Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.

Стаття 256. Платники рентної плати

256.1. Платниками рентної плати (далі — платники) є суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.

256.1. Ключовою ознакою, що визначає приналежність суб’єкта господарювання до категорії платників рентної плати, є наявність майнових, у тому числі, але не виключно, зобов’язань, зумовлених набуттям таким суб’єктом майнових прав на користування нафтогазоносною ділянкою надр (родовищем), що засвідчуються відповідним спеціальним дозволом на користування надрами.

Відповідно до статті 13 Конституції України[317] обов’язок реалізації права власника від імені українського народу в межах визначених повноважень покладено на органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Частиною третьою статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»[318] визначено, що в порядку спеціального використання природні ресурси, як основні засоби, що забезпечують господарську діяльність, надаються суб’єктам цивільних відносин у володіння, користування або оренду на підставі спеціальних дозволів. Останні реєструються у встановленому законодавством порядку за плату, розмір якої переважно залежить від очікуваної економічної вигоди від залучення таких ресурсів у суспільне виробництво; а у випадках, передбачених законодавством України, — на пільгових умовах.

Статтями 13–16 Кодексу України про надра[319], що є базовим законом, який регулює гірничі відносини, встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр складає спеціальні дозволи, згідно з якими їх власники набувають права користування визначеною у такому дозволі ділянкою надр (родовищем) шляхом (у формі) провадження господарської діяльності з:

— геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

— видобування корисних копалин у межах, визначених у таких дозволах.

Забезпечення принципу економічної обґрунтованості обов’язку власника спеціального дозволу виконувати функції платника рентної плати базується на набутому праві власності на видобуті корисні копалини. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 24 Кодексу України про надра користувачу надр надано право розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу. Специфіку реалізації майнових прав для вуглеводневої сировини визначено у частині другій статті 10 Закону України «Про нафту і газ»[320] — Закону, що регулює відносини, пов’язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, згідно з яким «нафта і газ, видобуті користувачем нафтогазоносних надр і повернуті в надра для зберігання, технологічних цілей або запобігання їх знищенню, належать користувачу нафтогазоносними надрами, якщо інше не передбачено Законом або угодою про умови користування нафтогазоносними надрами».

Стаття 257. Об’єкт оподаткування

257.1. Об’єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді.

257.2. Об’єкт оподаткування рентною платою природного газу зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин з дотриманням самостійно затверджених платником, відповідно до вимог ліцензійних умов, схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу.

257.1. Об’єкт оподаткування рентною платою за видобуті вуглеводні визначається обсягом видобутої вуглеводневої сировини як основного фізичного показника оцінки фінансового доходу в умовах як регульованого, так і відкритого сегментів ринку вуглеводнів.

257.2. Для окремої категорії обсягів видобутого природного газу, який у пункті 14.1.128 розділу І цього Кодексу визначено як «рециркулюючий газ»[321], визнання об’єктом оподаткування має специфіку. Природний газ, який видобутий на іншому, ніж тому, що застосовує сайклінг-технологію, родовищі корисних копалин, оподатковується на загальних підставах. Природний газ, що походить із зазначеного родовища, буде включеним до об’єкта оподаткування на останній, після завершення сайклінг-операцій, фазі розробки родовища.

Стаття 258. Ставки рентної плати

Ставки рентної плати встановлюються:

258.1. за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):

258.1.1. видобутий у податковому (звітному) періоді, крім обсягів видобутого природного газу, що відповідають умові, передбаченій підпунктом 258.1.2 цього пункту:

у розмірі 237 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу);

у розмірі 118,5 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

258.1.2. видобутий у звітному періоді та реалізований платниками рентної плати за відповідними актами приймання-передачі у звітному податковому періоді, коли такий газ був видобутий, суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, а також виробничо-технологічні витрати природного газу таких платників рентної плати, в обсязі, визначеному пропорційно до питомої ваги обсягів природного газу, реалізованого суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, в загальному обсязі природного газу, що підлягає оподаткуванню рентною платою, зменшеному на обсяг виробничо-технологічних витрат природного газу:

у розмірі 59,25 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

у розмірі 47,4 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

у розмірі 11,85 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

258.2. за нафту:

у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

у розмірі 792,54 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;

258.3. за газовий конденсат:

у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

у розмірі 792,54 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;

258.4. за додаткові обсяги нафти, природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату, видобуті внаслідок виконання інвестиційних проектів (програм), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах (далі — ділянки надр), на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр (далі — об’єкти ділянок надр), оподатковуються за ставкою нуль гривень за одиницю обсягу додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

258.4.1. Перелік об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються інвестиційні проекти (програми), визначається центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі.

