Як не померти на самоті

Розділ 15. Складаємо план розриву

Коли я поставила собі за мету допомагати людям знаходити кохання й вибудовувати міцні та тривалі взаємини, мені й на думку не спадало, що моєю роботою стануть також «консультації щодо розриву стосунків». Я знаю, що сама ідея працювати разом із кимось над планом розлучення здається дивною, але тепер вважаю її однією з найважливіших частин мого покликання. Для того щоб вибудувати взаємини своєї мрії, люди можуть спершу потребувати завершити посередні чи погані стосунки. І я їм із цим допомагаю.

Часто, вирішивши, що хочуть усе закінчити, люди зволікають, бо насправді їм важко виконати це. Вони бояться складної розмови, їм страшно завдати болю партнерові та залишитися самотніми. Їхня мета — розлучитися, але вони відкладають це на місяці чи й на роки.

Дослідники присвячують багато часу пошуку найкращих методів, за допо­могою яких люди могли б досягати вищеназваної мети. Ось чому — хай як дивно це звучить — тут можуть стати в пригоді результати студій із постановки цілей.

Зазвичай причина того, що люди не досягають мети, криється в нерозробленості плану. Наприклад, економістка Аннамарія Лусарді та її команда вивчали можливості компанії залучити більше людей до створення та виконання плану заощадження. Насамперед вони надали новим працівникам посібник із планування, у якому було запропоновано виділити певний час для залучення до плану заощаджень, описано точні кроки для участі в ньому, надано приблизну оцінку того, як довго триватиме кожен крок, і поради на випадок виникнення проблем. Із таким посібником кількість учасників програми стала більшою на 12 відсоткових пунктів, тобто зросла до 21.

Вважайте, що перед вами посібник із планування розриву взаємин. Я поясню, які кроки треба зробити, та розповім, у яких дослідженнях це підтверджено. Примітка: план призначено для людей, які перебувають у стосунках, але не одружені та не мають спільних дітей.

Для людей у такому становищі із розлученням пов’язано значно більше логістичних і матеріальних питань, наприклад переоформлення документів чи домовленості про опіку над дітьми. У цьому плані такі проблеми до уваги не взято. Якщо ж ви мали всього кілька побачень, описані нижче кроки — це занадто. Натомість надішліть коротке повідомлення, у якому подякуйте, але поясніть, що не зацікавлені у продовженні, або зателефонуйте та скажіть відповідне. (Перегляньте настанови про те, як не стати привидом, у розділі 12, там ви знайдете поради про те, що саме варто говорити.)

Крок 1: запишіть причини, з яких ви хочете розлучитися.

Мотивація не є сталою величиною. Ми відчуваємо те, що біхевіорист і професор Стенфордського університету Б. Дж. Фоґґ називає «хвилями мотивації», — мотиваційні підйоми та спади. У моменти найвищої мотивації можемо робити щось справді складне, те, що нам за інакших обставин не вдалося би. Фокус полягає в тому, щоб діяти саме в цей час. Наприклад, почувши попередження про ймовірність урагану у вашому місті, ви можете набути мотивації для того, щоб придбати ураганні віконниці для свого дому.

Якщо ви відчуваєте, що готові розлучитися з кимось, то, либонь, перебуваєте на піку мотивації. Це піднесення допоможе вам подолати перший етап — власне розлучення, але згодом ваша мотивація може знизитись, і ви почнете замислюватися, чи не припустилися помилки.

Саме тому я раджу зафіксувати власні почуття на піку, щоб повертатися до цього переліку згодом, на спаді мотивації.

Напишіть лист самому собі про те, чому ви вирішили розірвати стосунки. За кілька тижнів, коли забажаєте фізичної близькості, чи потерпатимете від самотності (або, якщо не пощастить, і того, й того водночас), чи під час зборів у подорож міркуватимете, кому доручити годувати вашого кролика, ви детально пригадаєте, чому ухвалили це непросте рішення.

