Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.

Стаття 262. Плата за користування надрами

Плата за користування надрами — загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

262. Коментованою статтею визначено, що користування надрами в Україні є платним (див. ст. 28 Кодексу України про надра (далі — КУН))[322]. Встановлено два види плати за користування надрами: плату за користування надрами для видобування корисних копалин та плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Під надрами розуміють частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (див. ст.1 КУН від 27.07.1994 № 132/94).

У Конституції України (див. статті 13, 14 та 16) визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси України є об’єктами права власності українського народу, при цьому плата справляється за користування надрами за отримане та застосоване або не застосоване право користування об’єктом надр в межах території України, її континентального шельфу і морської економічної зони.

У коментованій ст. 262 під використанням надр для видобування корисних копалин слід розуміти:

— геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

— безпосередньо видобування корисних копалин.

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється КМУ за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і визначено Переліком корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженим Постановою КМУ від 12.12.1994 № 827.

Коментована стаття 262 встановлює плату за використання надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, під якими слід розуміти:

— будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

— створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

— задоволення інших потреб.

Стаття 263. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

263.1. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі — платники)

263.1.1. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі — спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

263.1.2. У разі укладення власниками спеціальних дозволів на користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів на користування надрами.

263.1.3. Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

263.2. Об’єкт оподаткування

263.2.1. Об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

263.2.2. До об’єкта оподаткування належать:

а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

263.2.3. До об’єкта оподаткування не належать:

а) не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів;

б) видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

г) дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

ґ) видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

д) обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до розділу I, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених платником відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

е) обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території;

є) обсяги запасів корисних копалин, що згідно із затвердженими в установленому законодавством порядку технічними проектами (планами) їх розробки залишені у звітному (податковому) періоді в охоронних і бар’єрних ціликах (між шахтами), у тому числі у ціликах загальношахтного призначення, для запобігання обрушенню земної поверхні, прориву води у гірничі виробки та збереження наземних або підземних об’єктів.

(Підпункт 263.2.3 пункту 263.2 статті 263 доповнено підпунктом «є» згідно із Законом від 19.05.2011 № 3387-VI)

263.3. Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

263.4. Види погашених запасів корисних копалин визначаються платником на підставі висновків державної експертизи запасів корисних копалин відповідної ділянки надр, що виконана не раніше ніж за десять років до дати списання запасів корисних копалин з балансу гірничодобувного підприємства.

263.5. База оподаткування

263.5.1. Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин(мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

263.5.2. Порядок визначення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 263.6 цієї статті.

263.5.3. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті затверджено абсолютні ставки плати (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, база оподаткування тотожна об’єкту оподаткування.

263.6. Визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)

263.6.1. Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

263.6.2. У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов’язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов’язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов’язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором.

Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.

263.6.3. До витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням)видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:

а) витрати, пов’язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини(мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;

із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням;

з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів; з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

б) витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

в) митні податки та збори у разі реалізації за межі митної території України.

263.6.4. Вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до підпункту 263.6.2 пункту 263.6 цієї статті, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

263.6.5. У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:

а) матеріальні витрати, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із: зберіганням; транспортуванням; пакуванням;

проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розділі I цього Кодексу, для реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);

б) витрати з оплати праці, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

в) витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

г) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилась у зв’язку із сезонними умовами провадження видобувних робіт згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

які виникають в результаті формування фінансових резервів;

на сплату процентів боргових зобов’язань платника;

на плату за користування надрами для видобування корисних копалин;

на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)також враховуються:

а) сума нарахованої амортизації, що визначається згідно з розділом III цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але непов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

б) сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) згідно з розділом III цього Кодексу.

263.6.6. У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничодобувних підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр.

263.6.7. Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У разі якщо після виникнення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), платнику будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником визнані та виконані відповідні зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

263.6.8. Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів).

263.6.9. Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:

де Вмп — витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 — 263.6.8 цього пункту (у гривнях);

Крмпе — коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (десятковий дріб);

Умп — обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період.

263.6.10. Вартість руд урану та золота, видобутих з корінних родовищ, обчислюється з урахуванням ціни реалізації за податковий (звітний) період (у разі відсутності реалізації у цей період — за найближчі попередні податкові періоди) хімічно чистого металу без урахування податку на додану вартість, зменшеної на суму витрат платника на збагачення (афінаж) та доставку (перевезення, транспортування) споживачу. Вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається з урахуванням частки (в натуральному вимірі) вмісту хімічно чистого металу в одиниці видобутих корисних копалин.

