Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукає свій шлях

Зустріч 4. Пекучі запитання

Той, хто питає, не заблукає.

Африканське прислів’я

Коли ми підійшли до запитання, відповідь уже поряд.

Ральф Волдо Емерсон[45]

Часто одне лише запитання приводить до змін. Навіть коли ви не маєте відповіді, глибоке запитання розбурхує реальність. Ось чому великий поет Рільке благає нас: «Живіть запитаннями, живіть ними зараз!» Для початку ставмо більше запитань одне одному й собі. Безперервно.

Запитання «Тож чим ви займаєтеся?» змушує багатьох із нас шукати очима вихід. Я працювала з CEO і людьми з MBA[46], які буквально здригалися від цього запитання. Особливо ненавидять його батьки з юридичною освітою, які сидять удома, доглядаючи дітей. Як-от Чарлі:

— Коли мені ставлять це запитання, я зазвичай починаю затинатися й говорю, що я юрист, але не практикую. І що я пишу. Мені було незручно називати себе письменником, доки нещодавно я не продав свою книжку. Зазвичай я зупиняюся на словах про те, що виховую двох малюків. Розповідаючи це, я почуваюся ніяково й невпевнено. Я розумію, що першою чергою згадую юриспруденцію, бо це моє найважливіше досягнення. Коли я відповідаю на це запитання, я почуваюся так, ніби мене розриває в різних напрямках, — і це буває дуже часто.

Достатньо незнайомцеві простодушно поставити одне безневинне запитання — і всі ваші успіхи валяться, так?

Високооплачуваних консультантів, які б радше працювали на улюбленій фермі чи писали детективні романи, теж дратує це запитання: відповідаючи на нього, вони почуваються жалюгідними ошуканцями. Удавати гордість надзвичайно болісно.

Інші не приховують свого ентузіазму, розповідаючи про те, чим займаються. А деякі почуваються спокійно, бо впевнені в тому місці, яке вибороли для себе під сонцем. У таких людей в очах горить вогник. Він не згасає, навіть коли вони втомлені.

Не має значення, віце-президент ви чи волонтер у хоспісі, дитина багатих батьків чи вічний студент — ви повинні мати щиру відповідь для особливих випадків, коротку самопрезентацію, дотепну фразу про те, що ви робите в цьому світі. Зауважте: щиру. Не ті крихти правди, які перетворюють легку бесіду на розмову ні про що.

Навіщо вам потрібна щира відповідь для надзвичайних випадків? Ви можете їхати в ліфті зі своїм майбутнім клієнтом, коханим, спонсором, найкращим другом, продюсером найпопулярнішої телепрограми. У такі моменти, коли щасливий випадок і вогонь у душі зустрічаються, ліпше бути наготові.

Та в основному це вчить правильно себе представляти. Спосіб, у який ви відрекомендовуєтеся, може бути заповітною квінтесенцією вашої реальності, вашого таланту, вашого найщирішого захоплення. Так, усе лише в одному-двох реченнях. Безперечно, ця вправа не проста.

Для вашої нервової системи краще, якщо той опис власної кар’єри чи теперішнього життєвого статусу, який ви озвучуєте, чесний. Дозвольте пояснити: це не означає, що ви мусите бути на сьомому небі від того, чим заробляєте на життя. Коли ви ненавидите свою постійну роботу, то ви її ненавидите. Це означає, що ви почуваєтеся вільними, щиро розповідаючи про своє місце на нинішньому етапі.

ПЕКУЧІ ВІДПОВІДІ

Коли хтось питає, чим я займаюся…

«Я почуваюся впевнено, гордо, захоплено».

«Я потайки насолоджуюсь тим, що більшість людей і гадки не має, в чому полягає моя щоденна робота».

«Зазвичай я кажу, що працюю в муніципалітеті, а потім додаю, що моя пристрасть — гончарство, а мета — залишити міськраду й повністю присвятити себе кераміці».

