10 Наче костї мої торощать, коли вороги мої ругаються з мене, кажучи цїлий день до мене: Де ж твій Бог?


11 Чого хилишся душе моя, і чого тревожишся в менї? Вповай на Бога! Буду бо ще прославляти його, спасеннє лиця мого й Бога мого.



Псалтир 43

1 С уди мене, Боже, і розсуди мою справу проти безсердешного народу! Від чоловіка лукавого і неправдивого визволи мене!


2 Бо ти єси Бог сили моєї. За що ж ти відкинув мене? Чому ходжу сумуючи задля ворожого гнету?


3 Пошли сьвітло твоє і правду; вони нехай ведуть мене і заведуть на твою гору сьвятую до чертогів твоїх!


4 І так прийду я до жертівника Божого, до Бога, що сповняє мене превеликою радостю, і прославлю на гуслях тебе, Боже, мій Боже!


5 Чого хиляєшся, душе моя, і чого непокоїшся в менї? Вповай на Бога! Буду бо ще прославляти його, котрий є спасеннє лиця мого і Бог мій!



Псалтир 44

1 Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Б оже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.


2 Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.


3 Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.


4 Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!


5 Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.


6 Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.


7 Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.


8 Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.


9 А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.


10 Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.


11 Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.


12 Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.


13 Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.


14 Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.


15 Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,


16 Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.


17 Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.


18 Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;


19 Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.


20 Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.


21 То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.


22 Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.


23 Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.


24 Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.


25 Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.


26 Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!



Псалтир 45

1 Проводиреві хора: під кобзу шестиструнну; для синів Корея в науку; пісня любощів. І з мого серця добре слово ллється. Я кажу: Моя пісня цареві! Язик мій, як тростинка в руцї вправного писаря.


2 Ти красотою понад синами людськими; люба врода розлилась на губах твоїх; тому благословив тебе Бог по віки.


3 Привяжи, лицарю, меча твого на поясницї, меча слави твоєї і величия твого.


4 І в потузї твоїй йди щасливо задля правди і лагідностї і справедливостї; і навчить тебе страшного правиця твоя.


5 Стріли твої гострі в серце ворогам царя! Від них падають народи під тобою.


6 Престол твій, Боже, по всї віки, жезло правоти - жезло царства твого.


7 Ти полюбив справедливість і зненавидїв беззаконнє; для того помазав тебе Бог, твій Бог, миром радостї, понад товаришами твоїми.


8 Миро, алое і кассія, се все шати твої, що приносять тобі в палатах із слоневої костї, де звеселяють тебе піснями, виграваючи на струнах.


9 Між твоїми красотами царські дочки; праворуч коло тебе стоїть цариця в золотї Офирському.


10 Слухай, дочко, і глянь та й прихили ухо твоє, і забудь про нарід твій і дім батька твого!


11 І буде люба врода твоя цареві; як що він Господь твій, то поклонися йому чесно!


12 І дочки Тирські, дуки народів, з дарами шукати муть лице твоє.


13 Преславна там царівна; шати її золотом ткані;


14 У пишних шатах поведуть її до царя; за нею приведуть до тебе дївиць, другинь її.


15 Приведуть їх серед найбільшої радостї і веселостї, увійдуть вони в палату царя.


16 На місцї батьків твоїх будуть сини твої; зробиш їх князями по цїлій землї.


17 Згадувати му імя твоє всякого часу; тому прославляти муть тебе народи по віки вічні.



Псалтир 46

1 Проводиреві хора: для синів Корея: після голосу аламот, пісня. Б ог нам прибіжище і сила, поміч скора в нещастях.


2 Тому не злякаємось, хоч би земля зворушилась і гори захитались серед моря.


3 Хоч би ревіли і пінились поводї його, гори тряслись від його досади.


4 Ріка - потоки її звеселяють город Божий, сьвяте місце домівок Найвисшого.


5 Бог серед него, він не захитається; Бог допоможе йому, як настане ранок.


6 Заворушились народи, захитались царства; підняв він свій голос - земля розтопилась.


7 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.


8 Прийдїть, гляньте на дїла Господа, які знищення він допустив на землю!


9 Як смирить брань аж до краю землї, ломить лука, торощить спису, палить огнем колесницї!


10 Вгамуйтесь і пізнайте, що я Бог! Я вознесуся між народами, вознесуся на землї!


11 Господь сил небесних з нами, висока твердиня наша Бог Якова.



Псалтир 47

1 Проводиреві хора: для синів Корея; псальма. В и, всї народи, плещіть у долонї! Звеселяйтесь Господеві радісними піснями!


2 Бо Господь всевишний страшний, великий царь на всю землю.


3 Він покорив нам людей і народи під ноги наші.


4 Він вибрав для нас наслїдчину нашу, славу Якова, котрого він полюбив.


5 Піднїсся Бог серед веселого гукання, Господь серед голосів трубних.


6 Сьпівайте псальми Богу нашому сьпівайте; сьпівайте цареві нашому, сьпівайте!


7 Бог бо царь на всю землю; сьпівайте псальми в науку.


8 Бог править народами; Бог сидить на престолї сьвятостї своєї.


9 Люде доброї волї між народами зібрались до купи, народ Бога Авраамового; бо щити на землї Божі; вознїсся вельми він.



Псалтир 48

1 Пісня, псальма для синів Корея. В еликий Господь, достоєн великої слави в городї Бога нашого, на сьвятій горі його.


2 Стремить у воздух гора Сион, радість землї цїлої, на самій півночі город царя великого!


3 Бог живе в палатах їх, знають його там, як високу твердиню.


4 Ось бо зібрались царі; всї вони відступили.


5 Побачили, тай сторопіли; затрівожились, втїкли, злякавшись.


6 Обняв їх там страх, злякались, як родюча жінка.


7 Бурею східною порозбивав єси кораблї Тарзийські.


8 Як ми почули, так і бачили в городї Господа сил небесних, в городї Бога нашого: Бог укріпить його на віки.


9 Згадуємо, о Боже, про милосердє твоє, в серединї храму твого.


10 Як імя твоє, Боже, так і хвала твоя аж по край землї; правиця твоя повна справедливостї.


11 Нехай веселиться гора Сионська, нехай зрадуються дочки Юди задля судів твоїх, Господи.


12 Обійдїть кругом Сиона, окружіть його, і полїчіть башти його.


13 Огляньте добре оком його, перегляньте його палати, щоб ви росказали будучому поколїнню.


14 Бо той Бог наш - Бог по віки! Він буде проводирем нашим аж до смерти.



Псалтир 49

1 Проводиреві хора, для синів Корея, псальма. С лухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.


2 Сини людські як і сини мужів - старшин, разом багаті і вбогі.


3 Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.


4 Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:


5 Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,


6 Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.


7 Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,


8 (Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)


9 Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.


10 Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.


11 В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.


12 Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.


13 Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.


14 Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.


15 . Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.


16 Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.


17 Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.


18 Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,


19 То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.


20 Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.



Псалтир 50

1 Асафова псальма. В семогущий Бог, Господь, прорік і кликнув на землю від сходу сонця до його заходу.


2 Із Сиона звершеної красоти засияв Бог.


3 Бог наш прийде, і не буде мовчати; перед ним огонь пожираючий, кругом него сильна буря.


4 Кличе він небо і землю на суд народу свого:


5 Зберіть менї праведних моїх, що над жертвою приняли завіт мій.


6 І небеса звіщають справедливість його; Бог бо сам суддя,


7 Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я буду сьвідчити проти тебе! Я Бог, твій Бог!


8 Не за жертви твої буду тебе докоряти, нї за жертви всепалення; вони все передо мною.


9 Не прийму телят із дому твого, козлів із отар твоїх


10 Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах.


11 Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях - моя.


12 Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її.


13 Хиба ж їм я мясо биків, і пю кров козлячу?


14 Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої!


15 І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене.


16 До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій?


17 Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе.


18 Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав;


19 Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду.


20 Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї.


21 Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої.


22 Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас.


23 Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже.



Псалтир 51

1 Проводиреві хора: Давидова псальма, як прийшов до його пророк Натан, після того, як зійшовся з Бет-Сабою. П омилуй мене, Боже, по милостї твоїй, по великому милосердю твому прости переступи мої!


2 Обмий мене зовсїм від несправедливостї моєї, і очисти мене від гріха мого!


3 Знаю бо переступи мої, і гріх мій все передо мною.


4 Перед тобою одним я согрішив, і вчинив те, що є зло, перед очима твоїми; признаюсь в гріхах, щоб ти був оправданий в словах твоїх, і справедливий в судї твоїм.


5 Ось бо я в беззаконню родився, і в грісї почала мене мати моя.


6 Ось, ти любиш правду в серцї, і в серединї серця покажеш менї мудрість.


7 Очисти мене від гріха іссопом, і буду чистий; обмиe="T мене, і буду над снїг білїйший!


8 Дай менї почути радість і веселість, і зрадїють костї, тобою розбиті.


9 Одверни лице твоє від гріхів моїх, і прости всї переступи мої!


10 Сотвори менї, Боже, чисте серце, і віднови в менї духа сильного!


11 Не відкинь мене від лиця твого, і духа твого сьвятого не відбери від мене.


12 Приверни менї радість спасення твого, і дух доброї волї нехай покріпить мене!


13 Покажу беззаконним дороги твої, і грішники вернуться до тебе.


14 Ізбави мене від крівавої вини, Боже, Боже спасителю мій, і язик мій радісно величати ме твою справедливість.


15 Господи, відчини уста мої, і губи мої звістять хвалу твою!


16 Ти бо не любиш жертви, ато принїс би її, жертва всепалення не люба тобі.


17 Жертва Богу дух сокрушений; серця сокрушеного і смиренного ти не відкидаєш, Боже.


18 Щасти, Боже, Сиону по благій волї твоїй, здвигни мури Єрусалима!


19 Тодї будуть тобі любі жертви правди, жертви цїлопалення і приноси; тодї возложать телцїв на жертівник твій.



Псалтир 52

1 Проводиреві хора: наука Давидова, як прийшов Доаг Ідумейський, і звістив Саулові, і сказав йому: прийшов Давид в дім Ахімелеха. Ч ого бо ти, потужний, хвалишся злобою твоєю, надуживаєш милосердє Боже цїлий день!


2 Пакостї промишляє язик твій, як гострена бритва, готовиш зраду.


3 Ти любиш зло більше як добро, більше говорити брехню, як правду.


4 Ти любиш всї імена погибелї, тени язик зрадливий!


5 Бог знївечить тебе на віки; він вхопить тебе і вирве з домівки, і викоренить з землї живих.


6 Побачать се праведники і злякаються, вони сьміяти муться над ним:


7 Ось чоловік, що не шукав в Бога сили своєї, а надїявся на величину багацтва свого, і ледачими вчинками своїми добув сили.


8 Я ж, мов оливне дерево зелене, в дому Божім; я надїюсь на ласку Божу по віки.


9 Буду прославляти тебе по віки, ти бо все здїлав; і на імя твоє буду вповати, ти бо благий до праведників твоїх.



Псалтир 53

1 Проводиреві хора: на Махалатї, наука Давида. Б езумний каже в серцї своїм: Нема Бога! Розвратились і творять огидну неправду; нема там нї одного, хто б добро чинив.


