Життя Степана Бандери: тероризм, фашизм, геноцид, культ

Карти та ілюстрації (підписи до кольорових вкладок підготовлені видавництвом):

Карти № 1,2, 3,4,5, 6, 9,10,11,13–16, ілюстрації на обкладинці та форзацах і№ 1, 55, 56,240–246, 274–317, 319–324, 334- «Антропос-логос-фільм»;

№ 111 — РГАКФД Арх. № 0-296636, фотограф М. Озерський,

№ 128 — ААPolitarchiv. ХІІІ/105191, № 133 — РГАКФД Оп. З, № 264, сн.61, фотограф Кіппер,

№ 127 — АА Politarchiv. XIII/R 105191; № 52 — Н. Мизак, «“Сурма” кликала до бою», Чернівецький національний університет, 2014; № 73–74 — А. Бень, «Батько Бандерів», Київ, 2011;

№ 126 — М. Царинник; № 149–150 — Narodowe Archiwum Cyfrowe (Польща); № 175 — РГВА. Ф. 38650. Оп. 1. Д. 504. Л. 8; № 262–262; 318 — Ґ. Россолінський-Лібе, № 122 — ЦДАВОВ Ф. 3822, оп. 1, л. 63,219; № 147 — Віденська бібліотека; № 148 — ДАЛО, Ф. Р12, оп. 1, л. 130,1 и 6; № 190-3 кн. Д. Чайковський, «Московські вбивці Бандери перед судом», Мюнхен, 1965; № 191 — з кн. М. Посівнич, «Степан Бандера — життя, присвячене свободі», Торонто, 2008; № 248–251 — Бібліотека та архів Т. Шевченко у Лондоні, СУБ; № 59–61, 68, 70–71, 85–86, 181–187, 192, 194, 231 — Ц ДВР; № 252 — ABN Correspondence, No.3(1967): 31; № 253-ABN Correspondence, № 6 (1979): 36; № 254 — «Шлях перемоги», 11 листопада, 1979, 1.; № 255 — ABN Correspondence, № 2 (1980): 19; № 256 — ABN Correspondence, № 2 (1980): 7. № 259 — «Авангард. Журнал української молоді», вип. 149, № 6 (1979), 335.

Карта № 1. Карта Польського королівства в роки правління Казимира III (1333–1370)

Карта № 2. Річ Посполита та її воєводства в 1619 році

Карта № 3. Східна Європа в 1815 році

Карта № 4. Східна Європа в 1939 році

Карта № 5. Східна Європа в 1947 році

Карта № 6. Східна Європа у 2010 році

Карта № 7. Фізична карта Королівства Галіції та Лодомерії, 1910 рік

Карта № 8. Східна Галичина (у складі Королівства Галіції та Лодомерії, Австро-Угорщина, фрагмент), 1893 рік.

Дороги та залізничне сполучення

Карта № 9. Єврейське населення (%) у повітових містах Східної Галичини, Австро-Угорщина, 1910 рік

(на основі: Wiadomości statystyczne о stosunkach krajowich. Rok VI–XXV. - Lwów, 1880–1914)

Карта № 10. Підсумки перепису населення Польщі в 1931 році

• Під час перепису для класифікації респондентів використовували концепції рідної мови та релігії, а не національності. У 1931 році частина євреїв (за віровизнанням) вважала польську своєю рідною мовою.

• У переписі 1921 року 15,17 % назвали себе русинами.

• Українську та русинську названо як окремі мови, хоча українська була новою назвою русинської мови, яку використовувала політично свідома частина суспільства.

• У Поліському воєводстві 63 % опитаних назвали своєю рідною мовою «тутешню» (tutejsi, пол.).

У 1921 році в цьому воєводстві свою національність як «тутешню» назвали 4,9 % опитаних; також назвали себе білорусами 48,4 %, поляками — 25,6 %, євреями — 10,7 %, русинами 9,8 %.

• Голова Бюро перепису населення Едвард Штурм де Штрем визнавав, що польська влада втручалася в перепис: «чиновникам було наказано зменшувати дані стосовно меншин, особливо в східних провінціях».

• Підсумки перепису за віровизнанням: усього 31 915 779 осіб 100 %, римо-католики 20 670 051 особа (64,76 %), православні — 3 762 484 особи (11,79 %), греко-католики — 3 336 164 особи (10,45 %), юдеї 3 113 933 особи (9,76 %),

лютерани 424 216 осіб (1,33 %), унітарії — 269 531 особа (0.84 %), інші християни — 145 418 осіб (0,46 %), інші протестанти — 108 216 осіб (0,34 %), не зазначено 39 663 особи (0,12 %). реформати — 33 295 осіб (0,1 %), інші нехристияни 6 750 осіб (0,02 %), поза конфесіями — 6 058 осіб (0,02 %).

Карта № 11. Територія України в 1942 році

Карта № 12. Дистрикт Галичина (у складі Генерал-губернаторства, 1941–1944)

Карта № 13. Праведники народів світу (кількість осіб за областями України за даними Яд Вашем)

Карта № 14. Євреї, які загинули в період Другої світової війни (% від довоєнного населення), дані на основі досліджень Олександра Круглова

Карта № 15. Депортація українців із території Польщі (1944–1946), операція «Вісла» (1947) та радянсько-польський обмін територіями (1951)

Штрихуванням позначено території Польщі, з яких у 1944–1946 роках депортовано на територію УРСР понад 480 тисяч українців (у цей самий період у Польщу депортовано понад 700 тисяч поляків та євреїв із території УРСР, а також сотні тисяч поляків із Литви та Білорусі).