258.4.2. Порядок відбору та затвердження інвестиційних проектів (програм), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, та контролю за їх виконанням визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економіки і торгівлі.

258.4.3. Центральний орган виконавчої влади з питань економіки і торгівлі здійснює щорічний моніторинг виконання інвестиційних проектів (програм). У разі встановлення цим органом невиконання зобов’язань, визначених інвестиційними проектами (програмами), інвестиційний проект (програма) зупиняється таким органом. При цьому рентна плата нараховується на загальних підставах у порядку, визначеному цим Кодексом, починаючи з 1 числа звітного періоду, у якому внаслідок щорічного моніторингу виявлено таке невиконання.

258.4.4. Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті на ділянках надр, визначаються як різниця фактичних обсягів видобутку вуглеводневої сировини за звітний податковий період та середньомісячного фактичного обсягу видобутку вуглеводневої сировини на таких об’єктах протягом останніх дванадцяти місяців, що передували затвердженню інвестиційних проектів (програм).

258.4.5. Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, що розташовані на ділянках надр, базовим обсягом видобутку є середньомісячний фактичний обсяг видобутку протягом останніх дванадцяти місяців, що передували початку капітального ремонту.

258.4.6. Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті з нових свердловин та відновлених з числа ліквідованих, що розташовані на ділянках надр, станом на дату набрання чинності цим Законом, визначаються протягом 10 (десяти) років з моменту введення свердловини в експлуатацію в обсязі фактичного видобутку.

258.4.7. Норми цього пункту поширюються на підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств.

Норми цього пункту поширюються на учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, складає 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

Ставки рентної плати встановлюються окремо для кожного виду вуглеводневої сировини, що видобувається. Порівняні ціни на нафту сиру та газовий конденсат зумовили однакові величини ставок рентної плати для рідких вуглеводнів.

Диференціація ставок рентної плати за вуглеводневу сировину є відображенням величини очікуваної економічної вигоди від права розпорядження вуглеводневою сировиною. При цьому ставки рентної плати враховують вид вуглеводнів і умови державного регулювання на ринку споживання.

258.1.1. Ставки рентної плати за природний газ для суб’єктів господарювання, які реалізують природний газ за цінами, іншими ніж врегульовані вимогами статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»95, встановлені у розмірі 118,5 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) для обсягів газу з покладів «понад 5 000 метрів, на ділянках надр (родовищах) у межах території України» та 237 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу).

Цим підпунктом визначено, що ставка рентної плати за природний газ у розмірі 237 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) має застосовуватися для родовищ природного газу з глибиною залягання покладів «до 5 000 метрів» як у межах території України, так і в межах «континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України».

258.1.2. Для суб’єктів господарювання, на яких поширюється сфера дії затверджених Законом України «Про засади функціонування ринку природного газу» (стаття 10) норм державного регулювання закупівельних цін на природний газ, що призначений для формування ресурсу для споживання населенням України, встановлено три категорії ставок рентної плати:

«у розмірі 59,25 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5 000 метрів, на ділянках надр (родовищах) у межах території України;

у розмірі 47,4 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5 000 метрів, на ділянках надр (родовищах) у межах території України;

у розмірі 11,85 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України».

Водночас підпунктом 258.1.2 визначено, що у випадку наявності реалізації природного газу за державними регульованими закупівельними цінами суб’єкти господарювання застосовують ставки рентної плати, що встановлені у цьому підпункті до частини виробничо-технологічних витрат природного газу, які виникають під час його видобування. Розмір вищезазначеної частини виробничо-технологічних витрат обчислюється як співвідношення обсягу природного газу, реалізованого за регульованими цінами, та загального обсягу видобутого природного газу, зменшеного на загальний обсяг виробничо-технологічних витрат, які виникають під час його видобування.

Податкові зобов’язання за обсяг природного газу, що відповідає різниці між загальним обсягом виробничо-технологічних витрат та тією його часткою, що пов’язана з обсягами природного газу, реалізованими за регульованими закупівельними цінами, обчислюються із застосуванням ставок рентної плати, затверджених підпунктом 258.1.1.

