Повість про Ґендзі. Книга 3

Примітки

{1} Тобто Оцібі, Другій принцесі, дружині покійного Касіваґі.

{2} Оно — місцевість в провінції Ямато, недалеко від гори Хіей, тепер — один з районів Кіото.

{3} Тобто Юґірі.

{4} Тобто Кумої-но карі.

{5} З цим віршем пов’язана назва даного розділу й традиційне ім’я його головного персонажа Юґірі, бо «юґірі» означає «вечірній туман».

{6} Тобто Юґірі.

{7} Дружина Юґірі — Кумої-но карі — була сестрою покійного Касіваґі, чоловіка Другої принцеси.

{8} Тобто батько Кумої-но карі.

{9} Тобто Касіваґі.

{10} Тобто Касіваґі.

{11} Натяк на те, що чутка про їхній зв’язок розійшлася між людьми.

{12} Якби Юґірі мав намір одружитися з Другою принцесою, то зазвичай мав би провести з нею поспіль три ночі.

{13} Тобто батько Кумої-но карі, дружини Юґірі.

{14} Натяк на принцесу.

{15} Тобто Кумої-но карі.

{16} Тобто Ханацірусато.

{17} Натяк на те, що соколиця більша та сміливіша від сокола.

{18} Невідомо, про яку повість ідеться.

{19} Зелений одяг носили придворні низького шостого рангу.

{20} Тобто Другої принцеси.

{21} Тобто одруження.

{22} Тобто батька.

{23} Цитата з вірша: «Якби життя / Залежало лише / Від примх душі, / То, може, і розлука / Такою тужною для мене не була б!» («Збірка старих і нових японських пісень», 387).

{24} Тобто батька Кумої-но карі, дружини Юґірі.

{25} Тобто Ґендзі.

{26} Тобто Касіваґі, покійним чоловіком Другої принцеси.

{27} Тобто Кумої-но карі.

{28} Цитата з вірша: «В осінніх горах / Олень кинув клич, / Але не заглушити пісні смутку / Моїх ридань на самоті / Щоніч» («Збірка старих і нових японських пісень», 582).

{29} Тобто Чорної гори.

{30} Цитата з вірша невідомого автора: «Як діяти? / І що робити?/Тільки чути, / Що з вершини гори Оно / Ллється безмовний водоспад».

{31} Цитата з того ж вірша.

{32} Мовчазний принц (Муґен-Дайсі) — персонаж з буддійських легенд, який до 13 років відмовлявся говорити.

{33} Кої — наложниця, придворна дама четвертого-п’ятого рангу.

{34} Тобто Юґірі.

{35} Сяку (міра довжини) — 30,3 см.

{36} Урасіма — персонаж відомої японської казки. Потрапивши в палац Морського дракона, він провів там, як йому здавалося, три дні, а насправді за той час минуло кілька десятиліть. На прощання дочка Морського дракона, що стала його дружиною, подарувала йому скриньку, заборонивши відкривати її. Однак Урасіма, не втримавшись, відкрив скриньку і став немічним дідом.

{37} Тобто у садибі самого Юґірі.

{38} Вважалося, що самці й самиці фазанів сплять окремо.

{39} Тобто Ханацірусато.

{40} Тобто Мурасакі.

{41} Гра слів в оригіналі: в ньому слово «ама» означає «рибачка» і «монахиня».

{42} Тобто Кумої-но карі.

{43} Тобто Кумої-но карі.

{44} Ідеться про звичай перечікувати несприятливий час де-небудь в іншому місці, якщо будинок, в якому живе людина, потрапляє під вплив злих сил.

{45} Тобто брата покійного Касіваґі, колишнього чоловіка Другої принцеси.

{46} Тобто Касіваґі.

{47} Тобто Ханацірусато.

{48} Перша згадка про те, що дочка Ґендзі стала імператрицею.

{49} Згадка про те, як Шак’я-муні — історичний Будда, — прислуговуючи якомусь самітникові, рубав дрова, збирав хмиз, приносив воду.

{50} Тобто Ніоу, внук Ґендзі.

{51} Натяк на такі слова із сутри Лотоса: «...тієї ночі Будда перестав існувати. Так гасне вогнище, коли не стає хмизу».

{52} Тобто дочка Ґендзі.

{53} Тобто Ніоу.

{54} Цитата з вірша: «Гамую розпач, / Дивлячись на плоть, / Що схожа на цикади оболонку. / А над Фукакуса-горою / Вже димок...» («Збірка старих і нових японських пісень», 831).