У зв’язку з обміном територіями в 1951 році депортовано 32 тисячі українців у Донецьку, Миколаївську, Одеську та Херсонську області УРСР.

Карта № 16. Степан Бандера в Україні: пам’ятники, музеї та звання почесного громадянина міста

Станом на липень 2021 року в Україні налічується 509 вулиць (зокрема, площ, проспектів та провулків) імені Степана Бандери, із них за областями: Львівська — 235, Івано-Франківська — 128, Тернопільська — 69. Рівненська та Чернівецька — по 22, Волинська -11, Черкаська та Хмельницька — по 7, Закарпатська — 5, Житомирська, Київська (у т. ч. Київ) — по 4, Миколаївська, Вінницька, Сумська, Полтавська, Луганська (у населеному пункті з населенням 20 осіб) — по 1.

У деяких містах (Ужгород, Хуст, Київ тощо) у зв’язку з перейменуванням були або тривають донині судові суперечки.

• Пам’ятники С. Бандері

О Музеї С. Бандери

• Населені пункти, які надали С. Бандері звання почесного громадянина

1. Пам’ятник Степану Бандері в м. Дубляни Жовківського району Львівської області.

2. Франсіско Франко (1892–1975).

3. Антоніу де Олівейра Салазар (1889–1970).

4. Анте Павелич (1889–1959).

5. Міклош Горті (1868–1957).

6. Йон Віктор Антонеску (1882–1946).

7. Енґельберт Дольфус (1892–1934).

8. Корнеліу Зеля Кодряну (1899–1938).

9. Хорія Сіма (1907–1993).

10. Томаш Ґарріґ Масарик (1850–1937).

11. Андрій Гяінка (1864–1938).

12. Йозеф Тісо (1887–1947).

13. Шарль Моррас (1868–1952).

14. Андрей Шептицький (праворуч) (1865–1944).

15. Авґуст Глонд (1881–1948).

16. Юзеф Пілсудський (1867 1935), картина Войцеха Коссака.

17. Іцхак Грінбаум (1879–1970).

18. Василь Мудрий (1893–1966).

19. Українська господарська академія (1922–1935) в Подєбрадах (Чехословаччина).

20. Логотип Українського вільного університету, заснованого в 1921 році в Празі (з 1945 року в Мюнхені).

21. Роман Шухевич (1907–1950).

22. Титульний аркуш газети УВО «Сурма», грудень 1932 року.

23. Ольга Басараб (1889–1924).

24. Іван Гриньох (1907–1994).

25. Василь Білас (1911–1932).

26. Дмитро Данилишин (1907–1932).

27. Ярослав Стецько (1912–1986).

28. Степан Ленкавський (1904–1977).

29. Читальня «Просвіт и», розгромлена польською владою під час пацифікації 5 жовт ня 1930 року, с. Гаї Львівської обл.

30. Копець Люблінської унії — штучний пагорб, насипаний у 1869–1906 роках на верхівці Замкової горн у Львові на честь 300-річчя Люблінської унії.

31. Володимир Старик (1910 1932).

32. Євген Стахів (1918 2014).

33. Роман Сушко (1894–1944).

34. Андрій Мельник (1890–1964).

35. Євген Коновалець (1891–1938).

36. Ріко Ярий (1898–1969)

37. Василь Білас, Дмитро Данилишин, і Мар’ян Жураківський на судовому процесі у справі про напад на пошту в Городку в 1932 році, Львів.

38. Повідомлення про вбивство Євгена Коновальця. Українська газета «Свобода», 28 травня 1938 року, США.

39. Володимир Янів (1908–1991).

40. Зиновій Книш (1906–1999).

41. Степан Охримович (1905–1931).

42. Микола Сціборський (1898–1941).

43. Осип Мащак (1908–1976).

44. Лев Ребет (1912–1957).

45. Титул сатиричного видання «Комар: 15 лютого 1934 року.

47. Фрагмент із книжки В. Левинського «Ідеолог фашизму».

46. Володимир Левинський (1880–1953).

48. Ростислав-Роман Єндик (1906–1974).

49. Михайло Колодзінський (1902–1939).

50. Дмитро Донцов (1883–1973).

51. Микола Міхновський (1873–1924).

52. Випуск газети УВО «Сурма», присвячений Ользі Басараб.

53. Український Академічний дім у Львові (сучасний вигляд будівлі), збудований у 1905 р.

54. Степан Федак (1900–1945). Титульний аркуш польської газети із зображенням замаху Степана Федака на Пілсудського.

55. Будинок у с. Старий Угринів (Калуський район Івано-Франківської обл.). де минули дитячі роки Степана Бандери.

56. Рояль у вітальні в будинку-музеї Бандери в с. Старий Угринів.

57. Андрій Бандера (1882–1941), батько Степана Бандери.

58. Степан Бандера за юних літ.

59. Степан Бандера серед членів «Пласту» (крайній праворуч)

60. Степан Бандера серед членів загону пластунів «Червона калина» (третій праворуч).