2 Господь споглянув з неба на дїтей людських, щоб побачити, чи є розумний, що шукає Бога.


3 Всї одвернулись, всї разом зледащіли; нема там, хто добро творив би, нема нї одного.


4 Не вже ж не прийдуть до розуму всї, що роблять беззаконнє, що заїдають народ мій, наче б вони хлїб їли? Господа вони не призивають.


5 Тодї злякались вони, хоч страху не було; Бог бо розсипле костї того, хто став облогом проти тебе. Ти осоромив їх. Бог бо відкинув їх.


6 Ой, коли б прийшло спасеннє Ізраїлеві із Сиона! Коли Господь поверне народ свій з неволї, возрадується Яков і возвеселиться Ізраїль.



Псалтир 54

1 Проводиреві хора: при струнах; наука Давида, коли прийшли Зифеї і сказали Саулові: Чи Давид не сховався між нами? Б оже, імям твоїм спаси мене, і силою твоєю допоможи правдї моїй.


2 Боже, почуй молитву мою, вислухай слова уст моїх!


3 Бо чужі піднялись на мене, і розбишаки чигають на життє моє; не мають вони в серцї Бога.


4 Ось, Бог мій помічник; Господь між тими, що піддержують життє моє. Він відверне лихо на ворогів моїх; по правдї твоїй знищи їх!


5 Радо принесу жертву тобі; прославлю імя твоє, Господи; благе бо є.


6 Він бо вибавив мене з усякої біди; і на помсту ворогам моїм дивляться очі мої.



Псалтир 55

1 Проводиреві хора: при струнах; наука Давидова. В ислухай, Боже, молитву мою, і не ховайся перед моїм моленнєм.


2 Прихились і вислухай мене! Я блукаю, нарікаючи, й мушу стогнати,


3 Задля ворожого голосу, задля гнету беззаконника; вони бо громадять лихо на мене, і гнївом запалившись, ворогують на мене.


4 Серце моє жахалось в мене, і смертний страх обняв мене.


5 Страх і дрожаннє напали на мене, і жах обняв мене.


6 І я сказав: Ой, коли б менї крила, як в голубки! Полетїв би я, і відпочив би.


7 Полинув би я далеко, став би жити в пустинї.


8 Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі.


9 Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх; бо насильства і сварки бачив я в городї.


10 День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда.


11 Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.


12 Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;


13 А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,


14 З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.


15 Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.


16 Кличу до Бога, і Господь спасає мене.


17 Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.


18 Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене.


19 Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.


20 Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій.


21 Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони - обнажені мечі.


22 Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.


23 А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого. Я ж буду вповати на тебе.



Псалтир 56

1 Проводиреві хора: після "Голубка з далеких дубравин"; памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї. П омилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї.


2 Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.


3 В день страху мого я вповаю на тебе!


4 Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло?


5 Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.


6 Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.


7 Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи!


8 Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе?


9 Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною.


10 В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.


11 На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік?


12 Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.


13 Ти бо збавив душу мою від смертї. Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього?



Псалтир 57

1 Проводиреві хора: "Не пропадеш." Давидова памятна пісня, коли втїкав від Саула до печери. П омилуй мене, Боже, помилуй! Бо до тебе прибігає душа моя, і я сховаюсь під тїнню крил твоїх, поки перейде погибіль.


2 До Бога Всевишнього кличу, до Бога, що дає менї долю.


3 Пішли з неба і спаси мене; осороми того, хто наважив на мене. Пішли, Боже, ласку твою і правду.


4 Душа моя між левами: я лежу між людьми, огнем палающими, між синами людськими, котрих зуби - ратища і стріли, а язик їх меч гострий.


5 Прослався, Боже, висше неба; по всїй землї слава твоя!


6 Приготовили сїтку стопам моїм, похилилась душа моя; викопали яму передо мною, самі впали як раз до неї.


7 Підкріпилось моє серце, Боже, серце моє підкріпилось! Заграю і засьпіваю псальми.


8 Пробудися, славо моя! Пробудїтесь, гуслі і псалтиря! Розбуджу я зорю ранню.


9 Буду прославляти тебе, Господи, між людьми; буду сьпівати тобі між народами.


10 Бо звеличилась милість твоя до небес, і під облаки правда твоя.


11 Прослався, Боже, висше неба! По всїй землї нехай буде слава твоя!



Псалтир 58

1 Проводиреві хора: "Не пропадеш!" Давидова памятна пісня. Ч и справдї говорить із вас справедливість, коли ви мовчите? Чи по правдї судите ви, сини людські?


2 Нї, ви творите в серцї несправедливе; насильствами рук ваших торгуєте на землї.


3 Почавши від матернього лона відступили беззаконники: блукають брехуни, як тілько зродила їх мати.


4 Отрута в них, як їдь у змиї, як в гадюки глухої, що зачиняє уші свої,


5 Не слухає голосу знахаря-заклинателя, що добре знає замовляти.


6 Потрощи, Боже, зуби в пелцї їх, виломи, Господи, левчукам челюсти їх.


7 Нехай зчезнуть, як вода розлита! Коли пустить стріли свої, нехай йому отупіють!


8 Нехай будуть йому, як слимак, що лїзе, знемогаючи; бодай би вони, як недорід жіночий, нїколи не бачили сонця!


9 Перше нїм горшки ваші загріються, нехай вітер рознесе тернину, сьвіжу і горючу!


10 Зрадїє праведний, бачивши помсту; він скупає ноги свої в крові беззаконних.


11 І скажуть люде: Є нагорода для праведного; існо, є Бог, що судить на землї.



Псалтир 59

1 Проводиреві хора: "Не пропадеш!" Памятна пісня Давидова, як Саул післав стерегти дім його, щоб вбити його. В изволь мене від ворогів моїх, мій Боже! Оборони мене від тих, що встали проти мене.


2 Визволь мене від тих, що роблять беззаконнє, і спаси мене від кровожадних!


3 Ось бо вони чигають на душу мою; сильні збираються на мене не за переступ мій і не за гріх мій, Господи!


4 Без вини моєї збігаються і готовляться; встань на поміч менї й поглянь!


5 Встань, Господи, Боже сил небесних, Боже Ізраїлський, щоб побачити всї ті народи! Не пощади нї одного з тих невірних беззаконників!


6 Вечером вертають назад, виють, як собаки, і кругом обходять город.


7 Ось, губами своїми верзяють, мечі в устах їх, бо, думають вони, хто почує?


8 А ти, Господи, посьмієшся над ними, осоромиш всї народи.


9 Сило моя! До тебе я обертаюсь, ти бо прибіжище моє.


10 Бог милосердний на зустріч менї вийде; Бог дасть менї втїху над ворогами моїми.


11 Не повбивай їх, щоб не забув народ мій! Розсип їх потугою своєю, і притисни їх, Господи, защитнику наш!


12 За гріхи губ їх, за слова уст їх, нехай спіймаються в гординї своїй, і за проклони і за брехню, котру росказують.


13 Зроби конець в яростї, зроби конець, щоб їх більш не було, щоб пізнали, що Бог править над родом Якова аж по край землї.


14 А вечером нехай вертають назад, нехай виють, як собаки, і кругом города ходять.


15 Нехай шляються за їдою, і неситі ночують.


16 А я про силу твою буду сьпівати, і вранцї прославляти благость твою; ти бо був великою зашитою моont ю, і прибіжищем в день тїсноти моєї.


17 Тобї, сило моя, буду сьпівати псальми; Бог бо защита моя, Бог помилує мене. ПС АЛЬМА


60 Проводиреві хора: На Шушан-Едут; памятна пісня Давидова, в науку, як він воював з Сирийцями в Мезопотамії і з Сирийцями Зобанськими, і Йоаб, вернувшись, побив Едоміїв на Соляній долинї, двайцять тисяч люда. Б оже, ти покинув нас, розсипав нас, розгнївившись; приверни нам ласку твою!


2 Ти потряс землею, і вона порозпадалась; сцїли щелини її, бо вона хитається!


3 Ти дав народові твому зазнати гіркої долї, напоїв нас вином, забиваючим памороки.


4 Ти дав прапора боячимся тебе, щоб вони піднялись задля правди.


5 Щоб спаслись любі твої, борони правицею твоєю і вислухай нас!


6 Бог сказав у сьвятостї своїй: возрадуюся і роздїлю Сихему, і розміряю долину Сукот.


7 Мій Галаад, мій Манас, і Ефрем твердиня голови моєї; Юда скептро моє.


8 Моаб чаша моя вмивальна; на Едому кину сандали мої; Филистемська земле, ликуй передо мною!


9 Хто проведе мене до города утвердженого, хто проведе мене аж до Едома?


10 Хиба не ти, Боже, що відкинув нас, хиба не вийдеш, Боже, з нашими військами?


11 Пішли нам поміч в тїснотї! Марна надїя на людську защиту.


12 З Богом докажемо силу; і він розтопче гнобителїв наших.



Псалтир 60

1 Проводиреві хора: при струнах; Давидова. П очуй Боже просьбу мою, вислухай молитву мою!


2 З кінця землї взиваю до тебе, бо серце моє ниє; ти виведеш мене на скелю, що за висока для мене.


3 Ти бо був прибіжище моє, сильна защита від ворога.


4 Дай менї жити в шатрі твоїм по віки, знайти притулок під покровом крил твоїх.


5 Бо ти, Боже, вислухав обітницї мої, дав менї наслїддє тих, що бояться імени твого.


6 Причини, Боже, днї до днїв цареві; лїта його з роду в рід.


7 Нехай буде він вічно перед лицем Божим. Даруй ласку і правду, щоб стерегли його.


8 Так прославляти му імя твоє по віки, сповняючи день в день обітницї мої.



Псалтир 61

1 Проводиреві хора: про Ідутуна; псальма Давидова. Т ілько на Бога вповає тихо душа моя, від него моє спасеннє.


2 Він тілько моя скеля, моя защита, моя висока твердиня; не захитаюсь нї трохи.


3 Доки будете нападати на чоловіка? Всї термосите його, як стїну похилившуюся, як той мур надломаний.


4 Нараджуються вони тілько, як би з висоти звалити його; брехнею вони радїють; устами своїми благословляють, а в серцї своїм проклинають.


5 На одного Бога вповай, душе моя! Бо на него надїя моя.


6 Тілько він є моя скеля, моя защита, моя висока твердиня; я не захитаюсь.


7 В Бозї моє спасеннє і моя слава; сильна моя скеля, моє прибіжище в Бозї.


8 Вповай, народе, на него по всякий час! Виливайте перед ним серця ваші!


9 Сама марнота сини людські, сама брехня, сини чоловічі; на терезах вони йдуть у гору скорше, як пара


10 Не вповайте на здирство, і не надїйтесь марно на грабіж! Коли росте багацтво, не прилягайте до него серцерм вашим!


11 Раз сказав Бог, двічі чув я се, що сила в Бога.


12 І в тебе, Господи, милість; ти бо даєш кожному по заслузї його.



Псалтир 62

1 Давидова псальма про те, як він був у пустинї Юдейській. Б оже, ти єси Бог мій! Тебе шукаю пильно! Жадає тебе душа моя, за тобою прагне тїло моє у землї висохлій, прагнущій, безводній,


2 Щоб бачити силу твою і славу твою, як видїв тебе в сьвятинї.