«Мені здається, я маю описати свою роботу таким чином, аби люди зрозуміли: я відчуваю, мій потенціал реалізовується не до кінця».

«Я почуваюсь огидно — ніби зраджую собі».

«Я знаю, що займаюся своєю справою. Це щоденне блаженство».

«Я почуваюся рок-зіркою».

Уявімо, що ви маєте намір кинути роботу й ніщо не заважає вам ні в правовому, ні в політичному плані заявити про це відкрито — вас не звільнять, а ваша відсутність на робочому місці з «дев’ятої до п’ятої» не обвалить акцій вашої компанії. Візьмімо як приклад Кірка — хлопця, з яким я познайомилася на одному з тих семінарів із особистісного розвитку, які проводяться у вихідні, на яких вправляють мізки та дозволяють лише раз вийти до туалету. Кірк вважав, що заливання цементної суміші п’ять днів на тиждень не просуває його вверх соціальними сходинками. Він працював нереально важко. Проте він розповідав про свою роботу відверто, не скиглячи, й змалював своє загальне бачення власного становища так: «Чим я займаюся? Наразі копаю канави, аби сплачувати рахунки. Та що мене насправді захоплює — це вечірні курси, де я вивчаю імпортне й експортне законодавство. Також кілька разів на місяць я працюю волонтером у притулку для молоді у Вестсайді[47]». Кірк показав себе цілісною особистістю й миттєво заслужив повагу.

А якщо ви належите до тих багатьох, хто безцільно блукає життєвим морем і відчуває це? Як із цього можна зробити ефектну самопрезентацію? По-перше, не намагайтеся справити враження — намагайтеся бути правдивим. Я зустріла Еріку в Далласі, під час свого виступу перед групою молодих жінок, які мали велике серце, вишукані аксесуари та владу. «Чим я займаюся? Я талановитий спеціаліст із пошуку та найму персоналу вдень і вчитель із кундаліні-йоги[48] ввечері. Колись я припиню жити подвійним життям, але зараз я саме шукаю роботу своєї мрії. Найбільше мене цікавлять здоровий спосіб життя й сучасне ми­стецтво». Жодних скарг. Чесно про пошуки. Вражає.

Ваші інтереси лежать у тій самій сфері, де проявляються ваші справжні сильні якості й ваші по-справ­жньому чарівні знайомства. Ваші інтереси — так звані «хобі» — так само важливі, як рівень ваших прибутків і кількість штампів у вашому паспорті. Люди, яких цікавить життя — то найцікавіші люди. Зацікавленість і вміння скласти про себе вдале враження завжди важливіші за практичність і досвідченість.

Я допомагала з розробкою стратегії бізнесу та маркетингу жінці, котра представилася просто як «спортивний тренер». Я зробила висновок, що вона незалежний тренер і тренує кількох місцевих спортсменів. Виявилося, що під її керівництвом працює цілий колектив тренерів. Вона підготувала їх за власною методикою, яку слід було б запатентувати. Вона мала успішну команду, що працювала з відомими спортсменами в різних країнах світу. Вона була не просто «спортивним тренером».

— Гаразд, дозвольте мені хвилинку побути на вашому місці. Я лише констатуватиму факти, — сказала я їй, збираючись застосувати кунґ-фу для розвитку бренда її імперії. — Я керую компанією з підготовки спортсменів, що називається Power Racing. Разом із командою тренерів я розробляю програми тренування для спортсменів, переважно учасників змагань Ironman[49], та ми працюємо також і з атлетами, які змагаються в інших дисциплінах практично по всьому світу. Це частково наука, частково моти­вація.

Я видихнула.

— Ого! Звучить чудово! — сказала вона. — До того ж усе це правда.

Дайте людям можливість побачити всю масштабність вашої справи. Можна бути скромним і яскравим. Справжнім і захопливим. Факти + почуття = щира привабливість.