61. Степан Бандера в убранні пластуна й козака.

63. Нагорода «Свастика вдячності» організації «Пласт», 1920-ті роки.

62. Логотип організації «Пласт» (угорі). Пам’ятний знак до 40-річчя Спортивно-руханкового товариства «Сокіл», Львів, 1934 р. (унизу).

64. Будівлі організації «Сокіл» у Калуші, Львові, Коломиї та Стрию.

65. Сторінки видань і документів пожежної організації «Луг». Степан Бандера — голова Ради Руханкового товариства і огневої сторожі «Луг», 1 березня 1928 року, Старий Угринів.

66. Національний університет «Львівська політехніка».

67. Львівський національний аграрний університет (м. Дубляни).

68. Степан Бандера серед гімназистів.

Зліва направо: Р. Ерденбергер, Б. Рак, С. Бандера (на передньому плані), В. Дармохвал, В. Ерденбергер, Є. Пеленський.

69. Микола Климишин (1909–2003),

праворуч обкладинки книжок, опублікованих у Детройті й Торонто в 1987–1998 роках.

70. Мирослава Бандера (Глодзінська) (1890–1921), мати С. Бандери.

71. Степан Бандера за молодих літ.

72. Степан Бандера з братами Василем та Олександром (фото ліворуч) та в колі сім’ї (фото внизу).

Сестри Степана Бандери:

Марта-Марія Бандера (1907–1982), стоїть ліворуч; Оксана Бандера (1917–2008), стоїть праворуч.

Фото 1933 року.

73. Свідоцтво про успішність Степана Бандери, учня 1-го класу гімназії м. Стрий, 24 червня 1920 року.

Релігія — дуже добре.

Польська мова — задовільно.

Латина — добре.

Руська [українська] мова — добре.

Географія — добре.

Математика — добре.

Природнича історія — добре.

Каліграфія — добре.

74. Криміналістичний опис зовнішності С. Бандери, зроблений у в’язниці Станіславова в 1928 році:

Вік — 19 років. Зріст — 159 см. Волосся — густе. Колір шкіри — блідий.

Очі — небесні (тобто блакитні). Брови — рідкі, чорні. Ніс — маленький, вузький, простий. Вуха — маленькі. Рот — середній. Зуби — здорові, трьох немає. Підборіддя — вузьке. Руки — маленькі, з короткими пальцями. Ноги — маленькі. Постава й хода — прості. Вимова — нормальна. Знання мов — польської та німецької, також рукою дописано «російської» (тобто української). Ученість — висока.

75. Антон Крушельницький (1878–1937).

76. Іван Малюца (1909–1942).

77. Будівля радянського консульства в І Іольщі, де вбито. Майлова. Львів, вул. Котляревського, 27 (Набеляка, 22).

79. Обкладинка брошури Є. Онацького «Італія і фашизм».

80. Замітка «Оклики підсудних» у газеті «Новий час» від 16 січня 1936 року.

81. Катерина Зарицька (1914–1986).

82. Микола Лебедь (1909–1998).

83. Олександр Мицюк (1883-194.3).

84. Обкладинка брошури О. Мицюка «Фашизм».

85. Обкладинки журналів «Український націоналіст» і «Розбудова нації».

86. Обкладинки журналів українського молодого покоління «Юнак» та «Орленя».

87. Обкладинка журналу «Вістник: місячник літератури, мистецтва, науки й громадського життя», головний редактор — Дмитро Донцов. Обсяг: 80 сторінок, роки видання: 1933–1939, наклад: 1–2 тис. прим.

88. Праворуч — будинок, де була розташована хімічна лабораторія Карпинця, Краків, вул. Дембницький ринок, 13-А.

89. Собор Св. Юра у Львові, головний греко-католицький собор Львова, резиденція митрополитів ГКЦ. У 1946 році собор передано Російській православній церкві, у 1990 році повернено УГКЦ.

Ярослав Карпинець (1905–1944).

90. Обкладинки книжок Д. Донцова.

91. Титул Gazeta Lwowska зі звісткою про вбивство Броніслава Перацького.

92. Місце вбивства Б. Перацького, вул. Фоксал, 3, у Варшаві.

93. Захисники членів ОУН на Варшавському процесі.

95. Ьроніслав Перацькиії (1895–1934).

94. Висвітлення судового процесу в газеті Illustrowany Kuryer Codzienny. [Прокурор] Желенський стверджував, що, відповідно до листа Коновальця Сенику, який було знайдено в архіві Сеника, Коновалець вирішив убити Перацького, тому що ОУН була близька до «банкрутства», тобто це вбивство було необхідним «не тільки для демонстрації сили організації, а й для збільшення її фінансового капіталу».(частина з цієї книжки).

96. Листівка ОУН із портретами обвинувачених на Варшавському судовому процесі Згідно з опитуванням, яке провів Бандера, 75 % опитаних членів ОУН[були готові вчинити акт убивства.

97. Олександр І Караджорджевич (1888–1934).

98. Жан-Луї Барту (1862–1934).

99. Фотографія теракту, що його здійснив у Марселі болгарський революціонер і член македонської революційної організації Владо Чорноземський і в результаті якого вбито Олександра I Караджорджевича та Жан-Луї Барту, 9 жовтня 1934 року.