Ось лист, написаний однією з моїх клієнток:

«Коли я вночі лежу біля нього в ліжку, мені здається, що намагаюся обдурити сама себе. Він не ласкавий до мене. Він для мене найважливіший, а я для нього — один із варіантів. Він підводить мене, і йому байдуже до моїх друзів. Я вважаю його привабливим, і ми весело проводимо разом час, але цього недостатньо. Я не можу далі вдавати, що все гаразд, бо перебуваю на п’ятому місці у переліку його пріоритетів після роботи, тренажерки, плавання та катання на велосипеді. Я прагну взаємин, у яких відчуватиму, що ми обидва в них вкладаємося. Я сумуватиму за ним, і мені не вистачатиме нашого чудового сексу, але роблю це, бо справді вірю, що заслуговую на щось більше, ніж те, що він може мені зараз дати».

Тепер ваша черга.

ВПРАВА: занотуйте власні причини розриву взаємин

У записнику напишіть самому собі лист із поясненням, чому ви ухвалюєте таке рішення.

Крок 2: складіть план.

У ході досліджень професорка психології Ґейл Метьюз з’ясувала, що учасники, які записали свої цілі, склали план дій і щотижня повідомляли друзям про досягнутi успіхи, на 33 відсотки частіше досягали мети порівняно з тими, хто цього не робив.

Ви вже занотували причини, чому волієте пройти через розрив стосунків, попри весь біль і страх. Час швидко зірвати пластир. Ухвалили рішення — не зволікайте. У цій книзі я вже говорила про силу поставлених термінів, особливо коротких. Ця порада справедлива й щодо розлучення. Оберіть собі кінцевий термін, щоб насправді так учинити. Я рекомендую клієнтам призначити його на найближчі два тижні. Це дасть достатньо часу, щоб підготуватися та піймати мотиваційну хвилю, але не занадто злякатися.

ВПРАВА: встановіть чіткі терміни

Я зобов’язуюся провести цю розмову до _____________

Щойно ви визначилися з кінцевим терміном — час скласти більш конкретний план того, коли й де провести розмову про розрив стосунків. У напрацюваннях Девіда В. Ніккерсона з Університету Нотр-Дам і Тодда Роджерса з «Айдіаз 42», некомерційної організації, що практикує дослідження в галузі соціальних наук, продемонстровано силу чіткого планування того, коли й де діяти. Автори студії ставили людям, що були єдиними виборцями у своїй родині, конкретні запитання про їхні плани на голосування. Наприклад, «О котрій приблизно годині ви плануєте взяти участь у виборах у вівторок?», «Як ви вважаєте, звідки підете на виборчу дільницю?» і «Що ви збираєтеся робити, перш ніж піти на вибори?». Науковці з’ясували, що виборці, яким поставили ці запитання, на 9 відсотків частіше з’являлися на голосування порівняно з тими, хто на них не відповідав. Сам лише натяк на те, щоб скласти план, змінював ситуацію!

Чіткий план не тільки допоможе вам із більшою ймовірністю довести до кінця розмову про розрив стосунків, а й дасть змогу співчутливіше поставитися до свого партнера в цей важкий момент.

Оберіть тихе місце, бажано власний дім чи оселю вашого партнера. Не кидайте нікого прилюдно. Як на мене, це досить підлий спосіб упевнитися, що інша людина не влаштує сцени. Знаєте що? Може, й улаштує! Ваше право — розлучитися з нею, а її право — дуже емоційно на це зреагувати.

Оберіть слушний час. Ви намірюєтеся ніби бомбою підірвати чуже життя. Ви знаєте, що це незабаром станеться, а ваш партнер — ні. Не кидайте нікого, якщо наступного дня йому потрібно складати важливий іспит, влаштовувати презентацію чи йти на нову роботу. Один мій клієнт запланував розлучитися зі своєю дівчиною в суботу о шостій вечора, тоді як вони обіцяли відвідати концерт її племінниці о сьомій. Це нечесно. Ви ж розумієте, що через ваш розрив, найімовірніше, полетять шкереберть усі плани на вечір, вихідні, та й не тільки. Загалом обирайте час дуже помірковано.

