Чорна рада

Примітки

[1] Про використання в українській історіографії терміна «революція» для характеристики подій, що стосувалися повстання під проводом Богдана Хмельницького, див.: Плохій С. Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського. — К., 2011. — С. 288—293.

[2] Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. — К., 1997. Автор свідомо посилається на перше видання цієї книжки, де й було обґрунтовано поняття «козацька революція».

[3] Там само. — С. 177.

[4] Оскільки це питання потребує дискусії й дещо виходить за межі пропонованої роботи, читач може звернутися до міркувань автора з цього приводу в спеціальній роботі. Див.: Кралюк П. Марево революції. — Тернопіль, 2017.

[5] Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція середини XVII ст.: проблеми, пошуки, рішення. — К., 1999.

[6] Україна крізь віки. — К., 1999. — Т. 7; Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — К., 2009.

[7] Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — К., 2009.

[8] Історія українського козацтва: нариси: у 2 т. / редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. — 2-е вид. — К., 2011. — Т. 1. — С. 343—354, 387—426 та ін.

[9] Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — С. 35.

[10] Там само.

[11] Яковенко Н. У кольорах пролетарської революції // Український гуманітарний огляд. — К., 2000. — Вип. 3. — С. 58—78.

[12] Голдстоун Д. А. Революции. Очень краткое введение: пер. с англ. — М., 2015.

[13] Костомаров М. Дві руські народності. — К., 2012. — С. 24.

[14] Там само. — С. 46—47.

[15] Там само. — С. 47.

[16] Костомаров Н. Скотский бунт // http://orwell.ru/library/others/Skotskoj_Bunt/russian/r_sb

[17] Brinton С. The Anatomy of Revolution. — New York, 1965.

[18] Ibid. — P. 65.

[19] Ibid. — P. 252.

[20] Ibid. — P. 88.

[21] Brinton С. The Anatomy of Revolution. — P. 140.

[22] Ibid. — P. 253.

[23] Ibid. — P. 121.

[24] Ibid. — P. 180.

[25] Ibid. — P. 207—208.

[26] Brinton С. The Anatomy of Revolution. — P. 24.

[27] Загоровський В. Духовний заповіт // Слово многоцінне. — К., 2006. — Кн. 1. — С. 227—228.

[28] Там само. — С. 234.

[29] Там само. — С. 222.

[30] Смотрицький Г. Ключ царства небесного // Слово многоцінне. — Кн. 1. — С. 351—352.

[31] Смотрицький М. Тренос // Слово многоцінне. — Кн. 1. — С. 553.

[32] Там само.

[33] Копинський І. Лист до князя Яреми Корибута-Вишневецького // Україна. Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст. — К., 2008. — Т. ІІІ. — С. 156—159.

[34] Франко І. Іван Вишенський і його твори // І. Франко. Зібрання творів: у п’ятидесяти томах. — К., 1981. — Т. 30. — С. 127.

[35] Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — К., 2009.

[36] Ганновер Н. Глибокий мул. — К., 2010.

[37] Про Богдана Хмельницького див.: Костомаров М. І. Богдан Хмельницький: історична монографія. — Дніпропетровськ, 2004; Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький. — Львів, 1990; Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький. — К., 2003; Kaczmarczyk J. Bohdan Chmielnicki. — Wrocław; Warszawa; Kraków, 2007.

[38] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — К., 1971. — С. 45.

[39] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 46.

[40] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 46.

[41] Мицик Ю. Дипломатичне листування Османської імперії як джерело з історії Визвольної війни середини XVII ст. // Международные отношения и государственные структуры в Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европе в XIV—XVIII вв. — Запорожье, 1993. — С. 44—45.

[42] Пріцак О. Ще раз про союз Богдана Хмельницького з Туреччиною // Український археографічний щорічник. — К., 1993. — Вип. 2. — С. 180.

[43] Чухліб Т. Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500—1700 рр. — К., 2010. — С. 97—109.

[44] Документи Богдана Хмельницького (1648—1658). — К., 1961. — С. 626—627.

[45] Мицик Ю. Облога Збаража (1649 р.): відоме й невідоме // http://www.spas.net.ua/index.php/library/article/96.

[46] Берестецька битва. Устами літописців, учасників та очевидців. — Броди, 1999; Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві: (наук. збірник). — Рівне, 2001; Мицик Ю. Берестецька битва 1651 року очима її учасників // Пам’ять століть. — 2001. — № 2. — С. 28—36; Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. — Львів, 1992.

[47] Памятники, изданные Киевской комиссиею для разбора древних актов. — Т. І—II. — К., 1898. — C. 598—602.

[48] Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — К., 2003.

[49] Комісія Гадяцька. 1658 року // Україна. Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст. — Т. ІІІ. — С. 250—255.

