуть слугувати найкращим дипломом. Коли ми намагаємося приховати брак професійної підготовки, ми фактично послаблюємо потенційну силу нашого бренда.

Білл Ґейтс, Річард Бренсон[93], Стів Джобс. Усі мільярдери. Усі кидали навчання в університеті. Джимі Гендрікс не знав нотної грамоти. Рейчел Рей[94] ніколи не навчалась у кулінарній школі. Джон Флювоґ[95] пройшов шлях від відкриття магазину взуття до створення власної взуттєвої імперії. Вера Вонґ[96] писала статті для журналів моди. Коко Шанель не мала офіційної професійної підготовки.

Я сама є ходячою рекламою людини без кваліфікації. У стінах університету я бувала лише тоді, коли носила підгузки. Моя мати (вона народила мене, коли їй було вісімнадцять) брала мене з собою на заняття — їй треба було завершити навчання й отримати ступінь із соціології. Я розмальовувала підручники з психології та гралася ляльками в глибині аудиторії. Можна сказати, що я отримала ступінь бакалавра, не докладаючи жодних зусиль. Точніше, мені просто стало сил подолати бідність, а потім я помчала як скажена… Обіймала перспективні посади та керувала кандидатами наук.

А от історія Стелли. Стелла — дизайнерка інтер’єрів, вона займається цим бізнесом понад десять років. Вона керувала успішною дизайнерською фірмою та мала до біса нагород і відзнак. Утім, вона досі відчувала невгамовну потребу вступити до університету та отримати ступінь.

— Навіщо марнувати час? — поцікавилася я. — У тебе ціла черга клієнтів.

— Мабуть, я почувалася би більш упевнено з офіційним документом, — відповіла вона.

— Торік ти заробила понад сто тисяч доларів, а твої клієнти всім тебе рекомендують. Хіба це не є офіційним документом? — запитала я.

Вона все ще опиралася, тож я наполягала:

— Знаєш, що ти маєш написати у своїй біографії? — сказала я. — Напиши, що ти самоучка, і виділи це жирним шрифтом, вісімнадцятий кегль. Хай люди знають, що твоя нога ніколи не переступала поріг коледжу дизайну, бо ти була надто заклопотана: шила власні портьєри, закуповувала тканини разом з бабусею, а після уроків училася робити шафки, працюючи з татом. Це в тебе в крові. «Самоучка» означає «дивовижна». «Самоучка» означає «вроджений талант». Просто напиши про це.

Стелла полишила ідею навчатися в коледжі.

ЗАРАДИ БІЗНЕСУ

Заради Господа та інформації, будь ласка, напишіть свою біографію від першої особи — ми все одно знаємо, що її написали ви. Одна зі сторінок, що найчастіше відвідується на веб-сайтах невеликих компаній, — це сторінка «Про нас». Люди вас наймають, приділяють вам увагу, зустрічаються з вами. Тож вони хочуть почути… вас.

Визначте свою велику мету

Потужний особистий брендинг завжди ґрунтується на меті. Знаєте притчу про двох каменярів? Перший, коли його запитали, що він робить, відповів: «Я обтісую каміння для мурування». Коли те саме запитання поставили другому, він сказав: «Я будую собор».

Скільки всього ми робимо щодня, невтомно працюючи? Не зазираємо далеко наперед, зосереджуємося, складаємо список нагальних справ, двічі перевіряємо його, ставимо відмітки: «зроблено», «зроблено», «зроблено». Але чим ми займаємося насправді?

За всім, що ми робимо, стоїть велика кінцева мета. Іноді вона негативна: ви марнуєте життя на низько­оплачуваній роботі, працюючи від дев’ятої до п’ятої. Іноді ця мета позитивна: на своїй низькооплачуваній роботі, працюючи з дев’ятої до п’ятої, ви змінюєте життя людей.

Переосмислення великої мети

Знову працюєте понаднормово? А якщо так: ви дбаєте, щоб поїхати в наступну відпустку до Маямі та набратися там нових сил і енергії?

Ледве піднімаєтеся з ліжка на ранкову пробіжку? А якщо так: ви підключаєтесь до енергії свого тіла і починаєте відчувати дух творчості?

Робите людям стрижки? А якщо так: ваш салон — це місце, де люди зцілюються та показують внутрішню і зовнішню красу?

Працюєте офіціанткою? А якщо так: ви вчитеся добра й любові та навчаєте цього інших?

