Червоний Голод. Війна Сталіна проти України

Ілюстрації

Було докладено максимальних зусиль для встановлення контакту із власниками прав на ілюстрації, використані в цій книзі. Видавці врахують зауваження читачів і виправлять помилки й неточності у наступних перевиданнях. Наведені нижче числа відповідають номерам фото.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного: 12, 16, 17, 18, 19, 20, 21.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного: 13, 14, 15, 24, 25. Раніше опубліковані, Український Інститут Національної пам’яті, В. Ющенко, ред. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні, Київ: Видавництво ім. Олени Теліги, 2008.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного: 22, 23. Раніше опубліковані в “Документи органів ВКП(б) та ДПУ УСРР про настрої і моделі поведінки партійно-радянських працівників у республіці, 1932–33 рр.”, під ред. В. Васильєв, С. Кокін та Н. Верт, З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ 1–2, фото 40–1 (2013).

Віденський Єпархіальний архів (Diözesanarchive, Vienna): 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34 35, 36, 37, 38, 45. З дозволу Самари Пірс (Samara Pearce), родички Александра Віненберґера.

ГДА СБУ: 39, 40. Раніше опубліковані у книзі Розсекречена пам’ять: Голодомор 1932–1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД, упоряд. В. Борисенко, Київ: Стилос, 2007.

Британська бібліотека (British Library), Лондон: 42. © British Library Board / Bridgeman Images. На ілюстрації 44 стовпці статті зняти подано разом для розміщення на одній сторінці.

Мапу 4 адаптовано з проекту “МАПА. Цифровий Атлас України” Українського наукового інституті Гарвардського університету.

1. «Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу». Центральна Рада проголошує незалежність України, Четвертий Універсал, 9 січня 1918 року.

НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

2. Графік Георгій Нарбут, творець українських державного герба й печатки, грошових купюр і поштових марок, а також цієї обкладинки журналу історії, літератури й культури «Наше Минуле».　

3. Демонстрація за незалежність у 1917 році на Хрещатику - місці масових виступів у 2014 році.　

4. Михайло Грушевський, один з очільників українського національного відродження.

5. Обкладинка його знакової праці «Історія України» [«Ілюстрована історія України»], виданої в 1917 році.　

НАЦІОНАЛІСТИ Й АНАРХІСТИ

6. Голова Директорії УНР Симон Петлюра (в центрі праворуч) з польським лідером Юзефом Пілсудським (в центрі ліворуч), Станиславів, 1920 рік. Спогади про польсько-український альянс переслідували Сталіна багато років.

7. Нестор Махно. Його Чорна Гвардія анархістів воювала як з українськими військами, так і з арміями більшовиків і білих.

8. Павло Скоропадський (в центрі) взяв козацьке звання гетьмана та за підтримки німців керував Україною в 1918 році.

КОМУНІСТИ

9. Олександр Шумський, лідер партії боротьбистів, приєднався до більшовиків, але був виключений з КП(б)У за націоналізм. Після голоду його заарештували.　

10. Микола Скрипник, відомий «націонал-комуніст», під час голоду покінчив життя самогубством.

11. Григорій Петровський з піонером, який пов’язує йому піонерську краватку. Під час голоду очолював Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК).

12. Всеволод Балицький, голова Державного політичного управління (ДПУ) в УСРР під час голоду.

РОЗКУРКУЛЕННЯ

13. Розпродаж майна розкуркулених селян.

14. Сім’я «куркулів» на шляху до вигнання.

15. Конфіскація ікон, Харків.

16. Демонтовані церковні дзвони, Житомир. Невдовзі їх переплавили.　

17. Селяни біля руїн спаленої хати.　

18. Зразкова колективізація: жінки голосують за вступ до колгоспу.

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ, ОФІЦІЙНА ВЕРСІЯ

19. Селяни слухають радіо на перепочинку під час польових робіт.

20. Селянська родина читає газету «Правда».

21. Жінки перебирають помідори.

22. Робітники з місцевої фабрики «добровільно» допомагають збирати врожай.

ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

23. Бригада активістів знайшла закопане зерно. Деякі з них тримають металеві щупи, котрі використовували під час обшуків.

24. Бригада активістів хвалиться знайденим: мішки зі збіжжям і кукурудза.

25. Об’їжчик пильнує врожай.

26. Охоронець з рушницею біля зерносховища.

ГОЛОД, ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ, ВЕСНА 1933 РОКУ

27. Селяни залишають села в пошуках їжі.

28. Покинута селянська хата.

29. Голодні при дорозі.

30. Голодні селяни на околиці Харкова.

31. Селянська дівчинка. Одна з найвідоміших світлин Александра Віненберґера.

32. Черги біля магазину «Торгзін» у Харкові.

33. Черги біля магазину «Торгзін» у Харкові.

ГОЛОД, ХАРКІВ, ВЕСНА 1933

НАСЛІДКИ

38-39. Віненберґер зробив знімки ще живого чоловіка, і невдовзі - мертвого.　

40. Дві світлини Миколи Боканя з Батурина Чернігівської області, збережені в його архівно-кримінальній справі. На першій (квітень 1933 року) напис: «300 днів (триста!) без скибки хліба до убогого обіду».

41. Друга світлина Микола Боканя (липень 1933 року), напис: «Спогад про Костю, котрий помер від голоду. 10|VII-1933 р.». Бокань та його син були заарештовані за документування Голодомору. Обидва загинули в ГУЛАЗі.

ЗАХІДНА ПРЕСА

42. Ґарет Джонс, Evening Standard, 31 березня 1933 року.

43. Волтер Дюранті (в центрі праворуч) за розкішним обідом у своїй московській квартирі.

44. Волтер Дюранті, New York Times, 31 березня 1933 року.

45. Переможці: Каганович, Сталін, Постишев, Ворошилов, 1934 рік.

46. Масове поховання на околиці Харкова, 1933 рік.