…і сонце світить і роте трава, але…

в. цой

у грудях

вигріваю щирий біль озоновий –

у людях

шамкотіння слів про власний глузд –

і нікотинна тиша робінзонова

жовтком обмазує

куточки

вуст –

мов хліб оздоблює невмілий пекар.

напівпрозору радість – вкрадену в медуз

мені дарує київський аптекар.

8 8 8
Загрузка...