Рожеві крила

я сонце змірюю по пляшкам –

по відзеркаленню зірок –

щербатий місяць мов пророк

мурахам злизує підтяжки.

я тиждень злічую по снам

кайдани бачачи в свободі –

медузні очі повноводі

так інколи потрібні нам –

віддаючи години снам –

вручаючи сусіду паску –

вдягаючи коханій маску –

метал вам на губу мадам

ви лиш такі потрібні нам.

мов д’артаньян несу підвіски

я лісу ковбасу домашню

і від вогню веселосажній

всі очі змірюю за тиском.

у відзеркалення зірок

занурююсь немов у ванну –

ідіть всі геть – моя нірвана –

мій недописаний листок.