Мій приятель із Швейцарії — я називаю його «гарячий швейцарець Бруно» — каже, що на його батьківщині вважається нетактовним запитувати людину, з якою ти щойно зустрівся, чим вона заробляє на життя.

— Надто прямолінійно, — коментує він. — Як там говорять? «Непристойно».

Я не зовсім погоджуюсь із ним, але мені до вподоби романтика обхідних шляхів. Урешті-решт нам усім стає цікаво, чим займається людина. Проблема в тому, що коли ми починаємо знайомство з цього запитання, відповідь на нього не дає зав’язатися змістовнішій розмові. Ми схильні розподіляти людей на категорії залежно від їхньої професії: переможці, невдахи, певною мірою цікаві, абсолютно чужі.

Є швидке й надійне розв’язання цієї проблеми — запитання «Як ви почуваєтесь?»

Якось мені вдалося в останню хвилину купити квиток і потрапити на бродвейське шоу. Під час антракту я заговорила до жінки, яка сиділа поруч. Вона розповіла, що приїхала на шкільному автобусі з юрбою дітлахів — вони набилися на балкон.

— Ви вчителька? — припустила я.

— Я директор школи. Раз на рік ми приїздимо сюди з Філадельфії, щоб діти, які займаються в театральній студії, подивилися шоу. Вони обожнюють це.

Ми побалакали про неймовірну атмосферу живої вистави та самого Нью-Йорка.

— То як ви почуваєтеся в ролі директора школи? — я знову повернула розмову до її професії.

Вона зробила паузу, потім, трохи здивувавшись, підняла брови й похитала головою:

— Х-м-м-м. Я працюю на цій посаді вже п’ятнадцять років, і, здається, ще ніхто ніколи не цікавився моїми почуттями щодо роботи.

Ми обидві всміхнулися, з розумінням киваючи головами. Я мовчала.

— Це досі для мене привілей, — відповіла вона, розправляючи на шиї шарф. — У мене досі відчуття, що… мене удостоїли великої честі.

Ми більше не були чужими одна одній.

Заведіть звичку звертати увагу на те, де й коли вам найчастіше дякують у повсякденному житті й на роботі. Чи завжди це пов’язане з якоюсь окремою сферою? Наприклад, із піклуванням, допомогою в пошуку рішень, із умінням слухати, творчо мислити, створювати красу? Вдячність — це зворотний зв’язок, який підказує вам, де ви маєте успіхи.

Вдячність, яку ви отримуєте від інших, є віддзеркаленням вашої обдарованості.

ПЕКУЧІ ВІДПОВІДІ

Я ПОЧУВАЮСЯ СИЛЬНОЮ, КОЛИ…

«Коли маю принадний вигляд». «Коли говорю про те, що добре знаю». «Коли основою мого життя є розуміння та ясність, коли є гармонія між серцем і розумом, духом і формою». «Я почуваюся дійсно дивовижно, коли мені вдається щось розпочати». «Коли пишу твір, якому судилося з’явитися на світ». «Коли кохаюся». «Коли роблю якийсь простір прекрасним». «Коли добровільно відмовляюся від угоди». «Коли плаваю». «Я відчуваю вогонь у душі, коли танцюю — ніщо не викликає в мене подібних почуттів». «Я відчуваю справжній захват (і жах), коли виступаю на сцені». «Коли сплачую за рік на­вчання мого сина в школі, в мене виникає почуття, що я чиню правильно». «Після того як зроблю зелений смузі». «Я почуваюся корисною, коли мені вдається організувати роботу команди чи дискусію». «Колись я готувала волонтерів до надання консультацій жертвам сексуального насильства. Тими вихідними я почувалася неймовірно корисною та потрібною». «Коли планую подорожі, події, реалізую ідеї». «У моєму житті трапляються періоди, коли я опиняюсь, так би мовити, “на хвилі”, і мені здається, що все, що роблю в той час, є вартим того». «Це почуття, коли щоденне життя захоплює мене до глибини душі. Я переживаю його, коли присвячую час улюбленим справам або дорогим мені людям».

