Прокляття дому

Садівник

Після того як укріплений бетоном горіх, хоч і хилиться уже, перестає в останні три роки родити горіхи, садівник з розпорядження власника дому зрубує дерево. Він розпилює стовбур, розколює кругляки і складає поліна в дровітні. Збираючи вишні, садівник падає з драбини і ламає ногу. Йому доводиться лежати протягом двох місяців, поки кості зростуться, аж після цього він починає нарешті знову вчитися ходити. На щастя, син власника дому вперше проводить цього літа на ділянці батьків цілі канікули, його випустили з інтернату, і тепер він знову живе з батьками — він виріс і має достатньо сил, щоб узятися за скошування газону. От тільки через хворобу садівника не помічають вчасно, що цього літа гриб-трутовик обріс усі фруктові дерева, тож коли садівник нарешті встає, то виявляє, що стовбури всіх яблунь і груш всохли.

Після перелому садівник уже не може виконувати важку роботу. Тепер він обходить ділянку повільно, збирає подекуди гілля, що впало з дерев, обрізає сухі суцвіття квітів і кущів, підливає кущі й квіти двічі на день, перший — на світанку, а другий — з настанням сутінків. На початку зими він осушує всі водогони в будинку і закручує кран. Він зачиняє всі віконниці у великому домі і в купальні внизу над озером.

Тепер щорічне встановлення і розмотування мостика в озеро проводить власник будинку з сином. Доповненням до печі в домі встановлюють нічний газовий котел, так що дров, заготовлених попередніми роками, цілком вистачає для пропалювання печі прохолоднішими весняними й осінніми днями. Від ураження грибом яблуні і груші так і не відходять і в наступні роки. Вишню обсідає павутинний кліщ. Під час розширення вигрібної ями виявляється до того ж, що труби, якими подавалася вода для зрошення галявин, повністю поіржавіли, а в приватному продажі зараз водних труб не роздобути. Вперше заходить мова про зменшення орендованої земельної ділянки.

У селі говорять, що син власника дому водить після танців чи якихось інших забав дівчат із села в купальню і проводить там із ними ніч, і що нібито в такі ночі садівник сидить на ґанку купальні і несе нічну варту, щоб господиня не зауважила, що відбувається. Від садівника нібито знають, що коли син заручився нарешті з дівчиною з Берліна, його мати поселила цю дівчину саме в купальні, щоб не накликати на себе підозр у звідництві. Це стає предметом жартів у селі.

Після весілля молодого власника дому в пари народжується дівчинка, і, хоч їй немає ще й двох місяців, батьки привозять її сюди на вихідні і ставлять візочок, якщо надворі достатньо тепло, в саду під червоним глодом на краю малої галявини. Садівник обходить ділянку, з припаленою або вже згаслою сигарою в роті, збирає подекуди хмиз і, коли температура зростає, двічі на день встановлює поливалку для газону, звідси зрошуються грядки і галявини, ставить він її перший раз на світанку, а другий — з настанням сутінків.

Коли садівнику вже бракує сил орудувати великими садовими ножицями, молода жінка бере на себе обрізання кущів весною і влітку. Фруктові дерева, які так і не починають плодоносити, з розпорядження власника дому спилює чоловік із села, він розколює кругляки на дрова, а поліна складає в дровітні. Садівник, незмінно з недопалком згаслої сигари в роті, цілими годинами сидить на порозі бджолярні. Останні бджоли, що залишилися від його колишніх дванадцяти роїв, літають ще якийсь час після викорчування плодових дерев над галявиною, навколо вуликів, а тоді розлітаються поступово в пошуках нових місць для медозбору в навколишніх лісах. Часом біля садівника вмощуються дівчинка та її приятель з сусідського дому, тоді садівник показує їм, які на вигляд стоноги і сколопендри, показує, як вирізати сопілку з видовбаних пагонів чорної бузини, або вчить свистіти якусь мелодію на листочку бузку.