100. Віра Свєнціцька (1913–1991).

101. Ксаверій Пруїнинський (1907–1950).

102. Симон Візенталь (1908–2005).

103. Володимир Загайкевич (1876–1949).

104. Обкладинка «Української загальної енциклопедії», виданої у Львові в 1930–1933 роках (3 томи, 34 000 статей, із них 8 000 українознавчих). Степан Бандера читав цю енциклопедію у в’язниці Свєнти Кшиж.

105. Ярослава Опарівська та Степан Бандера, 1940-ві роки. Праворуч — вирізка з газети з інформацією про місце заручин Бандери та про напад на тещу С. Бандери.

Про вінчання Степана Бандери і Ярослави Опарівської

106. Курорт П’єштяни, Словаччина.

107. Богдан Бандера (1919–1944), брат Степана Бандери.

108. Наталія Бандера (1941–1985), старша дочка Степана Бандери.

109. Олександр Бандера (1911–1942), брат Степана Бандери.

110. Володимир Тимчій (1911–1940).

111. Жителі Львова на демонстрації в день святкування 22-ї річниці Жовтневої революції.

112. Інформація про Пакт Молотова-Ріббентропа в газеті Пионерская правда від 30 вересня 1939 року.

114. Делегата Народних Зборів Західної України, жовтень 1939 року.

113. Ліворуч — радянський агітаційний плакат 1939 року. Праворуч — серія марок пошти СРСР до «Звільнення братських народів Західної. України та Західної Білорусі».

Подать руку помощи братским народам Западной Украины и Западной Белоруссии — наша священная обязанность!

117. Василь Кук (1913–2007).

118. Данило Шумук (1914–2004).

115. Василь Бандера (1915–1942), брат Степана Бандери.

116. Юрій Полянський (1892–1975).

119. Акт проголошення відновлення Української Держави, 30 червня 1941 року.

120. Володимир Кубійович (1900–1985).

121. Будівля товариства «Просвіта» у Львові, пл. Ринок, 10, де 30 червня 1941 року відбулося урочисте проголошення відновлення Української Держави.

122. Агітаційні матеріали ОУН.

123. Випуск газети «Самостійна Україна», 10 липня 1941 року.

124. Випуск газети «Українське слово», 24 липня 1941 року.

126. Листівка ОУН (видавництво висловлює подяку Марку Цариннику за надане фото). Фрагменти тексту: <«…> У наших полтавських селах, на плодючому Подділі червоні кати морили нас голодом. Весною 1933 р. померло з голоду три міліони українців, матері їли своїх дітей. Тисячі трударів заслані на далеку холодну північ, тисячі загинули на біломорсько-балтійських каналах, як гинули наші славні предки-запорожці, будуючи царський Петербург на своїх кістках. <…> Нема такої сім’ї на Вкраїні, в якій не було б розстріляних, заарештованих, засуджених або висланих в далекі табори. Озвірілі агенти НКВД кидали в холодні застінки тих, хто відстоював українське слово, хто намагався повстати проти несправедливості, хто не міг спокійно дивитись на муки українського народу. Цими днями при відступі червоних катів. з Західної України душогуби з НКВД люто замордували у тюрмах Львова біля тринадцяти тисяч молодих українських хлопців і дівчат. <…> Щоб припинити жидівсько-комуністичний розбій, допомогти Україні визволитись, з наказу великого вождя німецького народу Адольфа Гітлера крицеві колони непереможньої німецької армії вирушили в бій і раз на завжди знищили криваве кубло жидівсько-більшовицької комуни. Німецькі бійці прийшли до нас, як наші приятелі.

В наших містах і селах український нарід вітає їх як своїх визвольників. <…> В кожному місті і в кожному селі творіть українську міліцію з найпевніших і найвідданіших нашому народові людей! Арештовуйте ворогів українського народу, запроданців жидівсько-більшовицької комуни! Бережіть народне майно! Карайте грабіжників! // Хай живе українська національна Революція! Ц Хан живе славна армія великого німецького народу і його великий вождь АДОЛЬФ ГІТЛЕР! // Хай живе Провідник українського народу С ТЕПЛІЇ БАНДЕРА!».

127. Агітаційні матеріали ОУН.

128. Лист Гітлеру від жителів с. Волоща Дрогобицької обл. (нині — Львівська обл.).

129. Смертний вирок Андрію Бандері, батькові Степана Бандери.

130. Райнгард Гейдріх (1904–1942).

131. Ервін Шульц (1900–1981).

132. Карл фон Рок (1880–1949).

133. Свято звільнення в Україні, 1941 рік.

134. Ганс Франк (1900–1946).

135. Альфред Розенберґ (1893–1946).

136. Казне Шкірпа (1895–1979).

137. Глимська (Краківська) брама, м. Жовква, червень 1941 року.

138. Тріумфальна арка, 1943 рік.

140. Євген Врецьона (1905–1975).

141. Отто Раш (1891–1948).

142. Ернст Кундт (1897–1947).

139. Маніфестація в Рівному, 27 липня 1941 року.

143. Тіла жертв НКВС, розкладені у дворі в’язниці на вул. Лонцького для упізнання, м. Львів, 1941 рік.

144. Львівський погром, липень 1941 року.

145. Збентеження людей, що побачили тіла жертв НКВС у львівській в’язниці.