Ви хочете жити й заробляти в цій сфері, чи не так? Будь ласка, скажіть «так». Перебуваючи в зоні своєї пристрасті, ви забуваєте про час, ви ладні працювати безкоштовно. Можливо, вона надає вам сил, наповнює вас енергією.

Геніальність — це здатність приймати те, що дарує всесвіт.

«Ї Цзін»

Мені завжди стає прикро, коли хтось думає, ніби не існує такого, що вдається йому напрочуд добре. Це пробуджує мій материнський інстинкт, мені хочеться перетворитися на Доллі Партон[50] і сказати: «Але ж Бог не створює нікчем, моя ясочко! Дорогенька, Бог кожного наділив якимсь даром, мов яскравою, різнокольоровою одежиною!»

Якщо ви вважаєте себе сірою, ординарною людиною та не розумієте, що ж у вас є такого виняткового, тоді найкращий початок — з’ясувати, що вас захоп­лює в щоденному житті й у світі ваших фантазій.

Ви почнете помічати, як саме в тих сферах виявляється ваш прихований талант. Кращого завдання годі й уявити!

ПЕКУЧІ ВІДПОВІДІ

Я геніальна, бо…

«Я можу надихати людей на активні дії, коли нікому іншому це не до снаги». «Я відмінно розробляю системи». «Я здатна глибоко проникати в сутність речей. Я за кілька секунд можу розпізнати проблему й на якомусь інтуїтивному рівні накреслити шлях до її розв’язання». «Я вмію вибирати подарунки краще за всіх на світі. Я завжди знаю, що вподобає та чи інша людина». «Я неймовірна, любляча мати». «Я можу “порвати” танцювальний майданчик». «Я здатна розбити найскладніший процес на окремі етапи так, що він стає під силу практично кожному». «Я застосовую свою інтуїцію майже завжди, хоч би що я не робила. В цьому моя геніальність». «Я будую фантастичні системи обслуговування клієнтів». «Коли я співпрацюю з окремою людиною чи групою, я завжди пильно стежу за ситуацією та керуюся нею в діях і словах». «Спочатку я все відчуваю інтуїтивно, а потім уже роблю вибір». «Я зуміла би продати морозиво навіть ескімосу». «Я “бачу” згустки енергії у вигляді щільних структур». «Я ніколи не зволікаю». «Я відчуваю енергетичне поле всередині й навколо людини і дію відповідно». «Я вчу людей прокладати шлях до успіху від того самого місця, де ми з ними зустрічаємося». «Я вмію викласти будь-яку серйозну (навіть надсерйозну) проблему так, аби вона зачепила кожного».

Навіть неможливо підрахувати, скільки людей, відповідаючи на це запитання, називають ім’я Анджеліни Джолі. Я згадала цей факт у Солт-Лейк-Сіті, під час зустрічі з матусями-підприємницями з секти мормонів. Вони роти пороззявляли від здивування. Тож я розумію, що «голлівудська амазонка, посол доброї волі ООН, секс-бомба й суперматуся» слугує взірцем не для всіх.

Ваші прагнення проявляються в рисах, що викликають у вас захват. Містична відданість Матері Терези, непохитний характер Обами, сміливість Анджеліни, чесність ваших дідуся й бабусі — всі якості, які ховаються чи лише зароджуються у вашій душі. Ви — це те, до чого вас вабить, тому надзвичайно корисно запитувати себе, чому вас цікавить та чи інша людина. У Зустрічі 11 ми глибше дослідимо це питання, зупинившись на людях, котрі на вас впливають.