[50] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — К., 2009.

[51] Сокирко О. Тріумф в час Руїни. Конотопська битва 1659 р. — К., 2008.

[52] Хмельницький Ю. Статті, прислані князю Трубецькому від 1659 р. // Україна. Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст. — Т. ІІІ. — С. 277—280.

[53] Про Слобожанщину див.: Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — Харків, 1993; Маслійчук В. Л. Провінція на перехресті культур: дослідження з історії Слобідської України XVII—XIX ст. — Харків, 2007; Сумцов М. Слобожане. — Xарьков, 1918; Юркевич В. Д. Еміграція на Схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницького. — К., 1932.

[54] Смолій В., Степанкова В. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — С. 353.

[55] Див.: Енґлунд П. Полтава: Розповідь про загибель однієї армії. — Харків, 2018.

[56] Шевченко Т. І мертвим, і живим... // Шевченко Т. Зібрання творів: у шести томах. — К., 2003. — Т. І. — С. 352.

[57] Там само. — С. 351.

[58] Турецький дослідник Галіль Іналджик, спираючись на османські джерела, відзначав наступне: «...існувало декілька автономних провінцій, що відрізнялися від тих, що перебували під безпосереднім османським управлінням. Такими були сальянні та урядові так звані гюкуметні провінції, християнські васальні князівства Молдавія, Валахія, Трансільванія, Дубровик, Грузія, Черкесія та у XVII ст. козацький гетьман...» (Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба 1300—1600 / пер. з англ. О. Галенка. — К., 1998. — С. 118).

[59] Договірні статті із російським царем Олексієм Михайловичем від 13 березня 1654 року // Україна. Антологія пам’ятників державотворення Х—ХХ ст.: у десяти томах. — К., 2008. — Т. ІІІ. — С. 211—217.

[60] Див.: Чухліб Т. Козаки і монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави, 1648—1721 рр. — 3-є вид., випр. і допов. — К., 2009.

[61] Грушевський М. Історія України-Руси. — К., 1997. — Т. 9. — Ч. 2. — С. 1367.

[62] Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — С. 8.

[63] Уривок із «Віршованої хроніки» (1682) поданий у перекладі Юрія Мицика в книзі: Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — С. 78.

[64] Там само. — С. 9.

[65] Пам’ятки історії Східної Європи. — Острог; Варшава; Москва, 1999. — С. 151.

[66] Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — С. 16—17.

[67] Грушевський М. С. Історія України-Руси. — К., 1996. — Т. 9. — Ч. 1. — С. 391—392.

[68] Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна в середині XVII—XVIII ст. — К., 2014. — С. 164.

[69] Про Юрія Хмельницького див.: Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 111—207; Мицик Ю. Юрій Хмельницький // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети. — К., 1994. — С. 237—252.

[70] Подібні міркування зустрічаємо в роботах Валерія Шевчука. Див.: Шевчук В. Козацька держава: Етюди до історії українського державотворення. — К., 1995. — С. 51—87. Потім вони набули поширення в згадуваних роботах Валерія Смолія та Валерія Степанкова, а також інших авторів.

[71] Принаймні про це свідчать перші документи Богдана Хмельницького, які з’явилися на початку повстання під його проводом. Див.: Універсали Богдана Хмельницького, 1648—1657. — К., 1998. — С. 75—87.

[72] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — СПб., 1861. — Т. 3. — С. 509, 541—542, 595—597, 601—603.

[73] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — СПб., 1863. — Т. 4. — С. 13.

[74] Бульвінській А. Українсько-російські взаємини 1657—1659 років в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи. — К., 2008. — С. 64.

[75] Бульвінській А. Конотопська битва 1659 року. — К., 2008. — С. 9.

[76] Акты относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 4. — С. 35; Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — С. 37.

[77] Бульвінській А. Українсько-російські взаємини 1657—1659 років в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи. — С. 182.

[78] Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — С. 38.

[79] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — СПб., 1892. — Т. 15. — С. 49.

[80] Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — К., 2008. — С. 119.

[81] Соловьев С. М. История России с древнейших времен. — М., 2001. — Кн. VI. — Т. 11. — С. 19.

[82] Огієнко І. Українська церква. — К., 1993. — С. 171.

[83] Бульвінській А. Українсько-російські взаємини 1657—1659 років в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи. — С. 185.

[84] Крижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки в Україні: у 3-х кн. — К., 1994. — Кн. 3. — С. 85—86.

[85] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — СПб., 1872. — Т. 7. — С. 68.

[86] Горобець В. Мрія, утоплена в підозрілості й образах, або Чому таким коротким було життя українсько-польської унії 1659 року // Війни і мир, або «Українці — поляки: брати/вороги, сусіди...». — К., 2004. — С. 101.