3 Милість бо твоя над життє лучша; уста мої прославляти муть тебе.


4 Так, буду тебе хвалити, поки життя мого, руки мої підносити в імя твоє.


5 Як шпігом і товщею, насититься душа моя, і радісним голосом хвалити муть тебе уста мої.


6 Як згадаю тебе на моїй постелї, розмишляю про тебе у всї доби ночі.


7 Бо ти прийшов до помочі менї, і я буду радуватись в тїнї крил твоїх.


8 Душа моя йде слїдом за тобою, правиця твоя піддержує мене.


9 Ті ж, що чигають на життє моє, щоб знищити його, пійдуть у пропастї підземні.


10 Поразить їх сила меча, вони будуть здобичею гиєн.


11 А царь возвеселиться в Бозї; хвалити меться всякий, хто кленеться ним; позатикає бо пельки брехунам.



Псалтир 63

1 Проводиреві хора: псальма Давидова. П очуй, Боже, голос падкування мого! Від страху ворога защити життє моє!


2 Захисти мене від тайних змовин злочинників, від збіговиска тих, що творять беззаконнє!


3 Котрі вигострили, як меча, язик свій, приготовили, як стрілу, гірбуке слово.


4 Щоб із закутка стріляти на безвинного; нечайно стріляють на него, і не бояться.


5 Додають собі охоти до злого; радяться, як тайно заставити сїла; вони кажуть: Хто бачити ме їх?


6 Видумують лиха: Ми приготовили, що задумали; заховали тайну глибоко в серцї.


7 Але ж Бог стрілить на них; нараз - стріла, і бачать вони рани свої.


8 І язик їх зробить заколот між ними; хто погляне на них, похитає головою.


9 І побояться люде, звістять про дїла Божі, пізнають дїло рук його.


10 Праведний зрадується в Господї, і буде вповати на него, і будуть хвалитись всї праві серцем.



Псалтир 64

1 Проводиреві хора; псальма Давидова, пісня. М овчки дожидає тебе, Боже, хвала на Сионї, і сповняться обітницї тобі.


2 Ти слухаєш молитву нашу; до тебе прийде всяке тїло.


3 Несправедливостї подужали мене; наші провини, ти простиш їх.


4 Щасливий, кого ти вибереш і даси йому приблизитись: він жити ме у дворах твоїх. Наситимось добром дому твого, сьвятощами храму твого.


5 Дивні речі промовиш до нас у справедливостї, Боже, спасителю наш, ти надїя всїх кінцїв землї і далекого моря!


6 Ти, що утвердив гори силою своєю, підперезавшись потугою,


7 Котрий тихомирить бурханнє моря, ревучі його филї і заверюху народів.


8 Перед дивами твоїми лякаються народи на всїх кінцях землї; ти звеселяєш країну сходу і заходу.


9 Ти дбаєш про землю, і даєш їй достатку: щедриш її великим багацїй вом: Божий потік повний води. Ти приготовляєш для неї хлїб, що даєш рости йому.


10 Ти наповаєш борозни її, рівняєш скиби її, мякчиш їх дощами, благословиш ростину її.


11 Ти увінчав рік добротою твоєю, і слїди твої повні товщі.


12 Ростуть буйно левади в пустинї, радостю вкриваються узгіря.


13 Луги покриваються стадами, а долини поростають житом; все торжествує, все сьпіває.



Псалтир 65

1 Проводиреві хора: пісня, псальма. В оскликнїте Господеві, всї на землї!


2 Сьпівайте славу імені його, звеличіть хвалу його!


3 Кажіть Богові: як страшні дїла твої! Задля великої сили твоєї піддаються тобі вороги твої, піддобруючись.


4 Цїла земля поклониться тобі, і сьпівати ме псальми; вона сьпівати ме імені твому.


5 Прийдїть і погляньте на дїла Божі! Страшний він в дїлах проти синів людських.


6 Він обернув море в сушу, пішки перейшли вони ріку; там ми радувались о нїм.


7 Він царює потугою своєю на віки; очі його споглядають на народи: Щоб не збунтувались ворохобники!


8 Прославляйте, народи, Бога нашого, і голосїть хвалу його!


9 Він дав життє душі нашій і не допустив, щоб похитнулись ноги наші.


10 Ти спробував нас, Боже, ти перетопив нас, як срібло перетоплюється.


11 Ти завів нас у сїти, завдав нам тяжкі оберемки на плечі наші.


12 Ти допустив, щоб люде насїли нам на шию; ми перейшли вогонь і воду; да ти вивів нас на чисте поле.


13 Увійду я в дім твій з жертвами цїлопалення, віддам тобі обітницї мої,


14 Що уста мої слюбували, і губи мої обіцяли в тїснотї моїй.


15 Як жертву всепалення, принесу тобі тучних баранів з кадилом; пожертвую воли вкупі з козлами.


16 Прийдїть, послухайте, всї, що боїтесь Бога, і я роскажу, що він вдїяв душі моїй.


17 До него взивав я устами моїми, і величав язиком моїм.


18 Коли б я бачив в серцї моїм беззаконнє, то Бог не почув би мене.


19 Та Бог почув, він зглянувся на голос молитви моєї.


20 Благословен Бог, котрий не відкинув молитву мою, і не одвернув милосердє своє від мене.



Псалтир 66

1 Проводиреві хора; при струнах; псальма, пісня. Н ехай милує нас Бог і благословить, нехай засьвітить лице його над нами!


2 Щоб пізнали на землї дорогу твою, між усїма народами твоє спасеннє.


3 Нехай славлять народи тебе, Боже! Нехай прославляють тебе всї народи!


4 Нехай радуються і веселяться племена; ти бо будеш правотою судити народи, і роди на землї - ти поведеш їх.


5 Нехай славлять народи тебе, Боже, нехай прославляють тебе всї народи!


6 Земля дає плоди свої; Бог, наш Бог, благословити ме нас.


7 Бог буде благословити нас, і цїла земля від краю до краю буде благовіти перед ним.



Псалтир 67

1 Проводиреві хора: Давидова псальма, пісня. Н ехай встане Бог! Щоб розсипались вороги його, і розбіглись перед ним ненавидники його!


2 Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого.


3 А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радостї.


4 Сьпівайте Богу, величайте імя його! Зробіть дорогу тому, хто проходить крізь пустинї - Господь імя його - і радуйтесь перед ним!


5 Батько сиротам і суддя вдовам Бог у сьвятому домі своїм.


6 Одиноким дає Бог жити вкупі в одній домівцї, закованих виводить на волю до щастя; ворохобникам же дає місце в пустинї.


7 Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню,


8 Тремтїла земля - і небеса клянули перед Богом - сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля.


9 Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив наслїддє твоє, коли воно томилось.


10 Племя твоє осїло там; в добротї твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного.


11 Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила.


12 Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич.


13 Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє.


14 Як Всемогущий розсипав царів на землї, побілїла, як снїг, на Цальмонї.


15 Гора Базанська, гора Божа, щоглами багата гора Базанська.


16 Чого ви, гори-бескиди, споглядаєте завидно на гору, котру взяв Бог на домівку для себе? Господь жити ме там по віки.


17 Колесниця Божа двічі десять тисяч, тисячі і знов тисячі; Господь між ними - Господь живущий у сьвятинї Синая.


18 Вийшов єси на гору, ти забрав в неволю бранцїв; приняв дари для людей, і навіть для противних твоїй волї, щоб Господь Бог мав оселю.


19 Благословен Господь! День в день щедрить нам Бог нашого спасення.


20 Бог наш, Бог спасення, і в руках Господа Бога збавленнє від смертї.


21 Річ певня, що Бог розтрощить голову ворога свого, косматий лоб того, хто закостенїв в гріхах своїх.


22 Господь сказав: Приверну їх із Базан-гори, приверну з безоднї моря,


23 Щоб ти полоскав ноги твої в крові, а для язиків собак твоїх була з ворогів частина їх.


24 І бачили вони твій похід, Боже, похід мого Бога, мого царя, у сьвятиню.


25 Поперед ійшли люде, що сьпівали; за ними ті; що на струнах вигравали, кругом їх дївчата тимпанами брязчали.


26 На зборах прославляйте Бога, Господа, ви потомки Ізраїля!


27 Ось вони, Бенямин, наймолодший, їх владика; князї Юдині, їх полки, князї Завулонові, князї Нефталимові.


28 Звелїв наперед Бог силу твою. Укріпи, Боже, те, що дав єси нам!


29 Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть дари тобі.


30 Вгамуй зьвіра-дикуна, стадо бугаїв з ялівками народів: кожний з них підбиває людей брилою срібла. Розсип народи, що війни бажають!


31 Прийдуть можні з Египту; Етиопія скоро простягне руки свої до Бога.


32 Царства земні! Сьпівайте Богу, прославляйте Господа,


33 Котрий сидить на небесах, небесах одвічних; ось він гремить голосом своїм, голосом сильним.


34 Воздайте славу Богові! Величиє його над Ізраїлем і потуга його над хмарами.


35 Дивен Бог в сьвятинї своїй, Бог Ізраїля; він дає народові силу й потугу. Благословен Бог!



Псалтир 68

1 Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. С паси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!


2 Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.


3 Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.


4 Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.


5 Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.


6 Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!


7 Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!


8 Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.


9 Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.


10 Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.


11 Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.


12 Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.


13 Я ж, Господи, - молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!


14 Витягни мене з болота, не дай е менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.


15 Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.


16 Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.


17 І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!


18 Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!


19 Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.


20 Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.


21 До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.


22 Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.


23 Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.


24 Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!


25 Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!


26 Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.


27 Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.


28 Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!


29 Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!


30 Буду прославляти імя Боже піснями, величарои його хвалою.


31 Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.


32 Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!


33 Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.


34 Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.


35 Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.


36 І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.



Псалтир 69

1 Проводиреві хора; Давидова, на спомин. П оспіши, Боже, спаси мене, Господи, прийди на поміч менї!


2 Нехай осоромляться і повстидаються всї, що на життє моє чигають! Нехай назад кинуться і осоромляться ті, що втїшаються з мого нещастя!


3 Нехай повернуться назад, в нагороду за свій сором, ті, що кажуть: Ого! Ого!


4 Нехай радуються і веселяться в тобі всї, що шукають тебе! А ті, що люблять спасеннє твоє, нехай кажуть: Бог великий!


5 Я ж мізерний і бідний; Боже, поспіши до мене! Ти моя поміч і моє спасеннє; Господи, не загайся!



Псалтир 70

1 Н а тебе, Господи, вповаю, нехай не повстидаюсь по віки.


2 По справедливостї твоїй вислобони мене і спаси мене! Прихили до мене ухо твоє і спаси мене!


3 Будь менї скеля на домівку, де б менї мож було завсїди ходити! Ти звелїв спасти мене, ти бо єси моя скеля і моя твердиня.


4 Боже мій, спаси мене з рук беззаконника, з рук неправедника і гнобителя!


5 Ти бо єси моя надїя, Господи Боже! Моє впованнє від молодого віку мого.