Реакцією м’язів на хронічні перевантаження є печіння й болісна тяжкість унаслідок надмірного накопичення в них молочної кислоти. Достатньо перевантажити один м’яз — і буде обмежено рух цілої кінцівки, а це у свою чергу завадить узгодженим діям усього нашого тіла. Коли ми даємо м’язу перепочити, нормальне кровопостачання відновлюється й біль поступається місцем жвавості. У такий самий спосіб стара тілесна рана чи дріб’язкова реакція на певну ситуацію, яка постійно повторюється, може створювати напругу й негативно впливати на все наше життя. Звільнення починається тоді, коли вам вдається визначити подразник, із яким ви так довго мирилися.

Рорі була з тих, хто має грандіозні ідеї та добрі наміри. Купу друзів. Безліч планів. Дівчина мила, та вона була не здатна зрушити з місця жоден проект. От хоч убий! Жоден не тривав достатньо довго, щоб можна було побачити якісь результати чи отримати прибуток. Вона діяла так напористо, що спонсори й куратори відступали. Спочатку вона фанатично рвалася в бій, а згодом усе кидала, бо їй здавалося, що її покликання в іншому. Приятелька-стюардеса пропонувала безкош­товно полетіти до Індії, тож вона відкладала головну справу місяця на невизначений термін і вирушала в мандри. Вона закохувалася у хлопця, який був винахідником, або в кузена інтернет-маркетолога й надихалася перспективами їхнього бізнесу. Їхній блискучий новий план ставав її блискучим новим планом.

Ми з Рорі говорили про те, як заробляють гроші, тож я мала нагоду поставити запитання:

— Отже, що вам дошкуляє в житті, що постійно вас дратує?

Вона відповіла одразу — було зрозуміло, що ця думка переслідувала її давно.

— Мені досі допікають мої тривалі марні спроби пробачити свого батька за те, що він викреслив мене із заповіту. Я думаю про це щотижня.

Вона швидко пов’язала це з нашою розмовою про проблеми з грошима. Її осяяла здогадка, й на обличчі читалося страшенне здивування.

— Ви навіть не уявляєте! Я завжди намагаюся взяти кредит або взагалі дістати все на халяву замість того, щоб просто заробити більше й мати власні гроші. Я досі прагну компенсувати те, що сподівалася отримати від батька у спадок.

«Сестри роблять це самі»[51], — пролунало з небес.

Те, що вам дошкуляє, може впливати на ваше ставлення до всього. Знайдіть джерело свого постійного роздратування.

ПЕКУЧІ ВІДПОВІДІ

Мені постійно допікає…

«У мене постійно проявляється комплекс жертви, це триває вже досить довго». «У мене дивна манера вступати в запеклі суперечки з персоналом, який обслуговує клієнтів. Я не можу змиритися з їхньою “тупою” поведінкою через свою впевненість у тому, що вони мені винні, й через почуття власної вищості». «Моя схильність до перфекціонізму (чи принаймні я називаю це так) постійно утримує мене від рішучих дій». «Відчуття власної другорядності». «Я сумніваюся в собі». «Моя невіра в те, що я маю на це право». «Порівняння себе з іншими». «Невіра у свої можливості». «Почуття суперництва».

Ви те, про що ви думаєте весь день.

Аллен Ґінзберґ52

У кожної думки свій відтінок. Між тими, що ятрять вашу душу, і тими, що живуть у глибинах вашої свідомості, є ледь помітна, проте важлива відмінність. Тут ми намагаємося цілком зосередитися на думках і почуттях, які можна схарактеризувати як розпливчасті й мінливі, — вони більше нагадують хмару, ніж глибоко загнану скабку. Такі почуття можуть здаватися зловісними або чарівними чи поєднувати в собі обидві якості. Та вони не волають до вас. Найчастіше вони промовляють лагідно, спокійно й тішаться, коли ви звертаєте на них увагу.

Якщо людина має здоровий глузд і достатньо тверді переконання, щоб відмовитися від дій, які не йдуть їй на користь, з цього приводу варто влаштувати свято національного масштабу. Уміння спрощувати життя слід відзначити!