146. Львівський погром, липень 1941 року.

147. Львівський погром, липень 1941 року.

148. Посвідчення членів «Української міліції».

149. Парад на честь прибуття до Станіславова Ганса Франка, жовтень 1941 року. Narodowe Archiwum Cyfrowe, sygnatura. 2-3022.

150. Парад на честь прибуття до Станіславова Ганса Франка, жовтень 1941 року. Narodowe Archiwum Cyfrowe.

151. Українці в народному вбранні на параді на честь прибуття до Станіславова Ганса Франка, жовтень 1941 року. Narodowe Archiwum Cyfrowe, syg. 2-3024

152. Зустріч Українського центрального комітету (ліворуч стоїть В. Кубійович) із вищими чинами Генерал-губернаторства.

153. Агітаційні матеріали дивізії СС «Галичина».

154. Газета «Краківські вісті» виходила із 7 січня 1940 року в Кракові, з 10 жовтня 1944 року по 29 березня 1945 року — у Відні. Наклад газети: 7 200-22 500 примірників.

155. Євреї України до та після Голокосту

Таблицю підготував Олександр Круглов

Примітки:- приблизні дані щодо Чернівецької, Одеської та Миколаївської областей поданоз урахуванням відомостей про розстріл євреїв із цих областей в інших адміністративних регіонах;- області подано в порядку збільшення знищеного єврейського населення.

156. Депортація євреїв з Львівської області до концтабору Белжець.

157. Андрій Власов (1901–1946).

158. Готтлоб Бергер (1896–1975).

159. Барак Целленбау в концтаборі Заксенгаузен, у якому перебував Степан Бандера.

Спецв’язні Заксенгаузена та барака Целленбау

160. Яків Джугашвілі (1907–1943).

161. Ґоттфрід фон Бісмарк-Шенгаузен (1901–1949).

162. Курт ЦІунініг (1897–1977).

163. Фріц Тіссен (1873–1951).

164. Стефан Павел Ровецький (1895–1944).

167. Партизани УПА.

165. Дмитро Клячківський (1911–1945).

166. Роман Шухевич, Дмитро Грицай та Катерина Меніко-Логущ. Можливо, фото зроблене неподалік с. Будераж Рівненської обл. під час проведення Першої конференції поневолених народів Сходу Європи та Азії, 21–22 листопада 1943 року.

168. Підготовка до похорону в с. Лодзина, поблизу Сяніка (Польща), після нападу УПА, 1946 рік.

169. Ексгумація жертв УПА в с. Воля Островецька (Польща).

170, Григорій Хоминіин (1867–1947).

171. Йосип Сліпий (1892–1984).

172. Гавриїл Костельник (1886–1948) — ліворуч, Антоній Пельвецький (1897–1957) — у центрі, Михайло Мельник (1903–1955) — праворуч.

173. Депортація українців із с. Новосельці (Сяніцький повіт) в СРСР, 1946 рік.

174. Олександр Солженіцин (1918–2008).

175. Рисунок схрону УПА, 1945 рік.

176. Пересувна кінопроекційна установка; широко застосовувалася в СРСР із пропагандистською метою.

177. Агітаційні матеріали ОУН-УПА.

178. Джордж Кеннан (1904–2005).

179. Аллен Даллес

180. Українці під час літургійної служби в таборі DPs у Бургдорфі, Німеччина, 1946 рік.

181. Степан Ленкавський, Степан Бандера та Дмитро Миськів у Тиролі (Австрія), повоєнне фото.

182. Степан Бандера та Степан Ленкавський, Зальцбург (Австрія), 1950-ті роки.

183. Степан Бандера з дружиною, повоєнні фото.

184. Степан Бандера з дітьми.

185. Степан Бандера, фото різних років.

186. Фальшиве посвідчення С. Попеля (С. Бандери), «в’язня» Маутгаузена.

187. Посвідчення, які С. Бандера використовував у повоєнні роки.

188. Фердінанд Дурчанський (1906–1974).

189. Борис Левицький (1915–1984).

190. На могилі Коновальця в день тридцятої річниці його смерті, Роттердам.

191. На могилі Коновальця в день тридцятої річниці його смерті, Роттердам. С. Бандера стоїть між Степаном Ленкавським (ліворуч) та Андрієм Мельником (праворуч).

192. Остання прижиттєва фотографія Бандери (зліва направо — дочка Леся, дружина Ярослава, дочка Наталія та Дмитро Миськів).

193. Степан Бандера, фото різних років.

194. Ліворуч унизу — вірш Ольги Лубської на смерть Провідника, газета «Шлях перемоги», 1 листопада 1939 року.

195. Богдан Сташинський (1931-?).

196. Інґе Поль, дружина Богдана Сташинського.

197. Конструкція пістолета-розпилювача, за допомогою якого Сташинський убив С. Бандеру. Рисунок із книги Karl Anders.

Mord auf Befehl.Stuttgart, 1963.

fl І!

198. Ніл Хасевич. 199. Гравюра «Партизани УПА Ніла Хасевича. й дитина».

200. Листівка-гравюра Ніла Хасевича «Воля народам! Воля людині!» зі зверненням до прибалтійських народів, 1950 рік.

201. Олександр Шелепін 202. Теодор Оберлендер (1918–1994). (1905–1998).

