Синій зошит

Вітцівство — се захист і прийняття

Дітям слід давати найліпше з того, що маємо самі. Бо дітей виховує те, що їх оточує. Пам’ятаймо, що дитина — се не власність наша, а душа, що дана нам на збереження. Наша радість, празник наш. Не нехтуймо виховою. Виховуючи дитину, виховуємо себе.

Частіше хваліть дитину — і вона буде ставитися до себе і до вас ліпше.

Будьте з нею чесним — так вона навчиться справедливости.

Захищайте її — так навчиться вірити.

Будьте з нею поблажливі — се виховує терпеливість.

Частіше підбадьорюйте — так набувається впевненість у собі.

Навчіть дитину любити себе.

Навчіть вибирати головне і приділяти йому найбільше уваги й праці.

Навчіть говорити — вільно і виразно. Згодом се полегшить їй віднайти голос у многоголоссі світу і використати його.

Навчіть її ділитися почуттями.

Навчіть її люб’язности й подячности — се розкриває характер.

Навчіть її захищати себе.

Навчіть її бути вільною, вона не чиясь власність.

Навчіть її бути радісною і любити сміх.

Навчіть її любити ручну роботу, фізичні зусилля, пішу ходу. Се підсилить її уяву і розум.

Дайте дитині зрозуміти, що речі не зроблять її щасливою.

Не вимагайте від неї відплати за добре батьківство.

Не говоріть і не думайте про дитину погано.

Завжди дослухайтеся до її запитань і відповідайте на них.

Дайте відчути, що її люблять і приймають такою, якою вона є. За будь-яких обставин.

Переконайте її, що завжди будете поряд. Навіть тогди, коли вас уже не буде в сьому світі.

Передавати дитині свої знаття — хіба се не очевидність нашого продовження?!

Пам’ятайте, що вітцівство — се захист і признання.