6 Почавши від лона матернього, я на тебе покладався; від внутра матернього ти стережеш мене; тебе в піснях моїх все прославляю.


7 Многим людям чудовищем я здавався; але ти сильна моя защита.


8 Уста мої повні хвали твоєї, слави твоєї цїлий день.


9 Не відкинь мене у старостї; коли знеможу силою, не опусти мене!


10 Мої бо вороги змовляються на мене, і ті, що чигають на мене, нараджуються.


11 І вони кажуть: Бог опустив його; гонїть за ним, і зловіть його, нема бо йому спасителя.


12 Боже, будь не далеко від мене, поспіши менї на поміч!


13 Нехай осоромляться, нехай щезнуть ті, що проти душі моєї встали! Нехай покриє сором і безчестє тих, що нещастя для мене бажають!


14 Я ж буду все на тебе вповати, і хвалу твою ширити.


15 Уста мої будуть звіщати справедливість твою, цїлий день твоє спасеннє; я бо не знаю їм лїку.


16 Буду ступати силою Господа Бога, буду згадувати твою справедливість, твою тілько.


17 Боже! Ти вчив мене з малку; і досї я проповідував чудеса твої.


18 І до старостї, до пізної старостї, не опусти мене, Боже, поки не возвіщу рамя твоє будущому роду; всїм, що прийдуть, потугу твою!


19 І твоя справедливість, Боже, надто велика, ти Боже, що вчинив єси дїла великі, хто рівня тобі?


20 Ти, що дав нам зазнати богацько біди і лиха, ти знов даєш нам життє, і добуваєш нас із пропастей землї.


21 Побільши потугу мою, обернись і потїши мене.


22 І я буду на псалтирі прославляти тебе, правду твою, мій Боже! Буду псальмувати при гуслях тобі, Сьвятий Ізраїля!


23 Радуються уста мої, сьпіваючи псальми тобі, і душа моя, котру ти збавив єси;


24 І язик мій звіщати ме всякий день справедливість твою; ти бо допустив сором і встид на тих, що лиха менї бажали.



Псалтир 71

1 Про Соломона. Б оже! Суд твій дай цареві, і справедливість синові царя.


2 Нехай судить народ твій по справедливостї, і бідних твоїх по правдї.


3 Гори і підгіря давати муть блага людям, як буде справедливість.


4 Нехай він судить правду пригнобленим людям; нехай спасає дїтей бідолашного, а гнобителя нехай він розтопче.


5 Будуть боятись тебе з роду в рід, як довго сонця і місяця стане.


6 Він зійде, як дощ на скошену луку, як злива, наповаюча землю.


7 В днї його зацвите праведник, і буде достаток спокою, аж поки місяця не стане.


8 І буде він царювати від моря до моря, і від ріки аж по краї землї.


9 Перед ним схиляться жителї пустинї, і вороги його будуть цїлувати землю;


10 Царі Тарзийські, і з островів, принесуть дарунки, заплатять данину царі Шеви і Севи.


11 Перед ним поклоняться всї царі, йому служити муть всї народи.


12 Він бо спасе бідного, що о поміч кличе, і пригнобленого, що жадного помічника не має.


13 Він змилосердуєсь над мізерним і бідним, і спасе душі бідних.


14 Від гнету і насилля вибавить їх душі, і кров їх буде дорога перед його очима.


15 І буде він жити, і давати муть йому золото із Шеви; і будуть завсїди за його молитись, і що дня його благословити.


16 Будуть достатки збіжа на землї, на гірських верховинах; як Ливанські лїси, так зашумить колос; і зацвитуть люде в городах, як зїлля на землї.


17 Імя його вічне; доки сонця стане, буде імя його; в йому будуть один одного благословити: всї народи будуть прославляти його.


18 Благословен Господь Бог, Бог Ізраїля, що творить чудеса сам один тілько!


19 І благословенне імя його по віки! І наповниться цїла земля славою його! Амінь, нехай так буде, Амінь!


20 Конець молитвам Давида, сина Ессейового.



Псалтир 72

1 Псальма Асафова. Щ о за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!


2 А я - мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.


3 Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.


4 . Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.


5 Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.


6 Тому бута - намисто їх, а насильства - одежа їх.


7 Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.


8 Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.


9 Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.


10 Тому збігаються сюди люде його, і дають їий води достатком.


11 А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?


12 Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.


13 Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,


14 Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.


15 Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.


16 І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.


17 Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.


18 На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.


19 Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.


20 Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.


21 Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,


22 То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.


23 Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.


24 Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.


25 Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.


26 Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя - Бог по віки.


27 Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.


28 Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.



Псалтир 73

1 Наука Асафова. Д ля чого відкинув єси нас, Боже, на віки, палає гнїв твій на стадо пасовиска твого?


2 Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, - ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся!


3 Зверни стопи твої до недавньої руїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог.


4 Рикають вороги твої серед зборів твоїх; поставили знаки свої як знамена.


5 Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса,


6 І тепер вони топором і молотами розбивають різьбу його.


7 З пожаром пустили сьвятиню твою, осквернили дім імені твого.


8 Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! - Пустили з димом всї Божі собори на землї.


9 Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде.


10 Доки, Боже, буде ругатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє?


11 Чому здержуєш руку твою і правицю твою? Із лона твого допусти конець!


12 Бог царь мій з поконвіку, що дає спасеннє на землї.


13 Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.


14 Ти потрощив голову левіятана, дав його на поживу людям в пустинї.


15 Ти вітворив жерела і потоки; ти висушив прудисті ріки.


16 І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.


17 Ти утвердив всї гряницї землї; ти постановив лїто і зиму.


18 Спогадай се: ворог поругав Господа, а народ безумний зневажив імя твоє.


19 Не попусти зьвірюцї душу горлицї твоєї, не забудь на віки громаду нужденних твоїх.


20 Спогадай завіт! Бо темні закутки землї наповнились домівками насильства.


21 Нехай не вернеться з соромом пригноблений! Нужденний і бідний нехай возхвалять імя твоє.


22 Встань, Боже, суди справу твою! Спогадай щоденне руганнє беззаконного!


23 Не забудь крику ворогів твоїх! Буяннє тих, що проти тебе встали, не має кінця.



Псалтир 74

1 Проводиреві хора: "Не запропасти"; псальма Асафова, пісня. С лавимо тебе, Боже, прославляємо; і близько імя твоє, чудеса твої про се звіщають.


2 Як виберу годину, судити му по правдї.


3 Розступилась земля і хто жиє на нїй; я утвердив стовпи її.


4 Я сказав до бутних: Покиньте буту, - до беззаконних, - не підносїть рога!


5 Не підносїть високо рога, не говоріть, витягнувши безсоромно шию!


6 Тому, що не зі сходу, нї з заходу, і не з полудня прийде возвишеннє.


7 Бог бо суддя; того принизить, а того високо поставить.


8 Бо в руцї Господа чаша, вона піниться від вина, повна вина заправленого, і він наливає з неї; гущу його мусять вихлептати всї беззаконники землї.


9 А я звіщати му по віки; буду сьпівати псальми Богові Якова.


10 І позбиваю всї роги беззаконних; вознесуться роги праведних.



Псалтир 75

1 Проводиреві хора; при струнах; псальма Асафова, пісня. ; б ідомий Бог в Юдеї, велике імя його в Ізраїлї,


2 І в Салемі оселя його, а дім його на Сионї.


3 Там переломив він блискавки-стріли лука, щит, меч і війну.


4 Ти величнїй, ти сияєш краще над хижі гори.


5 Одважні серцем здобичею стали; обняв їх сон; і нїхто із сміляків не знайшов рук своїх.


6 Від погрому твого, Боже Якова, напав твердий сон коня і колесницю.


7 Ти страшенний, і хто устоїть перед тобою, як гнїв твій запалає.


8 Ти дав почути суд твій з неба; земля, злякавшись, занїміла,


9 Як Бог встав на суд, щоб спасти всїх покірних на землї.


10 Бо гнїв людський прославить тебе; останком гнїву підпережешся.


11 Робіть і сповняйте обітницї Господеві, Богу вашому; нехай принесуть дари свої страшенному всї, що кругом него.


12 Він відбере духа князям, він страшенний для царів землї.



Псалтир 76

1 Проводиреві хора: під Едутун; псальма Асафова. Г олос мій до Бога, я буду взивати; мій голос до Бога, і він вислухає мене.


2 В день тїсноти моєї шукав я Господа; простирав в ночі руки мої без устанку; душа моя марно шукала одради.


3 Спогадав я Господа, і застогнав: став я думати, і знемігся духом.


4 Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло менї мову.


5 Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.


6 Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:


7 Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?


8 Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?


9 Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?


10 Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,


11 Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;


12 Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.


13 Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?


14 Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою.


15 Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа.


16 Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і - злякались; безоднї здрігнулись.


17 Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.


18 З вихром розносився голос грому твого, блискавки осьвічували круг земний; земля задрожала і задуднїла.


19 Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі.


20 Ти провадив народ твій як стадо, рукою Мойсея і Аарона.



Псалтир 77

1 Наука Асафа. С лухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!


2 Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;


3 Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.


4 Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.


5 Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.


6 Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,


7 Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,


8 І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.


9 Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.


10 Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.


11 Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.


12 Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.


13 Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.


14 І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.


15 Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.


16 Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.


17 Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.


18 І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.


19 І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?


20 Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?


21 Тим то, як почув Господь, розгнївont>вся і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.


22 Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.


23 А все ж таки повелїв він в горі хмарам, і відчинив двері небесні,


24 І велївши, щоб падала манна на поживу їм, дав їм хлїба небесного.


25 Хлїбом сильних живився чоловік, страви післав їм подостатком.


26 Післав від сходу вітра з неба, і силою своєю пригнав вітра з полудня.


27 І велїв, щоб падало мясо між них, як порошня, і птаство піряте, як пісок морський,


28 І велїв падати серед табору їх, кругом домівок їх.


29 І їли до сита дуже, і доставив їм, чого забаглося.


30 Та ще не одвернулись від забаганок своїх, ще була страва їх в губах їх,


31 Як піднявся гнїв Бога на них, і став він губити зміж сильних їх, і повалив вибраних Ізраїлевих.


32 Та ще й тодї вони грішити не переставали, і в чудеса його не вірували.


33 І дав їм коротати днї свої в марнотї, і лїта свої в страху.


34 Коли вбивав їх, то шукали його і навертались, і благали Бога пильно.


35 І спогадали вони, що Бог скеля їх, і Бог всевишнїй - спаситель їх.


36 І притворялись перед ним устами своїми, і брехали язиком своїм.


37 Серце бо їх не статкувало перед ним, завіту його вірно вони не сповняли.


38 Але він змилосердився, він простив неправоту, і не запропастив їх; і часто одвертав гнїв свій, не дав попусту яростї своїй.


39 І спогадав, що вони тїло, вітер, що проходить, і не вертає.


40 Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.


41 І знов, скушаючи Бога, завдали жалю сьвятому Ізраїля.


42 Не спогадали вони руки його, дня того, як вислобонив їх від гнобителя.


43 Як явив знаки свої в Египтї і чудеса свої на полях Зоан:


44 Він перемінив у кров ріки їх, так що не змогли пити води текучої.


45 Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.


46 Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.


47 Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.


48 І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.


49 Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.


