Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.

Стаття 231. Платники збору

231.1. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, які відповідно до статті 232 цього розділу є об’єктами оподаткування.

231.1. Використання такого викладу статті є доречним, яке повністю розкриває зміст і мету. Зокрема, чітко розділено платників на фізичних та юридичних осіб. Цивільним кодексом України визначено, що людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді[277]. До прийняття Податкового кодексу України у податковому законодавстві трактування платників було ширшим, зокрема, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі — юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі — фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які, відповідно до Закону, є об’єктами оподаткування[278].

Встановлено, за яких умов фізичні і юридичні особи стають платниками збору, а саме при здійсненні першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Відповідно до пп. 14.1.163 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України перша реєстрація транспортного засобу — це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Для наземного транспорту основні правові та соціальні принципи організації дорожнього руху, організації та експлуатації автомобільного транспорту визначаються законами України: від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» із змінами та доповненнями (далі — Закон України «Про дорожній рух») та від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» зі змінами та доповненнями.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби всіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. № 1388 «Про затвердження Правил Державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів, всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» з відповідними змінами та доповненнями.

Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних сил України, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють:

транспортних засобів, які належать військовим частинам, об’єднанням чи організаціям, що входять до складу Збройних сил України, — уповноважений орган Міністерства оборони України;

великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів — уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Порядок реєстрації та обліку транспортних засобів, що здійснюється територіальними органами Держгірпромнагляду затверджено Постановою КМУ від 06.01.2010 № 8 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів»);

трамваїв і тролейбусів — уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;

перегонових і спортивних транспортних засобів — уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань спорту;

тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів — уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики (Порядок реєстрації та обліку транспортних засобів, що здійснюється органами Держтехнагляду, затверджені Постановою КМУ від 8 липня 2009 року № 694 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів».

Щодо водних транспортних засобів, то порядок їх обліку та реєстрації здійснюється відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України у порядку, який розроблено на виконання статті 26 зазначеного Кодексу та затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1997 р. № 1069 «Про затвердження Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України» зі змінами та доповненнями.

Стаття 232. Об’єкти оподаткування збором

232.1. Транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування збором:

232.1.1. колісні транспортні засоби, крім:

а) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва;

б) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу у системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному таким головним органом;

в) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення;

г) транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, — товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги;

д) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт — товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД;

е) причепів (напівпричепів);

є) мопедів;

ж) велосипедів;

232.1.2. судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

232.1.3. літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:

а) літаків і вертольотів Збройних Сил України;

б) літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують завдання цивільного захисту.

232.1. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у Податковому кодексі України замінено на збір за першу реєстрацію транспортного засобу у зв’язку із скасуванням податку, що сплачується при проходженні техогляду, реєстрації та перереєстрації транспортних засобів в Україні. Це передбачено Розділом VII Податкового кодексу України.

Механізм розрахунку суми податку в основному залишається тим самим. Визначення об’єкта обкладення збором за першу реєстрацію транспортного засобу істотно спростилося, а список оподатковуваних транспортних засобів розширився. Так, наприклад, крім автомобілів, суден тощо збором обкладатимуться літаки і вертольоти (абз. 6 п. 1 р. XIX ПК).

Об’єкт оподаткування у Законі України від 11.12.91 р. № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» визначала стаття 2, згідно з якою об’єктом оподаткування є транспортні засоби відповідно до Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). У Податковому кодексі України перелік об’єктів оподаткування визначає стаття 232, згідно з якою перелік об’єктів оподаткування розширено без конкретизації кодів за УКТ ЗЕД. Список об’єктів оподаткування доповнено такими видами транспортних засобів, як літаки і вертольоти (за виключеннями військової авіації та цивільної оборони).

До транспортних засобів, які не є об’єктами оподаткування збором, належать: машини і механізми для сільгоспробіт (товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД), транспортні засоби швидкої медичної допомоги, а також причепи (напівпричепи), мопеди і велосипеди.

Причіп — вантажний візок без мотора, якого причіпляють до самохідних транспортних засобів (трактори, автомашини та ін.)

Мопед — легкий малопотужний мотоцикл, що має також педальний привод.

Велосипед — дво- і триколісна машина, що рухається силою м’язів людини, яка натискує ногами на педалі.

Транспортний засіб швидкої медичної допомоги — транспортний засіб, який обслуговує бригада не менше ніж із двох професійних медичних працівників для надання допомоги та транспортування хоча б одного пацієнта на ношах (ДСТУ 7032:2009).

Судно — будь-який військовий або транспортний засіб, що може пересуватися поверхнею води і під нею (військові, цивільні, морські та річкові кораблі, пароплави, вітрильники, катери, човни).