Погляньте вгору. Віддаліться від щоденних завдань і побачте священний перетин вашого часу, любові та дій. Усвідомлення справжньої Великої Мети ваших дій підтримає вас і тоді, коли завдання перед вами здаватимуться дріб’язковими, і тоді, коли вони виглядатимуть нездійсненними.

Хто на вас впливає

Якщо ви коли-небудь запитували себе: «А що б на моєму місці зробив такий-то?» — тоді ця людина має на вас вплив. Ваші інтелектуальні та духовні авторитети виявляються у ваших важливих рішеннях; в ідеях, які вам так до вподоби і які, на жаль, спали на думку не вам; у цілях, яких ви прагнете. Ваші авторитети можуть буди пов’язані з вашою галуззю або належати до віддалених, цілком чужих для вас сфер.

У своїй книжці «Do More Great Work» Майкл Банґей Стеньє[97] пропонує найкращу вправу з визначення авторитетів, яку я будь-коли зустрічала. Він люб’язно підкинув її до нашого вогнища.

Хто ваш взірець?

Назвіть вісьмох героїв — взірців для наслідування, які, на вашу думку, так чи інакше надихають вас. Вони можуть бути знаменитими чи ні (Джордж Клуні, ваша мати), справжніми чи вигаданими (королева Єлизавета, Базз Рятівник[98]), живими чи померлими (Десмонд Туту[99], Магатма Ґанді). Уважно вивчіть свій світ і пригадайте людей, чиї історії захоплюють вашу уяву, кого ви завжди високо цінували, хто втілює щось дивовижне для вас. Можливо, ви навіть трохи заздрите їм. (Я знаю, що знайти вісім таких прикладів непросто, та ви постарайтеся.)

Зразком для вас не обов’язково мають бути люди. Це може бути предмет, що викликає у вас захоплення чи розпалює вашу уяву (наприклад, MINI Cooper чи вантажівка Ford), або навіть компанія чи організація, робота якої вам здається неперевершеною (Apple, Greenpeace або Google), усе, що знаходить відгук у вашій душі.

Скоротіть список до п’яти пунктів. Оберіть п’ять імен або назв, які здаються вам найбільш привабливими, про які ви могли б із найбільшою ймовірністю сказати: «Так, мені хотілося б утілювати в собі те, що мають вони». Біля кожного імені героя напишіть чотири властиві йому риси, які вас надихають. Це можуть буди вчинки, риси, які ви відчуваєте, чи створені ними ситуації.

Пошукайте спільне в обраних героях. Теми чи слова, які повторюються, можуть дати вам ключ до розуміння того, що для вас важливе, як би ви хотіли поводитися, де шукати джерело вашої власної Великої Справи.

Річ у саморекламі, крихітко

Ринок того, у що можна вірити, необмежений.

Г’ю Мак-Леод[100], «Ignore Everybody» («Ігноруй усіх»)


Ваше привітання в голосовій пошті, ваш підпис в електронних листах, ваша візитівка, особистий підпис, те, як ви представляєтесь у приймальні, ваш одяг, кількість чайових, ваші листівки з подяками — все це піар і брендинг. Ви постійно відправляєте світові певний сигнал. А світ відповідно реагує.

Мій великий друг Кріс Ґільбо[101] визначив собі за мету відвідати всі країни світу до того, як йому виповниться 35 років. Ледащо, ага? Він започаткував спільноту на сайті ArtofNonConformity.com, написав книжку з однойменною назвою і має десятки тисяч прихильників, які слідкують за його подорожами і вчаться на його досвіді. Він джентльмен в інтернеті та майстер самореклами, котра не викликає жодної відрази.

— Між проповідництвом і вербуванням є різниця, — каже Кріс. — Проповідництво асоціюється з продавцем пилосмоків, який відвідує дві сотні будинків щодня, ходячи від дверей до дверей. Можливо, до кінця дня ви й продасте один пилосмок, але отри­маєте сто дев’яносто дев’ять відмов.

Коротко кажучи, то цілковитий геморой, і вам постійно відмовляють.

— Оце проповідництво. А от вербування (я називаю це саморекламою) — це радше знайти «плем’я», ви­йти вперед і сказати: «Ось чим я займаюсь. Запрошую долучитися до цього. От вам суть: моя мета і плани на майбутнє. Якщо вам це близьке, я буду вам дуже радий. Якщо не підходить, бувайте, хай вам щастить. Робіть власну справу, і це чудово».