{55} Тобто Аої, перша дружина Ґендзі й молодша сестра Великого міністра (колишнього То-но Цюдзьо).

{56} Див. такий вірш Ґендзі з розділу «Мальва»: «За звичаєм / Моє вбрання жалобне / Має бути світлим, / Та від сліз моїх рукава / У глибінь морську пірнули...»

{57} Натяк на Хьобукьо.

{58} Натяк на Ґендзі.

{59} «Унаї» — вид сосни, яку в стародавньому Китаї зазвичай садили на могилах, сприймаючи її як умістище душі померлого. Цюдзьо, як сосна «унаї», стала для Ґендзі пам’яттю про покійну Мурасакі.

{60} Тобто Ніоу.

{61} Тобто Мурасакі.

{62} Ямабукі (лат. Kerria japonica) — невеликий кущ, який цвіте жовтим цвітом.

{63} Натяк на вірш: «Хотів би я мати / Рукава такого, / Щоб небо прикрити / І вітрам на поталу не дати / Вишневого цвіту» («Ґосенвакасю», 64)

{64} Тобто офіційно сином Ґендзі, а фактично — Касіваґі.

{65} Цитата з вірша: «Ні сонце не загляне, / Ні весна / В мою долину... / Що ж, зате не треба / Оплакувати вишень білоцвіт!» («Збірка старих і нових японських пісень», 967).

{66} Цитата з вірша: «Якби квітучі вишні / Серце мали, / То в цьому році в траурне вбрання / Фукакуса-рівнину / Одягли б» («Збірка старих і нових японських пісень», 832).

{67} Метафорично: «дикі гуси» — Ґендзі, «вирій» — Мурасакі.

{68} Метафорично: «рисові поля» — Мурасакі, «дикі гуси» — Ґендзі, «квіти» — пані Акасі.

{69} Натяк із використанням гри слів: «аої» означає «мальва» і «любовна зустріч».

{70} Цитата з вірша: «Все такий же яскравий / Мандариновий цвіт у саду / І голос зозулі / Дзвенить все так само, / Як тисячу років тому» («Ґосенвакасю», 186).

{71} Цитата з одного вірша Бо Цзюйі.

{72} ,Цитата з вірша невідомого автора: «Так сумно слухати / На самоті зозулю, / Що дуже хочеться, / Щоб її голос долинув / До огорожі дому коханої».

{73} Натяк на такий вірш: «Невже на згадку / Цих небес блакить / Залишила мені моя кохана? / Очей не зводжу з них / Ані на мить!» («Збірка старих і нових японських пісень», 743).

{74} Цитата з вірша: «Тільки смуток за смутком / Приходить щодня. / За короткий свій вік / Чому стільки тих сліз / Людині доводиться проливати?» («Кокінвакарокудзьо», 33325).

{75} Див. вірш: «У сутінках вечірніх не один / Журюсь, задумавшись... / Серед гвоздик Ямато / Маленькі коники / Зі мною тужать теж» («Збірка старих і нових японських пісень», 244).

{76} Цитата з поеми «Вічний смуток» Бо Цзюйі, в якій китайський імператор Сюанцзун згадує про свою покійну улюблену наложницю Ян Ґуйфей.

{77} ,Свято зустрічі зірок Ткалі та Волопаса.

{78} На дев’ятий день дев’ятого місяця (на свято хризантем) клали вранці на квіти хризантем шматочки вати і потім цією ватою з крап­лями роси протирали обличчя.

{79} Цитата з вірша невідомого автора: «Як настає десятий місяць, /Завжди мжичить / Нудний дощ, / Але такими мокрими раніше / Не бували мої рукава».

{80} Чарівник — образ з поеми Бо Цзюйі «Вічний смуток». Імператор Сюаньцзун послав його в царство безсмертних на пошуки своєї загиблої коханої, Ян Ґуйфей.

{81} Омі — вбрання, яке надівали під час найурочистіших синтоїстських церемоній.

{82} Див. розд. «Юна діва».

{83} Цитата з вірша: «Шкода їх рвати, / Як не порвеш, / На очі чужим людям попадуться... / Тож краще я поверну, / Хоч потоком сльози ллються» («Ґосенвакасю», 1144).

{84} Цитата з вірша: «Навіщо листи зберігати?.. / А все-таки стирати не треба / Сліди цього пензля / Хай залишаться пам’яткою вірності / Ще на тисячу літ» («Кокінвакарокудзьо», 34225).