Інша моя клієнтка розуміла, що у понеділок її дівчина має виступати з вагомою презентацією, тому вирішила не розлучатися з нею в ці вихідні. Вони обговорили розрив наступної п’ятниці ввечері, вже після презентації. Відтак у тієї дівчини попереду були цілі вихідні, щоб почати оговтуватися. (Зазирніть у наступний розділ і перегляньте поради щодо того, як отямитися після розриву. Це може допомогти вам краще зрозуміти та взяти до уваги потреби майже колишнього партнера.)

Відкладайте розлучення у межах розумного. Не зволікайте із розмовою місяці, якщо у вашого партнера надзвичайно напружена робота з регулярними важливими зустрічами, але й не будьте покидьком.

ВПРАВА: зобов’яжіться провести розмову в конкретний, свідомо обраний час

Я зроблю це ________________________________, тому що _____________________.

(Наприклад, я зроблю це у п’ятницю ввечері після того, як він наступного тижня проведе важливу презентацію, тому що тоді матиме вихідні, щоб оговтатися.)

Після того як ви вирішили, коли й де заведете розмову про розрив взаємин, заплануйте, що саме ви скажете. Із чого варто розпочати? Я пропоную наголосити, що ви добре обміркували ваше рішення та волієте припинити стосунки. Висловлюйтеся співчутливо, але твердо.

Можна мовити щось на кшталт: «Я дуже хвилююся за тебе й не бажаю, щоб тобі було боляче, але думаю, що нам потрібно розлучитися. Ми обоє знаємо, що останнім часом у нас стосунки не складаються. Ми намагалися все виправити, але зараз мені здається, що не зможемо змінити все так, як нам треба. Я хочу, щоб ми обоє знайшли кохання та були щасливими, але гадаю, що в цих взаєминах нам це не вдасться».

Іще один приклад того, як почати розмову: «Мені важливо з тобою поговорити. Я люблю тебе, як і багато що в наших взаєминах, але не щасливий і знаю, що ти також. У цьому страшенно важко зізнаватися, бо я остерігаюся завдавати тобі болю. Я дуже вдячний за час, який ми провели разом, але добре все осмислив і вважаю, що нам не слід бути разом».

Звісно, вашому партнерові буде боляче. Із цим нічого не вдієш. Зробіть усе можливе, щоб йому стало легше. Але якщо він допитуватиметься: «Що зі мною не так?», не відповідайте. Ось чому: це не та людина для вас, але в ній немає нічого «не такого» загалом, а навіть якщо є, то ви зараз не здатні про це розмовляти. Ви на цей момент надто упереджене джерело. Ви щойно переконували себе кинути цю людину. Так, можете пояснити, чому проти залишатися разом (наприклад, поруч одне з одним ви розкриваєтеся з найтривожнішого боку, постійно сваритесь або неодноразово просили партнера усунути певні проблеми у стосунках, а той відмовився), але ви не є останньою інстанцією, щоб судити про те, що в ньому «добре», а що — «погано». Ця порада стосується й ситуації, коли він запитуватиме, що вчинив не так. Це розлучення, а не сеанс відгуків. Як я вже згадувала у попередньому розділі, ви зобов’язані поспілкуватися про всі проблеми та спробувати їх розв’язати до того, як вирішите завершити стосунки.

Це допоможе захистити людину від зайвих страждань, доки вона оговтуватиметься. Знайте: хай що б ви сказали, саме на цьому вона, найімовірніше, й зосередиться після вашого розриву. Причина такої поведінки в явищі, що має назву наративна помилка. Сутність явища полягає в тому, що наш мозок намагається знайти причинно-наслідковий зв’язок, щоб пояснити події, які ми спостерігаємо та переживаємо, навіть якщо це пояснення виявиться хибним. Будь-який розрив, радше за все, спричинений низкою ситуацій і змін, але в разі вказівки під час розриву з певною людиною на конкретну причину ваших дій остання зациклиться саме на цій причині. Не сійте зайвого сімені в її свідомості.