Літак — апарат, важчий за повітря, з двигуном і нерухомими крилами, пристосований до літання.

Вертоліт — важчий за повітря літальний апарат (гвинтокрила машина), що може підійматися в повітря без розбігу і вертикально приземлюватися, а також зависати у повітрі.

Стаття 233. База оподаткування збором

233.1. База оподаткування визначається:

233.1.1. для колісних транспортних засобів:

а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів, інших колісних транспортних засобів) — за об’ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, — за потужністю двигуна в кВт;

233.1.2. для суден:

а) для суден, обладнаних двигуном, — за потужністю двигуна в кВт;

б) для суден, які не обладнані двигуном, — за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

233.1.3. для літаків, вертольотів — за максимальною злітною масою.

233.2. База оподаткування для транспортних засобів, зазначених у пункті 233.1 цієї статті, визначається окремо для кожного транспортного засобу.

(Із доповненнями, внесеними згідно з Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI)

233.1. Базою оподаткування може бути фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування. Щодо податків на доходи, то базою їх оподаткування є вартісний вираз об’єкта оподаткування. Натомість при визначенні податків на майно як база оподаткування зазвичай виступають фізичні одиниці, які характеризують той чи інший об’єкт оподаткування. Оскільки транспортні засоби з метою оподаткування поділяються на колісні, судна, літаки і вертольоти, то й об’єкти оподаткування кожного з них різні. У свою чергу, колісні транспортні засоби можуть бути обладнані двигунами внутрішнього згорання та електродвигунами. Двигун внутрішнього згорання — це тип двигуна, теплова машина, у якій хімічна енергія палива (звичайно застосовується рідке або газоподібне вуглеводневе паливо), що згорає в робочій зоні, перетвориться в механічну роботу. Робочий об’єм двигуна (літраж двигуна) складається з робочих обсягів усіх циліндрів. Тобто це величина робочого об’єму одного циліндра помножена на кількість циліндрів. Робочий об’єм циліндра — це простір, який звільняє поршень при переміщенні з верхньої мертвої точки до нижньої мертвої точки. Об’єм циліндрів двигуна визначається у сантиметрах кубічних. Саме об’єм циліндрів двигуна і є об’єктом оподаткування збором за першу реєстрацію транспортного засобу, обладнаного двигуном внутрішнього згорання.

Електродвигун — це електрична машина, двигун, що перетворює електричну енергію в механічну. Потужність електродвигуна — це найбільша корисна потужність, яку електродвигун здатний віддавати, при обумовленому режимі роботи, без перегріву обмотки вище норми, що допускається класом нагрівостійкості електроізоляції. Потужність електродвигунів вимірюється у кіловатах (кВт). Заводи-виробники обов’язково зазначають потужність двигунів у технічних характеристиках цих пристроїв. Потужність електродвигуна, виміряна в кіловатах, є базою оподаткування для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном та суден обладнаних двигуном.

Для суден, які не обладнані електродвигуном, базою оподаткування є довжина корпусу судна, визначена в сантиметрах. Ця розрахункова величина зазначена в технічних характеристиках кожного судна, а зокрема, в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює.

Для літаків і вертольотів базою оподаткування збором є максимальна злітна маса повітряного судна. Максимальною злітною масою повітряного судна вважається його власна маса, куди включається всі і все, що знаходиться на борту на початок розбігу. Максимальна злітна маса зазначається у технічних характеристиках літака.

233.2. Якщо фізична або юридична особа має декілька транспортних засобів, то база оподаткування при визначенні збору за першу реєстрацію транспортного засобу для кожного з них визначається окремо.

Стаття 234. Ставки збору

234.1. Ставки збору для колісних транспортних засобів:

234.1.1. для мотоциклів:

234.1.2. для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):

234.1.3. для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, — 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна;

234.1.4. для автобусів, в тому числі мікроавтобусів, — 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

234.1.5. для тракторів — 2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

234.1.6. для вантажних автомобілів:

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажопасажирських автомобілів сплачується у розмірах, установлених для вантажних автомобілів.

234.1.7. для сідельних тягачів — 15 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

234.1.8. для автомобілів спеціального призначення — 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна.

234.1.9. для інших колісних транспортних засобів, які не зазначені у підпунктах 234.1.1 — 234.1.8 цього пункту, — 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна.

234.2. Ставки збору для суден:

234.2.1. для суден, які оснащені стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами):

234.2.2. для суден, які не оснащені двигуном:

234.3. Ставки збору для літаків і вертольотів:

234.3.1. для літаків — 1 гривня за кожний кілограм максимальної злітної маси;

234.3.2. для вертольотів — 1 гривня за кожний кілограм максимальної злітної маси.

