З моменту, коли ми повернулися в лабораторію блакитних прибульців, минуло якихось десять хвилин. Але події розвивалися з такою шаленою швидкістю, що, здавалось, збігло вже кілька годин.
Пані Соломія, побачивши, як у прозорому контейнері ворушаться сотні синьомордівських пуголовків, а навколо них метушиться команда ботанів, дуже тихо попросила припинити гамір і зупинитися. Дивно, але її тихий голос почули всі й у лабораторії запанувала тиша.
– Найперше, що нам потрібно, – це басейн з водою. Ви ж бачите, як ця малеча хоче плавати, – бабуся показала на інкубатор, де з кожною хвилиною з’являлося все більше блакитних пуголовків. – У кого є пропозиції?
– Там нагорі, у печері, де ми ховалися, крізь дірки в стелі текла вода, коли йшов дощ. Туди спеціально підіймали контейнер, щоб ікрини приймали дощовий душ, – видно було, що Луна-Лі будь-що хоче вберегти пуголовків.
– Я знаю, як підняти контейнер нагору – в цій парасолі є така програма, – пояснив я.
Пані Соломія на хвилину замислилась і сказала:
– Тоді ми з дівчатами перемістимося нагору в часольоті, а хлопці, після того, як переправлять контейнер у печеру, піднімуться туди по сходах. Але спершу треба обговорити з синьомордами умови обміну. Климе, здається, у тебе найкраще виходить порозумітися з прибульцями. Тому саме ти підеш на переговори. Адже ти, єдиний з нащадків характерника Андрія Джури, вмієш читати думки чужопланетних прибульців.
– А що я маю їм сказати?
– Запам’ятовуй. По-перше, синьоморди повинні привести всіх дітей, які перебувають в їхньому Центрі Переробки, до входу в печеру
протягом найближчих п’ятнадцяти хвилин. По-друге, вони повинні негайно розпочати підготовку до евакуації і відлетіти на свою планету впродовж найближчих трьох годин. По-третє, я маю отримати координати всіх криївок, де зберігаються капсули з синьомордами, зануреними в анабіоз.
– Звідки ти знаєш, що прибульці погодяться на наші умови? – схвильовано запитав я.
– А ти поглянь, скільки їх тут зібралося і як вони стежать за кожним рухом вилуплених пуголовків. Судячи з усього, наші земні кромлехи – ідеальне місце для продовження синьомордівської раси. А у них, як видно, з цим проблеми. Саме тому вони так рвуться на Землю і саме через те створили для свого інкубатора ціле місто всередині Підстави. Дітей вони заманили в табір «Екстремал», щоб після так званої переробки, вони обслуговували все нові й нові інкубатори, доглядаючи за ікринами й вирощуючи пуголовків. Підозрюю, що згодом, активізувавши свої «законсервовані» центри, вони б і там влаштували щось подібне.
– То, виходить, я недаремно прийняв запрошення і прибув до табору «Екстремал»? Інакше, як би тоді ми дізналися про синьомордівські плани? І як би врятували всіх тих, кого синьоморди заманили на Підставу?
Бабуся похитала головою і сказала:
– Климе Джуро, про це ми поговоримо потім, коли повернемось додому. А зараз розпочинаємо операцію «Антижаб-3».
* * *