…єслі б я бил танцорам…
я сплю легенями
до верху
соплом у софу
щоб лійково
ковтали виміри
фронтитні пазухи.
а час скрутив у ватний мерехт
надоргазмовий тайфун
тебе –
бо ти – лиш володимирна –
я – хрест – я – мазохіст –
ти – лиш бабуся мазох –
я – твій хист –
ти – всього-навсього митець –
я – гордий сміх і свист –
а ти- банальний блазень –
я – каюсь у вогні –
а ти класичний жрець –
що перетворює всі
образи
в
образи.