263.7. Порядок обчислення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин

263.7.1. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту

263.9 цієї статті ставки плати (Свнз) встановлено у відносних показниках (відсотках), податкові зобовязання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:

Пзн = Vф × Вкк × Свнз × Кпп,

де Vф-обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об’єму);

Вкк — вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктом 263.6 цієї статті;

Свнз — величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у пункті 263.9 цієї статті;

Кпп — коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті.

263.7.2. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту

263.9 цієї статті встановлено абсолютні ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, податкові зобов’язання з плати (Пзн) для відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:

Пзн = Vф × Сазн × Кпп,

де Vф-обсяг (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин у межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об’єму);

Сазн — величина визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у пункті 263.9 цієї статті;

Кпп — коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті.

263.8. Порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин

263.8.1. Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об’єму.

263.8.2. Обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр.

Залежно від відповідного виду погашених запасів корисних копалин їх кількість визначається в одиницях маси або об’єму.

263.9. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

(Пункт 263.9 статті 263 в редакції Закону № 3387-VI від 19.05.2011)

263.10. Коригуючі коефіцієнти

До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування:

263.11. Порядок подання податкових розрахунків

263.11.1. Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

263.11.2. У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби за місцем обліку платника.

263.11.3. Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об’єкта.

263.12. Порядок сплати податкових зобов’язань

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний)період сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

263.13. Контроль та відповідальність платників

263.13.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 263.10 цієї статті у встановленому законодавством порядку можуть залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

263.13.2. За фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов’язань з цієї плати, центральний орган державної податкової служби порушує перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу.

263.13.3. До доходів, що виникли у платника в результаті реалізації таким платником прав користування ділянкою надр у період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за виключенням випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу, застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним контролюючим органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

263.13.4. Органи державного гірничого нагляду у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

263.13.5. Органи центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

(Підпункт 263.13.5 пункту 263.13 статті 263 із змінами, внесеними згідно із Законом України № 3609-VI від 07.07.2011)

263. У даній статті регламентовано порядок стягнення плати за користування надрами для видобування корисних копалин; визначено платників, об’єкти оподаткування, ставки плати за користування надрами, порядок сплати податкових зобов’язань, здійснення контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин та відповідальність платників.

263.1. Коментований пункт визначає перелік осіб, які є платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Поняття такого елемента податку, як платника подано у ст. 15 цього Кодексу. У зв’язку зі специфікою плати за користування надрами у ст. 263 дається детальніше визначення, в якому окреслюється коло платників цього податку та наведені ознаки, набуваючи яких суб’єкт господарювання ним стає.

263.1.1. Надра, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони відповідно до ч. 2. ст. 5. Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV є об’єктами права власності українського народу, відносно яких від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Дані положення базуються на нормах ч.1. ст. 13 Конституції України. При цьому кожному громадянину надається право користування природними об’єктами права власності українського народу відповідно до закону.

Правові та економічні основи організації охорони навколишнього природного середовища, зокрема в галузі використання і відтворення природних ресурсів, визначено в ст. 38 Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ «Про охорону природного навколишнього середовища», зокрема основним принципом охорони навколишнього природного середовища є безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності, тобто для здійснення виробничої діяльності, яка передбачає отримання доходу, та іншої діяльності.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється з суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють господарську діяльність (див. п.14.1.37 ст. 14 цього Кодексу) за умови державної реєстрації відповідно до Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр та отримали спеціальний дозвіл на користування надрами. Таким чином, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть бути господарюючі суб’єкти незалежно від форм власності, а саме:

— юридична особа, організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (ст. 80 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV);

— громадянин України — особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України (див. ст. 1 Закону України від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України»);

- іноземець — особа, яка не має громадянства України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (див. ст.1 Закону України від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України»);

— особа без громадянства — особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином (див. ст. 1 Закону України від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України»).

Відносини, які виникають у сферах використання природних ресурсів, регулюються Цивільним кодексом України, якщо такі відносини не врегульовано іншими актами законодавства (ст. 9 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV). При цьому спеціальним законом можуть передбачатися особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарюючим суб’єктам надається право користування надрами для видобування корисних копалин, тоді як для власника зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 178 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV такі види об’єктів цивільних прав, як ділянки надр, можуть належати лише певним учасникам обороту і перебування їх (об’єктів) у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом.

Спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надр (далі — спеціальний дозвіл) надаються суб’єктам господарювання, у тому числі громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами, що регламентовано ч. 2. ст. 16 КУН від 27.07.1994 № 132/94.

Повноваження з надання спеціальних дозволів (як правило, на конкурсних засадах у порядку, встановленому КМУ) надано спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. При цьому визначено індивідуальну відповідальність власників спеціальних дозволів за будь-які дії суб’єктів господарювання, не зазначених у такому дозволі, але залучених власниками до виконання окремих видів робіт у межах ділянки, в тому числі такі дії, що не відповідають вимогам спеціального дозволу.

Спеціальні дозволи містять відомості про суб’єкта господарювання — отримувача спеціального дозволу, а також види робіт, на проведення яких цей дозвіл видається. Спеціальний дозвіл є формою документального засвідчення набутого суб’єктом господарювання права користуватися визначеним у такому дозволі об’єктом надр з відповідною метою та видом корисних копалин.

У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами.

Суб’єкти господарювання, які отримали спеціальний дозвіл на користування конкретною ділянкою надр, є надрокористувачами (див. ч. 1. ст. 24 КУН від 27.07.1994 № 132/94). Враховуючи дану норму, надрокористувачі зобов’язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України. До таких вимог, зокрема, відносять невчинення дій та неукладення угод, що порушують права власності українського народу (ст. 4 КУН від 27.07.1994 № 132/94); внесення плати за користування надрами (п. «г» ст. 12 Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ «Про охорону природного навколишнього середовища»).

263.1.2. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин — власники спеціальних договорів, здійснюючи господарську діяльність, можуть укладати з третіми особами договори на виконання робіт, пов’язаних з використанням надр, включаючи договори за операціями з давальницькою сировиною (див. п.14.1.41 ст. 14 цього Кодексу), за умовами яких сировина (корисні копалини, видобуті з надр або видобуті (вилучені) з відходів (втрат, хвостів і т. п.), яка є власністю надрокористувача, передається іншому суб’єкту господарювання для виконання первинної обробки, в результаті якої утворюється мінеральна сировина.

При укладенні зазначених вище договорів до них не може включатися умова, згідно з якою інша сторона (не власник спеціального дозволу) зобов’язується за свій рахунок сплатити плату за користування надрами для видобутку корисних копалин, оскільки вона не є надрокористувачем та відповідно до п. 87.7 ст. 87 цього Кодексу переуступку податкових зобов’язань третім особам заборонено.

263.1.3. Даний підпункт визначає порядок ведення податкового та бухгалтерського обліку витрат та доходів для цілей оподаткування платника плати за користування надрами, а саме: плата за користування надрами визначається окремо за кожним видом корисних копалин та за кожним об’єктом надр.

263.2. Даним пунктом статті визначено об’єкт оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

263.2.1. У цьому підпункті встановлюється порядок визначення об’єкту оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Згідно зі ст. 22 даного Кодексу об’єкт оподаткування є одним із елементів податку.

При отриманні спеціального дозволу на користування надрами в ньому обов’язково зазначається, яка саме ділянка надр надається у користування.

Поняття корисної копалини, мінеральної сировини та обсягу видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) для цілей оподаткування розкриваються у пп. 14.1.91, 14.1.112 та 14.1.128 ст. 14 даного Кодексу.

263.2.2. У даному підпункті конкретизовано, що до об’єкта оподаткування плати за користування надрами належить:

— обсяг видобутої з надр корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів і т. п.). При цьому, якщо платник укладає господарський договір про послуги з давальницькою сировиною (див. п. 14.1.41 ст. 14 цього Кодексу), за умовами якого передає сировину (корисні копалини, видобуті з надр або видобуті (вилучені) з відходів (втрат, хвостів і т. п.), яка є його власністю іншому суб’єкту господарювання для виконання первинної обробки, у результаті якої утворюється мінеральна сировина, то обсяг такої сировини також включається до об’єкта оподаткування;

— обсяг погашених запасів корисних копалин. Під обсягом погашених запасів корисних копалин відповідно слід розуміти суму обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Залежно від виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її обсяг та обсяг погашених запасів може визначатися в одиницях маси або об’єму (у тоннах або кубічних метрах) відповідно до положень п. 263.8.1 ст. 263 цього Кодексу.