[87] Яворницький Д. Історія запорізьких козаків / з рос. пер. І. Сварник. — Львів, 1992. — Т. ІІІ. — С. 293—388.

[88] Бачинська О. Козацтво в «післякозацьку добу» української історії (кінець XVIII—ХІХ ст.). — Одеса, 2009.

[89] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 7. — С. 206.

[90] Договірні статті із російським царем Олексієм Михайловичем від 13 березня 1654 року. — С. 216.

[91] Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині XVII століття: причини і початок Руїни. — К., 1998. — С. 93—96.

[92] Бульвінській А. Українсько-російські взаємини 1657—1659 років в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи. — С. 189.

[93] Костомаров Н. И. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 13.

[94] Пичета В. И. Внешняя политика России при царе Алексее Михайловиче // Три века. — М., 1912. — Т. 2. — С. 125.

[95] Про повстання Барабаша-Пушкаря див.: Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині XVII століття: причини i початок Руїни. — С. 92—138, 262—269.

[96] Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. — К., 1991. — Т. 10. — С. 243.

[97] Пісня про повстання Мартина Пушкаря // Слово многоцінне. — К., 2006. — Кн. 3. — С. 520—522.

[98] Костенко Л. Маруся Чурай: (іст. роман у віршах) // Поезія. Ліна Костенко. Олександр Олесь. Василь Симоненко. Василь Стус. — К., 1999. — С. 26.

[99] Комісія Гадяцька 1658 року // Україна. Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст. — Т. ІІІ. — С. 250—255.

[100] Горобець В. Мрія, утоплена в підозрілості й образах, або Чому таким коротким було життя українсько-польської унії 1659 року. — С. 102—103.

[101] Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. — Т. 10. — С. 285—286.

[102] Існує значна література (переважно польська й українська) про Гадяцький договір та його укладення. Див.: Перналь А. Річ Посполита двох народів і Україна. Дипломатичні відносини, 1648—1659 рр. / пер. з пол. Ю. Мицика при участі Інни Тарасенко. — К., 2013. — С. 278—307. Якщо в польській історіографії переважають позитивні оцінки цього договору, то в українській вони більш стримані. Зокрема, українські історики звертали увагу, що цей договір давав козакам менше прав, ніж Березневі статті 1654 р., а також пункти Гадяцького договору були помітно відредаговані польською стороною на свою користь.

[103] Комісія Гадяцька. 1658 року. — С. 243.

[104] Там само. — С. 243—244.

[105] Перший варіант Гадяцького договору, підписаний Іваном Виговським, див.: Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка. — Львів, 1909. — Т. 89. — С. 82—90.

[106] Перналь А. Річ Посполита двох народів і Україна. Дипломатичні відносини, 1648—1659. — С. 261.

[107] Комісія Гадяцька. 1658 року. — С. 244.

[108] Там само.

[109] Про це детальніше див.: Кралюк П. Історія філософії України. — К., 2015. — С. 278—296.

[110] Комісія Гадяцька. 1658 року. — С. 244—245.

[111] Там само. — С. 245.

[112] Зборівський трактат // Україна. Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст. — Т. ІІІ. — С. 200.

[113] Памятники, изданные Киевской комиссиею для разбора древних актов. — Т. 1—2. — С. 598—602.

[114] Договірні статті із російським царем Олексієм Михайловичем. — С. 214—215.

[115] Про навчання Богдана Хмельницького в єзуїтській колегії див.: Кралюк П. Богдан Хмельницький: легенда і людина. — С. 205—207.

[116] Комісія Гадяцька. 1658 року. — С. 245—246.

[117] Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна в середині XVII—XVIII ст. — С. 165.

[118] Комісія Гадяцька. 1658 року. — С. 248

[119] Там само. — С. 246.

[120] Договірні статті із російським царем Олексієм Михайловичем від 13 березня 1654 року. — С. 212.

[121] Договірні статті із російським царем Олексієм Михайловичем від 13 березня 1654 року. — С. 215.

[122] Комісія Гадяцька. 1658 року. — С. 247.

[123] Там само. — С. 246.

[124] Про це більш детальніше див.: Кралюк П. Історіософія поеми Іоанна Домбровського «Дніпрові камени» // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». — Серія: Історичні науки. — Острог, 2016. — Вип. 25. — С. 155—160.

[125] Комісія Гадяцька. 1658 року. — С. 247.

[126] Договірні статті із російським царем Олексієм Михайловичем від 13 березня 1654 року. — С. 213.

[127] Комісія Гадяцька. 1658 року. — С. 248.

[128] Договірні статті із російським царем Олексієм Михайловичем від 13 березня 1654 року. — С. 214.

