Рожеві крила

куди ти дивишся – чого чекаєш –

з горнятком кави і без годинника

можна відчути себе володарем

своїх набряклих ілюзій.

власну планету – в придуману лузу.

для себе ти і селінджер і лем.

зіниці – вишні в глеці молока –

ти їх до кісточки вбираєш…

обожнюю ранки зі смаком

розтопленої свічки –

ще коли черепахи лізуть

до твоєї кватирки –

і – посміхаючись – забувають

про висоту .

платівку послухаю завтра –

сьогодні лиш розпашіла ватра –

недопалки чекають урн –

розмоклі шваблики без сірки –

запаперовані полички

і власне звечоріле зітхання…

люблю я такі хвилини –

саме в такі моменти

амелі вперше цілує збентеженого

фореста гампа – і вони –

посміхаючись – відчувають

аромат закоханого подиху.

куди ти дивишся – чого чекаєш –

а воно крап – крап – і все

на папір –

вірш –

вір –

ві – за – ві…

крап –

крап – Ка.