263.2.3. Даним підпунктом визначено об’єкти, які не є об’єктами оподаткування. Зокрема до них належать:

— копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами — юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства набули права власності на землю або їм надано право користування землею (див. п. 14.1.34 та п.14.1.73 ст. 14 даного Кодексу). При цьому таке видобування повинно здійснюватися для власних, господарських або побутових потреб і не передбачати економічної вигоди. Під економічною вигодою (від використання чи застосування будь-чого) розуміють додатковий дохід (прибуток) чи одержання певних переваг, які можуть бути втілені в додатковий дохід (прибуток). Загальна глибина розробки не повинна перевищувати двох метрів, а для прісних вод — 20 метрів. При здійсненні такого видобування не може відбуватися передача права власності, зміст якого полягає у праві володіння, користування та розпоряджання даними корисними копалинами. Мінеральна сировина, видобута на зазначених умовах, не повинна бути включена до державного балансу запасів корисних копалин, який складається на основі моніторингу геологічного середовища і мінерально-сировинної бази;

— видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, під час проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, в тому числі розвідувального буріння, якщо їх використання не передбачає отримання, незалежно від того відбувається чи не відбувається передача права власності на них;

— корисні копалини, видобуті з надр при організації (створенні, використанні, реконструкції) геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає потенційної можливості отримання грошових коштів, незалежно від того відбувається чи не відбувається передача права власності на них. Відповідно до Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ «Про охорону природного навколишнього середовища» до природно-заповідного фонду належать ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об’єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об’єктом природно-заповідного фонду України. До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища;

— дренажні та супутньо-пластові підземні води, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд, у тому числі якщо вони використовуються для власних технологічних потреб. Використання цих вод не повинно передбачати економічної вигоди, незалежно від того чи відбувається чи не відбувається передача права власності на них. Під економічною вигодою (від використання чи застосування будь-чого) розуміють додатковий дохід (прибуток) чи одержання певних переваг, які можуть бути втілені в додатковий дохід (прибуток). Виключенням є обсяги корисних копалин, які використовуються для власних технологічних потреб і пов’язані з видобуванням корисних копалин. Дані підземні води не повинні бути включені до державного балансу запасів корисних копалин, який складається на основі моніторингу геологічного середовища і мінерально-сировинної бази;

— видобуті корисні копалини, на які платник не набув та/або зберіг право власності. Такі корисні копалини до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища. Техногенними родовищами корисних копалин, відповідно до ст. 5 КУН від 27.07.1994 № 132/94, є місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин — резерв цього фонду;

— обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим (див. п. 14.1.216 ст. 14 даного Кодексу), який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв. Показники таких пристроїв повинні зазначатися у журналі обліку видобутих корисних копалин з дотриманням самостійно затверджених платником, відповідно до вимог ліцензійних умов, схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

— обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами. Дані положення стосуються тільки тих обсягів, що використовуються для лікування на їх території. Відповідно до ст.8 Загального Положення про санаторно-курортний заклад, затвердженого постановою КМУ від 11.07. 2001 р. № 805, спеціалізованими санаторно-курортними закладами (санаторіями) є заклади, які створенні для лікування хворих вузького профілю;

— обсяги запасів корисних копалин, залишених у звітному (податковому) періоді в охоронних і бар’єрних ціликах (між шахтами), у тому числі у ціликах загальношахтного призначення, для запобігання обрушенню земної поверхні, прориву води у гірничі виробки та збереження наземних або підземних об’єктів. Дані обсяги повинні бути передбачені технічними проектами та погоджені з органами центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

263.3. У пункті встановлено порядок визначення видів корисних копалин відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого Постановою КМУ від 12.12.1994 № 827. При цьому необхідно враховувати схеми руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

263.4. Даним пунктом регламентовано порядок визначення платником видів погашених запасів корисних копалин, що здійснюється на підставі висновків державної експертизи. Для проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр діє Державна комісія України по запасах корисних копалин. Державну експертизу Державна комісія України по запасах корисних копалин провадить на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державну експертизу геологічних матеріалів щодо вивчення та використання надр. При цьому дана експертиза повинна проводитися не раніше ніж за десять років до дати списання запасів корисних копалин з балансу гірничодобувного підприємства (див. ст. 7 Закону України від 04.11.1999 № 1216-XIV «Про державну геологічну службу України»).

263.5. У цьому пункті визначено базу оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до ст. 23 Кодексу база оподаткування є одним із елементів податку.

263.5.1. Відповідно до даного підпункту встановлено, що базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини).