{85} Метафорично: «водорості» — листи, «рибачка» — Мурасакі.

{86} Цей розділ не містить жодного тексту, а лише засвідчує, що за той час, а це вісім років, який розділяє події, описані в розділах «Чарівник» та «Напахчений принц», Ґендзі постригся в монахи й згодом помер.

{87} Тобто Ніоу.

{88} Тобто Каору.

{89} Хьобукьо — начальник військового відомства.

{90} Тобто Юґірі.

{91} Тобто принцесу Оціба, колишню дружину Касіваґі.

{92} Тобто Каору.

{93} Офіцер (за європейськими мірками — капітан) Правої Імператорської охорони.

{94} Тобто наложниця, дочка покійного Великого міністра (колишнього То-но цюдзьо).

{95} Тобто син будди Шак’я-муні, який начебто народився через шість років після того, як батько (майбутній Будда) зрікся світу, але зумів самостійно вирішити сумніви, пов’язані зі своїм народженням.

{96} У сутрі Лотоса згадується про п’ять перепон, що стоять на шляху жінки до просвітлення.

{97} Тобто був готовий відмовитися від державної служби й стати монахом.

{98} Вона була його молодшою сестрою від іншої матері.

{99} Тобто патринія (лат. Patrinia scabioseafolia).

{100} Див. вірш: «Осінні хаґі / Уповні розцвіли, / Але чому так плаче олень: / «От-от квіти зів’януть, / І без дружини я залишусь!» («Ґосюівакасю»).

{101} Див. вірш: «Кажуть, що хризантеми / Змушують людей / Забути про близьку старість, / Але чи можуть будь-кому / Подарувати сотню літ?» («Кокінвакарокудзьо», 35336).

{102} Тобто принцеси Оціби, другої дружини Юґірі.

{103} Тобто Каору.

{104} Вислів за мотивами вірша: «Весняна ніч / Сховала у пітьму / Слив білоцвіт, / Але вона безсила / Сховати їхній казковий аромат!» («Збірка старих і нових японських пісень», 41).

{105} Тобто Каору.

{106} Слова з народної пісні «Вісім дів».

{107} Таке його традиційне ім’я, що означає «червона слива», пов’язане з поетичним діалогом між ним та принцом Ніоу.

{108} Тобто старшого радника міністра.

{109} Тобто Макібасіра.

{110} Див. розділ «Кипарисовий стовп».

{111} Відомого також за своїм званням як принц Хьобукьо.

{112} Боги святилища Касуґа — охоронці роду Фудзара, з якого в епоху Хейан імператори брали собі дружин, але за часів могутності Ґендзі імператрицею-дружиною два рази поспіль ставали жінки з роду Мінамото (спочатку Акіконому, потім Акасі).

{113} Тобто колишнього То-но цюдзьо.

{114} Тобто Ґендзі.

{115} Юґірі.

{116} Тобто Каору та принц Ніоу.

{117} Тобто принц Ніоу.

{118} Змінена фраза з вірша: «Як не тобі, / Кому ще показати / Сливовий цвіт? / Цей колір, аромат / Лише знавець зуміє оцінити!» («Збірка старих і нових японських пісень», 38).

{119} Тобто старший офіцер (за європейськими мірками — майор), начальник Імператорської охорони.

{120} Тобто Каору.

{121} Тобто один з десяти найближчих учнів Шак’я-муні.

{122} Пасербиця, дочка принца Хотару, жила у східному флігелі, біля якого росла червона слива.

{123} Тобто Каору.

{124} Див. розділ «Берегиня мосту».

{125} Насправді синові покійного Касіваґі.

{126} Див. розділ «Священне дерево сакакі».

{127} Тобто старша дочка; для ясності зазначимо, що, як і раніше, тут і далі назви Ооїґімі (старша сестра або дочка) та Нака-но кімі (молодша сестра або дочка) вживаються до різних персонажів у різних сім’ях — Кобая, Тамакадзури та Восьмого принца.

{128} Метафора: «сливовий цвіт» — Каору.

{129} Цитата з вірша: «Не стільки колір, / Скільки аромат / Нагадує про ту, чиї рукава / Також торкались сливи / В моїм саду» («Збірка старих і нових японських пісень», 33).

{130} Тобто Каору.

{131} Цитата з одного вірша Бо Цзюйі.

{132} Народна пісня у стилі «сайбара», в якій оспівується краса будинку заможної людини.