Таким чином, у випадку реалізації усього обсягу природного газу не за регульованими закупівельними цінами весь обсяг виробничо-технологічних витрат природного газу, які виникають під час його видобування, оподатковується із застосуванням ставок рентної плати, затверджених підпунктом 258.1.1.

258.2. Ставки рентної плати для рідких вуглеводнів диференційовані за величинами для двох категорій родовищ, тих, у яких видобування здійснюється з «покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів», у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну та з «покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів», у розмірі 792,54 гривні за одну тонну.

258.3. Аналогічно до встановлених ставок рентної плати для рідких вуглеводнів (п. 258.2) диференційовано і ставки за газовий конденсат:

у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

у розмірі 792,54 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;

258.4. Цим пунктом врегульовано ставки за додаткові обсяги нафти, природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату, видобуті внаслідок виконання інвестиційних проектів (програм), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр. Пунктом передбачено ставку нуль гривень за одиницю обсягу додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

258.4.1.-258.4.3. Центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі зобов’язаний розробляти перелік об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються інвестиційні проекти (програми). Причому, тільки Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економіки і торгівлі визначається Порядок відбору та затвердження інвестиційних проектів (програм), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, та контролю за їх виконанням. На центральний орган виконавчої влади з питань економіки і торгівлі покладено обов’язок здійснення щорічного моніторингу виконання інвестиційних проектів (програм). У випадку встановлення невиконання зобов’язань, визначених інвестиційними проектами (програмами), центральний орган виконавчої влади з питань економіки і торгівлі уповноважений зупинити такий інвестиційний проект (програму). При цьому рентна плата повинна бути нарахована на загальних підставах, починаючи з 1 числа звітного періоду, у якому внаслідок щорічного моніторингу виявлено таке невиконання.

258.4.4. Цим підпунктом урегульовано порядок обчислення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, видобутих на ділянках надр. Вони визначаються шляхом віднімання від фактичних обсягів видобутку вуглеводневої сировини за звітний податковий період середньомісячного фактичного обсягу видобутку вуглеводневої сировини на таких об’єктах протягом останніх дванадцяти місяців, що передували затвердженню інвестиційних проектів (програм).

258.4.5. Для визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, видобутих на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, що розташовані на ділянках надр, як базовий обсяг видобутку береться середньомісячний фактичний обсяг видобутку протягом останніх дванадцяти місяців, що передували початку капітального ремонту.

258.4.6. Якщо додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті з нових свердловин та відновлених з числа ліквідованих, що розташовані на ділянках надр, станом на дату набрання чинності Податковим кодексом України, то вони визначаються за період 10 (десяти) років з моменту введення свердловини в експлуатацію в обсязі фактичного видобутку.

258.4.7. Цим підпунктом встановлено обмеження дії норми пункту 258.4. Так, вона поширюється на підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств. Норми пункту 258.4. поширюються також на учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, складає 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

Стаття 259. Коригуючі коефіцієнти

259.1. До визначених у пунктах 258.2 та 258.3 статті 258 цього Кодексу ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат у кожному податковому (звітному) періоді застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики, для кожного звітного (податкового) періоду шляхом ділення середньої ціни одного бареля нафти «Urals», перерахованої у гривні за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за звітним періодом, яка склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом поточного звітного (податкового) періоду, на базову ціну нафти. Під базовою ціною нафти розуміється ціна нафти «Urals», яка дорівнює 560 гривень за барель.

Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін.

Якщо величина коригуючого коефіцієнта, яка застосовується до ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат, менше одиниці, такий коригуючий коефіцієнт застосовується із значенням 1 (одиниця).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики, щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Міністерству фінансів України та центральному органу державної податкової служби.

259.2. До визначеної у підпункті 258.1.1. пункту 258.1 статті 258 цього Кодексу ставки рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) у кожному податковому (звітному) періоді застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється Міністерством фінансів України за даними центрального органу державної митної служби для кожного податкового (звітного) періоду шляхом ділення середньої митної вартості імпортного природного газу, що склалася в процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, на базову ціну, яка дорівнює 179,5 долара США за 1000 куб. метрів.

Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку споживчих цін.

Інформацію про результати обчислення коригуючого коефіцієнта за динамікою митної вартості природного газу Міністерство фінансів України подає щомісяця до 5 числа наступного податкового (звітного) періоду центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики, щомісяця до 10 числа наступного податкового (звітного) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію центральному органу державної податкової служби.