203. Сторінка з брошури «Правда про те, хто насправді вбив Степана Бандеру. Чорні діла геленівської розвідки» (Канадський Слов’янський комітет, Торонто, 1961 рік).

204. Карикатура, газета «Радянська Україна», 5 серпня 1941 року.

205. Карикатура, газета «Радянська Україна», 20 липня 1944 року.

206. Бандера в концтаборі, радянська карикатура.

207. Ілля Еренбург (1891–1967).

Унизу — радянські плакати, 1943 рік.

208. Малюнок «Сталін, Жуков, Хрущов та український народ», газета «Вільна Україна», 27 липня 1945 року.

209. Карикатура, газета «Радянська Україна», 27 березня 1941 року.

210. Карикатура, газета «Вільна Україна», 24 січня 1945 року.

211. Карикатура, газета «Радянська Україна», 14 квітня 1945 року.

212. Карикатура, газета «Радянська Україна», 15 березня 1945 року.

213. Карикатура «Похорони надії на реставрацію капіталізму в Україні», газета «Радянська Україна», 24 січня 1948 року.

214. Ференц Салаїні (1897–1946).

215. Ернест Бевін (1881–1951).

216. Джордж Кет, теч г Маршалл (1880–1959).

217. Ненсі Астор (1879–1964), портрет пензля Джона Сарджента, 1908 р.

218. Клемент Еттлі (1883–1967).

219. Вільям Рендольф Г'ерст (1863–1951)..

220. Роберт Р. Маккормік (1880–1955).

221. Алекс Бірнс (1907–1975).

222. Євген Маланюк (1897–1968).

223. Карикатура «Похорони надії на реставрацію капіталізму в Україні» (фрагмент), газета «Радянська Україна», 24 січня 1948 року.

224. Станіслав Миколайчик (1901–1966).

225. Ференц Надь (1903–1979).

226. Вінстон Черчілль (1874–1965).

227. Гаррі Трумен (1884–1972).

228. Василь Лаба (1887–1976).

229. Вільям Булліт (1881–1967).

230. Владислав Андерс (1892–1970).

231. Рендольф Черчілль (1911–1968).

232. Шарль де Ґолль (1890–1970).

233. Ярослав Галан (1902–1949).

234. Пам’ятник Я. Галану у Львові, демонтований на початку 1990-х років.

235. Михайло Стахур (1932–1951).

236. Фото з місця вбивства Я. Галана.

237. Плакат фільму

До последней минуты, 1973 рік.

Унизу — Євген Дворжецький у ролі Ярослава Гайдая, прообразом якого був Я. Галан.

238. Угорі — плакат фільму Об этом забывать нельзя, 1954 рік. Вячеслав Тихонов (ліворуч) у ролі українського націоналіста, Сергій Бондарчук у ролі Олександра Гармаша (прообраз — Я. Талан).

239. Кадр із фільму «Сержант Калень» (реж. Чеслав та Ева Петельські, 1961 рік, Польща).

240. «ВІЧНА СЛАВА ОДНОСЕЛЬЧАНАМ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В БОРОТЬБІ ЗА РАДЯНСЬКУ ВЛАДУ» (закреслено — «ТА ВІД РУК УКРАЇНСЬКИХ БУРЖУАЗНИХ НАЦІОНАЛІСТІВ»), Пам’ятник загиблим, с. Ясенів Бродівського району Львівської обл.

241. «ВІЧНА СЛАВА ВОЇНАМ-ОДНОСЕЛЬЧАНАМ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ НА ФРОНТАХ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941–1945 рр.», фрагмент із написом «ГРОМАДЯНИ с. КОЛОДІЇВКА ЯКІ ЗАГИНУЛИ ВІД РУК ОУН». Пам’ятник загиблим, с. Колодіївка Івано-Франківської обл.

242. Пам’ятник загиблим та фрагмент із вищербленим написом «ТА ВІД РУК УКРАЇНСЬКИХ БУРЖУАЗНИХ НАЦІОНАЛІСТІВ», Львівська обл.

243. «ВІЧНА СЛАВА ВОЇНАМ-ОДНОСЕЛЬЧАНАМ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ НА ФРОНТАХ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941–1945 рр.». Фрагмент із вищербленим написом «ТА ВІД РУК УКРАЇНСЬКИХ БУРЖУАЗНИХ НАЦІОНАЛІСТІВ». Пам’ятник загиблим, с. Кустин Радехівського району Львівської обл.

244. «ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ-ОДНОСЕЛЬЧАНАМ, ЯКІ ПОЛЯГЛИ В БОЯХ ЗА СВОБОДУ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ НАШОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ БАТЬКІВЩИНИ, ЗА ЩАСТЯ ПРИЙДЕШНІХ ПОКОЛІНЬ В БОРОТЬБІ З НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИМИ ЗАГАРБНИКАМИ НА ФРОНТАХ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941–1945 рр.», вищерблений напис «ТА ВІД РУК УКРАЇНСЬКИХ БУРЖУАЗНИХ НАЦІОНАЛІСТІВ». Пам’ятник загиблим, с. Сороцьке Тернопільської обл.

Праворуч: «Скорботна мати» — монумент жертвам українських націоналістів у с. Звертів Жовківського району Львівської обл. Демонтований у 1990-ті роки.