{133} Народна пісня у стилі «сайбара» про кохання, яку зазвичай виконували під час Пісенної ходи.

{134} Тобто Каору.

{135} Тобто катаканою, якою користувалися жінки.

{136} Натяк на дочку Правого міністра Юґірі.

{137} Цитата з вірша: «У білий колір пофарбую / Своє вбрання, / Щоб вишень білоцвіт, — / Навіть як облетить, — / Не забути ніколи!» («Збірка старих і нових японських пісень», 66).

{138} Корейська заздоровниця («рандзьо») — коротка музична п’єса, яка виконується на честь переможців різних змагань, найчастіше на кінних перегонах.

{139} Цитата з вірша: «Якщо помру я раптом від кохання, / Чиє ж бо ще, / Як не твоє ім’я, / Назвуть усі на світі / Без вагання?» («Збірник старих і нових японських пісень», 603).

{140} Натяк на один епізод з «Історичних записок» Сима Цяня.

{141} Тобто Акіконому.

{142} Метафора: «гліцинія» — Ооїґімі.

{143} Цитата з вірша: «Весняна ніч / Сховала у пітьму / Слив білоцвіт, /Але вона безсила / Сховати їхній казковий аромат» («Збірник старих і нових японських пісень», 41).

{144} Найсі-но камі — розпорядниця жіночої прислуги імператора.

{145} Цитата з вірша: «Десь у кінці дороги, / Що на Сході, / Лежить пояс Хітаці. / Я вірю, що хоч ненадовго / Нас доля зв’яже із тобою» («Кокінвакарокудзьо», 34206).

{146} Тобто радника.

{147} Тобто перша, головна дружина.

{148} «Сінобу» означає «згадувати минуле».

{149} Тобто в угадування ключа ієрогліфів.

{150} Тобто ньоґо Кокіден, дружина імператора Кіріцубо й мати імператора Судзаку.

{151} Цитата з вірша: «Про світ сумний / Думки невтішні линуть, — /Мов крізь густий туман / Над пасмом гір / Летять по небу дикі гуси клином» («Збірник старих і нових японських пісень», 935).

{152} Натяк на давню спробу повновладної дружини імператора Кіріцубо, ньоґо Кокіден, замість Рейдзея призначити принцом-спадкоємцем Восьмого принца.

{153} Ідеться про семиденну службу на честь будди Аміди кожної пори року.

{154} Цитата з вірша: «Хто той господар, / Що свої штани, / Насичені духмяним ароматом, / Знімає і розміщує / В полях?» («Збірник старих і нових японських пісень», 241).

{155} Повір’я китайського походження.

{156} У верхній деці біва є місяцеподібний отвір, куди ховають плектр.

{157} Тобто Касіваґі; див. розділ «Касіваґі».

{158} Тобто Кобая; див. розділ «Червона слива».

{159} Цей вірш перегукується з таким: «Мабуть, мене чекаючи, / Богиня / Мосту Удзі / Зняла своє вбрання / Лише з плечей і долі постелила» («Збірка старих і нових японських пісень», 689).

{160} Тобто на теперішній острів Кюсю.

{161} Через неповагу до батька.

{162} Назва «Удзі» за звучанням близька до прикметника «усі», що означає «неприємний, огидний»

{163} Тобто Ґендзі.

{164} Цитата з вірша: «Напровесні в поля / Пішов я, / Щоб фіалок пахучих назбирати, / І поля такими рідними здалися, // Що всю ніч між квітами провів» («Ман’йосю», 1424).

{165} Ідеться про небезпечний шістдесятирічний вік.

{166} Ідеться про Каш’япа, одного з десяти великих учнів Шак’я-муні, який, згідно з переказами, почувши одного разу звуки струн, підхопився і затанцював, забувши, що перебуває перед Учителем.

{167} Цитата з вірша: «Я чув про шлях, з якого, на біду, / Не повертаються. / Та не гадав, / Що й сам я / Не вчора, так сьогодні ним піду» («Збірка старих і нових японських пісень», 861).

{168} На знак особливої поваги до пам’яті покійного і свідчення того, що сестри дотримувалися жалоби.

{169} Цитата з вірша: «Нитки повилізали з рукавів / Лілового вбрання / Людей в жалобі, / І сліз перлинки / Нижуться на них» («Збірка старих і нових японських пісень», 841).

{170} Тобто Ґендзі.

{171} Натяк на будинок на Третій лінії, де Каору мешкав з матір’ю.