І заключна порада від Кріса:

— Не називайте це маркетингом. Установлюйте зв’язок з кожною людиною окремо. Почніть із тих, кого ви знаєте.

Основні причини нелюбові людей до самореклами, і чому їм треба це подолати

«У мене виникає відчуття, ніби я щось комусь нав’язую». Пристрасть — це сила, і дуже суттєва. Якщо ви пропонуєте щось, не виявляючи жодного ентузіазму, краще не робити цього взагалі. Якщо у вас немає пристрасті, ви мусите її вдавати і через це почуваєтесь огидно. Ви хочете бути страстоцвітом чи жовтофіоллю[102]?

«Але ж я сором’язлива». У вас є три варіанти.

1. Не зважати на це. Ніщо не вилікує вас від сором’язливості краще за необхідність заробляти на хліб або прагнення втілити в життя заповітну мрію. Успішні люди роблять так весь час.

2. Нехай вас рекламує хтось інший — письменник, ваш представник, агент, віртуальний асистент.

3. Моліться, щоб щасливий випадок постукав у ваші двері. Утім, окремо ця тактика ніколи не спрацьовує.

«У мене немає до цього здібностей». Див. вище. Хай вас це не турбує.

«Але я боюсь, що люди змінять свою думку про мене на гірше. Постраждає моя репутація як митця, соціального менеджера чи справжнього професіонала, якщо я торгуватиму на рознос чи вихвалятиму себе». Невже ви гадаєте, що Пікассо не займався рекламою своїх творів, коли на боях биків сідав у першому ряду, щоб кожен міг його бачити? Чи Стів Джобс не підсилював особистий бренд, постійно одягаючи славнозвісну чорну водолазку, що стала об’єктом глузувань, і джинси Levi’s? Невже ви гадаєте, що впливові блогери постять твіти на догоду об’єднаній «твітосфері любові»? Митці рекламують себе.

Промо-кампанія

Тож із чого починаємо? Ваша опора — об’єктивна реальність і правда. Ви пропонуєте світові те, у що вірите від щирого серця. Повторюю: ваша опора на шляху до мети та змістовності — чесність. Саме в цьому річ, це основа всього, про що я казатиму далі. Тож продовжмо саморекламу — пристрасну, засновану на цінностях, добрих справах і незворушній гордості.

Не марнуйте надто багато енергії, намагаючись передбачити, як сприймуть вас люди. Те, в чому одні побачать натхненне завзяття, інші розтлумачить як безцеремонне втручання. (Такого на заняттях із маркетингу ви не почуєте.) Ваше завдання — показати себе такими, якими ви є, показати вашу пристрасть і все інше та дозволити потрібним клієнтам скласти про вас думку.

Збирайте плоди, що висять унизу. Хто вже любить вас, дорогі мої? Коли ви починаєте себе рекламувати, просто почніть із любові. Так набагато легше, а значить — ефективніше. Зверніться до клієнтів і покупців, які у вас уже є. Зверніться до своїх друзів і рідних. Продавайте їм. Попросіть, аби вони хвалили вас, рекомендували, приводили друзів на урочисті відкриття, добре про вас відгукувалися…

Зробіть їх своїми найголовнішими клієнтами. Запитайте друзів і рідних, що у вашому продукті чи послузі їм до вподоби. Запитайте, що вони хотіли б отримувати від вас у більшій кількості. Вислухайте їх. Модернізуйте свою продукцію, створюйте ексклюзивні товари й послуги, інтенсивніші програми, додатки, просунуті курси, різні спільноти. Не забувайте віддячити й поділитися набутим багатством. Запитайте їх, якою їм бачиться ваша мрія.

Конкуренція. Хто ваш так званий суперник? Хто складає вам конкуренцію у вашій галузі? Наприклад, ви бізнес-коуч, отже, бізнес — ваша спеціалізація. Кого з колег, котрі досліджують стосунки або творчість, ви поважаєте, від кого ви в захваті? Як можна було б попрацювати з ними в команді та розробити якусь подію, пропозицію, програму чи якийсь продукт?

ВИПРОМІНЮВАННЯ СВОЄЇ ПРИСТРАСТІ + ЧІТКЕ ЗАЗНАЧЕННЯ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ = ВДАЛА САМОРЕКЛАМА.