234.4. Ставки збору, встановлені пунктами 234.1-234.3 цієї статті, застосовуються:

234.4.1. для нових транспортних засобів — з коефіцієнтом 1;

234.4.2. для транспортних засобів (крім транспортних засобів, зазначених у підпунктах 234.1.3 і 234.1.5 пункту 234.1 цієї статті), які використовувались до 8 років, — з коефіцієнтом 2;

234.4.3. для транспортних засобів, зазначених у пунктах 234.2 і 234.3 цієї статті, які використовувались понад 8 років, — з коефіцієнтом 3;

234.4.4. для транспортних засобів, зазначених у пункті 234.1 цієї статті (крім, транспортних засобів, зазначених у підпунктах 234.1.3 і

234.1.5 пункту 234.1 цієї статті), які використовувались понад 8 років, — з коефіцієнтом 40.

(Із доповненнями, внесеними згідно з Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI)

234. Аналізуючи ставки збору за першу реєстрацію колісних транспортних засобів, необхідно врахувати, що даний збір не є основним джерелом доходів бюджету і є одним із видів поповнення державної казни.

Слід зазначити, що фізичні та юридичні особи зобов’язані сплачувати даний збір при першій реєстрації транспортних засобів в Україні залежно від виду транспортного засобу. Згідно із Законом України «Про автомобільний транспорт» від 23 лютого 2006 року № 3492-IV колісний транспортний засіб — транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі.

Для подальшої класифікації видів колісних транспортних засобів необхідно звернутися до таких нормативних актів:

— Закон України «Про автомобільний транспорт» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23 лютого 2006 року № 3492-IV (Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 2006. — № 32. — С. 273;

— Закон України «Про дорожній рух», остання редакція від 16.11.2008 № 586-VI (586-17) ВВР — 2009. — № 10–11. — С. 137;

— Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 із змінами і доповненнями, що дають характеристику транспортних засобів, до яких застосовуються ставки вищезазначеного збору:

мотоцикл — двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об’ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг;

легковий автомобіль — автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев’яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки;

автобус — транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно;

мікроавтобус — одноповерховий автобус з кількістю місць для сидіння не більше сімнадцяти з місцем водія включно;

трактор — безрейковий транспортний засіб, що використовується як тягач. Відрізняється низькою швидкістю і великою силою тяги. Колісні трактори можна використовувати на дорогах загального користування;

автомобіль вантажний, вантажівка, ваговіз — автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;

Деякі легкі ваговози достатньо маленькі, близькі за розміром до легкових авто. Комерційні вантажні автомобілі можуть бути досить великі і слугувати платформою для додаткового обладнання;

сідловий тягач — вид тягача, який працює з напівпричепами, що приєднуються до машини за допомогою спеціального зчіпного механізму — сідла;

транспортний засіб спеціального призначення — транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Згідно зі статтею 234.4.1 до нових транспортних засобів застосовується коефіцієнт 1. При цьому новими потрібно вважати транспортні засоби, на які не було видано будь-які реєстраційні документи в іншій державі або Україні і основою для першої реєстрації є документи купівлі-продажу від заводу виготовлювача, або торговельної організації, яка здійснює продаж такого транспортного засобу.

Стаття 235. Пільги щодо збору

235.1. Від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

235.2. У разі відчуження транспортних засобів, зазначених у пункті 235.1. цієї статті, особи, які отримали такі транспортні засоби у власність, зобов’язані сплатити збір за ставками, у порядку та на умовах, передбачених цим розділом.

Як свідчить практика, пільги з певного податку чи збору застосовуються для зменшення суми податкового зобов’язання для стимулювання та регулювання певного виду діяльності. Пільги є одним із інструментів виконання податками їх регулюючої функції, отже, інструментами державного регулювання економіки[279]. У даному випадку пільга зі збору за першу реєстрацію транспортного засобу надається з метою звільнення від сплати даного збору бюджетними організаціями, які займаються наданням соціальних послуг найменш захищеним верствам населення (інвалідам, ветеранам війни і праці, людям похилого віку, вихованцям дитячих будинків). Надання пільги цим категоріям платників зумовлено соціальною значущістю їх діяльності та певною мірою стимулюванням у підвищенні рівня забезпеченості транспортними засобами вище перелічених груп населення.

До організацій, які звільняються від сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу, згідно зі статтею 235.1, відносять: будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, дитячі будинки-інтернати, пансіонати для ветеранів війни і праці, геріатричні пансіонати (для людей похилого віку), реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів. Тобто ті державні організації, які надають соціальні послуги найменш захищеним чи постраждалим від певних подій групам населення.