[129] Комісія Гадяцька. 1658 року. — С. 247—248.

[130] Цит. за: Перналь А. Річ Посполита двох народів і Україна. Дипломатичні відносини, 1648—1659. — С. 280.

[131] Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. — Т. 10. — С. 316.

[132] Ратифікація Гадяцького договору відбулася більш ніж через 8 місяців після його підписання — у кінці травня 1659 р. Затягування ратифікації цього документа також створило проблему в його реалізації.

[133] Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна в середині XVII—XVIII ст. — С. 176.

[134] Перналь А. Річ Посполита двох народів і Україна. Дипломатичні відносини, 1648—1659. — С. 259.

[135] Горобець В. Мрія, утоплена в підозрілості й образах, або Чому таким коротким було життя українсько-польської унії 1659 року. — С. 106—107.

[136] Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — С. 140.

[137] Про російсько-українську війну 1658—1659 рр. див.: Бульвінський А. Українсько-російські взає­мини 1657—1659 років в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи. — С. 237—425.

[138] Сокирко О. Тріумф у час Руїни. Конотопська битва 1659 року. — К., 2009. — С. 54—64.

[139] Наприклад, див.: Бульвінський А. Конотопська битва 1659 року. — К., 2008. — С. 17—61.

[140] Мустафа Наїма. Гюсейнові городи у витягу історій із Заходу та Сходу: (Повідомлення про Україну) / пер. з осман.-турец. О. Галенка та О. Кульчинського. — К., 2016. — С. 183.

[141] Бульвінський А. Українсько-російські взаємини 1657—1659 років в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи. — С. 401—402.

[142] Мицик Ю. Іван Сірко. — К., 2010. — С. 35—36.

[143] Мицик Ю., Кравець М. Останній лист Івана Сірка // Борисфен. — 1991.— № 5. — С. 11.

[144] Славутич Я. Місцями запорозькими: нариси та спогади. — Едмонтон, 1985. — С. 19.

[145] Збірник козацьких літописів. Густинський літопис. Самійла Величка. Грабянки. — К., 2006. — С. 557, 566—568.

[146] Із рукописної віршованої хроніки другої половини XVII ст. // Слово многоцінне. — Кн. 3. — С. 524—534.

[147] Відомий дослідник козацтва Дмитро Яворницький навіть спеціально збирав легенди про Сірка. Див.: Яворницький Д. Історія запорізьких козаків / з рос. пер. І. Сварник. — Т. ІІІ. — С. 393—395.

[148] Історія русів / укр. пер. І. Драча. — К., 1991. — С. 225—226.

[149] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 81.

[150] Мицик Ю. А. Джерела з польських архівосховищ до історії України другої половини ХVІІ ст. // Український археографічний щорічник. — Нова серія. — К., 1992. — Вип. 1. — С. 90.

[151] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 81.

[152] Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — С. 50—51.

[153] Цит. за: Перналь А. Річ Посполита двох народів і Україна. Дипломатичні відносини, 1648—1659. — С. 274.

[154] Смолій В., Степанков В. Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997. — С. 239.

[155] Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття: причини i початок Руїни. — С. 337—341.

[156] Стус Д. Час творчості. — К., 2005. — С. 371.

[157] Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — С. 52.

[158] Статті, прислані князю Трубецькому від 1659 р. // Україна. Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст. — Т. ІІІ. — С. 277—280.

[159] Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 115.

[160] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — К., 2007. — С. 161—162.

[161] Яковлів А. «Статті Богдана Хмельницького» в редакції 1659 р. // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. — К., 1928. — Ч. 1. — С. 220—234.

[162] Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — С. 53—55.

[163] Горобець В. «Щасливий» 1660 рік, котрий так і не приніс щастя... Чуднівська війна і чуднівський мир // Війни і мир, або «Українці — поляки: брати/вороги, сусіди...». — С. 112.

[164] Мицик Ю. Любар, Чуднів, Слободища... // Україна крізь віки. — К., 2000. — С. 144—145.

[165] Grabowski A. Ojczyste spominki w pismach do dziejów dawnéj Polski, diaryusze, relacye, pamiętniki i.t.p. służyć mogące do objaśnienia dziejów krajowych tudzież listy historyczne do panowania królów Jana Kazimiérza i Michała Korybuta oraz listy Jana Sobieskiego marszałka i hetmana wielkiego koronnegoю. — Kraków, 1845. — Т. І. — S. 165—168.

[166] Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — С. 55.

[167] Источники Малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским и изданные О. Бодянским. — М., 1858. — Ч. І. — С. 37.

[168] Про Павла Тетерю див.: Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи. — К., 2004. — С. 41—52.

[169] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 84.

[170] Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. — К., 1992. — С. 237.