У мене була клієнтка, яку покинув хлопець, бо йому «не подобався її запах». Так, феромони існують, і так, учені довели, що люди часто обирають феромони партнера, що найбільше генетично відрізняються від їхніх, бо це вигідно з точки зору еволюції: у такий спосіб майбутнє потомство отримує найбільш генетично різноманітну імунну систему та більше шансів вижити. Але та жінка, почувши зауваження щодо свого запаху, не думала ні про яке потомство (трясця, та вони лише пів року зустрічалися), натомість занепокоїлася, що погано пахне! Вона змінила дезодорант. І лосьйон для тіла. І здала мазок із шийки матки. Навіть перевірила бактерії в кишківнику! Я намагалася пояснити їй, що не пахне від неї нічим поганим. Але жінка, що вбила собі в голову, начебто саме через запах хлопець із нею розійшовся, не могла припинити вважати це основною причиною.

Якщо відчуєте, що вас загнали в глухий кут, скажіть щось про те, як поважаєте партнера, але навряд чи довго будете з ним разом, тож волієте не марнувати його час.

У вас може виникнути спокуса залишитися та запропонувати тій людині підтримку. Чи вам може здаватися, що ви зобов’язані відповісти на кожне її запитання. Одначе тривалі детальні обговорення всього, що вам обом не подобалось у стосунках, не будуть корисними.

Не треба, щоб вам зрештою довелося кинути щось образливе. Тож раджу обмежити час першої розмови. Поспілкуйтеся годину, нехай півтори, а тоді годі. Ні, я не рекомендую попереджати свого майже колишнього партнера: «У нас на розмову є шістдесят хвилин і не більше», та й виміряти час секундоміром також не варто, але уникайте нескінченно довгого затягування розмови. Скажіть, що за потреби ви продовжите її згодом. Якщо ви дуже давно зустрічаєтесь або вам потрібно вирішувати складні матеріальні питання, розмови можуть тривати багато днів.

Для того щоб мати змогу висловитися якомога чіткіше та з усім співчуттям, сплануйте обговорення на основі мого Бланку для планування серйозних розмов. Далі ви побачите, як мої клієнти користувалися ним перед розривом стосунків. Я внесла порожній бланк у Додатки. Він допоможе підготуватися до різних складних розмов, не лише до розриву стосунків.

ВПРАВА: Бланк для планування серйозних розмов

1. Яка ваша мета в цій розмові? (Тобто як ви уявляєте собі успіх?)

Ми обоє висловлюємо свої почуття, вона відчуває, що я її почув, і розуміє, що ми розійшлися.

2. Яке ваше основне повідомлення?

«Я багато міркував над цим і дуже хвилююся за тебе як за людину, але вважаю, що ці стосунки не для мене».

3. Яким тоном вам варто говорити? Якого тону треба уникати?

Спокійним, співчутливим, турботливим. Я не хочу, щоб мої слова звучали агресивно чи байдуже.

4. Як ви волієте почати розмову?

«Навряд чи це стане для тебе несподіванкою, адже впродовж останніх кількох місяців ми обоє говорили, що почуваємося нещасливими. Я багато міркував над цим і, хоча дуже хвилююся за тебе, вважаю, що ці стосунки не для мене, а нам треба розійтися».

5. Що потрібно сказати?

• «Дякую за те, що підтримувала мене, коли я змінював роботу, за те, що чудово ставилася до моєї родини та так багато чого навчила мене про цей світ».

• «Я довго не був певен цього. Я багато обговорював це із самим собою, але гадаю, що ці стосунки не для мене».

• «Останнім часом ми багато сваримось, і мені не подобається той бік мене, який розкривається в цих взаєминах».

• «Ми багато працювали, щоб зрозуміти, чи зможемо врятувати ці стосунки, і я переконаний, що для нас обох буде краще їх завершити».

6. Чим ви переймаєтеся з можливої реакції іншої людини?

Вона запитає, що саме вона робила не так, або кине мені щось образливе.

7. Як ви діятимете, якщо так станеться?

