Пригоди барона Мюнхаузена

Переслідування

Але трапилось те, чого я не очікував. Ледве ми відійшли від берега, скарбівничий поспішив до свого повелителя і доповів йому, що я дочиста пограбував сховище. Султан розлютився і послав навздогін мені весь свій військовий флот.

Коли я побачив безліч бойових кораблів, зізнаюся, не на жарт перелякався.

«Ну, Мюнхаузен, — сказав я собі, — ось і настала твоя остання година. Тепер уже порятунку не буде. Всі твої хитрощі тут безсилі».

Я відчув, як моя голова, котра вже впевнилася в тому, що залишиться сидіти на в’язах, знову відділяється від тулуба.

Раптом до мене підійшов слуга, який мав могутні ніздрі.

— Не переймайтеся, вони нас не наздоженуть! — сказав він сміючись, побіг на корму і спрямував одну ніздрю проти турецького флоту, а іншу — на наші вітрила. Піднявся такий жахливий буревій, що весь турецький флот миттю відлетів від нас назад до гавані.

А наше судно завдяки зусиллям мого могутнього слуги швиденько помчало вперед і наступного дня прибуло до Італії.