У процесі співпраці ви розвиваєте творче мислення, отримуєте доступ до ресурсів інших людей, створюєте систему безпосередніх рекомендацій. А також ви повинні щось віддавати — це обов’язково робить вас сильнішими. Якщо ж ваші дії зумовлені доцільністю чи користю, у вас нічого не вийде. Ключі до успішної співпраці — повага, захоплення та намір зробити разом щось краще, ніж ви зробили б окремо.

Із першого ж дня користуйтеся тим, що у вас є. Буває так, що, починаючи справу, ви не можете нічого запропонувати, крім пристрасті та обіцянки. Ви ще не довели ефективність своєї бізнес-моделі; ваша клієнтура ще не сформувалася; ви новачок у цій галузі. Усе, що ви маєте, — це галасливі заклики на зразок «Підходьте, не соромтеся!» Іноді цього буває достатньо.

Якщо ви обожнюєте те, що робите, і вірите, що ваша справа — весільні фотографії, власна методологія коучингу, кампанія боротьби з раком або вина­йдений вами ґаджет — внесе позитивні зміни в життя людини, тоді ви, друже, у виграшному становищі. Ви на світлові роки випереджаєте тих жалюгідних бідолах, які не наважуються навіть мріяти.

ІНТЕРВ’Ю «ВСЕ ПРО ВАС»


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


Озбройте людину, яка здатна вас вислухати краще за всіх, — професіонального копірайтера чи себе талановитого, — підказками, які допоможуть вам дати цікаві відповіді та зробити філософські відкриття.


1. У правдивості чого ви впевнені безперечно, безсумнівно, кожною клітиною свого єства, цілком, пристрасно, щиро?

2. У яку найбільшу дурницю ви колись вірили? Що змінило вашу думку?

3. На чому ви знаєтеся найліпше?

4. Чому ви робите те, що робите?

5. Ви чуєте слово «прорив». Що спадає вам на думку?

6. Назвіть один із випадків у вашій кар’єрі, який вам найбільше запам’ятався.

7. Яку глобальну політику, закон, яке кредо чи яку практику ви хотіли б запровадити?

8. Яка ситуація стала для вас випробовуванням на мужність, але зробила кращою людиною?

9. Закінчіть речення: «Вдалий день — це коли…»

10. Коли востаннє ви подумали: «Так! Тій людині так усе легко вдається!»?

11. Котре із запитань, поставлених вам за все життя, мало на вас найбільший вплив?

12. Від чого ви залежні в позитивному значенні? («Вступ до психології» визначає позитивну залежність як «найвищий рівень здо­рової насолоди, що робить вас сильнішими». Якщо прагнення отримати такий кайф не стає нав’язливою ідеєю, тоді це дійсно круто.)

13. Яку найціннішу пораду щодо бізнесу вам дали?

14. Яку життєву пораду ви найчастіше даєте своїм друзям?

15. Що першим спадає вам на думку, коли ви чуєте слово «захопленість»?

16. Чим ви цікавитеся найбільше?

17. За що ви неймовірно вдячні?

18. Яким є ваш спосіб служіння світові?

ОПИТУВАННЯ «ЗАПИТАЙ ДРУГА»


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Якби ж нам даний був талант

Побачити себе очима інших!

Роберт Бернс

Потрібна неабияка мужність, щоб запитати людину, якій ви небайдужі, як вона вас насправді сприймає. Ви стаєте вразливими і можете отри­мати душевні рани. Та інколи погляд з іншого боку може створити для вас величезні можливості. Тож глибоко вдихніть і просто запитайте.

Необхідна умова: надішліть ці запитання (або придумайте власні) тільки тій людині, яку поважаєте, яка дає вам можливість почуватися собою, яка від вас у захваті. Ідеться не про критику чи загартування. Мета цієї вправи — побачити себе краще й отримати можливість реалізувати себе на повну.

Дорогий друже (Дорога подруго)!

Я сміливо стрибаю вперед. Я розкриваюся. Я чекаю від тебе прозорливих думок, міркувань, об’єктивності… Аби краще себе зрозуміти.


1. Яка, на твою думку, моя найсильніша якість?

2. Як би ти описав (-ла) мій спосіб життя?

3. Що, на твій погляд, мені варто облишити?

4. Коли, як тобі здається, я виявляю себе якнайліпше?

5. Які риси, по-твоєму, мені було б корисно обмежити в собі?

6. Коли у твоїх очах я був (-ла) неперевершений (-а)?

7. За що, на твою думку, я міг би (могла б) більше себе хвалити та відзначати?

свободагнучкість спосіб життяволя дніроки простірнавмисний напрям


Загрузка...