Євген Коновалець

В обороні Золотоверхого Києва

Позитивні наслідки введення в Курені Січових Стрільців принципів організації справжнього війська виявилися несподівано скоро. 18 січня 1918 р. почався наступ большевицько-московських орд на Україну, а в ночі з 28 на 29 січня — три дні після проголошення Четвертого Універсалу Центральної Ради, — у Києві вибухло большевицьке повстання. Положення Центральної Ради стало крайньо небезпечним. І от тоді, коли численні військові частини УНРеспубліки, які перебували в тому часі в Києві, у висліді партійного розполітикування й повного знищення військової дисципліни „радянським” устроєм проголосили свій „невтралітет”, більш прихильний до большевиків, як до Центральної Ради, то Січові Стрільці не мітингували, а однодушне, здисципліновано стали до виконання наказу: В бій, за волю України, за золотоверхий Київ!

Гідна постава, мужність, патріотизм і бойовий запал Січових Стрільців захопили й українську студентську молодь Києва. На вістку про грізну небезпеку для Батьківщини твориться „Помічний Студентський Курінь Січових Стрільців”, в рядах якого українські наддніпрянські студенти рам'я об рам'я із своїми галицькими братами в геройському бою під Крутами гідно склали іспит найвищої любови до свого народу.

В Києві стали Січові Стрільці ядром і головною силою опору проти большевицьких повстанців. У важких кількаденних вуличних боях Січові Стрільці разом з рештками полків Богданівського й Полуботківського, що залишилися ще були після демобілізації, та з частинами Вільного Козацтва під командою самостійника Ковенка і Гайдамаками Симона Петлюри здавили виступ сильніших чисельно большевицьких повстанців і тим уможливили урядові самостійної української держави пробути в Києві в тих важливих днях, коли в Бересті закінчувалися мирові переговори з Центральними Державами. А кілька днів пізніше, коли уряд рішив відступити перед ордами Муравйова з Києва, Січові Стрільці захищали безпеку відступу і зокрема особисту безпеку членів уряду.

Сьогодні, після основної аналізи тодішнього положення й тодішніх подій, немає ніякого сумніву, що коли б не Січові Стрільці й не їхня державницько–вояцька постава в той критичний момент, то вже три дні після проголошення Четвертого Універсалу уряд самостійної української держави та Центральна Рада були б захоплені большевиками в полон і зліквідовані, уся ж Україна в кілька днів після того була б опанована большевиками. Оборона Києва перед большевицькими повстанцями дала урядові Української Народньої Республіки змогу довести до успішного закінчення мирові переговори з Центральними Державами й підписати Берестейський мир, відступити пляново з Києва, зорганізувати успішний спротив большевицькому наступові і в короткому часі знову повернутися переможно до столиці. Безвиглядне, — як заявив був Винниченко, — положення Української Народньої Республіки врятував із своїми Січовими Стрільцями Євген Коновалець.

При повороті уряду і військ Української Народньої Республіки до столиці, три тижні після відступу, першими ввійшли в Київ частини Січових Стрільців під командою отамана Євгена Коновальця.