Фелікс Австрія

Примечания

1

Так називались танцювальні вечори, популярні в багатьох містах Галичини, на які з огляду на складні часи дами одягались підкреслено стримано.

2

Тут: лютеранська храмова споруда.

3

Дрожки — невеликий легкий двоколісний віз на ресорах.

4

Пропінація — монополія власника галицьких маєтків на виробництво і постачання алкогольних напоїв (переважно — пива та горілки) до закладів на своїй території.

5

Остенсорій (монстрація) — ритуальний предмет у католицькій церкві, призначений для адорації — позалітургійного шанування Святих дарів, освячених у ході євхаристії.

6

Патена — у католицькій церкві — ритуальний предмет у вигляді блюда, на якому зображено сцени Нового Заповіту.

7

Етрог — цитрусовий плід — один із чотирьох предметів, який використовують у ритуалі під час єврейського свята Суккот.

8

Баал Шем Тов (справжнє ім’я — Ізраель бен Еліезер, 1698—1760) — єврейський цадик, засновник хасидського руху.

9

Кіддушний келих — келих, який використовують у єврейському обряді освячення. Ханукія (дев'ятисвічник) — світильник, який запалюють протягом восьми днів свята Хануки. Яад — спеціальна указка у вигляді руки для читання сувоїв Тори.

10

Бродензинґери — групи мандрівних співаків та акторів із міста Бродів, які мовою їдиш співали єврейських народних пісень, доповнювали виступи пантомімами, жартами, танцями.

11

Двірець (діал.) — вокзал.

12

Фотопластикум — пристрій для одночасної демонстрації стереоскопічних зображень групі глядачів.

13

Льокалька (діал.) — місцева залізниця.

14

«Боян» — назва музично-хорового товариства. «Бояни» виникли наприкінці XIX сторіччя в Західній Україні — у Львові, Бережанах, Коломиї, Чернівцях, Тернополі, Стрию, Станиславові — і проіснували до Другої світової війни.

15

Мармуляда (діал.) — джем.

16

Румбамбар (діал.) — ревінь.

17

Плюсква (діал.) — блощиця постільна, кровоссальна комаха ряду клопів.

18

Pot de chambre (фр.) — нічний горщик.

19

Coc (діал.) — соус.

20

Ноцник (діал.) — нічний горщик.

21

Шлафрок — домашній халат.

22

Ерош пішта — гострий угорський соус.

23

Швіндель (діал.) — шахрайство, ошуканство.

24

Ґрайслерня (діал.) — бакалійна крамниця.

25

Андрус (діал.) — те саме, що «батяр» — хуліган, авантюрист, гульвіса.

26

Макінтош — плащ із прогумованої тканини, яка не пропускає вологи. Велінґтони — прогумовані чоботи.

27

Ровер (діал.) — велосипед.

28

Пулярес (діал.) — гаманець.

29

«Чудово. Пані є причиною повені» (фр.).

30

Залізко (діал.) — праска.

31

Маринарка (діал.) — піджак.

32

Пушка (діал.) — банка.

33

Яринова (зупа) — овочевий суп.

34

Кунероль — штучний жир, який виробляли з кокосової олії і використовували для приготування їжі.

35

Рандка (діал.) — побачення.

36

Макаґіґі — солодощі з горіхів, зернят та меду, схожі на козинаки.

37

«Indivisibiliter Ас Inseparabiliter» (лат.) — «Неподільні та нерозлучні», девіз Австро-Угорщини. «Felix Austria» — лат. «Щаслива Австрія», із «Bélla geránt alii, tu félix Áustria, núbe» (лат., «Нехай воюють інші, а ти, щаслива Австріє, укладай шлюби»). Маються на увазі численні династичні шлюби, які укладали австрійські монархи.

38

«Якого дурня Господь створив! Вогонь тебе побери! Холера тобі в живіт!» (їдиш).

39

Васаг (нім., від Fassung) — віз. Берлин (нім., Berlin(er) Wagen) — різновид воза.

40

Людина наміряється, а Бог розпоряджається (німецька приказка).

41

Пельцуланка — зимовий варіант верхньої частини уніформи уланів.

42

Льочки (діал.) — кучерики.

43

П’єц (діал.) — груба.

44

Птисі (діал.) — тістечка з заварним кремом.

45

Інтроліґатор — оправник книг, палітурник.

46

Накаслик — тумбочка.

47

Жардиньєрка — тут: кошик для квітів.

48

Дроґерія (діал.) — крамниці косметики та побутової хімії.

49

Бамбетель (діал.) — лавка-ліжко, яка розсувається для спання та складається для сидіння.

50

Банош — страва з кукурудзяного борошна і сметани, заправлена шкварками, грибами та бринзою тощо.

51

Дістати швіра (діал.) — збожеволіти.

52

Фоскати — фиркати.

53

Кармонадлі — відбивні.

54

Плястерок (діал.) — тонкий шматок, скибка.

55

Акцептант — особа, яка бере на себе зобов’язання платежу за переказним векселем.

56

Шуфля (діал.) — лопата, переважно совкова.

57

Бокоброди — бакенбарди.

58

Кац (діал.) — похмілля.

59

Байґель — булка (чотиридільна).

60

Бальок (діал.) — сволок, головна балка під стелею у дерев’яній споруді.

61

Цвібак (діал.) — бісквіт.

62

Накипляк (діал.) — пудинг.

63

Мезуза — футляр із сувоєм пергаменту зі шкіри кошерної тварини, який містить частину молитовного тексту і кріпиться до зовнішнього боку вхідних дверей єврейського житла.

64

Сойфер — переписувач священних текстів.

65

Сукка (івр.) — накрите зеленим гіллям тимчасове помешкання, де, згідно з біблійним приписом, євреї повинні проводити свято Суккот.

66

Рімонім — парні прикраси для сувою Тори. Торашилд — срібний щиток, який допомагає швидко знайти те місце у Святому Письмі, яке потрібно читати у певне свято, а також у суботу.

67

Бет-кнесет (івр.) — синагога.

68

Леках — єврейський медовий пиріг.

69

Мізрах — тут: ритуальний килимок, який вішали на східну стіну помешкання.

70

Темпль — тут: реформістська синагога.

71

Меламед — учитель у єврейській школі.

72

Талес — в юдаїзмі молитовне вбрання у вигляді покривала. Тфілін — дві чорні шкіряні коробочки, в яких вміщено пергамент із чотирма текстами з Тори; його накладають на голову і на руку під час ранкової молитви, крім шабату та свят.

73

Каддіш — тут: поминальний каддіш, каддіш ятом; читають по близькому родичеві протягом 11-ти місяців після його смерті та в йорцайт (роковини смерті).

74

Калярепа (діал.) — кольрабі.

75

Каляфіор (діал.) — цвітна капуста.

76

«Тебе, моя любко єдина» — вірш Генріха Гайне в перекладі Лесі Українки, який поклав на музику Микола Лисенко.

77

Версії п’єс Івана Котляревського, які адаптував Іван Озаркевич для українців Галичини.

78

Івана, 3:18.

79

До коринтян, 13:1—3.

80

Шодо — французький десерт, приготований на водяній бані з жовтків, збитих на білому вині з цукром.

81

Оршада — суміш мигдалевого молока з цукром та померанцевою водою.