50 Дав попуст гнїву свому, не зберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.


51 І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.


52 І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.


53 І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.


54 І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.


55 І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.


56 Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.


57 Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.


58 Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.


59 Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.


60 І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.


61 І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.


62 І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.


63 Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;


64 Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.


65 Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.


66 І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.


67 І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;


68 Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.


69 І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.


70 І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;


71 Із за кормлящих овець покликав його, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.


72 І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.



Псалтир 78

1 Псальма Асафова. Б оже, погани увійшли в наслїддє твоє, осквернили сьвятий храм твій, обернули Єрусалим в руїну.


2 Трупом слуг твоїх птаство небесне годували, тїло праведних твоїх зьвірам земним кидали.


3 Як воду, кров їх кругом Єрусалима розливали, і не було кому ховати їх.


4 Ми стали посьміховиском для сусїдів наших, наругою і соромом для всїх, що кругом нас осїлись.


5 Доки, Господи, буде гнїв твій тревати, і серце твоє поломям палати?


6 Вилий гнїв твій на народи, що тебе не знають, і на царства, що не призивають імені твого!


7 Вони бо зажерли Якова, і зруйнували домівку його.


8 Не памятай нам несправедливостї давні! Пошли нам скоро на зустріч милосердє твоє, ми бо дуже нужденні стали!


9 Поможи нам, Боже, спасителю наш, для слави імені твого; і спаси нас і прости нам гріхи наші задля імені твого!


10 Чому мали б казати народи: Де Бог їх? Нехай народи перед очима нашими дізнають помсту за кров слуг твоїх пролиту!


11 Нехай дійде до тебе стогнаннє невольника! По великостї рамени твого сохрани дїтей смертї!


12 І верни в семеро у серце сусїдам нашим наругу їх, котрою зневажали тебе, Господи!


13 Ми ж, люде твої і стадо твого пасовиска, будем вічно прославляти тебе, звіщати хвалу твою з роду в рід.



Псалтир 79

1 Проводиреві хора: На Шошанїм; сьвідченнє Асафове, псальма. П астирю Ізраїля, послухай! Ти, що ведеш Йосифа, як стадо, що сидиш між херувимами, явись у сяєві!


2 Перед Ефремом і Бенямином, і Манассією збуди силу твою і прийди на спасеннє наше!


3 Боже, верни нас назад, засияй лицем твоїм і ми спасемся.


4 Господи, Боже сил небесних, доки буде палати гнїв твій проти благання народу твого!


5 Ти годував їх гірким хлїбом і мірницею поїв їх сльозами.


6 Ти віддав нас сусїдам нашим на ворогуваннє їх, і вороги наші ругаються між собою над нами.


7 Боже сил небесних, засияй лицем твоїм, і ми спасемся!


8 Ти принїс виноградину з Египту, прогнав народи і посадив її.


9 Ти зробив місце кругом неї, і запустила вона коріннє, і заняла країну.


10 Гори покрились тінню її, а віттє її було, як у кедрів Божих.


11 Простерла китицї свої аж понад море, а парости свої аж до ріки.


12 Чому розвалив єси мури її, так що всї обривають її, чия веде сюди дорога.


13 Підриває її лїсовий вепер, і спасає луговий зьвір.


14 Боже сил небесних, обернися ж! Глянь з неба і подивися, і завитай у виноградник,


15 І сохрани пароста, котрого посадила правиця твоя й виростила, котрого ти укріпив для себе.


16 Спалено його вогнем, зрубано його; погибли вони від докору лиця твого.


17 Рука твоя нехай буде над чоловіком правицї твоєї, над сином людським, котрого ти укріпив для себе.


18 І не відступимо від тебе; оживи нас, і будемо взивати імя твоє.


19 Господи, Боже сил небесних, верни нас назад! Засияй лицем твоїм, і спасемся!



Псалтир 80

1 Проводиреві хора: На Гіттейських гуслях. Асафова. Т оржествуйте перед Богом, нашою твердинею! Торжествуйте перед Богом Якова!


2 Засьпівайте псальму, вдарте у тимпани, заграйте на гуслях милозвучних і вкупі на псалтирі.


3 Гукнїть трубою, як новий місяць настане, під повню його, в день празника нашого!


4 Бо такий закон для Ізраїля, і така заповідь Бога Якового.


5 Постановив се як сьвідченнє для Йосифа, коли він ійшов проти землї Египту, де я чув мову і не зрозумів її.


6 Я скинув тягарь з плечий його, руки його визволились від коша.


7 В бідї кликав ти мене, і я вислобонив тебе; я озвавсь до тебе із громової хмари; я пробував тебе над водами Мериви.


8 Слухай, народе мій, і я дам сьвідченнє тобі; Ізраїлю, ох коли б ти послухав мене!


9 Нехай не буде в тебе чужого Бога, і щоб ти не кланявся перед чужоземнїм богом.


10 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з землї Египту; відчини уста твої, і я наповню їх.


11 Та народ мій не послухав голосу мого, і не покорився менї Ізраїль.


12 І я покинув їх на волю запеклого серця їх. Нехай ходять собі своїм робом.


13 Ой, коли б то народ мій та послухав мене, коли б Ізраїль, було, ходив дорогами моїми!


14 Скоро покорив би я ворогів їх, і проти гнобителїв їх обернув би руку мою.


15 Ненавидники Господа покорили б ся йому, піддобруючись, а будучність була б їх на віки.


16 І хлїбом пшеничним кормив би їх, і медом із скелї ситив би тебе.



Псалтир 81

1 Псальма Асафова. Б ог стоїть серед громади Божої, серед суддїв судить він:


2 Доки будете судити не по правдї, будете дивитись на лице беззаконних?


3 Признайте правду бідному і сиротинї; оправдайте нужденного і вбогого.


4 Визволяйте бідолашного і нужденного, спасайте його з руки беззаконних!


5 Не знають нїчого, не розуміють нїчого; у тьмі блукають вони: всї основи землї хитаються.


6 Сказав я: Ви божі, і всї ви сини Всевишнього!


7 Тілько ж, як той чоловік, помрете ви, як кожний князь, упадете.


8 Встань, Боже! Суди землю, ти бо маєш право судити всї народи.



Псалтир 82

1 Пісня, псальма Асафова. Б оже! Не мовчи; не нїмуй, озвися, Боже!


2 Бо ось, вороги твої розбуялись, і ненавидники твої підносять голову.


3 Зрадливо змовляються проти народа твого, і нараджуються проти тих, що бережеш їх.


4 Кажуть: Ходїм, знищемо їх, щоб не були вже народом, щоб нїхто не згадував більше імя Ізраїля!


5 Вони бо радили раду однодушно, зробили змову проти тебе.


6 Намети Едомові і Ізмаїлїї, Моаб і Агаряне,


7 Геваль і Аммон, і Амалик, Филистії з людьми Тирськими;


8 Тай Ассур пристав до них; стали рамям синам Лота.


9 Зроби їм те, що Мидіянїям, що Сісері, що Явиму коло потока Кисона,


10 Котрі, знищені коло Ендора, гноєм для землї стали.


11 Зроби з ними, з їх можними, як з Горебом, і з Зебом, і як з Зебаком і з Зальмуном, з усїма князями їх,


12 Котрі сказали: позаймаймо домівки Божі!


13 Боже мій, зроби їх, як порох у вихрі, як терміттє перед вітром!


14 Як огонь лїси пожирає, і як поломя гори запалює,


15 Так ти гони їх вихром твоїм і бурею-хуртовиною, злякавши, змети їх!


16 Сповни лице їх соромом, щоб шукали імені твого, Господи!


17 Щоб осоромились і злякались на віки, і зо встидом погибли.


18 Тай щоб знали, що ти, котрого імя Господь, один єси найвисший над цїлою землею.



Псалтир 83

1 Проводиреві хора: На Гиттейських; для синів Корея, псальма. Щ о за любі домівки твої, Господи сил небесних!


2 Бажає і лине душа моя до двора Господнього; серце моє і тїло моє радісно взивають до Бога живого.


3 Навіть горобець знайшов собі домівку, і ластівка гнїздо своє, де кладуть писклят своїх, а я жертвеники твої, Господи сил небесних, мій царю і мій Боже!


4 Щасливий, хто жиє в домі твоїм! По віки будуть тебе хвалити!


5 Щасливий чоловік, котрого сила в тобі, у кого в серцї дорога до тебе!


6 Йдучи долиною плачу, переміняють її в місця водисті: весняний дощ покриває її благословеннєм.


7 Що раз набирають сили; кожний з них явиться перед Богом в Сионї.


8 Господи, Боже сил небесних, вислухай молитву мою, почуй, Боже Якова!


9 Ти, щите наш; поглянь, Боже, і подивися на лице помазанника твого!


10 Один бо день у твому дворі лучший над тисяч де-небудь; волю лучше у порога стояти в домі Бога мого, як жити у шатрах беззаконних.


11 Бо Господь Бог - сонце й щит; Господь дасть ласку і славу, та й не уйме добра тим, що жиють в чистотї.


12 Господи сил небесних! Щасливий чоловік, що вповає на тебе!



Псалтир 84

1 Проводиреві хора: для синів Корея; псальма. Г осподи, ти явив благоволеннє землї твоїй, вернув з неволї синів Якова;


2 Ти простив несправедливість народу твого, покрив всї гріхи їх.


3 Ти спинив цїлу лютість твою, одвернув жар гнїву твого.


4 Поверни нас, Боже, спасителю наш, і зроби конець гнїву твому проти нас!


5 Чи вічно будеш гнїватись на нас? Чи продовжиш гнїв твій з роду в рід?


6 Чи не відживиш нас, щоб зрадувався в тобі народ твій?


7 Дай нам, Господи, побачити ласку твою, і пошли нам спасеннє твоє!


8 Послухаю, що Господь Бог скаже; обявить бо він мир народові свому і вгодникам своїм, щоб тільки вони не вернулись до нерозуму свого!


9 Справдї, близьке спасеннє його для тих, що бояться його, щоб слава його була на землї нашій.


10 Стрінулись ласка і правда; справедливість і мир поцїлувались.


11 Зійде правда на землї, а справедливість буде дивитись з неба.


12 І пішле Господь добро, і земля наша видасть плід свій.


13 Буде йти справедливість поперед него, і ставити стопи його на праву дорогу.



Псалтир 85

1 Молитва Давидова. П риклони, Господи, ухо твоє, вислухай мене! Бо я нужденний і вбогий.


2 Сохрани душу мою, бо я богомільний. Спаси, Боже мій, слугу твого, що вповає на тебе!


3 Помилуй мене, Господи! Бо кличу до тебе цїлий день.


4 Звесели душу слуги твого! Бо до тебе, Господи, підношу душу мою.


5 Ти бо, Господи, благий і лагідний, і дуже милосердний для всїх, хто призиває тебе.


6 Приклони, Господи, ухо до молитви моєї, і почуй голос благання мого!


7 В день туги моєї покличу тебе, ти бо вислухаєш мене.


8 Нема між богами такого, як ти, Господи, і нїщо не рівняється дїлам твоїм.


9 Всї народи, що сотворив їх, прийдуть і поклоняться перед тобою, Господи, і будуть імя твоє прославляти.