[171] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 86.

[172] Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. — С. 237.

[173] Літопис Самовидця / підготував Я. І. Дзира. — С. 84, 88.

[174] Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — С. 56.

[175] Про Юрія Хмельницького див.: Мицик Ю. Юрій Хмельницький // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети. — К., 1994. — С. 237—252; Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663—1713). — К., 2004. — С. 136—148.

[176] Див.: Чухліб Т. Петро Дорошенко. — К., 2007.

[177] Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна в середині XVII—XVIII ст. — С. 189—190.

[178] Про походження Богдана Хмельницького та його родину див.: Кралюк П. Богдан Хмельницький: людина і легенда. — С. 200—212.

[179] Газін В. Політична програма гетьмана П. Тетері // Українська козацька держава: Витоки і шляхи історичного розвитку. — К., 2000. — Вип. 7. — С. 190.

[180] Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи. — К., 2004. — С. 42.

[181] Дашкевич Я. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети. — С. 257.

[182] Там само. — С. 256.

[183] Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи. — С. 42.

[184] Дашкевич Я. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети. — С. 255.

[185] Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи. — С. 42.

[186] Там само. — С. 43.

[187] Wójcik Z. Ukraina w latach 1660—1663. — Wars., 1949. — S. 41.

[188] Volumina legum. — Sankt Petersburg, 1859. — T. IV. — S. 360.

[189] Памятники, изданные временною комиссиею для разбора древних актов. — К., 1859. — T. IV. — Отд. 3. — С. 209—211, 212—214, 218—223, 224—229, 230—233, 234—238, 239—246.

[190] Дашкевич Я. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети. — С. 267—268.

[191] Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи. — С. 45.

[192] Памятники, изданные временною комиссиею для разбора древних актов. — T. IV. — Отд. 3. — С. 354, 358.

[193] Газін В. Політична програма гетьмана П. Тетері // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — К., 2000. — Вип. 7. — С. 191—192.

[194] Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 205.

[195] Горобець В. Як Біла Церква ледь не стала столицею України. Проект розбудови процвітаючої українсько-польської держави з 1664 р. // Війни і мир, або «Українці — поляки: брати/вороги, сусіди...». — С. 140.

[196] Про пропозиції Павла Тетері та його соратників щодо облаштування Гетьманату див.: Горобець В. Як Біла Церква ледь не стала столицею України. Проект розбудови процвітаючої українсько-польської держави з 1664 р. // Війни і мир, або «Українці — поляки: брати/вороги, сусіди...». — С. 139—149.

[197] Горобець В. М. Правобережне повстання 1664—1665 // Енциклопедія історії України: у 10 т. — К., 2011. — Т. 8. — С. 479.

[198] Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи. — С. 50.

[199] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 220.

[200] Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна в середині XVII—XVIII ст. — С. 211.

[201] Голубев С. История Киевской духовной академии. — К., 1896. — Т. 1. — С. 118.

[202] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — СПб., 1867. — Т. 5. — С. 337.

[203] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — СПб., 1867. — Т. 5. — С. 56.

[204] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 215.

[205] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — К., 2013. — С. 48.

[206] Эйнгорн В. Сношения малоросийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича. — М., 1899. — С. 156.

[207] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 49.

[208] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 217.

[209] Гибберт Н. Историческое изследование дела патриарха Никона. — СПб., 1884. — С. 565.

[210] Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. — К., 2004. — С. 14.

[211] Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — С. 164.

[212] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 221.

[213] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 7. — С. 335.

[214] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собраные и изданые археографиче­ской комиссией. — Т. 4. — С. 252, 268—269 та ін.

[215] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат і російська династія до і після Переяслава. — К., 2007. — С. 224.

[216] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 7. — С. 393.

[217] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 5. — С. 116—117.

[218] Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 191—192.

[219] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 7. — С. 360.

[220] Гізель І. Скарга царю Олексію Михайловичу на звірства московських ратних людей у Києві від 16 червня 1661 року // Україна. Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст.: у десяти томах. — Т. ІІІ. — С. 281—282.

[221] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 7. — С. 324—327, 330—332, с. 332—335.

[222] Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 198.

[223] Баранович Л. Епітафіон гетьманові Івану Брюховецькому // Слово многоцінне. — К., 2006. — Кн. 3. — С. 640.

[224] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 54.

[225] Кorduba M. Brzuchowiecki Iwan Martynowicz (1623—1668) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 70—71.

[226] Горобець В. Брюховецький Іван Мартинович // Енциклопедія історії України: у 10 т. — К., 2003. — Т. 1. — С. 384—385.

[227] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 15. — С. 383.

[228] Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — С. 182.

[229] Там само.

[230] Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 190.