{172} Там з матір’ю, Третьою принцесою-монахинею, мешкав і Каору.

{173} Цитата з вірша: «Не можемо / Життя позбутися / Лише тому, що осоружним стало. / Тож досі днями й ночами / Світом нудимо» («Кокінвакасю», 806).

{174} Цитата з вірша: «Зберу воєдино / Ридання свої, / Сплету їх у нитки / І сльози свої на них / Замість перлин нанизаю» (Ісе, «Кокінвакарокудзьо», 33326). Цей вірш поетеса Ісе написала з приводу смерті дружини Імператора Уда (867—931).

{175} Кі-но Цураюкі (868—945) — один з найвидатніших поетів стародавньої Японії, укладач антології «Збірка старих і нових японських пісень» («Кокінвакасю») і автор відомої передмови до неї.

{176} Цитата з вірша: «Хоч серце / І не сплетене з ниток, / Та в ньому щось тонке, мов нитка, / Болісно щемить / Дорогою після розлуки» («Кокінвакасю», 15).

{177} Тобто час жалоби по смерті Восьмого принца.

{178} Тобто імператриці Акасі.

{179} Тобто 1,81 м.

{180} Цитата з вірша: «Чи довгою осіння буде ніч? / Спрадавна кажуть, / Що її тривалість / Залежить від того, / Кого зустрів» («Збірка старих і нових японських пісень», 636).

{181} Метафора: два кольори — двоє сестер.

{182} Натяк на те, що Каору сподобалася Нака-но кімі.

{183} Цитата з вірша: «Як човник на веслах / В каналі сюди й туди /Пропливає, / Так і мене кохання до неї / Знову й знову повертає» («Кокінвакасю»,732).

{184} Омінаесі (досл. з яп. «дівоча квітка») — висока рослина з дрібними квітами жовтого кольору (лат.Putrinia scablosifolia).

{185} Хіґан — тиждень рівнодення.

{186} Тобто імператриця Акасі, мати принца Ніоу.

{187} Цитата з вірша: «Що жде в майбутньому, / Не знаю, / І тільки гіркі сльози, / Що з очей ллються, / Усе переді мною заслоняють» («Ґосенвакасю», 1334).

{188} Тобто імператриця Акасі, його мати.

{189} Гора по дорозі від столиці до Удзі.

{190} Людина такого рангу мала би подорожувати в кареті.

{191} Цитата з вірша: «Сіється перший осінній дощик... / Як тепер у старій оселі / На схилі гори Фуру? / Мабуть, промокли рукава у тих, /Хто в ній живе» («Сінсендзайвакасю», 599).

{192} Цитата з вірша: «Не зустрічатись з милою своєю / Я пробував було, / Проте любов / Не любить теж, / Щоб жартували з нею» («Збірка старих і нових японських пісень», 1025).

{193} Цитата з вірша: «Щоранку в дзеркало, / Соромлячись, дивлюсь — / Що ця любов накоїла зі мною! / Тепер і в снах / До тебе не з’явлюсь!» («Збірка старих і нових японських пісень», 681).

{194} Натяк на легенду про Ткалю і Волопаса, які зустрічаються на небі один раз у році сьомої ночі сьомого місяця.

{195} Тобто до берега, на якому містився маєток Лівого міністра Юґірі.

{196} Одна з п’єс придворної музики «ґаґаку».

{197} Цитата з вірша: «Що ж! / Мій коханий тільки на словах / Такий прегарний, / А душа мінлива / І нестійка, як «місячна трава»» («Збірка старих і нових японських пісень», 711). «Місячна трава» (досл. з яп. «цукі-ґуса») — трав’яниста рослина (лат. Commelina communis), з якої виготовляли надзвичайно гарну фарбу, що, однак, розпливалася від дощу.

{198} «Повість з Ісе» — збірник коротких новел Арівара-но Наріхіра, в яких проза чергується п’ятивіршами (танками).

{199} Цитата з новели 49 «Повісті з Ісе»: «Як жаль, / Що ось така трава, / І молода і свіжа, / Що хочеться лягти на неї, / Комусь чужому буде віддана!»

{200} Цитата з новели 49 «Повісті з Ісе»: «Хотіла б знати я, / Навіщо такі дивні слова, / Як молода трава, вживати, / Якщо моя душа / Давно тобі відкрита?»

{201} Тобто Каору.