Усі легкові транспортні засоби для інвалідів, об’єм циліндрів двигуна яких менше 1 500 куб. сантиметрів і які придбані за бюджетні кошти та/або на безкоштовній основі передані у користування цим організаціям, звільняються від сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу.

У разі відчуження (зміні власника з вище перелічених організацій на будь-якого іншого) таких транспортних засобів, нові власники їх зобов’язані сплатити збір у порядку і на умовах, передбачених цим розділом. Отже, пільга зі збору за першу реєстрацію транспортного засобу надається виключно організаціям, які перелічені у статті 235.1 та не може бути застосована до інших груп платників. Продаж чи передача транспортного засобу, який належав вищезазначеним організаціям, змушує сплачувати даний збір особами, які набули право власності на такий транспортний засіб на умовах, зазначених у цьому розділі.

Стаття 236. Податковий період

236.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Дещо суперечливим є норма статті «податковий (звітний) період, зокрема для збору логічно використовувати строк (термін сплати), адже збір сплачується одноразово, зокрема у цьому випадку «Перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортного засобу». До прийняття Податкового кодексу України у податковому законодавстві не передбачалося податкового періоду, лише «Строки сплати податку». Тому незрозумілим є використання цієї статті з таким її трактуванням.

Стаття 237. Строки сплати податку

237.1. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Норма статті чітко вказує на строк сплати збору, зокрема наперед і не може бути сплачений після першої реєстрації транспортного засобу, адже уповноважені органи проводити першу реєстрацію не матимуть правової можливості. Тому жодних суперечностей і колізій у даній нормі закону немає.

Зокрема, сплата збору відбувається безпосередньо перед процесом першої реєстрації транспортного збору. Сплачувати збір повинні уповноважені набувачі права власності на транспортний засіб (власники), які вперше реєструють даний транспортний засіб на території України. До таких відносять фізичні та юридичні особи.

Стаття 238. Порядок обчислення і сплати збору

238.1. Сума обчислюється стосовно кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відвідного коефіцієнта, зазначеного у пункті 234.4 статті 234 цього розділу.

238.1. Згідно з Податковим кодексом України, зазначений збір справляється тільки при першій реєстрації транспортного засобу з його власника, тоді як до прийняття Податкового кодексу України, крім податку, який справлявся при першій реєстрації, сплачувався ще податок при перереєстрації транспортного засобу, а також перед проведенням техогляду щорічно або 1 раз на 2 роки (юридичним особами — щокварталу).

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу, згідно з Податковим кодексом України, розраховується як добуток бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, який прописаний у п. 234.4, ст. 234 і залежить від виду та терміну, протягом якого використовувався транспортний засіб до моменту його першої реєстрації в Україні.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу розраховується і сплачується стосовно кожного транспортного засобу окремо.

Стаття 239. Порядок сплати збору

239.1. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

239.2. Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов’язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

239.3. Платники збору зобов’язані при першій реєстрації в Україні пред’являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а платники, звільнені від сплати збору, — відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.

239.4. У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

239.5. Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані повідомити органи державної податкової служби про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів.

239.1. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу, як і раніше, обчислюється і сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

239.2. Як сказано в пункті 239.2 статті 239 Податкового кодексу України, юридичні особи зобов’язані впродовж десяти днів після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подати до органів державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору. Варто зауважити, що відповідно до статті 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» місцезнаходження юридичної особи — це адреса органу або особи, які, відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону, виступають від її імені. А згідно зі статтею 5 цього ж Закону «державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Київ та Севастополь державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи — підприємця». Отже, місцезнаходження платника податку — юридичної особи та місце його реєстрації повинні співпадати.

Щодо розрахунку, який повинен в обов'язковому порядку подати до податкового органу платник цього збору, то згідно з пунктом 46.1 статті 46 — це є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені законом і на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації, відповідно до пункту 46.4 статті 46, встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Разом з розрахунком збору за першу реєстрацію транспортного засобу платник цього збору обов’язково повинен подати копію Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, завіреного відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

239.3. Платники збору зобов’язані сплатити суму збору перед першою реєстрацією транспортного засобу. Під час реєстрації в Україні вони повинні пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення. А платники, звільнені від сплати збору — відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.

239.4. Якщо платник збору під час реєстрації не пред’являє квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, або у випадку, якщо він має право на користування пільгами, відповідних документів, які засвідчують таке право, йому буде відмовлено у першій реєстрації транспортного засобу в Україні.

У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

239.5. Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані повідомити органи державної податкової служби про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів.