Як не померти на самоті

Розділ 18. Цілеспрямоване кохання

Пам’ятаєте оману про довге та щасливе життя разом? Помилкове переконання, що найскладніше в коханні — знайти когось, бо це лише перша дія вашої любовної історії. Наступний етап — підтримувати стосунки, щоб ті тривали якнайдовше, — також складний. Я написала цей розділ, щоб допомогти вам це зробити.

Я не збираюся показувати вам шлюб крізь рожеві окуляри. Ось який вигляд має життєвий шлях багатьох пар.

Перший графік на наступній сторінці показує, як змінюється в середньому задоволення шлюбом із плином часу. Виявляється, що довше ви одружені, то менше щасливі. І жили вони разом довго та щас­ливо, хай їм трясця.

Далі розміщено ще один важливий графік. На ньому вказано відсоток пар, які оцінили свої взаємини як «дуже щасливі» від 1972 до 2014 року.

Як бачите, упродовж останніх сорока років дедалі менше та менше людей відчувають задоволення від тривалих стосунків.

Але надія є. Бути в нещасних взаєминах — це не фатум. Чудові стосунки створюють, а не знаходять. Ви можете налагодити міцний зв’язок, докладаючи до цього зусиль. У ваших руках нагода вибудувати стосунки вашої мрії.

Створення стосунків, що зазнають змін разом із людьми в них

Під час добору відповіді на запитання, що робить взаємини тривалими, я часто згадую цитату Чарльза Дарвіна, що стосується його висновків про природний відбір: «Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто краще пристосовується до змін». Навіть за наявності у вас зараз міцних взаємин ви можете їх утратити, якщо не підлаштовуватиметеся. Ваше життя чи життя вашого партнера може піти непередбачуваним курсом. Створювати стосунки, які можуть еволюціонувати, — ось ключовий секрет їхньої довготривалості.

Може, вам здається, що ви не надто змінитесь у майбутньому, бо вже стали тією людиною, якою будете ще довго.

ВПРАВА: дайте відповіді на ці два запитання

1. Наскільки, на вашу думку, ви змінилися впродовж останніх десяти років?

____________________________________________________________________

2. Наскільки, на вашу думку, ви змінитеся протягом наступних десяти років?

____________________________________________________________________

Гарвардський психолог Деніел Ґілберт із командою ставили ці самі запитання великій групі учасників. Так, дослідники просили окремих людей передбачити, наскільки ті зміняться протягом наступного десятиліття. Іншим пропонували відповісти на запитання про те, наскільки вони змінилися за минулі десять років. Більшість із опитаних вважали, що суттєво змінилися за попередню декаду, але не очікували, що відчутно зміняться впродовж наступного десятиліття. Усі респонденти помиляються. Ґілберт називає таку помилку ілюзією кінця історії.

Ґілберт зазначив, що ми цілком очікуємо того, що постаріємо фізично (наше волосся посивіє та тіло зміниться), але думаємо, що «загалом моя сутність, моя особистість, мої цінності, мій характер, мої найглибші вподобання відтепер не змінюватимуться». Правда в тому, що рости та змінюватися ми не припиняємо ніколи.

І так само як ми, особистості, далі змінюватимемося впродовж усього життя, так само змінюватимуться й наші взаємини. Іноді в одного з партнерів виникатимуть труднощі — і тоді інший утримуватиме сім’ю на плаву. Іноді ви почуватиметеся дуже закоханими, а іноді відчуватимете, що бачити не можете одне одного. Іноді вам буде легко говорити, а іноді здаватиметься, ніби між вами виросла стіна.

Через таку мінливу природу взаємин нам варто поводитися з останніми так, ніби вони живуть і дихають. Попри це, дуже часто ми ставимося до наших стосунків як до тостера. Ми дістаємо його з коробки, вмикаємо та сподіваємось, що він залишатиметься таким завжди. Тостер найкраще працює того дня, коли ви його купуєте, проте з плином часу поступово погіршується. Ніхто не очікує, що їхній тостер адаптуватиметься чи вдосконалюватиметься. У шлюб ми вступаємо в день нашого весілля та чекаємо, що той зоставатиметься незмінним, «доки смерть не розлучить нас».

Ну і як у нас працює той тостер? Якщо поглянути на показники розлучень і розривів, то можна з’ясувати, що 50 відсотків покупців тостери повертають. Частково взаємини розпадаються тому, що створені не такими, щоб, як висловлювався Дарвін, «пристосовуватися до змін».

Забудьмо про той тостер і внесімо трохи романтики у двадцять перше століття, прийнявши філософію цілеспрямованого кохання. Ця книга про те, щоб помірковано вибудовувати власні стосунки. Такий спосіб мислення також вирішує й те, яким виявиться продовження вашої історії.

Для того щоб дістатися до цього продовження, я розробила низку інструментів на базі біхевіористики, які сприятимуть створенню тривалих стосунків. Це взаємини, про які всі говорять, що хочуть їх, але дуже мало хто розуміє, як їх підтримувати. Упродовж останніх кількох років тисячі пар у всьому світі користуються цими інструментами, сподіваючись вибудувати стосунки, міцні та здатні до адаптації, а найважливіше — створені для того, щоб тривати.

Угода про взаємини

Багато хто з нас промовляє вголос детальні подружні зобов’язання один-єдиний раз — під час самої весільної церемонії. Але оскільки тепер ми живемо довше, то від обітниці до настання пори, коли «смерть розлучить нас», може минути понад півстоліття. Нам потрібна більш сучасна система, що сприятиме адаптації партнерських стосунків, люди в яких ростуть і змінюються. Укладіть Угоду про взаємини.

У розділі 15 я розповідала про силу створення письмового плану розриву взаємин і про те, наскільки активна згода на участь у чомусь змушує робити це зі значно більшою ймовірністю порівняно з пасивним підписуванням. Та сама логіка стосується й Угоди про взаємини, документа живого, такого, що дихає, розробленого, щоб зазнавати змін і рости з часом.

Угода годиться для пар, які одружені чи перебувають у тривалих стосунках. Почнімо з пояснення. Слово «угода» може лякати, але воно зовсім не означає «шлюбний договір». Ми говоримо про документ, який не має юридичної сили та з яким згодні обидва партнери, проте такий, що допомагає парам узгодити спільне бачення своїх взаємин. Нашкрябайте його на серветці, створіть ґуґл-документ чи викладіть із магнітиків на холодильнику.

Такі домовленості допомагають ініціювати розмови, які подружжям варто періодично влаштовувати, щоб зрозуміти, чого вони хочуть від своїх стосунків. Ідеться про запитання на кшталт: «Як часто ми воліємо бачитися з нашими далекими родичами?», «Як ми розподілимо рахунки?», «Чи важливий для нас секс?», «Ми моногамні?», «А що ми називаємо моногамією?»

Психологи Джессі Овен, Ґалена Роудс і Скотт Стенлі зауважили, що пари, які приділяють час тому, щоб проговорювати важливі рішення, є щасливішими за ті, які цього не роблять. Я проводила по всій країні семінари, покликані допомогти сотням пар вчинити саме так, укладаючи Угоди про взаємини.

У ходi заповнення Угоди ви зобов’язані бути чесними, відкритими та готовими до компромісів. Зараз зовсім не час зупинятися на недоліках партнера чи висувати вимоги. Зосереджуватися насамперед варто не на тому, щоб вигідно сторгуватися: «Я займатимуся пранням, якщо ти митимеш посуд», а радше на цінностях — «Ми зобов’язуємося підтримувати мрії одне одного та жертвувати чимось, якщо це буде потрібно для здійснення цих мрій».

Я незмінно дивуюся, якими різноманітними бувають пункти Угод. Окремі з них серйозні, як у пар, що описують, як виплачуватимуть студентські позики, а окремі — кумедні (наприклад, одна пара заприсяглася припинити купувати меблі в «IKEA»).

На першій сторінці Угоди пара вказує конкретну дату в майбутньому, коли має намір переглянути її. Того дня укладачі Угоди говорять одне одному про те, як у них ідуть справи. Окремі пари щорічно переглядають свої угоди. Інші роблять це через п’ять-сім років. Така розмова створює точку ухвалення рішення, коли пара ставить запитання: «Що зараз потрібно нашим взаєминам?» Тоді пара може внести в Угоду зміни, що відображатимуть те, яких змін зазнали їхні особистості. Це також дає змогу регулярно налагоджувати стосунки, доки ті ще зовсім не зіпсувалися. Як казав Джон Ф. Кеннеді, «час ремонтувати дах — це коли світить сонце». Він мав на увазi не свій шлюб, але ви розумієте, про що йдеться.

Зробіть вибір на користь ухвалення свідомих рішень, а не руху за інерцією. Я внесла в Додатки письмову вправу з двох частин, що допоможе скласти власну Угоду про взаємини. Ці матеріали було створено у партнерстві з моєю подругою та колегою Ганною Г’юз. Спершу ви побачите аркуш для самоаналізу, який треба заповнити самостійно. Там містяться питання про те, скільки часу вам потрібно проводити на самоті, які ваші мови кохання, які ритуали у взаєминах ви цінуєте тощо. Далі ви побачите порожній бланк Угоди про взаємини, над якими вам варто буде згодом попрацювати разом зі своїм партнером.

ВПРАВА: Угода про взаємини

Оберіть вихідні, коли ви з партнером обоє вільні. Якщо ви зможете кудись поїхати на вихідні, чудово! Якщо ні, то сплануйте романтичний відпочинок удома. Перед­усім вимкніть телефони. І десь у вихідні, між смачними стравами та нескінченними обіймами, знайдіть час, щоб попрацювати над своєю Угодою про взаємини. Влаштуйте дискусію про кохання та зв’язок між вами. Думайте про те, щоб кохати насправді, а не за Угодою.

Ритуал перевірки

Я обожнюю цитату психотерапевтки Естер Перел: «Якість ваших стосунків визначає якість вашого життя. Стосунки — це ваша історія, пишіть як треба і часто редагуйте».

Що вона має на увазі під «часто»? Я прихильниця щотижневого ритуалу перевірки — короткої розмови, під час якої ви з партнером обговорюєте те, що у вас на думці. Угода про взаємини допоможе вам окреслити напрям вашого партнерства, а ритуал перевірки гарантує, що ви далі рухатиметеся в цьому напрямі. Багато пар бояться відверто розмовляти про свої бажання — чи стосується це дітей, чи початку взаємин, чи навіть їхнього завершення. У всіх стосунках бувають проблеми, і майже всі ми почуваємося ніяково, озвучуючи їх. Угода про взаємини та ритуал перевірки — це інструменти, розроблені саме для подолання такої ніяковості.

Щонеділі ввечері ми зі Скоттом влаштовуємося на нашій великій білій канапі, щоб поспiлкуватися. Він завжди сідає біля дверей (я вирішила не шукати в цьому прихованого змісту), я ж відкидаюся на спинку. Зазвичай Скотт хрумкотить попкорном, а я досі відчуваю, що переїла під час вечері.

Ми ставимо одне одному такі три запитання: «Як склався в тебе минулий тиждень? Ти відчував/ла мою підтримку? Як я можу підтримати тебе наступного тижня?» Іноді ця перевірка займає менше ніж п’ять хвилин. Проте коли у нас видається не надто вдалий тиждень, вона виливається в тривалу інтимну розмову. Звісно, такі обговорення бувають складними, але часто стають надзвичайно важливими та виявляють багато цікавого. Ми намагаємося розв’язувати проблеми, щойно ті з’являються. У такий спосіб ми залишаємося на зв’язку та відкриваємо щось нове про себе та про наші стосунки. Проведення цього ритуалу дає нам змогу працювати над тим, що відбувається, доки мине забагато часу та накопичиться забагато образ.

Сам ритуал є не менш важливим за обговорення. Роблячи його систематичним і регулярним, ми вдаємося до суперпростого принципу, який часто практикують біхевіористи: якщо вписуємо щось у свій графік і вважаємо варіантом за замовчуванням, то, найімовірніше, таки насправді це робимо. І оскільки такі перевірки трапляються регулярно, за графіком, жодному з нас не доводиться умовляти іншого знайти час поговорити про щось важливе. Розклад сам підштовхує нас до цього. Багато пар, із якими я працюю та які запровадили для себе «Ритуал перевірки», стверджують, що тепер почуваються більш щасливими, пристрасними та витривалими.

Поставте собі таке запитання: «Яким би стало моє життя, якби ми з партнером регулярно сідали й обговорювали, як насправді сприймаємо те, що відбувається?» Присягаюся, воно того варте. Обирайте цілеспрямоване кохання.

ВПРАВА: розробіть власний ритуал перевірки

Разом зі своїм партнером сядьте та дайте відповіді на такі запитання:

1. Коли ви хочете щотижня проводити цей ритуал?

2. Де ви бажаєте проводити перевірку? Оберіть місце, комфортне для вас обох. Канапа? Ваша улюб­лена лавка в сусідньому парку?

3. Які запитання ви волієте щотижня ставити одне одному?

4. Як ви можете зробити цей ритуал особливим? Наприклад, чи не могли б ви, відповідаючи на запитання, смакувати улюблений десерт чи робити одне одному масаж ніг?

5. Як саме ви проводитимете перевірку, якщо фізично будете не поруч?

Що далі: світ цілеспрямованого кохання

Міцні взаємини не виникають випадково. Їм потрібно приділяти увагу та постійно робити вибір. Їм необхідне цілеспрямоване кохання. У світі цілеспрямованого кохання — власне, у світі цілеспрямованого життя — сподіватися варто на те, що, озирнувшись на власне життя, ви побачите низку рішень, які ви ухвалили помірковано та свідомо. Можливо, ви шалено кохали одну людину, можливо, у вас тричі були важливі взаємини, а може, ви залишалися одинаком і прожили захопливе життя. Хай там як — це були авантюри, а не випадковості. Ви творили власне життя, відповідали самі за себе, були чесним перед собою щодо того, ким ви є та чого хочете, а найважливіше — коригували свій курс, коли це було треба. Ви не жили за чужими уявленнями — лише за своїми.

Під час роботи над цією книгою я мала честь зустріти багатьох людей, які мене надихають, — людей, що втілюють ідеали цілеспрямованого кохання.

Наприклад, є серед них чоловік, який ходить на побачення та говорить правду про те, чого він хоче (нічого серйозного), і зазвичай у відповідь на ці слова отримує вдячність і полегшення.

А ще — трансжінка, що нарешті знайшла партнера, який може довести її до оргазму в її новому тілі (вони нещодавно купили будинок, скориставшись своїми пільгами для військовослужбовців).

Є ще чоловік, який навчився просити дружину про те, що хоче мати в їхньому будинку простір, який він сам прикрашатиме та який відчуває своїм.

Є пара, яка прийняла для себе немоногамні взаємини та придбала дім для своїх других і третіх партнерів, щоб усім разом створити сім’ю.

Здавалося б, теоретично в окремих із цих пар не повинно було нічого вийти, але вони живуть цілеспрямовано — їхнє життя наповнене задоволенням і радістю. Дехто з них пережив такі трагедії, як рідкісні форми раку та численні викидні. Але вони працюють над цим, щодня вкладаючи безліч сил у свої стосунки, бо твердо вирішили подолати все, щоб належати до того — надто малого — відсотка пар, які живуть щасливим та успішним життям.

У вас є шанс. Як це зробити — не секрет. Сподіваюся, із цієї книги ви зрозуміли, як саме. А тепер ідіть і живіть цілеспрямовано — відтепер і назавжди.

Ключові висновки

1. Протягом останніх сорока років дедалі менше з нас знаходять щастя у тривалих взаєминах. Гарна новина полягає в тому, що чудові стосунки треба створювати, а не знаходити. Ви можете вибудувати стосунки своєї мрії.

2. Створення стосунків, здатних до розвитку, — ось ключ до їхньої тривалості. Ми недооцінюємо те, наскільки зростатимемо та змінюватимемося у майбутньому, тож мусимо шукати стосунки, в яких зможемо навчатися та зростати разом зі своїм партнером.

3. Укладення Угоди про взаємини дасть вам змогу окреслити напрям розвитку вашого партнерства та з плином часу переглядати це бачення. Щотижневий ритуал перевірки допоможе розв’язувати проблеми в міру того, як ті виникатимуть.

4. У світі цілеспрямованого кохання ви творите власне життя, відповідаєте самі за себе, чесні перед собою щодо того, ким ви є та чого хочете, а найважливіше — коригуєте свій курс, коли це потрібно. Ви не жили за чужими уявленнями — лише за своїми. А тепер ідіть і живіть цілеспрямовано — відтепер і назавжди.