245. Пам’ятник жертвам Голокосту, с. Урич Львівської обл. На меморіальній табличці зазначено, що пам’ятник установлено радянським громадянам, але на голові чоловіка розпізнається талліт — єврейський молитовний одяг.

246. Пам’ятник Тамарі Сорокіній, м. Східниця Львівської обл. За деякими даними, Сорокіну, дочку уповноваженого НКВС, убили бійці УПА під час обстрілу машини НКВС.

247. Газета «Шлях перемоги», 18 жовтня 1959 року.

248. Похорон Степана Бандери, 20 жовтня 1959 року.

249. Поминальна церемонія, Велика Британія, 1959 рік.

250. Діти біля символічної труни Провідника, Шотландія, 1960-ті роки.

251. Юні члени СУМ читають вірші на комеморації Бандери, Лондон, 1969 рік.

252. Документ про надання Ярославу Стецьку звання почесного громадянина м. Вінніпег (Канада).

253. Ярослав Стецько та Андрій Бандера на прес-конференції 11 жовтня 1979 року.

254. Підпал радянського прапора перед будівлею на Крайтмайрштрасе, 7, Мюнхен, 1З жовтня 1979 року.

255. Демонстрація перед радянським посольством у Лондоні з нагоди 20-ї річниці загибелі Бандери.

256. Валентин Мороз (1936–2019); на знімку праворуч — Валентин Мороз тримає підпалений прапор СРСР на демонстрації АБН з нагоди 20-ї річниці загибелі Бандери.

258. Пам’ятник воїнам УПА в camp Kyiv, Оквілл, Онтаріо, Канада.

257. Пам’ятник Роману Шухевичу в м. Едмонтон (Канада).

259. Малюнок «Буде пімста!» («Авангард», Журнал української молоді, 146 /6/, 1979, 335).

260. Петро Гой (1925–2001), унизу праворуч. Унизу ліворуч- обкладинка видання П. Гоя «Збірка документів і матеріалів про вбивство Степана Бандери», Торонто — Нью-Йорк — Мюнхен — Лондон — Мельбурн, 1989 рік.; угорі — світові ЗМІ про суд

над Сташинським зі «Збірки документів і матеріялів про вбивство Степана Бандери».

261. Обкладинка видання «Чому світ мовчить» (Париж, 1945–1946).

262..Експозиція музею Степана Бандери в м. Лондон.

263. Посмертна маска Степана Бандери, Лондон, музей С. Бандери.

264. Експозиція музею Степана Бандери в м. Лондон.

265. Податкова картка на Визвольну боротьбу ОУН, архів колекції Теренового Проводу ОУН у Великій Британії.

266. «Памятник Героям» (Петлюра, Коновалець, Шухевич, Бандера) на території СУМ, Елленвілл, Нью-Йорк, США, скульптор М. Черешньовський.

267. Виступ жіночого хору СУМ із Великої Британії на поминальних заходах 17 жовтня 2009 року в залі Munich Anton Fingerle Education Centre.

268. Микола Кузнецов (1911–1944).

Праворуч — могила Миколи Кузнецова в м. Львів, спаплюжена у 2018 році.

269. Микола Ватутін (1901–1943). Пам’ятники Ватутіну в м. Полтава (праворуч угорі) та в м. Київ (фрагмент, праворуч унизу), спаплюжені у 2017 році.

272. Wolfsangel — вовчий гак, який використовувала як символ 2-га танкова дивізія СС.

271. Логотип байкерського клубу Banderas (м. Чернівці).

270. Листівка музичного фестивалю «Бандерштат».

273. Марка пошти України.

274. Пам’ятник загиблим і страченим учасникам нападу на пошту в Городку в 1932 році.

Уже до 1922 року бойовики УВО підпалили понад 2200 польських ферм. Тільки в 1937 році ОУН вчинила 830 насильницьких дій проти польських громадян або їхньої власності(частина 1 цієї книжки).

275. Ліворуч — путівник «Стежками Української Повстанської Армії» (Івано-Франківськ, 2007 рік).

Праворуч — перевидання коміксу для дітей «Вбивства з наказу КГБ» (2008 рік). Перше видання — журнал «Крилаті» (Світова Управа СУМ,1978 рік).

277. Освячення першого каменя пам’ятника Степану Бандері в м. Дубляни Львівської обл., М. Горда.

276. Центральна композиція музею Степана Бандери у Львівському національному аграрному університеті, м. Дубляни Львівської обл. Праворуч — портрет С. Бандери (праця П. Зайченка).

278. Пам’ятник воїнам дивізії СС «Галичина», с. Ясенів Бродівського району Львівської обл.

279. Фрагмент пам’ятника, підірваного в 1991 році, можливо, за наказом міністра оборони СРСР.

280. Музей Степана Бандери в є. Воля-Задеревацька Стрийського району Львівської обл.

281. Музей Степана Бандери в с. Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської обл.

282. Експозиція музею Степана Бандери в с. Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської обл.

283. Експозиція музею Степана Бандери в с. Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської обл.

284. Пам’ятник Степану Бандері в с. Старий Угринів Калуського району Івано — Франхівсьхоі обл.

285. Меморіальна дошка С. Бандері в м. Калуш Івано-Франківської обл.