10 Ти бо великий єси і чудеса твориш, ти єси Бог, сам один.


11 Покажи менї, Господи, дорогу твою; буду ходити в правдї твоїй; прихили серце моє до страху імені твого.


12 Восхвалю тебе, Господи, Боже мій, цїлим серцем моїм, і прославлю імя твоє по віки.


13 Велика бо милість твоя надо мною, ти вибавив душу мою з підземної пропастї.


14 Боже, бутні піднялись на мене, і голота розбишак чигає на життє моє, й не вважають вони на тебе.


15 Ти ж, Господи, єси Бог, милосердний і благий, повільний до гнїву, і великий милостю і правдою!


16 Озирнись на мене, і змилуйся надо мною! Дай слузї твому силу твою, і спаси сина служки твоєї.


17 Яви знамя милостї твоєї, щоб ненавидники мої осоромились, бачивши, що ти, Господи, допоміг менї і потїшив мене.



Псалтир 86

1 Для синів Корея; псальма, до сьпіву. О селя його на сьвятих горах.


2 Любить Господь брами Сиона більше, як всї домівки Якова.


3 Преславні речі говорено про тебе, місто Боже.


4 Згадаю про Египет і Вавилон перед тими, що знають мене; дивись, Филистея і Тир вкупі з Етіопією скажуть: той родився там.


5 А про Сиона скажуть: Той і той родився там; і Всевишнїй, він утвердить його.


6 Господь напише в переписї народів: Той родився там.


7 Тому сьпівають і веселяться тобою всї жерела життя мого!



Псалтир 87

1 Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Г осподи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.


2 Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!


3 Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.


4 Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;


5 Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.


6 Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню.


7 Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене.


8 Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.


9 Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.


10 Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?


11 Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?


12 Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?


13 Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.


14 Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?


15 Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.


16 Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.


17 Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.


18 Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. - Темрява.



Псалтир 88

1 На науку; від Етана Езрагітського. П ро милостї Господа буду сьпівати по віки, з роду в рід устами моїми звіщати вірність твою.


2 Я бо сказав собі, що на віки основана милість, і на небесах утвердиш вірність твою.


3 Зробив я завіт з вибраньцем моїм; я клявся перед Давидом, слугою моїм:


4 На віки забезпечу насїннє твоє, і на всї роди престіл твій збудую.


5 І небеса прославлять чудеса твої, Господи, і вірність твою в зборі сьвятих.


6 Кого бо над облаками рівняти з Господом? Хто між синами потужних рівня Господеві?


7 Бог вельми страшний в громадї сьвятих, і страшний над усїма, що кругом його.


8 Господи, Боже сил небесних, хто потужний, як ти, Господи? І вірність твоя кругом тебе.


9 Ти правиш над бурханнєм моря; підіймуться филї його, - ти втихомиряєш їх.


10 Ти розтоптав Египет, як вбитого; сильним рамям твоїм розсипав ворогів твоїх.


11 Твої небеса і земля твоя; земного круга і всю повню його ти основав єси.


12 Північ і полудень - ти сотворив їх; Табор і Гермон торжествують задля імені твого.


13 Рамя твоє потужне, рука твоя сильна, висока правиця твоя.


14 Справедливість і суд - підвалини твого престолу; милість і правда йдуть перед лицем твоїм.


15 Щасливий нарід, що розуміє голос твій торжествуючий! Господи, при сьвітлї лиця твого вони ходити будуть.


16 Твоїм імям радуються цїлий день, і справедливостю твоєю будуть возвисшені.


17 Ти бо єси окраса сили їх, і благоволеннєм твоїм піднесеться ріг наш;


18 Бо Господь щит наш, і сьвятий Ізраїля царь наш.


19 Тодї говорив ти у видїнню про твого праведника і сказав: Положив я поміч на потужного, я вивисшив вибранця з народу.


20 Знайшов Давида, слугу мого, сьвятим миром моїм помазав його.


21 З ним буде кріпко рука моя, і рамя моє дасть йому силу.


22 Не подужає його ворог, і син несправедливостї не буде гнобити його;


23 Я розітру перед очима його напасників, і поражу ненависників його.


24 А моя вірність і моя милість буде з ним, і моїм імям буде возвисшений ріг його.


25 Положу руку його на море, а правицю його на ріки.


26 Він буде звати мене: Ти єси батько мій, Бог мій і скеля спасення мого!


27 І зроблю його первородним, нго,йвисшим над царями землї.


28 По віки сохраню милість мою до него, і заповіт мій з ним не зміниться.


29 І посаджу насїннє його на віки, і престіл його, як днї небесні.


30 Коли сини покинуть закон мій, і не будуть ходити в присудах моїх,


31 Коли осквернять установи мої, і заповідї мої не будуть хоронити,


32 То жезлом покараю переступи їх, і ударами несправедливість їх,


33 Але милостї моєї, не одійму від його, і не кину вірностї моєї.


34 Не зневажу заповіту мого і не зміню, що вийшло з уст моїх.


35 Один раз поклявся я сьвятостю моєю: Не злукавлю перед Давидом!


36 Насїннє його буде по віки, і престіл його, як сонце передо мною;


37 Як місяць, так буде він стояти вічно, а сьвідок на облаках вірний.


38 Тепер же ти відкинув і відрікся, розгнївився вельми на помазанця твого;


39 Ти відкинув заповіт слуги твого, зневажив до землї корону його.


40 Розвалив усї мури його, обернув в руїну оружні його замки.


41 Рабують його всї, котрих дорога сюди попаде; сьміховиском стався сусїдам своїм.


42 Ти піднїс правицю напасників його; обрадував всїх ворогів його.


43 Гострого меча його ти на бік одводив, і не дав йому подужати в бою.


44 Ти знищив славу його, і повалив на землю престіл його.


45 Ти убавив йому віку молодого, соромом окрив його.


46 Доки, Господи, будеш все ховатись, буде огнем палати ярість твоя?


47 Згадай що до мене, яке життє моє! Хиба на суєту мізерну сотворив ти всїх дїтей людських?


48 Котрий чоловік жиє і не побачить смертї, визволить душу свою від сирої землї?


49 Господи, де твої давні милостї, про які ти вірностю перед Давидом клявся?


50 Згадай, Господи, наругу слуг твоїх, що ношу в серцї моїм від усїх тих багато народів;


51 Від ворогів твоїх, Господи, що соромили слїди помазанця твого. Благословен Господь по віки! Амінь, нехай так буде, амінь!



Псалтир 89

1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Г осподи, ти був пристанню нашою з роду в рід.


2 Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.


3 Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!


4 Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.


5 Змітаєш їх геть; вони - як сон вранцї, як трава, що прозябає.


6 Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.


7 Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.


8 Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.


9 Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.


10 Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх - то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.


11 Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?


12 Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!


13 Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!


14 Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!


15 Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.


16 Яви дїла твої слугам твоїм, а величиє твоє над синами їх!


17 І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших!



Псалтир 90

1 Х то під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.


2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.


3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.


4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.


5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.


6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.


7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, - тебе ж не займе.


8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.


9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.


10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:


11 Бо він ангелам своїм звелить над тода ою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.


12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.


13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.


14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.


15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.


16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.



Псалтир 91

1 Псальма, пісня; на день суботнїй. Б лаго є, прославляти Господа, і сьпівати псальми імені твому, Всевишнїй!


2 Вранцї звіщати милість твою, і вірність твою поночах,


3 При десятиструнній і при псалтирі, при гуслях з піснями.


4 Ти бо звеселив мене, Господи, творивом твоїм; дїлами рук твоїх я возрадуюся.


5 Як великі творива твої, Господи! Глибокі вельми задуми твої.


6 Безумний чоловік не збагне того, а дурень не зрозуміє.


7 Коли беззаконники, як билина, буйно ростуть і всї процвитають, що безчестє творять, то се на те, щоб знищені були на віки.


8 А ти, Господи, величнїй по віки!


9 Глянь бо, вороги твої, Господи, глянь бо, твої вороги погибнуть; підуть у розсип всї, що творять беззаконнє.


10 А рога мого піднесеш як в однорожця; сьвіжим єлеєм намастиш мене.


11 І очі мої бачити муть втїху над ворогами моїми, слухи мої почують втїху свою над злочинниками, що проти мене встали.


12 Праведний, як паоїьмове дерево, розпустить гіллє своє, як кедр Ливанський рости ме вгору.


13 Посаджені в Господньому домі процвитати муть у дворах Бога нашого.


14 Ще в пізній старостї будуть плодовиті, ядерні й зелені,


15 Щоб звістити, що Господь правий. Він скеля моя, і нема неправди в нему.



Псалтир 92

1 Г осподь царює, одягнувся величчєм; зодягнувся Господь; він силою підперезався, і земний круг стоїть твердо, не захитається.


2 Престіл твій стоїть кріпко з давних давен, од віку єси, Боже.


3 Водні пруди підняли, Господи, пруди водні підняли свій голос, водні пруди заревіли бурханнєм.


4 Господь на висотї потужнїйший, як шум вод великих, як дикі филї моря.


5 Сьвідчення твої вельми певні; дому твойму, Господи, личить сьвятість на віки.



Псалтир 93

1 Б оже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому!


2 Піднесись, суддє землї, заплати розгордїяшам!


3 Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись?


4 Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всї, що беззаконнє творять?


5 Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять наслїддє твоє.


6 Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують,


7 І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова!


8 Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, - коли проясниться розум ваш?


9 Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити?


10 Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка?


11 Бог знає думки чоловіка, що вони марні.


12 Щасливий чоловік, котрого ти, Господи, караєш, і закону твого навчаєш,


13 Щоб дізнав супокою перед злиднями, поки викопається беззаконному яма!


14 Бо Господь не кине свого народу, і не оставить свого наслїддя;


15 Бо до справедливостї повернеться суд, і всї щирі серцем підуть слїдом за ним.


16 Хто встане за мене проти злочинників? Хто поступиться за мене проти тих, що творять беззаконнє?


17 Як би не Господь став до помочі менї, - не багацько забракло, то в мовчанню зупинила б ся душа моя.


18 Коли я сказав: Нога моя хитається, то милість твоя, Господи, піддержала мене.


19 Як було важко менї на серцї від натовпу думок моїх, твоя потїха роскошою сповняла душу мою.


20 Чи може з тобою з'єднатись престіл погибелї, що з нещастя робить закон?


21 Збігаються до купи проти душі праведного, і безвинну кров засуджують.


22 Та Господь високий мій замок, і Бог мій скеля притулку мого.


23 І нещастє їх він одверне на них, і злобою їх він погубить їх; знищить їх Господь, Бог наш.



Псалтир 94

1 П рийдїте, в радостї засьпіваймо Господеві, з покликом звеселїмось перед скелею спасення нашого!


2 Підем на зустріч йому з хвалою, явимо радість перед ним у псальмах!


3 Бо Господь Бог великий, і великий царь над всїма богами.


4 В руцї його всї глибинї землї, його ж і гори високі.


5 І море його, він сотворив його; й сушу руки його сотворили.


6 Прийдїте, поклонїмся йому богомільно, приклонїм колїна наші перед Господом, що сотворив нас!


