Тарас Єфіменко
Рожеві крила
(вірші)

…я живу в телефонній буді…

скиба

наша шкіра бавовною стане –

ми ж розляжемось пилом на грушах.

затенетило душу парканами –

жовтовосковим лоном висушує.

губи мокрі дощем профалуємо –

голим голосом вишиєм трубки.

на молочний місяць подуємо –

він же виллється піною в руки…

8 8 8
Загрузка...