[231] Горобець В. «Хочю [...] поняти б за себе московського народу вдову» (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького) // Соціум: Альманах соціальної історії. — К., 2003. — Вип. 2. — С. 151—153.

[232] Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 194.

[233] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 7. — С. 334, 339.

[234] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 219—220.

[235] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 5. — С. 101.

[236] Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 190.

[237] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 7. — С. 349—350.

[238] Там само. — С. 349.

[239] Ніжинська чорна рада була детально описана на основі документальних матеріалів Миколою Костомаровим у його книзі «Гетьманство Юрія Хмельницького», а також у монографії Віктора Горобця «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки». Вказані роботи використовуються нами при розгляді зазначеної події. Див.: Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 91—110; Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 198—204.

[240] Про Данила Великогагіна див.: Великогагин Даниил Степанович // Славянская энциклопедия. XVII век: в 2 т. / авт.-сост. В. Богуславский. — М., 2004. — Т. 1. — С. 230.

[241] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 73.

[242] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 5. — С. 175.

[243] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 74.

[244] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 5. — С. 176.

[245] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 77.

[246] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 88.

[247] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 5. — С. 178.

[248] Гордон П. Дневник 1659—1667. — М., 2002. — С. 130.

[249] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 88.

[250] Гордон П. Дневник 1659—1667. — С. 130.

[251] Там само.

[252] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 5. — С. 173—174.

[253] Гордон П. Дневник 1659—1667. — С. 131.

[254] Гордон П. Дневник 1659—1667. — С. 131.

[255] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 95.

[256] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 90.

[257] Гордон П. Дневник 1659—1667. — С. 131.

[258] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 96—97.

[259] Гордон П. Дневник 1659—1667. — С. 131.

[260] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 90—91.

[261] Гордон П. Дневник 1659—1667. — С. 132.

[262] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 91.

[263] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 105.

[264] Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. зі староукр. Р. Г. Іванченка. — К., 1992. — С. 128.

[265] Краткое описание Малороссии // Летопись Самовидца по новооткрытых списках. — К., 1878. — С. 260—261.

[266] Мицик Ю. Короткий опис Малоросії // Енциклопедія історії України: у 10 т. — К., 2009. — Т. 5. — С. 185.

[267] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 106—109.

[268] Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 205.

[269] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 119—120.

[270] Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной России. — К., 1888. — С. 22—23. — (Переклад сучасною українською мовою автора).

[271] Костомаров Н. Преемники Богдана Хмельницкого. — С. 205.

[272] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 234.

[273] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 91.

[274] Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — С. 183.

[275] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 116—117.

[276] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 235—236.

[277] Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — С. 183.

[278] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 127.

[279] Гордон П. Дневник, 1659—1667. — С. 133.

[280] Книги разрядные. — СПб., 1855. — Т. 2. — С. 945.

[281] Яковлева Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659—1667). — К., 2003. — С. 341.

[282] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 149.

[283] Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVІІ ст. (1648—1676 рр.). — С. 262.

[284] Книги разрядные. — Т. 2. — С. 959.

[285] Горобець В. «Чорна рада» 1663 р. Передумови, результати, наслідки. — С. 162.

[286] Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657—1687). — К.; Львів, 2004. — С. 307—309.

[287] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 237—239.

[288] Горобець В. «Хочю [...] поняти б за себе московського народу вдову»: (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького). — С. 153—154; Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича. — М., 1899. — С. 250.

[289] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 239—246.

[290] Літопис Самовидця /підгот. Я. І. Дзира. — С. 93—94.

[291] Луняк Є. Лівобережний похід Яна ІІ Казимира 1663—1664 років у висвітленні французького історика Мішеля Руссо де ла Валетта // Ніжинська старовина. — 2013. — Вип. 16. — С. 119.

[292] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 4. — С. 263; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 5. — С. 243.

[293] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 5. — С. 236, 250, 271.

[294] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 247—248.

[295] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 249.

[296] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией. — Т. 5. — С. 309.

[297] Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — СПб., 1869. — Т. 6. — С. 19.

[298] В оригіналі так цей документ не називався. Цю назву, яка стала загальноприйнятою в історичній літературі, ввів Дмитро Бантиш-Каменський.

[299] Источники малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским. — М., 1858. — Ч. 1. — С. 142—144.

[300] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 252—253.

[301] Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — С. 182.

[302] Горобець В. «Хочю [...] поняти б за себе московського народу вдову»: (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького). — С. 155—158.

[303] Горобець В. «Хочю [...] поняти б за себе московського народу вдову»: (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького). — С. 160.

[304] Станіславський В. Коломацькі статті 1687 // Енциклопедія історії України: у 10 т. — К., 2007. — Т. 4. — С. 457.

[305] Горобець В. «Волимо царя східного...» Український гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — С. 254.

