Його звуть Міша… або Зорі в макаронах

Золотий ключiк

Треба прокинутися раненько, поки всі сплять, навіть баба, і бігти до зали дивитись під ялинку. Під нею, біля гноміків - подарунки (тато їх туда поклав). Думаєте, Дід Мороз? Брехня! Кожен знає, шо Дід Мороз (аби не перестрітися з татком в районі серванта) ховає подарунки під подушку! Я писав йому в листі, шо дуже хочу справжню рушницю, але торік він приніс мені сині рейтузи зі штріпками. І як здогадався?! Бо свої фізкультурні я порвав, коли ми з Редькою перевіряли, чи обірветься канат, якщо ми висітимем на ньому вдвох.

Редька - лучший мій друг! І коли ми разом, то все так ловкенько виходить! Він уміє надувати шкреків. Плюється з трубки навіть дальше, чим я. А ще у нього є кутьонок породи боксер. З мокрим носом, добрими очима і скавчить.

Я тоже хочу собаку. Взагалі у нас є Тузік, але то не пес, а нєдоразумєніє. Якось засунув морду в лілії та бігав півдня з жовтим писком, лякав доярок.

А колись в юності він вкусив нашу врачіху Зинаїду Карповну, і після цього її доцю Аліну (соплі-по-коліна) перестали ставити зі мною в пару на утрінніках в садіку. А почали ставить Люду, яку вічно крутили на бігуді і рясно поливали «Прєлєстю».

Якось на святі мене нарядили Буратіной, а Люду, відповідно, Мальвіной (невдала, скажу, Мальвіна, бо коли смикнув за волосину, виявилось, шо то її мами крашений парік).

А я ж був ох і файний! - мама нашила на шорти зірочки із золотінок і пошила плащ червоний із занавєски, що нам тьотя Лєна дарує кожен рік. А бабуня зробила мені нос. На різінкє. Довгий і справжній.

Але в той день Люду напшикали дуже сильно, то я не втримався і, коли ми танцювали «лодочку», апчхикнув, і рєзінка порвалась. Дуже було неочікувано, особливо для Люди. Я хтів було розстроїтись, але потім до мене підійшов Андрій і, глянувши на носа, що я тримав у руці, авторитетно заявив: «Класна штука! Зроблю собі такого, і будем гулять в грачів!»

З тих пір Редька - мій друг і бойовий товариш.

А одного разу я ледве не втоп, коли поплив за кувшинками. Так Андрій мене витяг за ногу і нікому про це не сказав. Мовчазний герой! Ну Грині сказав, правда, ну і всьо. Жаль, фотоапарата в нас не було! Ну хоча б одна заваляща…