Зазвичай це відбувається приблизно так.

Я маю намір припинити: «Економити на собі». «Перейматися тим, що подумають про мене люди. Просто діятиму». «Хвилюватися через те, що мене звинуватять у шахрайстві (у мене класичний синдром самозванця)». «Надто багато хвилюватися». «Непокоїтися, що хтось на мене сердиться». «Я хотіла б не бути більше такою жахливо сором’язливою». «Працювати з тією клієнткою — щоразу, коли я бачу серед вхідної кореспонденції лист від неї, мене починає нудити». «Прибирати кімнати дітей замість них». «Планувати кожне побачення зі своїм хлопцем у той час, коли насправді мені хочеться, щоб наші побачення планував він». «Недооцінювати свою працю, замало заробляти, замовчувати свої переваги». «Працювати адміністратором. Гроші того не варті». «Усе робити самій».

У Зустрічі 9 ви натрапите на список дій, від яких слід відмовитися. Приготуйтеся до шаленого звільнення!

Примітка: багатим спадкоємицям і магнатам дозволяється не виконувати цю вправу. І, можливо, студентам. І тим, у кого є заощадження. А також усім, хто живе в лісі, де немає електрики.

Не має значення, чим ви заробляєте на життя чи звідки до вас стікаються гроші. Озвучення суми грошей, яку ви б хотіли заробити, привабити, витратити, створює великі можливості.

Вашою метою має бути сума, здатна зробити вас дійсно щасливими. Утримайтеся від прихованих побоювань опинитися на вулиці та оманливих надій на миттєве збагачення. Облиште фантазії про багату матусю чи виграш у лотерею.

ЧОЛОВІКИ І ГРОШІ

Цікавий момент: чоловіки зазвичай дають очікувано конкретні відповіді на запитання про гроші. Вони називають цифри в доларах, перераховують усі джерела надходження грошей, розташовуючи їх у порядку прибутковості. Така обізнаність і така відкритість надзвичайно ефективні. Тому, що вимірюється, приділяється увага. Те, чому приділяється увага, росте та збільшується.

Якщо заявлений вами прибуток несе в собі відтінок непокори чи нездорового збудження, можливо, треба трохи притримати коней. «Цього року я хочу отримати мільйон баксів!» — каже хлопець, який щойно почав вести свій перший блог і має $75 000 боргу за кредитними картками. Формулюйте свої бажання виважено. Я не відмовляю вас від високих цілей — грандіозні стрибки та прориви трапляються раз у раз. Прагніть того, що подарує вам почуття гордості й задоволення від досягнутого. Врешті-решт, ваша кінцева мета — добробут, а не ненаситність або виснаження. Переберіть у голові кілька сум, які змусять вас широко всміхнутися й подумати: «Так, за наявності грамотної стратегії та чималого везіння цього року ці гроші можуть стати реальністю». Саме таку мету й обирайте.

Ви отримуєте якнайменше мету, от що. Це може здаватися надто спрощеним, але коли ви знаєте, скільки насправді хочете заробити цього року, ви можете зробити все потрібне для того, щоб вирушити до своєї мети. Ви можете розділити весь шлях на окремі етапи. Можете розробити план. Хочете заробити $150 000? Чудово. Скільки одиниць товару вам необхідно відвантажити? Який проект дасть нагоду отримати підвищення зарплатні? Скільки клієнтів вам треба обслуговувати? Яким має бути розмір прибутку?

А якщо ви маєте фіксовану зарплатню? Не дозволяйте цій обставині обмежити ваші бажання заробити. Існують прибавки до зарплати, бонуси, підвищення в посаді, знижки, нові вакансії, несподівані можливості, багаті нові коханці, щедрі подарунки, купи речей, які роздаються безкоштовно, програми знижок за накопичені авіамилі, тітоньки, які залишають вам свою нерухомість, інвестиції, що швидко злітають у ціні. Зробіть. Свою. Заяву.

