…there’s no spoon…
…matrix… – є така стоката стрічка
ти чом не всміхнешся вмираючи –
в небо втираючи
слід лайнера світлосинього –
не забуваючи про сина –
грає на дримбі – шанує вівальді –
то чом не всміхнешся вмираючи –
не бачив мальви на мальті –
чи сум дістає – роздираючи
косою нитку на гудзику –
хотів би під схожу музику…
всміхнутись конвалійно – ніжно –
згадавши – на тому тижні –
питав я душу розкнижену
останній жовточок здираючи –
…ти чом не всміхнешся вмираючи….