• Якщо вона запитає, що вона зробила не так: «Це зовсім не пов’язано ні з чимось, що ти зробила, ні з тим, ким ти є. Йдеться про те, що в нас виходить, коли ми разом. Я відчуваю, що в цих стосунках розкривається не найкраща грань мене. Ти нічого не вчинила “не так”, і я не хочу, щоб ти звинувачувала себе».

• Якщо вона скаже мені щось образливе: «Розумію, що ти гніваєшся, бо я завдаю тобі болю, тож тепер ти хочеш, щоб боляче було мені. Ти маєш цілковите право засмучуватись, але я не хочу, щоб ти страждала більше за потрібне. Будь ласка, не кидайся на мене».

8. Як ви волієте завершити розмову?

Я повторю окремі свої думки, подякую їй за той час, який ми провели разом, і запропоную написати її братові з проханням навідатися до неї, коли піду. Жодного сексу!

Ви також можете попросити друга допомогти вам прорепетирувати те, що ви збираєтеся сказати. (Я завжди розігрую в ролях розрив стосунків зі своїми клієнтами, хоча їм і ніяково «кидати» мене.) Це дасть вам змогу дібрати більш точні слова. Це також допоможе вам говорити якомога доброзичливіше та співчутливіше.

Може, ви й не досягнете досконалості, але така підготовча робота сприятиме якнайточнішому висловлюванню у належний момент.

Крок 3: cтворіть систему соціальної відповідальності перед другом.

Ви визначилися з конкретним терміном і тепер знаєте, що саме збираєтеся сказати, а також коли й де ви це скажете. Як зробити так, щоб ви точно все це реалізували? Ваші шанси діяти далі стануть вищими, якщо ви створите систему соціальної відповідальності. Ця техніка дасть змогу попросити інших покласти на вас відповідальність за мету, яку ви собі поставили.

Потреба звітувати чудово працює, бо багато хто з нас є тими, кого авторка бестселерів Ґретхен Рубін називає «виконувачами».

Ми легко відповідаємо очікуванням інших людей, але дані самим собі обіцянки виконуємо з труднощами. Ось чому ви можете часто не досягати цілей, які ставите перед собою (наприклад, більше займатися спортом), але виконуєте домовленості з кимось іншим (наприклад, забрати зі школи дитину свого друга). Якщо до справи долучається ваш друг, ви зобов’язуєтеся досягнути мети перед ним, а не лише перед собою.

Оберіть друга, якому довіряєте (той, кому не надто подобається ваш поки що партнер, може взятися допомагати вам з особливим запалом). Пообіцяйте зв’язатися з ним після розмови про розрив стосунків. Якщо волієте підняти систему відповідальності на ще вищий рівень, додайте до неї стимули. Біхевіористи обожнюють змінювати поведінку людей за допомогою винагород чи покарань.

Так, один із моїх клієнтів виписав чек на десять тисяч доларів на підтримку президентської кампанії кандидата, якого терпіти не міг, а потім дав своєму другові дозвіл надіслати його, якщо він не розійдеться зі своєю дівчиною до встановленого терміну.

Він розірвав стосунки з нею того самого дня.

ВПРАВА: розробіть свою систему відповідальності

Мій партнер, перед яким я почуваюся відповідальним: _________________________________________________.

/

Я обіцяю ______________________________________________________

______________________________, якщо не дотримаюся визначеного терміну.

(Наприклад, мій партнер, перед яким я відповідальний, — Сет. Я обіцяю оприлюднити свої останні три запити, за якими шукав порно, якщо не дотримаюся обраного терміну.)

Крок 4: розмова та жодного сексу!

Ми дійшли до найскладнішого — розлучення. Згадайте всю підготовку та планування, не забудьте обмежити розмову першого дня та за потреби продовжити її згодом.