Як зазначається в п. 263.1.3 ст. 263 цього Кодексу, платники зобов’язані вести окремий бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів у розрізі: кожного виду мінеральної сировини та кожного об’єкта надр, тому і вартість обсягу видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини) обчислюється аналогічно окремо для кожного виду мінеральної сировини та кожного об’єкта надр відповідно до порядку, що встановлений у п. 263.9 ст. 263 цього Кодексу.

263.5.2. Цим пунктом встановлено порядок обрахунку вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (див. коментар до п. 263.6 ст.263 даного Кодексу).

263.5.3. При обрахунку плати за користування надрами використовуються як абсолютні (виражені у грошових одиницях), так і відносні (виражені у відсотках) ставки (див. п. 28.1 та 28.2 ст. 28 цього Кодексу). Для корисних копалин, для яких застосовуються абсолютні ставки, база оподаткування рівнозначна об’єкту оподаткування.

263.6. Даним пунктом встановлено порядок визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини.

263.6.1. Даним підпунктом встановлено порядок визначення вартості видобутих корисних копалин. Вартість видобутих у звітному (податковому) періоді (див. коментар до п. 263.11 та п. 263.12 ст. 263 даного Кодексу) корисних копалин (готової продукції) може обчислюватись платником за такими величинами:

— за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин;

— за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин.

При цьому залежно від того, яка величина при розрахунку є більшою та і використовується для подальших розрахунків розміру плати за користування надрами для видобування корисних копалин з метою упередження трансфертного ціноутворення.

263.6.2. При визначені вартості одиниці видобутої корисної копалини за фактичною ціною реалізації корисних копалин необхідно суму доходу, отриманого (нарахованого) від продажу обсягу корисної копалини (мінеральної сировини), зменшити на суму витрат платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин. При цьому враховуються лише витрати, пов’язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу відповідного виду корисної копалини, які зазначені в п. 263.6.3 ст. 263 цього Кодексу.

Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) включаються до суми доходу лише в тому податковому (звітному) періоді, в якому здійснено видобуток даної корисної копалини.

За умови, якщо дохід від реалізації корисної копалини (мінеральної сировини), отриманий в іноземній валюті, то його слід обрахувати в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, який встановлено НБУ на дату реалізації корисних копалин.

263.6.3. Враховуючи положення даного пункту до витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), споживачу належать:

а) витрати, пов’язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника споживачу. Залежно від виду корисної копалини мінеральної сировини складом може бути вузол обліку, вхід до магістрального трубопроводу, пункт відвантаження споживачу або на переробку, межа розділу мереж із споживачем. До таких витрат входять витрати, пов’язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом; із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням; з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів; з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

б) витрати з обов’язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства. Зокрема, відповідальність суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, якими є певні види корисних копалин, відповідно до ст. 22 Закону України від 06.04.2000 № 1644-ІІІ «Про перевезення небезпечних вантажів», підлягає обов’язковому страхуванню у встановленому порядку;

в) митні податки та збори, які сплачуються платником під час реалізації готової продукції за межі митної території України.

263.6.4. Вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обраховується шляхом ділення суми доходу, визначеного за порядком відповідно до п. 263.6.2 ст. 263 даного Кодексу, на обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничодобувним підприємством як запаси — активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником — суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням; та які складаються з: сировини, що призначена для обслуговування виробництва, у тому числі й шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

263.6.5. Для обрахунку вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю визначаються:

— витрати;

— обсяг корисної копалини (мінеральної сировини).

До даних витрат включаються витрати, передбачені ст. 138 цього Кодексу, зокрема:

— матеріальні витрати: вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат; витрати, пов’язані з первинною переробкою (збагаченням) (див. п. 14.1.150 ст. 14 цього Кодексу); витрати, що здійснюються під час виконання умов господарського договору із давальницькою сировиною, крім витрат на зберігання, транспортування, паркування та інші види підготовки;

— витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у господарській діяльності з видобування корисної копалини (мінеральної сировини), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, крім витрат на оплату праці робітникам, які не зайняті у господарській діяльності саме з видобування корисної копалини (мінеральної сировини);

— витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

- інші витрати, крім витрат, які виникають, коли господарська діяльність з видобування корисної копалини не провадиться. При цьому необхідно, щоб дані витрати були розподілені за принципами облікової політики. Виняток становлять витрати, не пов’язані з господарською діяльністю, зокрема, які виникають у результаті формування фінансових резервів; на сплату процентів боргових зобов’язань платника; на плату за користування надрами для видобування корисних копалин, на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

— суми нарахованої амортизації основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

— суми нарахованої амортизації нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.