[306] Савич О. Андрусівське перемир’я 1667 р. // Наукові записки Інституту історії та археології АН УРСР. — Кн. 2. — К., 1946. — С. 131—151.

[307] Горобець В. «Хочю [...] поняти б за себе московського народу вдову»: (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького). — С. 162.

[308] Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна в середині XVII—XVIII ст. — С. 205.

[309] Горобець В. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини XVII — першої чверті XVIII ст. — К., 1995. — С. 41—42.

[310] Горобець В. «Хочю [...] поняти б за себе московського народу вдову»: (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького). — С. 162.

[311] Горобець В. Брюховецький Іван Мартинович // Енциклопедія історії України: у 10 т. — Т. 1. — С. 384—385.

[312] Баранович Л. Епітафіон гетьману Івану Брюховецькому. — С. 640.

[313] Мыцык Ю. «Літописец» Дворецких — памятник украинского летописания XVII в. // Летописи и хроники. — М., 1984. — С. 219—228.

[314] Літописец // Летописи и хроники. — М., 1984. — С. 230—231.

[315] Там само. — С. 230.

[316] Про це див.: Дзира Я. Вступ // Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 9—42.

[317] Там само. — С. 21.

[318] Більш детальніше про погляди автора на Літопис Самовидця див.: Кралюк П. Козацька міфологія України: творці та епігони. — Харків, 2016. — С. 123—131.

[319] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 67.

[320] Там само. — С. 69.

[321] Там само. — С. 282.

[322] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 89.

[323] Там само.

[324] Там само.

[325] Там само.

[326] Там само.

[327] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 89—90.

[328] Там само. — С. 90.

[329] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 90.

[330] Там само. — С. 91.

[331] Там само.

[332] Там само. — С. 91—92.

[333] Літопис Самовидця / підгот. Я. І. Дзира. — С. 93.

[334] Літопис Грабянки та про його автора див.: Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. зі староукр. Р. Г. Іванченка. — К., 1992; Возняк М. Історія української літератури: у двох книгах. — Кн. друга. — С. 371—374; Луценко Ю. Григорій Грабянка і його літопис // Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. — С. 3—9; Шевчук В. Літопис Григорія Грабянки // Його ж. Муза роксоланська. — Кн. друга. — С. 434—445.

[335] Бовгиря А. Козацьке історіописання в рукописній традиції XVIII ст. Списки та редакції творів. — К., 2010. — С. 79.

[336] Про Літопис Григорія Грабянки див.: Кралюк П. Козацька міфологія України: творці та епігони. — С. 132—152.

[337] Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. зі староукр. Р. Г. Іванченка. — С. 127.

[338] Там само.

[339] Там само.

[340] Там само. — С. 127—128.

[341] Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. зі староукр. Р. Г. Іванченка. — С. 127—128.

[342] Там само.

[343] Там само.

[344] Там само.

[345] Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. зі староукр. Р. Г. Іванченка. — С. 128—129.

[346] Там само. — С. 129.

[347] Там само. — С. 137.

[348] Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. зі староукр. Р. Г. Іванченка. — С. 129.

[349] Там само. — С. 129—130.

[350] Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. зі староукр. Р. Г. Іванченка. — С. 137—138.

[351] Там само. — С. 138—139.

[352] Величко С. В. Літопис / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; відп. ред. О. В. Мишанич. — К., 1991. — Т. 1—2.

[353] Шевчук В. Літопис Самійла Величка // Його ж. Муза роксоланська. — Кн. друга. — С. 470—472.

[354] Про Літопис Самійла Величка див.: Кралюк П. Козацька міфологія України: творці та епігони. — С. 152—157.

[355] Бовгиря Ф. Козацьке історіописання в рукописній традиції XVIII ст. — С. 27.

[356] Літопис Самійла Величка // Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки. — К., 2006. — С. 462.

[357] Літопис Самійла Величка. — С. 462—463.

[358] Там само. — С. 463.

[359] Там само.

[360] Літопис Самійла Величка. — С. 463.

[361] Там само.

[362] Там само.

[363] Про «Історію русів» див.: Бердник О. С. «Исторія Русовъ» як метатекст. — Донецьк, 2002; Плохій С. Козацький міф. Історія та націотворення в епоху імперій. — К., 2013; Оглоблин О. П. Люди старої України. — Мюнхен, 1959; Janowski L. O tak zwanej «Historyi Rusów». — Kraków, 1913.

[364] Шевчук В. Нерозгадані таємниці «Історії русів» // Історія русів / пер. І. Драча. — С. 18.

[365] Історія русів / пер. І. Драча. — К., 1991. — С. 55.

[366] Історія русів. — С. 207—208.

[367] Історія русів. — С. 208—209.