Ви маєте можливість оцінити свої перспективи — і зробити це швидко. Ви можете співвіднести свої фінансові цілі зі щомісячним робочим навантаженням і усвідомити, що заробляєте копійки. Ви можете дійти висновку, що насправді вам не потрібен мільйон на банківському рахунку та дві машини, аби ваша родина жила заможним життям. Коли ви знаєте відправний пункт, шлях до мети може бути коротшим.

У вас з’являється відчуття, що це вам до снаги. А коли у вас з’являється відчуття, що це вам до снаги, ви дієте відповідно. Коли ви заявите про своє бажання, ви почнете шукати шляхи його реалізації. Коли ви зосередитеся на важливій цілі, ви розблокуєте всі свої здібності, щоб досягти її. Вам буде значно легше розгледіти потенційних союзників. Вийдуть на поверхню невикористані та нові ідеї. Ви встановите зв’язок між гравцями і стратегіями.

Ви налаштовуєтеся на відпочинок і винагороди. Наближаючись до своєї мети, ви можете організувати вечірку.

Організуйте відпочинок, насолодіться спокоєм, дозвольте здоровому почуттю гордості потішити ваше працьовите тіло.

Ваша підсвідомість отримує сигнал і сприйме все буквально. (Це один із тих випадків, коли ви хочете, аби ваша підсвідомість сприймала вас буквально.)

Ви повідомляєте своїм близьким, що налаштовані на перемогу. Люди, які люблять і поважають вас: друзі, тренери, наставники, партнери — не лише слідкуватимуть за вашими успіхами, а й, напевне, зроблять усе можливе, щоб допомогти вам дістатися бажаного пункту. Опинившись там, влаштуйте для них усіх вечірку.

Ви хочете отримати «Оскар» чи просто почути від вашого вчителя з акторської майстерності, що ваша гра зворушила його до сліз? Що буде для вас ліпшою мотивацією: підвищення зарплатні чи слова боса про те, що він не зміг би без вас обійтися, в присутності всієї команди?

Вам потрібен вірш про кохання, написаний особисто для вас, чи готовність устати з ліжка й зустріти вас, коли ви заходите у двері? Хтось із нас воліє бути неперевершеним у своїй галузі. Інші лише хочуть, аби найдорожча для них людина сказала їм, що вони їй потрібні.

Це питання розглядається докладно в Зустрічі 6, яка має назву «Візуалізація». Зараз слушний час почати усвідомлювати свою мрію.

ПЕКУЧІ ЗАПИТАННЯ

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Що ви відповідаєте, коли на вечірці хтось запитує вас, чим ви займаєтеся? Як ви почуваєтеся, даючи цю відповідь?

2. За що люди вдячні вам найчастіше? З чим вони до вас звертаються, що про вас говорять найчастіше («позитивне» чи «негативне»)?

3. Коли ви почуваєтеся сильними, пристрасними, вільними, неймовірно корисними, захопленими, натхненними?

4. У чому, на вашу думку, полягає ваша геніальність? Що вам напрочуд добре вдається (в житті та в роботі)?

5. Кого ви вважаєте крутою, елегантною чи сильною людиною?

6. Що у вашому повсякденному чи духовному житті вам без кінця дошкуляє, що вас мучить?

7. Що ховається у глибинах вашої свідомості?

8. Чого б ви не хотіли більше робити?

9. Скільки грошей ви б хотіли заробляти?

10. Яке ви б хотіли справляти враження? Якого ви чекаєте визнання, якої винагороди, похвали?

11. Отже… Що ви хотіли б зробити зі своїм життям і кар’єрою? (Хай вас не зупиняють гроші. Помрійте.)

важливий позитивнийобміркований заразстислий сяяннядосяжнийпов’язанийвидатний чіткийприсутній присутність