Протягом усього обговорення стежте і за своїм станом, і за станом партнера, щоб уникнути емоційного перенасичення. Це фізичний і психічний стан, який супроводжується підвищенням рівня кортизолу — гормону стресу, що переводить тіло в режим «бий або втікай». Цей стан допомагав нашим предкам у разі виникнення ризику, що їх уб’є тигр, але точно не придатний для вирішальних розмов. За наявності припливу ми не спроможні насправді чути чи сприймати нову інформацію. Якщо хтось із вас відчуває початок припливу, зробіть перерву на 20 хвилин, щоб заспокоїтися. Потім повертайтеся до розмови, пригадавши початкову мету. Говоріть ласкаво, але твердо. Ваша ціль полягає в тому, щоб до кінця розмови вашому співбесіднику стало очевидно, що ви розлучилися.

Будь ласка, будь ласка, будь ласка, не займайтеся сексом після розриву!!! Можливо, вам здається, що не годиться про це говорити. Але повірте, я чула про достатню кількість розривів і маю іншу думку. Прощальний секс — це приємно, але воно того не варте. Він породжує багато змішаних почуттів. Це особ­ливо стосується випадків, коли у вас давненько не було сексу, а сильні емоції від розриву штовхають вас до ліжка.

До того ж, коли ви спите з кимось, вам складніше дотримуватися власного рішення розійтися і ви можете зрештою відмовитися від своїх слів. Це лише все ускладнить.

Для того щоб не припуститися такої помилки, скористайтеся Контрактом Улісса, або методом самообмеження. В епічній поемі Гомера «Одіссея» капітан Улісс знав, що його корабель пропливатиме повз чарівливих сирен, пісні яких туманили розум морякам і змушували їх міняти курс корабля так, щоб той розбивався об їхній берег. Замість того щоб покластися на свою силу волі, капітан розробив план. Він наказав команді прив’язати його до щогли корабля, щоб не мати змоги міняти курс, морякам же звелів позатикати вуха воском, щоб ті не почули звабливої пісні.

Загалом капітан убезпечив себе від спокус за заздалегідь складеним планом.

Учені-біхевіористи також складають Контракти Улісса, допомагаючи людям уникати спокус. Економістка Нава Ашраф зі своєю командою перевірили цей підхід у ході дослідження в місцевому банку на Філіппінах. Окремі клієнти добровільно взяли участь у програмі, що передбачала неможливість зняти кошти з ощадного рахунку до певної дати або доти, доки не накопичать певної суми. Дати чи суми клієнти визначали самостійно. Іншим клієнтам не пропонували взяти участь у цій програмі, тож вони могли знімати гроші в будь-який час. За рік у тих, хто самообмежувався, суми на банківських рахунках були на 81 відсоток вищими.

Після розриву ви можете легко піддатися спокусі, тобто метафоричні сирени покличуть вас до ліжка з колишнім партнером. Складіть Контракт Улісса, запланувавши якісь справи відразу після розмови про розрив, і систему відповідальності, що дасть вам змогу втриматися.

Один із моїх клієнтів хвилювався, що переспить зі своєю майже колишньою дівчиною, тож застрахувався від цього, пообіцявши забрати друга з аеропорту невдовзі після розмови. Він ніяк не міг туди спізнитися — і не спізнився.

Крок 5: складіть план своїх дій одразу після розлучення.

Навіть якщо ви не відчуватимете спокуси переспати з колишнім — найімовірніше, після розриву стосунків вас охоплять досить сильні почуття. Ви можете відчути полегшення. І сум. У будь-якому разі годилося би скласти план дій після розлучення, щоб уникнути рішень, про які ви зрештою пожалкуєте.

Заздалегідь обміркуйте, що робитимете після складної розмови та куди підете. Не плануйте нічого складного. Наприклад, завітайте в гості до друга, замовте доставку своєї улюбленої їжі та перегляньте «Клан Сопрано» від початку. В ідеалі йдеться про товариша, який або відволікатиме вас, або допоможе впоратися з почуттями. Не раджу цими першими кількома вечорами залишатися на самоті. Через почуття самотності та невпевненості ви з більшою ймовірністю можете повернутися назад у стосунки.

