Так, винахідливість — найголовніше в житті, й не було ще на світі людини, винахідливішої за Мюнхаузена.
Одного разу в російському дрімучому лісі я натрапив на чорно-буру лисицю.
Хутро цієї лисиці було таким чудовим, що мені стало шкода псувати його кулею чи дробом.
Не довго думаючи, я витягнув кулю зі ствола рушниці, зарядив зброю довгою швацькою голкою і вистрілив у лисицю. Оскільки вона стояла під деревом, голка міцно приколола її хвіст до стовбура.
Я неквапно підійшов до лисиці, дістав батога та заходився її шмагати.
Вона так ошаліла від болю, що, вірите, — вискочила зі своєї шкури і втекла від мене голяка. А шкура дісталася мені цілою — хутро не було попсоване ані кулею, ані дробом.