263.6.6. У коментованому підпункті під субвенцією слід розуміти певну суму коштів, що видається з бюджету з чітко обумовленим цільовим призначенням, як допомога на певні програми і заходи. Розміри та умови надання і використання субвенцій з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів затверджуються законом про Держбюджет на поточний рік, а також відповідними постановами КМУ Даним пунктом визначено, що державні субвенції для гірничодобувних підприємств не враховуються при розрахунку вартості видобутої корисної копалини.

263.6.7. Даним підпунктом регламентується порядок віднесення витрат на видобування даної корисної копалин у випадку, якщо в поточному (звітному) періоді (див. коментар до п. 263.11 та п. 263.12 ст. 263 цього Кодексу щодо звітних податкових періодів) завершується комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування. Слід зазначити, що такі витрати включаються до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за даний податковий (звітний) період у повному обсязі.

При виникненні нового виду товарної продукції, внаслідок рішення платника про застосування до відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, розмір податкових зобов’язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаним на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за мінусом сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

263.6.8. Коментований підпункт визначає, що сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин у тому податковому (звітному) періоді, в якому завершується комплекс технологічних операцій (процесів).

263.6.9. У даному підпункті наведена формула, за якою здійснюється обчислення розрахункової вартості видобутої корисної копалини:

Складовими даної формули є:

1) Вмп — витрати, що визначені у пп. 263.6.5 — 263.6.8 ст. 263 цього Кодексу). Даний показник обчислюється в грошових одиницях;

2) Крмпе — коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (промислу), який відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої Постановою КМУ від 05.05.1997 р. № 432, є величиною, що визначається як співвідношення фінансового результату операційної діяльності до виробничої собівартості продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут;

3) Vмп — обсяг (кількість) корисних копалин, видобутий за податковий (звітний) період, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничодобувним підприємством як запаси — активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником — суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням; та які складаються із сировини, що призначена для обслуговування виробництва, у тому числі й шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Дані, на основі яких розраховується розрахункова вартість видобутої сировини, мають бути підтвердженими первинними документами бухгалтерського обліку.

263.6.10. У коментованому підпункті визначено також особливості обрахунку вартості руди урану та золота. Зазначається, що при даному обрахунку необхідно враховувати ціну реалізації хімічно чистого металу без урахування суми податку на додану вартість, який включено до даної ціни за податковий (звітний) період, при цьому даний показник необхідно зменшити на суму витрат, здійснених на збагачення (афінаж — технологічний металургійний процес очистки благородних металів від забруднюючих домішок) та доставку споживачу. Коли в такому періоді не здійснюється реалізація, то враховується ціна реалізації за найближчі податкові періоди.

263.7. У коментованому пункті визначено порядок обчислення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин, який встановлюється залежно від ставок (див. п.263.9 ст. 263 даного Кодексу).

263.7.1. При ставках, встановлених у відносних показниках (відсотках) (див. п. 263.9 ст. 263 цього Кодексу), розрахунок податкових зобов’язань з плати за користування надрами здійснюється за наведеною у коментованому пункті формулою:

Пзн = Vф × Вкк × Свнз × Кпп.

За даною формулою податкові зобов’язання з плати за користування надрами визначаються шляхом множення Vф — обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об’єму) (методику обчислення див. у коментарі до п. 263.8 ст. 263 цього Кодексу) на Вкк — вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (методику обчислення див. у коментарі до п. 6 ст. 263 цього Кодексу); на Свнз — величину ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановленої у п. 263.9 ст. 263 цього Кодексу; та на Кпп — коригуючий коефіцієнт, встановлений у п. 263.10 ст. 263 цього Кодексу.

263.7.2. При абсолютних ставках, які виражаються у вартісному (грошовому) вираженні (див п. 263.9. ст. 263 цього Кодексу), розрахунок податкових зобов’язань з плати за користування надрами здійснюється за наведеною у коментованому пункті формулою:

Пзн = Vф × Сазн × Кпп.

За даною формулою податкові зобов’язання з плати за користування надрами шляхом множення Vф обсягу (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин в межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об’єму) (методику обчислення див. у коментарі до п. 263.8 ст. 263 цього Кодексу); на Сазн — величину визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановленої у п. 263.9 ст. 263 цього Кодексу; на Кпп — коригуючий коефіцієнт, встановлений п. 263.10 ст. 263 цього Кодексу.