Примітка. Якщо ви з колишнім партнером жили разом, цей план дій після розриву особливо важливий. Попросіть когось із друзів дозволу пожити у нього хоча б кілька днів.

ВПРАВА: складіть план на перші кілька днів

Одразу ж після розриву я піду до:

__________________________________________________________________

Перші кілька днів я займатимуся ось чим:

__________________________________________________________________

(Наприклад, одразу ж після розриву я піду до будинку моєї сестри; перші кілька днів я перегляну британську версію «Офісу», ходитиму на відновну йогу, готуватиму багато смузі.)

Крок 6: складіть угоду про розрив із колишнім.

Після першої розмови про розлучення ваш колишній, можливо, захоче поговорити ще раз. Погоджуйтеся на це, але пам’ятайте про кроки 1—3.

Попри важливість складання плану для самого себе, також потрібно скласти план разом із колишнім. У дослідженнях доведено, що, коли хтось активно вирішує щось робити, він відчуває, що більш задіяний у процесі та більше вкладається в результат. Соціологи Делія Чіоффі та Ренді Ґарнер продемонстрували цей ефект, попросивши студентів коледжів на волонтерських засадах допомогти із просвітницьким проєктом про СНІД у сусідніх школах. Половині студентів повідомили, що за бажання взяти участь у цьому заході вони повинні заповнити анкету, вказавши в ній про свою зацікавленість. Другій половині роздали бланки та сказали залишити їх порожніми за бажання бути волонтерами, а заповнити лише в разі незацікавленості у волонтерській діяльності. В обох групах приблизно порівну осіб зареєструвались як волонтери. Незважаючи на це, дослідники спостерігали суттєву різницю щодо кількості тих осіб, хто насправді взяв участь у заході: із тих, хто зареєструвався пасивно, не заповнюючи бланк, з’явилися лише 17 відсотків; із тих же, хто реєструвався активно та мав заповнити бланк, 49 відсотків дотрималися зобов’язання (йдеться про цифру, майже втричі більшу, ніж у іншій групі). Загалом у разі активної згоди щось робити ви почуваєтеся так, ніби це ваше рішення, тож сприймаєте його як відображення власних уподобань та ідеалів. У разі ж пасивної згоди на зобов’язання такого не відбувається. Ось чому складання плану разом із колишнім допоможе вам обом трохи краще почуватися під час цього болісного процесу. Я склала Угоду про розрив, щоб допомогти вам із цим.

Стривайте, вона щойно сказала «угода»?

Так, саме так я й сказала. Розумію, що це ніби трохи занадто, але кілька років тому мене просто вразило дослідження Чіоффі та Ґарнера й сила активного зобов’язання. Я склала цю угоду, щоб допомогти друзям упоратися зі складним розривом. Відтоді кілька тисяч пар у всьому світі переглянули онлайн-версію моєї угоди, і я отримала десятки електронних листів від людей про те, як вона допомогла їм після закінчення стосунків. (Як я вже зазначала на початку цього розділу, розлучитися значно складніше, якщо ви одружені та/або у вас є спільні діти. Цю Угоду про розрив складено для стосунків без шлюбу та без дітей.)

Запропонуйте її, мовивши щось на кшталт: «Я розумію, що це смішно звучить, але мені здається, що нам може бути корисно порозумітися щодо того, чого ми обидва хочемо надалі. Ти готовий обговорити це зі мною?»

Вам не обов’язково погоджуватися за кожним пунктом (і вам це, найімовірніше, не вдасться), але ця угода — чудовий спосіб упоратися зі складною розмовою та водночас з’ясувати, що саме дасть вам обом змогу рухатися далі. Ви можете знайти бланк Угоди про розрив на моєму вебсайті — loganury.com.

Крок 7: змінюйте звички, щоб не повертатися назад.

Після розриву у вашому житті, вірогідно, залишиться чимало білих плям. Попрацюймо над тим, щоб їх заповнити. На заставці вашого телефона висіло ваше спільне фото в парку з його собакою? Замініть його на світлину з одним із ваших найкращих друзів — той гламурний знімок з минулого Нового року, де ви засмаглі та щасливі. Ви з партнером разом дивились улюблений серіал? Попросіть друга приєднатися до вас — на вашому дивані чи телефоном. Ви разом бігали або смакували дімсам? Запросіть свою маму на пробіжку... до ресторану, де подають шумай зі свининою.