286. Меморіал лідерам ОУН у м. Морінин Львівської обл.

287. Відкриття памятника Степану Бандері в м. Львів, 13 жовтня 2007 року (ліворуч — голова оргкомітету зі зведення пам’ятника А. Парубій, голова Верховної Ради України у 2016–2019 роках).

288. Пам’ятник Степану Бандері в м. Самбір Львівської обл. (копія пам’ятника, встановленого у Львові, див. іл.287).

289. Пам’ятник Степану Бандері в с. Городенка Івано-Франківської обл.

290. Плакат на вул. Личаківській у Львові.

291. Пам’ятник Степану Бандері в є. Микитинці Івано-Франківської обл.

292. Пам’ятник Степану Бандері в м. Підволочиськ Тернопільської обл.

293. Пам’ятник Степану Бандері в м. Дубно Рівненської обл.

294. Пам’ятник Степану Бандері в м. Трускавець Львівської обл.

295. Пам’ятник Степану Бандері в м. Бучач Тернопільської обл.

296. Пам’ятник Степану Бандері в с. Грабівка Калуського району Івано-Франківської обл.

297. Пам’ятник Степану Бандері в с. Узин Тисменицького району Івано-Франківської обл,

298. Пам’ятник Степану Бандері в м. Червоноград Львівської обл.

299. Пам’ятник Степану Бандері в м. Коломия Івано-Франківської обл.

300. Пам’ятник Степану Бандері в м. Сколе Львівської обл.

301. Пам’ятник Степану Бандері в м. Турка Львівської обл.

302. Пам’ятник Степану Бандері та меморіал жертвам польського й радянського терору, с. Вербів Тернопільської обл.

303. Пам’ятник Степану Бандері в м. Теребовля Тернопільської обл.

304. Пам’ятник Степану Бандері в м. Здолбунів Рівненської обл.

305. Пам’ятник Степану Бандері в м. Тернопіль.

307. Пам’ятник Степану Бандері в м. Заліщики Тернопільської обл.

306. Пам’ятник Степану Бандері в м. Івано-Франківськ.

308. Пам’ятник Степану Бандері в м. Борислав Львівської обл.

309. Пам’ятник Степану Бандері в м. Снятии Івано-Франківської обл.

310. Пам ятник Степану Бандері в м. Старий Самбір Львівської обл.

311. Памятник Степану Бандері в м. Кам’янка-Бузька Львівської обл.

312. Пам’ятник Степану Бандері в с. Великосілки Кам янка-Бузького району Львівської обл.

313. Пам’ятник Степану Бандері в с. Козівка Тернопільської обл.

314. Памятник Степану Бандері в м. Великі Мости Сокальського району Львівської обл.

315. Пам’ятник Степану Бандері та Івану Климову в с. Соснівка Львівської обл.

316. Пам`ятник Степану Бандері в м. Стрий Львівської обл.

317. Пам’ятник Степану Бандері в м. Мостиська Львівської обл.

318. Пам’ятник Степану Бандері в с. Струсів Теребовлянського району Тернопільської обл.

319. Пам’ятник Степану Бандері Середній Березів Косівського району Івано-Франківської обл.

320. Пам’ятник Степану Бандері в м. Дрогобич Львівської обл.

322. Пам’ятник Степану Бандері в м. Бережани Тернопільської обл.

321. Пам’ятник Степану Бандері в с. Млинів Івано-Франківської обл.

323. Пам’ятник Степану Бандері в м. Кременець Тернопільської обл.

324. Пам’ятник Степану Бандері в м. Чортків Тернопільської обл.

325. Памятник Леніну в м. Львів (радянська листівка). Установлений у 1952 році, демонтований у 1990 році.

326. «Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил», м. Львів. Установлений у 1970 році, у 2021 році повністю демонтований.

327. Пам’ятник, в основі композиції якого використано образ дітей, нібито жертв УПА (у 2008 році скульптуру прибрано з композиції).

328. Меморіал громадянам Польщі, які загинули на південно-східних околицях [кресах] у 1939–1947 роках від рук ОУН, Вроцлав, Польща.

329. Пам`ятник жертвам ОУН-УПА в м. Луганськ, відкритий 8 травня 2010 року.

330. Пам’ятний знак УПА в м. Харків. Установлений у 1992 році, знищений невідомими у 2013 році.

331. «Постріл у спину» — монумент на спогад про радянських громадян, які загинули від рук українських націоналістів. Установлений у 2007 році на Радянській площі м. Сімферополь.

332. Пам’ятний знак жертвам ОУН-УІІЛ. Установлений у м. Сватове Луганської обл. у 2008 році, знищений (імовірно) у 2014 році.

333. Клавдія Груздо, уродженка м. Сватове Луганської обл., учителіка російської мови та літератури, убита націоналістами в 1950 році в с. Запитів Кам’янка-Ьузького району Львівської обл.

334. Статуя Діви Марії (покровительки, як вважається, українських воїнів і, зокрема, УПА), установлена впритул до пам’ятника радянським воїнам у с. Славське Львівської обл.

335. Пам’ятник Сталіну в м. Запоріжжя, відкритий у 2010 році, підірваний 31 грудня 2011 року.

336. Символічна могила С. Бандери біля будинку-музею в с. Старий Угринів.

337. Могила Степана Бандери в Мюнхені.