У разі якщо у звітному (податковому) періоді митне оформлення природного газу під час ввезення на територію України не здійснювалося, до ставки рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) застосовується коригуючий коефіцієнт, який діяв в останньому податковому (звітному) періоді, коли здійснювалося таке митне оформлення.

259.1. У пунктах 258.2 та 258.3 статті 258 цього Кодексу визначені ставки рентної плати за нафту та газовий конденсат.

Відповідно до статей 256 і 257 об’єктом оподаткування є обсяги видобутих нафти та газового конденсату у податковому (звітному) періоді, у тому числі під час геологічного вивчення вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами.

Згідно зі статтею 260 цього розділу розмір податкового зобов’язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього розділу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта (КК), який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 цього розділу.

КК застосовується до ставок рентної плати.

КК визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики. Таким органом в Україні визначено Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Щомісяця Міністерство економічного розвитку і торгівлі України до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Міністерству фінансів України та центральному органу державної податкової служби.

У відповідному розділі офіційного сайта Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щомісяця оприлюднюється розрахований коригуючий коефіцієнт.

Остаточну суму податкового зобов’язання з рентної плати, розраховану з урахуванням КК, платник податків вносить до державного бюджету у визначені у пункті 260.6 статті 260 цього Кодексу строки.

Разом з тим платнику податків для захисту своїх прав та інтересів доцільно знати, як розраховується КК.

КК розраховується шляхом ділення середньої ціни одного бареля нафти «Urals», перерахованої у гривні за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за звітним періодом, яка склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом поточного звітного (податкового) періоду, на базову ціну нафти. Базова ціна становить 560 гривень за барель.

Зазначена середня ціна одного бареля нафти «Urals» обчислюється у гривні за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за звітним періодом.

Отримана середня ціна одного бареля нафти «Urals» у гривнях ділиться на базову ціну за барель нафти, яка встановлена у розмірі 560 грн, що обчислюється за формулою:

де Цр — середня ціна одного бареля нафти «Urals»;

Кд — курс долара США в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця.

Величина КК обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків.

У разі, якщо величина коригуючого коефіцієнта, яка застосовується до ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат, є меншою одиниці, такий коригуючий коефіцієнт застосовується із значенням 1 (одиниця).

259.2. У підпункті 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 цього розділу визначено ставки рентної плати за обсяги видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), крім обсягів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), які, відповідно до підпункту

258.1.1 пункту 258.1 статті 258 розділу X, реалізуються або використовуються в цілях, не пов’язаних з формуванням ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення.

У кожному податковому (звітному) періоді до визначених ставок рентної плати за природний газ застосовується коригуючий коефіцієнт (КК).

КК обчислюється в описаному вище порядку Міністерством фінансів України за даними центрального органу державної митної служби для кожного податкового (звітного) періоду — шляхом ділення середньої митної вартості імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, на базову ціну, яка дорівнює 179,5 долара США за 1000 куб. метрів.

Інформацію про результати обчислення коригуючого коефіцієнта за динамікою митної вартості природного газу Міністерство фінансів України подає щомісяця до 5 числа наступного податкового (звітного) періоду центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики, — Міністерству економічного розвитку і торгівлі України.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розміщує інформацію про величину коригуючого коєфіцієта на офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію центральному органу державної податкової служби.

У разі, коли у звітному (податковому) періоді митне оформлення природного газу під час ввезення на територію України не здійснювалося, до ставки рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) застосовується КК, який діяв у останньому податковому (звітному) періоді, коли здійснювалося таке митне оформлення.

Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати

260.1. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

260.2. Розмір податкового зобов’язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 цього Кодексу.

260.3. Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов’язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

У податковому розрахунку з рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), який платники рентної плати реалізують суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, податкові зобов’язання визначаються згідно з актами приймання-передачі, оформленими відповідно до типових договорів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, про реалізацію такого газу у звітному податковому періоді, коли він був видобутий, які не пізніше ніж 8 числа місяця, що настає за звітним податковим періодом, підписуються платником та уповноваженим суб’єктом на підставі укладених ними господарських договорів.

260.4. Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий платник отримав передбачене статтями 35 та 36 Закону України «Про нафту і газ» рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, про введення родовища або окремого покладу у дослідно-промислову або у промислову розробку.

260.5. Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;

за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

260.6. У податковому (звітному) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декаду в розмірі однієї третини суми податкових зобов’язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період.