Либонь, один із найскладніших аспектів розлучення у наш час — те, що ви більше не напишете партнерові, коли у вас на роботі трапилося щось цікавезне чи коли потребуватимете спустити пару через свою сім’ю. Автор книги «Сила звички» Чарльз Дагіґґ виявив у ході досліджень, що чудовий спосіб позбутися звички — це замінити її якимось новим заняттям.

Для того щоб допомогти клієнтам упоратися зі звичкою надсилати текстові повідомлення, через яку вони ризикують відкотитися назад, я прошу їх укласти перелік конкретних моментів, із якими їм може бути складно впоратися, а потім указати людей, яким вони писатимуть замість колишніх. Я називаю це інформаційною підтримкою.

Заповніть власний Аркуш інформаційної підтримки. Я запропонувала кілька варіантів, але не соромтеся додавати до них свої ситуації.

Крок 8: не будьте «люб’язним колишнім».

Певний час після розриву (навіть якщо ви його хотіли) вам буде непросто. У вас можуть виникнути хвилини сумнівів, страху чи непевності. Те, що ви виявились ініціатором розриву, не означає, що вам не боляче. Докладніше про те, як зцілити розбите серце, я розповім у наступному розділі, але ось кілька порад, написаних спеціально для тих, хто самі воліли розійтися.

Якийсь час вас може підкидати на емоційних американських гірках — від надзвичайного полегшення до неймовірного жалкування. «На біса я це зробив?» або «Я що, так і помру самотнім?» Якщо таке трапиться, поверніться до соціальної відповідальності, на яку покладалися від початку. Перечитайте написаний вами лист про те, чому ви так діяли. Попросіть друга, що допомагав вам репетирувати розмову, нагадати, навіщо ви це вчинили.

Ви також можете почуватися винним через те, що завдали болю комусь, хто вам не байдужий. Навіть якщо так станеться, не піддавайтеся бажанню надто часто цікавитись, як справи у вашого колишнього, особ­ливо перші кілька тижнів після розриву. Під час нашої розмови з письменником і філософом Аленом де Боттоном він порадив те саме: «Є таке жахливе явище — люб’язний колишній. Ми багато чуємо про жахливих колишніх, але не так уже багато — про люб’язних колишніх, що маячать неподалік, постійно телефонують, щоб привітати вас із днем народження тощо».

Не будьте люб’язним колишнім. У цьому насправді немає нічого люб’язного. Здебільшого ви такою поведінкою допомагаєте насамперед собі, а не іншому. «Знайдіть мужність узяти на себе відповідальність за ту шкоду, якої ви йому завдали, не намагаючись негайно все це виправити, — порадив де Боттон. — Може, якийсь час вас вважатимуть уособ­ленням зла. Просто живіть із цим. Я бачу багатьох людей, що прагнуть завжди бути люб’язними, навіть роблячи щось насправді складне для людини».

Не будьте «люб’язними» тільки для того, щоб почуватися краще. Відкрийте іншим простір іти далі.

Ключові висновки

1. Коли ви вирішили, що хочете розлучитися з кимось, час складати план. Обміркуйте, що саме ви скажете, коли й де ви це зробите. Будьте ласкавим, але твердим.

2. Скористайтеся системою відповідальності та різноманітними стимулами, щоб упевнитися, що ви виконаєте свій план.

3. Складіть разом із партнером план дій після розриву з увагою до його потреб. І жодного прощального сексу!

4. Складіть план дій після розриву для себе, де вкажіть, до кого ви звертатиметеся в разі виникнення спокуси написати колишньому.

5. Після розлучення дайте іншій людині простір. Не намагайтеся бути люб’язним колишнім. Завдяки цьому ви почуватиметеся краще, а ось колишньому буде складніше рухатися далі.