263.8. У даному пункті затверджено порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин.

263.8.1. У вказаному підпункті встановлюється порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин. Зокрема, вказується, що платник зобов’язаний самостійно визначати у журналі обліку видобутих корисних копалин обсяг (кількість) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) відповідно до вимог схеми руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції. Схеми руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) розробляються та затверджуються наказом керівника суб’єкта господарювання (див. п. 3.1 ст. 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 31.07.2007 № 107/370).

263.8.2. Кількість корисної копалини в даному родовищі називають запасами. Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат під час видобування.

263.9. У даному пункті наведені ставки плати за користування надрами для видобутку корисних копалин.

При обрахунку плати за користування надрами використовуються як абсолютні (виражені у грошових одиницях), так і відносні (виражені у відсотках) ставки (див. пп. 28.1-28.2 ст. 28 цього Кодексу). Відносно ставок, визначених в абсолютних значеннях, можуть вноситись зміни до цього Кодексу з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції (див. абзац 8 пункту 4 розділу IX Прикінцевих положень).

За нормами Кодексу ставки встановлено відповідно до маси (тонн) або об’єму (куб. метрів) та диференційовано залежно від виду корисної копалини. Корисні копали в даному підпункті вказані згідно з Переліком корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827.

Зокрема, у даному пункті встановлюються ставки податку для відповідних видів корисних копалин, які подані в таблиці цього пункту.

263.10. Даним пунктом встановлено коригуючі (переважно пільгові) коефіцієнти, які залежать як від виду корисної копалини (мінеральної сировини), так і від умов її видобування.

Відповідно до п. 3 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої Постановою КМУ від 05.05.1997 р. № 432, позабалансовими вважаються запаси корисних копали з ділянки надр, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції (мінеральної сировини) гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) мав рівень, недостатній для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр, за умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії на підставі річного плану гірничих робіт або за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніше ніж за 10 років до виникнення податкових зобов’язань.

Техногенні родовища корисних копалин, відповідно до ст. 5 КУН від 27.07.1994 № 132/94, це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин — резерв цього фонду.

Відповідно до п. 3 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої Постановою КМУ від 05.05.1997 р. № 432, дотаційні запаси родовищ корисних копалин обліковуються у Державному балансі корисних копалин окремо із зазначенням конкретних користувачів надр.

263.11. Даним пунктом визначається порядок подання податкових розрахунків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

263.11.1. Розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин за формою, встановленою положеннями ст. 46 даного Кодексу, подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцезнаходженням родовища корисних копалин, що експлуатується для видобування корисних копалин. Якщо ділянка надр, з якої видобуто корисні копалини, розташована в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, то розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається за місцезнаходженням органу державної податкової служби, в якому на обліку перебуває даний платник. Поняття базового податкового (звітного) періоду розкрито в п. 33.3 ст. 33 цього Кодексу. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за користування надрами визначено календарний квартал.

263.11.2. Якщо ж платник відповідного платежу зареєстрований в органі державної податкової служби іншого району, ніж місцезнаходження родовища чи ділянки надр, то йому необхідно додатково надіслати копію розрахунку до податкового органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Надсилати копію розрахунку необхідно так само протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

263.11.3. Податковий розрахунок платник зобов’язаний подавати за результатами календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15.

263.12. Даним пунктом визначається порядок сплати податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Загальні положення щодо сплати податків і зборів висвітлено у ст. 35 цього Кодексу.

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, яку він зазначив у розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини або за місцезнаходженням органу державної податкової служби, в якому на обліку перебуває даний платник, якщо ділянка надр, з якої видобуто корисні копалини, розташована в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

263.13. Даним пунктом регламентується порядок здійснення контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету та відповідальність платників плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

263.13.1. Відповідно до положень підпункту зазначено, що відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків, згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України, покладено на платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Органи державної податкової служби України зобов’язані здійснювати контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету.

Органам державної податкової служби для забезпечення здійснення належного контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин щодо визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів, згідно з п. 263.10 ст. 263 цього Кодексу, надано право у встановленому законодавством порядку залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

Відповідно до ст. 61 КУН від 27.07.1994 № 132/94 державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр та його органами на місцях, а державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його органами на місцях.

263.13.2. Даним підпунктом закріплено право центрального органу державної податкової служби України порушити перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу за умови, якщо протягом шести місяців відбувається невнесення, несвоєчасне внесення платником сум податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов’язань з цієї плати.

