Так називались танцювальні вечори, популярні в багатьох містах Галичини, на які з огляду на складні часи дами одягались підкреслено стримано.
Тут: лютеранська храмова споруда.
Дрожки — невеликий легкий двоколісний віз на ресорах.
Пропінація — монополія власника галицьких маєтків на виробництво і постачання алкогольних напоїв (переважно — пива та горілки) до закладів на своїй території.
Остенсорій (монстрація) — ритуальний предмет у католицькій церкві, призначений для адорації — позалітургійного шанування Святих дарів, освячених у ході євхаристії.
Патена — у католицькій церкві — ритуальний предмет у вигляді блюда, на якому зображено сцени Нового Заповіту.
Етрог — цитрусовий плід — один із чотирьох предметів, який використовують у ритуалі під час єврейського свята Суккот.
Баал Шем Тов (справжнє ім’я — Ізраель бен Еліезер, 1698—1760) — єврейський цадик, засновник хасидського руху.
Кіддушний келих — келих, який використовують у єврейському обряді освячення. Ханукія (дев'ятисвічник) — світильник, який запалюють протягом восьми днів свята Хануки. Яад — спеціальна указка у вигляді руки для читання сувоїв Тори.
Бродензинґери — групи мандрівних співаків та акторів із міста Бродів, які мовою їдиш співали єврейських народних пісень, доповнювали виступи пантомімами, жартами, танцями.
Двірець (діал.) — вокзал.
Фотопластикум — пристрій для одночасної демонстрації стереоскопічних зображень групі глядачів.
Льокалька (діал.) — місцева залізниця.
«Боян» — назва музично-хорового товариства. «Бояни» виникли наприкінці XIX сторіччя в Західній Україні — у Львові, Бережанах, Коломиї, Чернівцях, Тернополі, Стрию, Станиславові — і проіснували до Другої світової війни.
Мармуляда (діал.) — джем.
Румбамбар (діал.) — ревінь.
Плюсква (діал.) — блощиця постільна, кровоссальна комаха ряду клопів.
Pot de chambre (фр.) — нічний горщик.
Coc (діал.) — соус.
Ноцник (діал.) — нічний горщик.
Шлафрок — домашній халат.
Ерош пішта — гострий угорський соус.
Швіндель (діал.) — шахрайство, ошуканство.
Ґрайслерня (діал.) — бакалійна крамниця.
Андрус (діал.) — те саме, що «батяр» — хуліган, авантюрист, гульвіса.
Макінтош — плащ із прогумованої тканини, яка не пропускає вологи. Велінґтони — прогумовані чоботи.
Ровер (діал.) — велосипед.
Пулярес (діал.) — гаманець.
«Чудово. Пані є причиною повені» (фр.).
Залізко (діал.) — праска.
Маринарка (діал.) — піджак.
Пушка (діал.) — банка.
Яринова (зупа) — овочевий суп.
Кунероль — штучний жир, який виробляли з кокосової олії і використовували для приготування їжі.
Рандка (діал.) — побачення.
Макаґіґі — солодощі з горіхів, зернят та меду, схожі на козинаки.
«Indivisibiliter Ас Inseparabiliter» (лат.) — «Неподільні та нерозлучні», девіз Австро-Угорщини. «Felix Austria» — лат. «Щаслива Австрія», із «Bélla geránt alii, tu félix Áustria, núbe» (лат., «Нехай воюють інші, а ти, щаслива Австріє, укладай шлюби»). Маються на увазі численні династичні шлюби, які укладали австрійські монархи.
«Якого дурня Господь створив! Вогонь тебе побери! Холера тобі в живіт!» (їдиш).
Васаг (нім., від Fassung) — віз. Берлин (нім., Berlin(er) Wagen) — різновид воза.
Людина наміряється, а Бог розпоряджається (німецька приказка).
Пельцуланка — зимовий варіант верхньої частини уніформи уланів.
Льочки (діал.) — кучерики.
П’єц (діал.) — груба.
Птисі (діал.) — тістечка з заварним кремом.
Інтроліґатор — оправник книг, палітурник.
Накаслик — тумбочка.
Жардиньєрка — тут: кошик для квітів.
Дроґерія (діал.) — крамниці косметики та побутової хімії.
Бамбетель (діал.) — лавка-ліжко, яка розсувається для спання та складається для сидіння.
Банош — страва з кукурудзяного борошна і сметани, заправлена шкварками, грибами та бринзою тощо.
Дістати швіра (діал.) — збожеволіти.
Фоскати — фиркати.
Кармонадлі — відбивні.
Плястерок (діал.) — тонкий шматок, скибка.
Акцептант — особа, яка бере на себе зобов’язання платежу за переказним векселем.
Шуфля (діал.) — лопата, переважно совкова.
Бокоброди — бакенбарди.
Кац (діал.) — похмілля.
Байґель — булка (чотиридільна).
Бальок (діал.) — сволок, головна балка під стелею у дерев’яній споруді.
Цвібак (діал.) — бісквіт.
Накипляк (діал.) — пудинг.
Мезуза — футляр із сувоєм пергаменту зі шкіри кошерної тварини, який містить частину молитовного тексту і кріпиться до зовнішнього боку вхідних дверей єврейського житла.
Сойфер — переписувач священних текстів.
Сукка (івр.) — накрите зеленим гіллям тимчасове помешкання, де, згідно з біблійним приписом, євреї повинні проводити свято Суккот.
Рімонім — парні прикраси для сувою Тори. Торашилд — срібний щиток, який допомагає швидко знайти те місце у Святому Письмі, яке потрібно читати у певне свято, а також у суботу.
Бет-кнесет (івр.) — синагога.
Леках — єврейський медовий пиріг.
Мізрах — тут: ритуальний килимок, який вішали на східну стіну помешкання.
Темпль — тут: реформістська синагога.
Меламед — учитель у єврейській школі.
Талес — в юдаїзмі молитовне вбрання у вигляді покривала. Тфілін — дві чорні шкіряні коробочки, в яких вміщено пергамент із чотирма текстами з Тори; його накладають на голову і на руку під час ранкової молитви, крім шабату та свят.
Каддіш — тут: поминальний каддіш, каддіш ятом; читають по близькому родичеві протягом 11-ти місяців після його смерті та в йорцайт (роковини смерті).
Калярепа (діал.) — кольрабі.
Каляфіор (діал.) — цвітна капуста.
«Тебе, моя любко єдина» — вірш Генріха Гайне в перекладі Лесі Українки, який поклав на музику Микола Лисенко.
Версії п’єс Івана Котляревського, які адаптував Іван Озаркевич для українців Галичини.
Івана, 3:18.
До коринтян, 13:1—3.
Шодо — французький десерт, приготований на водяній бані з жовтків, збитих на білому вині з цукром.
Оршада — суміш мигдалевого молока з цукром та померанцевою водою.