народження дитини -
ворожа павутина –
всі зліплені із глини.
я не знав слово -звук-
і рухався навмання -
кожен має свою віру…
юнак на ескалаторі -
мов місяць у екваторі
читає лист від матері.
я думав – що я бачив
і рухався…
кожен має свою надію.
ти сам собі є вождь -
мов теплий мудрий борщ –
мов люльки дим у дощ.
я знав що я відчуваю -
ледве рухався…
кожен має свою любов…
…задовільняти цікавість
треба все ж таки
обережно, бо інколи
це робить боляче
комусь, хто розділяє
з тобою і печаль,
і радощі, і останню
цигарку…
почуто від знайомої дівки
касетний плеєр – йду по коридору…
ЩИТ
люблю дивитись в небо через соломинку…
ДВЕРІ
дивлюсь на светер – а на ньому -MORE-
ЩОБ
рибина сорому не билася у стінки…
АРТЕРІЙ