Артеміс Фаул. Випадок в Арктиці

Короткі зустрічі з...

Холлі Шорт

Із Холлі я зустрічався один раз у занедбаній шахті. І то була не та шахта, де добували золото. Якби там було золото, я б утішався думкою, що зможу знайти золотий злиток. Але ні, там добували олово, тож поки я спускався, думав про те, що тунель може об­валитися або в ліхтарику скінчиться батарейка.

Зустріч у старій шахті — дуже властивий Холлі вчинок. Так вона нагадала мені про те, що ми, люди, робимо з природою.

Якось я спитав її, нащо вона це робить? Навіщо розмовляє з людьми, коли так їх ненавидить? І вона відповіла, що, по-перше, я ірландець, який вигадує історії про ельфів, тож хто мені повірить. А по-друге, якщо говоритиме лише Артеміс Фаул, він отримає Нобелівську премію миру. Вона не дасть йому цього зробити, а може, навіть змусить людей задуматися про те, що вони накоїли на нашій планеті.

Маю тримати рота на замку. Наша наступна зу­стріч на занедбаному атомному підводному човні в Кольській затоці.