7 Бо він Бог наш, а ми нарід пасовиска його, і стадо руки його. Ой, коли б ви сьогоднї, як почуєте голос його,


8 Та не стали тверді серцями, як в Мериві, як у день Масси в пустинї!


9 Як батьки ваші спокушали, пробували мене, хоч твориво моє бачили.


10 Сорок років був рід той огидою для мене, і я сказав: вони нарід, що блукає серцем, і не пізнали вони доріг моїх,


11 Так що я поклявся в гнїві моїм, що не ввійти їм в упокій мій!



Псалтир 95

1 З асьпівайте Господеві пісню нову, сьпівайте Господеві, вся земля!


2 Сьпівайте Господеві, прославляйте імя його, звіщайте з дня на день спасеннє його!


3 Ясуйте між народами славу його, між усїма родами - чудеса його.


4 Бо Господь великий і вельми достойний слави, він страшний над всїма богами.


5 Всї бо боги народів нїщо, Господь же сотворив небеса.


6 Величчє і краса перед лицем його, сила і слава в сьвятинї його.


7 Воздайте Господеві, ви поколїння народів, воздайте Господеві славу і силу!


8 Воздайте Господеві славу імені його, принесїть дари на жертву, ввійшовши в двори його.


9 Поклонїтесь Господеві в пишній сьвятинї його. Сповнись страхом перед ним, цїла земле!


10 Звіщайте між народами: Господь царює! І круг земний стоїть твердо, не похитається; він судить народи у правотї.


11 Да звеселиться небо і возрадується земля! Да заграє море і повня його!


12 Да возрадуються поля і все, що росте на них! Тодї звеселиться перед Господом всяка лїсна деревина.


13 Бо йде, він бо йде судити землю: Він буде судити круг земний в справедливостї, і народи у вірностї своїй.



Псалтир 96

1 Г осподь царює. Да радується земля, да звеселиться велика сила островів!


2 Хмара і темрява кругом його; справедливість і суд - підвалини престолу його.


3 Огонь йде поперед його, і палить кругом ворогів його.


4 Блискавки його осьвічують круг земний: побачила земля і затремтїла.


5 Гори, як віск, топляться перед Господом, цїлої землї владикою.


6 Небеса звіщають справедливість його, і всї народи бачили славу його.


7 Осоромляться всї, що перед ідолами кланяються, славляться нїкчемностями; всї ангели, поклонїтесь йому.


8 Почув і зрадїв Сион, і звеселились дочки Юдині задля судів твоїх, Господи.


9 Ти бо, Господи, єси найвисший над цїлою землею; ти вельми вознїсся над всї боги.


10 Ви, що любите Господа, ненавидьте зло! Він хоронить душі людей побожних; з рук беззаконних визволяє їх.


11 Сьвітло сиплеться на праведника, а радість на щирих серцем.


12 Радуйтесь, праведні, в Господї, і прославляйте сьвяте імя його.



Псалтир 97

1 З асьпівайте Господеві пісню нову! Він бо сотворив чудеса; правиця його і сьвяте рамя його дали побіду йому.


2 Господь обявив спасеннє своє, перед очима народів відкрив справедливість свою.


3 Згадав про милість свою і про свою вірність для дому Ізраїля; всї кінцї землї побачили спасеннє Бога нашого.


4 В радостї сьпівайте Господеві, вся земля! У захватї піснї похвальні засьпівайте!


5 Принесїть похвальні піснї Господеві при гуслях, присьпівуючи при гуслях голосами.


6 Трубами кованими і голосом рога засурміть перед царем Господом!


7 Нехай заграє море і повня його, круг землї і що живе на нїй!


8 Нехай ріки в долонї плещуть, гори разом торжествують перед Господом!


9 Він судити ме землю по справедливостї, і по правотї - народи.



Псалтир 98

1 Г осподь царює; нехай обійме страх народи; престіл його на херувимах: нехай земля трясеться.


2 Великий Господь на Сионї, і високий над усїма народами.


3 Нехай славлять імя його; велике, страшне - сьвяте воно!


4 І силу царя, що любить правосуддє! Ти утверджуєш правоту, ти судиш право і справедливість в Якова.


5 Вознесїть Господа, Бога нашого, і поклонїтесь у підніжя ніг його! Сьвятий він!


6 Мойсей і Аарон між сьвященниками його, і Самуїл між тими, що призивають імя його; вони возвали до Господа, і він дав їм відповідь.


7 В облачному стовпі промовляв до них; вони держали сьвідчення і заповіт його, що дав їм.


8 Господи, Боже наш, ти озвався до них! Ти був для них Богом, що прощає і мстительом за лихі дїла їх.


9 Вознесїте Господа, Бога нашого, і поклонїтесь на сьвятій горі його! Бо сьвятий Господь, Бог наш.



Псалтир 99

1 Похвальна Псальма. В оскликнїть Господеві, цїла земля!


2 Служіть Господеві з радостю! Прийдїть перед лице його з піснями!


3 Знайте, що він Господь Бог! Він, не ми, сотворив нас, - нарід його й отару паші його.


4 Ввіходьте у ворота його з хвалою, у двори його з піснями похвальними! Хвалїть його, прославляйте імя його!


5 Благий бо Господь; милість його вічна і вірність його з роду в рід.



Псалтир 100

1 Псальма Давидова. П ро милість і правосуддє засьпіваю; похвальні пісьнї засьпіваю тобі, Господи.


2 Буду розумно ходити правою дорогою; коли завитаєш до мене? В домі моїм буду в чистотї серця мого жити.


3 Не поставлю перед очі мої нїчого нечестивого; дїла відступників ненавиджу; не прилїпляться до мене.


4 Серце нечестиве нехай обминає мене, злого не хочу знати.


5 Хто тайно обмовляє ближнього свого, того б я знищив; хто має горде око і пиху в серцї, не стерплю того.


6 Мої очі на вірних землї, щоб були коло мене. Хто ходить правою дорогою, той нехай служить менї.


7 Не буде в моїй хатї жити, хто творить підступ; хто брехню говорить, не сьміє стояти перед очима моїми.


8 Кожного ранку нищити му всїх беззаконних землї, щоб вигубити з города Господнього всїх, що дїлають беззаконнє.



Псалтир 101

1 Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Г осподи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!


2 Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.


3 Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.


4 Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.


5 Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.


6 Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.


7 Не сплю і став, як одинока пташина на криші.


8 Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.


9 Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,


10 Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.


11 Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.


12 Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.


13 Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.


14 Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.


15 І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.


16 Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.


17 Він прихилиться до молитви пониже мних, і молитвою їх не погордує.


18 Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.


19 Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,


20 Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.


21 Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,


22 Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.


23 Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.


24 Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!


25 З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса - твориво рук твоїх.


26 Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.


27 Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.


28 Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.



Псалтир 102

1 Псальма Давидова. Б лагослови, душе моя, Господа, і все внутро моє - сьвяте імя його!


2 Прославляй, душе моя, Господа, і не забудь усї добродїйства його!


3 Він прощає всї несправедливостї твої, сцїляє всї недуги твої;


4 Він вибавляє тебе із могили, вінчає тебе ласкою і милосердєм;


5 Твою старість добром ситить, молодість твою, як у орла, відновляє.


6 Господь творить справедливість і суд усїм поневоленим.


7 Він показав дороги свої Мойсейові, а дїла синам Ізраїлевим.


8 Господь милосердний і благий, до гнїву повільний, а добротою великий.


9 Не буде вічно карати і по віки памятати.


10 Не по гріхам нашим дав нам, анї по несправедливостї нашій відплатив нам.


11 Бо як високо небо над землею, така велика милість його над тими, що бояться його.


12 Як далеко схід від заходу, так віддалив від нас переступи наші.


13 Як батько милосердується над дїтьми, так милосердується Господь над тими, що бояться його.


14 Він бо знає постать нашу, памятає, що ми з пороху взялися.


15 Чоловік, - як трава днї його, як квітка в полі, так він цвите, відцвитає;


16 Понесеться вітер над нею, і вже не стало її, і не знайти більш місця її.


17 Милість Господа од віку до віку над тими, що бояться його, і справедливість його над дїтьми дїтей їх,


18 Над тими, що заповіт його хоронять, і про заповідї його памятають, щоб сповняти їх.


19 Господь утвердив престіл свій на небесах, і над усїм володїє царство його.


20 Благословіть Господа, ви ангели його, силою потужні, сповнителї слова його, покірні голосові слова його!


21 Благословіть Господа, всї сили його небесні, ви слуги його, сповнителї його благоволення!


22 Благословіть Господа, всї творива його, по всїх місцях володїння його! Благослови Господа, душе моя!



Псалтир 103

1 Б лагослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;


2 Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;


3 Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;


4 Ангели твої в тебе послами, слуги твої - огонь пожираючий.


5 Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;


6 Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.


7 Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.


8 Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.


9 Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.


10 Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;


11 Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;


12 Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.


13 Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.


14 Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,


15 І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.


16 Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,


17 На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.


18 Високі гори для козлів диких, скелї - сховиско лисицям.


19 Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.


20 Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;


21 Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.


22 Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.


23 Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.


24 Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.


25 Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.


26 Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.


27 Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.


28 Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.


29 Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.


30 Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.


31 Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;


32 Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.


33 Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.


34 Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.


35 Нехай щезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя*!



Псалтир 104

1 П рославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!


2 Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!


3 Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!


4 Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!


5 Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!


6 Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!


7 Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї.


8 Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.


9 Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;


10 І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,


11 Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;


12 Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,


13 І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.


14 Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:


15 Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!


16 І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.


17 Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.


18 Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,


19 Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту йох ѳо.


20 Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;


21 Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.


22 Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.


23 Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.


24 І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.


25 Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.


26 Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.


27 Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:


28 Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.


29 Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх.


30 Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських.


31 Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх.


32 Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх;


33 Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх.


34 Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою.


35 І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли.


36 І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх.


37 Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх.


38 Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними.


39 Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити.


40 Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх.


41 Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї.


42 Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого;


43 І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх.


44 І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей.


45 Щоб заповідї його сповняли й закони його хоронили. Аллилуя!



Псалтир 105

1 Хвалїте Господа! П рославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!


2 Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?


3 Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!


4 Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!


5 Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.


6 Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.


7 Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.


8 Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.


9 І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.


10 І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.


11 Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.


12 Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.


13 Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.


14 Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.


15 Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.


16 І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.


17 Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.


18 І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.


19 Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.


20 І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.


21 Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,


22 Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.


23 Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.


24 Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;


25 Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.


26 Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,


27 І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.


28 Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.


29 Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.


30 Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.


31 І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.


32 Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.


33 Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.


34 Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;


35 Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.


36 Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.


37 Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;


38 Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.


39 І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.


40 Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і з'огидїло йому наслїддє його;


41 Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.


42 Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.


43 Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.


44 Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;


45 І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.


46 І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.


47 Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!



Псалтир 106

1 Х валїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.


2 Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,


3 І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.


4 Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.


5 Терплючи голод і смагу, вони томились душею.


6 Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.


7 І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.


8 Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!


9 Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.


10 Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,


11 Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,


12 Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.


13 Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.


14 Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.


15 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!


16 Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.


17 Безумні - за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.


18 Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.


19 Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.


20 Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.


21 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!


22 Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!


23 Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,


24 Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;


25 Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.


26 Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.


27 Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.


28 Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.


29 Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.


30 І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.


31 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,


32 І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!


33 Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,


34 Плодовиту землю - в соляний степ, за злобу живущих там.