[368] Про це більш детальніше див.: Кралюк П. Козацька міфологія України: творці та епігони. — С. 201—209.

[369] Дорошенко Д. Князь М. Рєпнін і Д. Бантиш-Каменський: (Сторінки з історії громадського життя першої четвертини ХІХ ст. // Праці Українського Високого Педагогічного Інституту ім. Михайла Драгоманова у Празі: наук. збірник. — Прага, 1929. — Т. 1. — С. 90.

[370] Там само. — С. 105.

[371] Когут З. Коріння ідентичности. Студії з ранньомодерної та модерної історії України. — С. 197.

[372] Бантыш-Каменский Д. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетьманства. — К., 1993. — С. 242.

[373] Там само. — С. 243.

[374] Янковська Ж. Фольклоризм української романтичної прози. — Львів, 2016. — С. 131.

[375] Костомаров М. Книга битія українського народу // Вивід прав України. — Львів, 1991. — С. 55.

[376] Там само.

[377] Костомаров М. Книга битія українського народу // Вивід прав України. — С. 56.

[378] Там само. — С. 57.

[379] Там само. — С. 58.

[380] Кулиш П. Пять глав нового романа «Чёрная рада» // Современник. — СПб., 1845. — Т. 37. — С. 332—376; Т. 38. — С. 5—37, 135—196. Кулиш П. Киевские богомольцы в XVII в. // Современник. — СПб., 1846. — Т. 41. — С. 62—121; 177—225, 297—343.

[381] Кулиш П. Казацкие паны. Отрывок из незавершенного романа «Чёрная рада» // Московитянин. — М., 1846. — Ч. 1. — № 1. — С. 81—122; Кулиш П. Один день из жизни Кирилла Тура // Московитянин. — М., 1846. — Ч. 3. — № 5. — С. 3—32.

[382] Куліш П. Чорна рада, хроніка 1663 р. — СПб., 1857. Електронний варіант цього видання див.: https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=wu.89114258171;view=1up;seq=7.

[383] Кулиш П. Чёрная рада, хроника 1663 года. — М., 1857.

[384] Кулиш П. Чёрная рада, хроника 1663 года // Русская беседа. — М., 1857. — Т. 2. — Кн. 6. — С. 1—108; Т. 3. — Кн. 7. — С. 3—32.

[385] Зеров М. Твори: в двох томах. — К., 1990. — Т. ІІ. — С. 196—203.

[386] Шевченко Т. Зібрання творів: у шести томах. — К., 2003. — Т. 6. — С. 145.

[387] Куліш П. Чорна рада: Хроніка 1663 р. — Львів, 1890.

[388] Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. З останніх десятиліть ХІХ в. — Дрогобич, 2008. — С. 102.

[389] Драгоманов М. Українське письменство 1866—1873 років // Літературно-публіцистичні праці: у 2 т. — К., 1970. — Т. І. — С. 279.

[390] https://www.youtube.com/watch?v=7G5IWmNboFM

[391] https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорна_рада_(фільм)

[392] Куліш П. Чорна рада. — Харків, 2010. — С. 9.

[393] Там само. — С. 102.

[394] Там само. — С. 38.

[395] Куліш П. Чорна рада. — С. 9.

[396] Там само. — С. 84.

[397] Там само. — С. 21.

[398] Куліш П. Чорна рада. — С. 81—82.

[399] Куліш П. Чорна рада. — С. 84—85.

[400] Там само. — С. 5.

[401] Куліш П. Чорна рада. — С. 18.

[402] Куліш П. Чорна рада. — С. 76—78.

[403] Куліш П. Чорна рада. — С. 17.

[404] Там само. — С. 30.

[405] Там само. — С. 31.

[406] Куліш П. Чорна рада. — С. 37.

[407] Там само. — С. 74.

[408] Там само. — С. 97.

[409] Там само.

[410] Куліш П. Чорна рада. — С. 99.

[411] Там само. — С. 100.

[412] Там само.

[413] Куліш П. Чорна рада. — С. 101.

[414] Там само. — С. 108.

[415] Там само. — С. 133.

[416] Там само. — С. 137.

[417] Там само. — С. 42.

[418] Куліш П. Чорна рада. — С. 118.

[419] Там само. — С. 132.

[420] Там само. — С. 149.

[421] Куліш П. Чорна рада. — С. 135.

[422] Там само.

[423] Там само. — С. 134.

[424] Там само. — С. 142.

[425] Куліш П. Чорна рада. — С. 154.

[426] Річинський А. Проблеми української релігійної свідомості. — 4-те вид., допов. — Тернопіль, 2009. — С. 201.

[427] Бердяев Н. Истоки и смысл русского коммунизма. — М., 1990.