260.7. Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

260.1. Статтею 260 визначається податковий (звітний) період (далі — ПП), податковий розрахунок (далі — ПР), податкове зобов’язання (далі — ПЗ), строки подання податкового розрахунку, порядок авансових внесків податку та терміни його сплати.

Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати. Податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

260.2. Розмір податкового зобов’язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої вуглеводневої сировини, в межах ділянки нафтогазоносних надр, на яку такому платнику надано спеціальний дозвіл; та ставок рентної плати, встановлених статтею 258 цього розділу, а також коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді обчислюється відповідно до статті 259 цього розділу.

Платник визначає обсяг нафти, газового конденсату та природного газу, який є об’єктом оподаткування рентною платою.

Податкове зобов’язання з рентної плати обчислюється як добуток об’єкта оподаткування (обсяг окремого виду сировини: нафти, газового конденсату та природного газу) і відповідної такому виду сировини ставки та коефіцієнта.

260.3. Природний газ оподатковується за ставками, визначеними у підпункті 258. 1 статті 258.

Форма Податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.2011 р. за № 82/18820.

При визначенні обсягу природного газу, що є об’єктом оподаткування, згідно з пунктом 257.2, обсяг видобутого природного газу зменшується на обсяг рециркулюючого газу, визначений у підпункті 14.1.218, якщо такий процес має місце на відповідній ділянці видобутку природного газу.

У випадку реалізації природного газу уповноваженому Кабінетом Міністрів України для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, до всього обсягу такого реалізованого газу застосовуються ставки рентної плати, визначені у підпункті 258.1.2.

260.4. У податковому розрахунку з рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), який платники рентної плати реалізують суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, податкові зобов’язання визначаються згідно з актами приймання-передачі, оформленими відповідно до типових договорів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, про реалізацію такого газу у звітному податковому періоді, коли він був видобутий, які не пізніше ніж 8 числа місяця, що настає за звітним податковим періодом, підписуються платником та уповноваженим суб’єктом на підставі укладених ними господарських договорів.

Для обсягів природного газу, що використані платником для будь-яких інших цілей, ніж зазначені у підпункті 258.1.2, застосовуються ставки рентної плати, визначені у підпункті 258.1.1.

Платник податків, відповідно до підпункту 258.1.2, визначає обсяг природного газу, що використовується ним на виробничо-технологічні витрати. Зазначений обсяг розділяється пропорційно між обсягом, що реалізовано суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування природного ресурсу, що використовується для потреб населення, і обсягом, що реалізований іншим категоріям споживачів або використаний на інші цілі.

Природний газ, використаний платником на виробничо-технологічні витрати в обсязі, визначеному пропорційно до питомої ваги обсягів природного газу, реалізованого суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу для потреб населення, у загальному обсязі природного газу, що підлягає оподаткуванню рентною платою, зменшеному на обсяг виробничо-технологічних витрат природного газу, оподатковується за ставками, визначеними у підпункті 258.1.2. Решта обсягів природного газу, використаного платником на виробничо-технологічні витрати, оподатковується за ставками, встановленими у підпункті 258.1.1.

260.5. Згідно з пунктом 260.4 податковий розрахунок подається платником, починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий платник отримав передбачене статтями 35 та 36 Закону України «Про нафту і газ» рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, про введення родовища або окремого покладу у дослідно-промислову або у промислову розробку.

Відповідно до пункту 260.5 платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;

за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

260.6. Платники зобов’язані сплачувати рентну плату авансовими внесками. У податковому (звітному) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декаду в розмірі однієї третини суми податкових зобов’язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період.

260.7. Пунктом встановлено обов’язок платника щодо сплати до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку суми податкових зобов’язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за податковий (звітний) період з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Стаття 261. Контроль та відповідальність платників

261.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

261.2. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

261.3. Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю визначення об’єкта оподаткування для рентної плати взаємодіють з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду в установленому порядку.

Статтею 261 встановлено відповідальність платника податків за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків.

Підпунктом 261.3 для забезпечення контролю за правильністю обчислення рентної плати передбачено, що органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю визначення об’єкта оподаткування для рентної плати взаємодіють з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду в установленому порядку, тобто органи державної податкової служби для забезпечення своїх функцій мають право отримувати від органів державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду всі необхідні документи, пов’язані з використанням надр платником податків.