35 Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;


36 І поселяє там голодних, і закладають оселю.


37 Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.


38 Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.


39 Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.


40 Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;


41 Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.


42 Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.


43 Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.



Псалтир 107

1 Пісня, псальма Давидова. У твердилось серце моє, Боже! Засьпіваю, похвальні піснї засьпіваю; та й душа моя.


2 Пробудися, псалтире і гуслї! Збудимо ранню зорю.


3 Буду прославляти тебе, Господи, між народами, і сьпівати тобі між племенами;


4 Бо милість твоя понад небеса велика, і правда твоя під облаки.


5 Будь возвисшений, Боже, над небеса, і слава твоя нехай буде по всїй землї!


6 Щоб спаслися твої любі, рятуй правицею твоєю, і вислухай нас!


7 Бог сказав в сьвятинї своїй: Заторжествую, роздїлю Сіхему, і долину Суккот розміряю.


8 Мій Галад, мій Манас, і Єфрем - голови моєї твердинї, Юда скептро моє.


9 Моаб чаша моя вмивальня; на Едому кину сандали мої. Филистійська земле, ликуй передо мною!


10 Хто проведе мене до города утвердженого, хто проведе мене аж до Едома?


11 Хиба не ти, Боже, що відкинув нас, хиба не вийдеш, Боже, з нашими військами?


12 Пішли нам поміч в тїснотї! Марна надїя на людську защиту.


13 З Богом докажемо силу; і він розтопче гнобителїв наших.



Псалтир 108

1 Проводиреві; псальма Давидова. Б оже, хвало моя, не мовчи!


2 Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.


3 Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.


4 За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.


5 А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.


6 Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.


7 Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.


8 Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!


9 Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!


10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!


11 Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!


12 Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!


13 Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!


14 Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!


15 Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!


16 Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.


17 Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!


18 Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!


19 Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!


20 Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.


21 Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!


22 Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.


23 Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.


24 Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.


25 І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.


26 Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!


27 Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.


28 Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!


29 Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.


30 Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.


31 Бо він стоїть по права пцї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.



Псалтир 109

1 Псальма Давидова. С казав Господь моєму Господеві: Сядь праворуч коло мене, доки не положу ворогів твоїх підніжком тобі в ноги!


2 Жезло сили твоєї пришле Господь із Сиона; царюй серед ворогів твоїх!


3 В день потуги твоєї буде нарід твій готовий у сьвятій оздобі; з лона зарева раннього спаде тобі роса молодостї твоєї.


4 Клявся Господь, і не пожалує того: Ти сьвященник по віки по постанові Мелхизедека.


5 Господь по правицї в тебе сокрушає царів в день гнїву свого.


6 Він зробить суд між народами, покривши землю трупом; розбивши голову, що над великою країною панує.


7 По дорозї пити ме з потока, тому підніме він голову.



Псалтир 110

1 Аллилуя! П рославлю тебе, Господи, всїм серцем, в радї праведних і в зборі.


2 Дїла Господнї великі, явні всїм, хто любується ними.


3 Дїла його краса і величиє; і справедливість його по віки.


4 Чудесні дїла його незабуті; благий і милосердний Господь.


5 Він дає поживу тим, що бояться його; памятає вічно свій заповіт.


6 Явив силу дїл своїх народові свойму, щоб дати їм наслїддє народів.


7 Дїла руки його правда і правосуддє; всї заповідї його вірні;


8 Установлені на віки вічні; в правдї і правотї виповнені.


9 Післав збавленнє народові свому, поставивши на віки заповіт свій; сьвяте і страшне імя його.


10 Страх перед Господом - початок мудростї; добрий розум у всїх, що заповідї сповняють. Хвала його по віки вічні.



Псалтир 111

1 Аллилуя! Щ асливий чоловік, що боїться Господа, що дуже любить заповідї його!


2 Насїннє його буде потужне на землї; буде благословений рід праведників.


3 Достаток і багацтво буде в домі його, і справедливість його буде по віки.


4 У темряві сходить сьвітло праведникам; він благий і милосердний і справедливий.


5 Благо чоловікові, що милосердується і пожичає! Він докаже справу свою на судї;


6 Він бо по віки не захитається; память праведника буде вічна.


7 Від злої вістки не злякається; серце його безпечне, вповаючи на Господа.


8 Безпечне серце його; він не боїться, поки не побачить погибелї ворогів своїх.


9 Він роздає щедро, дає вбогим; справедливість його треває по віки; ріг його в славі буде возвисшений.


10 Побачить се грішник і розсердиться; скрегочучи зубами, буде пропадати; жаданнє грішників загине.



Псалтир 112

1 Аллилуя! Х валїте, слуги, Господа, хвалїте імя Господнє!


2 Благословенне імя Господа від нинї по віки вічні.


3 Від сходу сонця до його заходу да хвалять імя Господа!


4 Високо над народами Господь, над небесами слава його.


5 Хто як Господь, Бог наш, що живе на висотах,


6 Що нахиляється, щоб поглянути на небеса і на землю?


7 Що з пороху піднімає мізерного чоловіка, з болота підносить бідного,


8 Щоб посадити його поміж благородними, між благородними народа свого?


9 Що дає неплідній жити в домі, як щаслива синів мати.



Псалтир 113

1 Аллилуя! Я к виходив Ізраїль з Египту, дім Якова зпоміж людей чужої мови,


2 Стала Юдея сьвятинею його, Ізраїль царством його.


3 Побачило море і розступилось, Йордан назад повернувся.


4 Гори, як барани, скакали, горби - як ягнята.


5 Чого ж се ти, море, розступилось? І ти, Йордане, чого назад повернувся?


6 Ви, гори, що як барани скачите? Ви, горби, як малі ягнята?


7 Здвигнись перед Господом, земле, перед Богом Якова!


8 Що обернув скелю в озеро, й добув жерело з кременистої опоки.



Псалтир 114

1 Н е нам, Господи, не нам, но імені твому дай славу по милостї твоїй, по правдї твоїй!


2 Чому мають казати народи: Де ж їх Бог?


3 Але ж Бог наш на небесах; все, що любо йому, він творить.


4 Божища їх - срібло і золото, твориво рук чоловічих.


5 Мають уста, і не говорять; очі мають, і не бачать;


6 Мають уші, і не чують; нїздра мають, і нема в них нюху.


7 Руки їх не беруть; ноги їх не ходять; не чути жадного голосу з їх горла.


8 Їм рівні ті, що роблять їх, кожний, що на них вповає.


9 Ізраїлю, вповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.


10 Доме Ааронів, уповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.


11 Ви, що боїтесь Господа, вповайте на Господа! Він поміч їх і щит їх.


12 Господь спогадав нас, він буде благословити: Благословити ме дім Ізраїля, благословити ме дім Аарона.


13 Буде благословити боящихся Господа, малих вкупі з великими.


14 Помножить вас Господь, вас і дїтей ваших.


15 Нехай благословить вас Господь, що сотворив небеса і землю.


16 Небеса, Господнї небеса, а землю дав дїтям людським.


17 Мертві не будуть хвалити Господа, нї всї ті, що йдуть до місця мовчання.


18 Ми ж будем прославляти Господа, від нинї по віки. Хвалїте Господа!



Псалтир 115

1 Л юблю Господа; він бо почув голос мій, благаннє моє;


2 Він бо прихилив до мене ухо своє; буду призивати його по всї днї мої.


3 Обняли мене смертні пута, і підземна тїснота постигла мене; в горю і в тузї я зостарівся.


4 І призвав я імя Господа: Благаю тебе, Господи, спаси душу мою.


5 Благий Господь і справедливий; і милосердний Бог наш.


6 Господь заступає простодушних; я знемігся, і він вирятував мене.


7 Вернись, душе моя, до спокою твого! Бо Господь добродїй твій.


8 Ти бо спас душу мою від смерти, очи мої від слїз, ногу мою від пропастї.


9 Буду ходити перед Господом в країнї живих.


10 Я вірував, тому й казав. Був я дуже прибитий.


11 Сказав у зворушенню моїм: всї люде обманьчиві!


12 Чим віддячити менї Господеві за добродїйства його, сотворені менї?


13 Чашу спасення піднесу, і імя Господа призову.


14 Сповню Господеві всї обітницї мої, перед всїм народом його.


15 Дорога перед очима Господа смерть угодників його.


16 Благаю тебе, Господи, я бо слуга твій; я слуга твій, син слугинї твоєї; ти розбив кайдани мої.


17 Тобі принесу жертву хвали, і призову імя Господа.


18 Сповню Господеві всї обітницї мої, перед усїм народом його,


19 У дворах дому Господнього, серед тебе, Єрусалиме. Аллилуя!



Псалтир 116

1 Х валїте Господа, всї народи! Величайте його, всї люде!


2 Бо велике милосердє його над нами; і правда Господа пребуде по віки. Хвалїте Господа!



Псалтир 117

1 П рославляйте Господа! Він бо благий, милість його пребуде по віки.


2 Нехай каже Ізраїль, що вічна милість його.


3 Нехай каже дім Аарона, що вічна милість його.


4 Нехай кажуть боячіся Господа, що вічна милість його.


5 З тїсноти кликав я до Господа; Господь вислухав мене, вивів на простір широкий.


6 Господь зо мною, не злякаюсь; що зможе чоловік заподїяти менї?


7 Господь зо мною між помічниками моїми, і я побачу втїху мою над ненавидниками моїми.


8 Лучче вповати на Господа, як покладатись на чоловіка.


9 Лучче вповати на Господа, як на князїв надїятись.


10 Всї народи обступили мене; річ певна, - в імени Господа я подужав їх.


11 Вони обступили мене, окружили мене; річ певна, - в імени Господа я подужав їх.


12 Обсїли мене, як пчоли; та потахли, як огонь з тернини; річ певна - в імени Господа я подужав їх.


13 Туго ти вдарив на мене, щоб кинути мене на землю, але Господь допоміг менї.


14 Господь моя сила і моя пісня, він стався моїм спасеннєм.


15 Голос торжества і спасення в шатрах справедливостї; правиця Господня доказує дїла потужні.


16 Піднялась правиця Господа; правиця Господа доказує дїла потужні.


17 Не вмру, буду жити і росказувати про дїла Господнї.


18 Тяжко покарав мене Господь, та не віддав мене смертї.


19 Відчинїть менї ворота справедливостї, я увійду ними, прославлю Господа.

ТЕЛЕГРАМ

Канал с обзорами, анонсами новинок и книжными подборками

Книжный Вестник

Бот для удобного поиска книг (если не нашлось на сайте)

Поиск книг

Свежие любовные романы в удобных форматах

Любовные романы

О психологии, саморазвитии и личностном росте

Саморазвитие

Детективы и триллеры, все новинки

Детективы

Фантастика и фэнтези, все новинки

Фантастика

Отборные классические книги

Классика
ВКОНТАКТЕ

Цитаты, афоризмы, стихи, книжные подборки, обсуждения и многое другое

Книжный Вестник
БИБЛИОТЕКИ

Библиотека с любовными романами, которая наверняка придётся по вкусу женской части аудитории

Любовные романы

Библиотека с фантастикой и фэнтези, а также смежных жанров

Фантастика

Самые популярные книги в формате фб2

Топ фб2 книги