263.13.3. Якщо в період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу у платника податку виникає дохід, органи держаної податкової служби зобов’язані порушити перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання щодо його вилучення, незалежно від того, ким був отриманий (нарахований) такий дохід: платником чи відповідним контролюючим органом.

263.13.4. Протягом місяця після прийняття відповідного рішення органи державного гірничого нагляду зобов’язані надіслати органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник, який буде здійснювати видобуток корисних копалин або геологічне вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

263.13.5. Протягом місяця після прийняття відповідного рішення органи центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр зобов’язані надіслати органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник, який буде здійснювати видобуток корисних копалин або геологічне вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Стаття 264. Плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

264.1. Платники плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

264.1.1. Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи — суб’єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:

а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання вино продукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

ґ) провадження інших видів господарської діяльності.

264.2. Об’єкт оподаткування

264.2.1. Об’єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів — активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів — об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання вино продукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності — площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

264.3. Плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

264.3.1. з військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету;

264.3.2. за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;

264.3.3. за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

264.4. Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання:

264.5. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати

264.5.1. Платник плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі якщо місце обліку платника не збігається із місцезнаходженням ділянки надр, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подається органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації.

264.5.2. Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі якщо місце обліку платника не збігається з місце знаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

264.6. Контроль та відповідальність платників

264.6.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюють органи державного гірничого нагляду в установленому порядку.

Органи державного гірничого нагляду у місячний строк з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу подають органам державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр.

264. У коментованій статті визначено платників, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення та сплати податкових зобов’язань, контроль та відповідальність платників плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

264.1. Відповідно до ст. 13 КУН від 27.07.1994 № 132/94 користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Таким чином, платниками плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи — суб’єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр.

264.2. Об’єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, відповідно до даного пункту є обсяг підземного простору (ділянки) надр. Обсяг підземного простору (ділянки надр) може виражатися в куб. або кв. метрах. Такі ділянки надр можуть використовуватися для:

а) зберігання природного газу та газоподібних продуктів — активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

б) зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів — об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

в) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності — площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

264.3. Коментованим пунктом встановлено перелік платників та об’єктів, з яких не справляється плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

264.3.1. Не справляється вказана плата з військових частин, закладів, установ і організацій Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Проте таке право не сплачувати плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, надається таким установам за умови, що вони фінансуються за рахунок державного бюджету.

264.3.2. Не сплачується плата за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства.

264.3.3. Не береться плата за використання підземних споруд, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням. Такі споруди повинні бути на глибині не більше ніж 20 метрів.

264.4. Даним пунктом регламентовано перелік ставок плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Вони встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях на рік до одиниці виміру обсягу підземного простору (ділянки надр). У свою чергу ставки згруповано залежно від корисних властивостей надр та від ступеня екологічної безпеки під час їх використання.

264.5. У коментованому пункті визначається порядок сплати податкових зобов’язань з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, який необхідно здійснювати відповідно до Загальних положень щодо сплати податків і зборів, що регламентовані ст. 35 цього Кодексу.

264.5.1. Розрахунок плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцезнаходженням ділянки надр за формою, встановленою положеннями ст. 46 даного Кодексу.

Поняття базового податкового (звітного) періоду розкрито в п. 33.3 ст. 33 цього Кодексу. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, визначено календарний квартал.

Якщо ж платник відповідного платежу зареєстрований в органі державної податкової служби іншого району, ніж місцезнаходження ділянки надр, то йому необхідно додатково надіслати копію розрахунку до податкового органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Надсилати копію розрахунку необхідно так само протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

264.5.2. Даним підпунктом визначається порядок сплати податкових зобов’язань з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Загальні положення щодо сплати податків і зборів висвітлено у ст. 35 цього Кодексу.

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, яку він зазначив у розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі, коли місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби, в якому він перебуває на податковому обліку, копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

264.6. Даним пунктом визначено порядок здійснення контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин та відповідальність платників плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

264.6.1. Відповідно до положень підпункту відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України покладено на платника плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Органи державної податкової служби зобов’язані здійснювати контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин до бюджету.

На органи гірничого нагляду в установленому порядку покладено обов’язок здійснювати контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Протягом місяця з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу органи гірничого нагляду зобов’язані надіслати органу державної податкової служби, за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.