{202} Цитата з вірша: «Що буде з нами завтра, / Я не знаю... / Та поки житиму, / Тужитиму за тим, / Хто нас уже сьогодні покидає!» («Збірка старих і нових японських пісень», 838).

{203} Цитата з вірша: «Завжди десятий місяць / Щодня холодний дощ приносить, / Але такими мокрими / Раніше не бували / Мої рукава» («Ґендзі-моноґатарі-кокайсьо», 514).

{204} Дзьофукьо (санскр. Садапарібхута) — бодгісатва, який кланявся кожній зустрічній людині, вселяючи в неї надію на просвітлення.

{205} Оскільки не був родичем.

{206} Тобто Гімалаях.

{207} За індійською легендою, Сессен-Додзі (Шак’я-муні в попередньому народженні) почув від демона першу половину священного гімну, але голодний демон за другу половину вимагав від нього тіла й крові. Сессен-Додзі, погодившись на це, отримав другу половину, викарбував її на скелі й кинувся у прірву, але демон, перетворившись у бога Індру, врятував його.

{208} Цитата з вірша: «Коли крізь зарості густі / В Ісонокамі / Світ сонця проникає — / Навіть там, в селі старому, / Вишня розцвітає!» («Збірка старих і нових японських пісень», 870).

{209} Цитата з вірша: «Весняна ніч / Сховала у пітьму / Слив білоцвіт, /Але вона безсила / Сховати їхній казковий аромат!» («Збірка старих і нових японських пісень», 41).

{210} Цитата з вірша: «І місяць не такий, / І не така / Весна тепер приходить, як бувало! / Лиш я один — / Такий, як і тоді!» («Збірка старих і нових японських пісень», 747).

{211} Див. вірш: «Чекаю травня, / Щоб вдихнути знову / Квітучих мандаринів аромат, / Якими любої колись / Рукава пахли» («Збірка старих і нових японських пісень», 139).

{212} В оригіналі гра слів: «ама» означає «монахиня» і «рибачка»; «соде» означає «рукав».

{213} Тобто Ооїґімі.

{214} Насправді Каору був сином Касіваґі, а не Ґендзі, як Юґірі.

{215} Цитата з вірша: «Невже нічиє серце / Не здригнеться, / Як розвіє вітер пелюстки / На вишні біля дому, / Що обріс травою?» («Сюівакасю», 62).

{216} Ідеться про особу, відому під іменем Рейкейден у розділі «Гілка сливи».

{217} Тобто імператриці Акасі.

{218} Тобто в колишні материні покої.

{219} Тобто Ґендзі.

{220} Ґендзі був простим підданим.

{221} Тобто Каору.

{222} По матері Другої дочки.

{223} Див. вірш: «Скажи, чому / Стали для нас / Важкими зустрічі? / Хіба не присягали ми, / Що між нами не зможе навіть крапля води просочитися?» («Повість з Ісе», 27).

{224} Див. розділ «Червона слива».

{225} Натяк на китайську легенду про імператора Уді (141—87 рр. до нашої ери), який таким способом побачив покійну дружину Лі.

{226} Метафора: «вранішнє лице» — Нака-но кімі, біла роса — Ооїґімі.

{227} Метафора: «вранішнє лице» — Ооїґімі, біла роса — Нака-но кімі.

{228} Цитата з вірша: «В селі занедбанім / І люди постаріли — / Як оселі їхні. / А за тином сад / Був схожим на поля осінні» («Кокінвакасю», 248).

{229} Тобто Ґендзі.

{230} Цитата з вірша: «У селі гірському — смуток, самота... / Та все одно / Тут жити краще, / Ніж там, / Де світом править суєта!» («Збірка старих і нових японських пісень», 944).

{231} Цитата з вірша: «Неначе водорості, / Яких рибачка коло берега нарвала, / Мої думки змішались, / У клубок сплелися... / Чи довго вікувати ще мені?» («Кокінвакасю», 934).

{232} З горою Обасуте пов’язана легенда про сина, який через неврожай та голод приніс на плечах свою немічну матір помирати на гору Обасуте, але, зворушений казковим сяйвом місяця над горою, розкаявся і повернувся з матір’ю додому.

{233} Тобто принцеса Оціба, дочка колишнього імператора Судзаку й дружина покійного Касіваґі.

{234} Тобто «омінаесі» (досл. з яп. «дівоча квітка») — висока рослина з дрібними квітами жовтого кольору (лат. Putrinia scablosifolia).

{235} Див. вірш: «До краю виснажена / Кохання тугою, / Ридаю / Усі дні. / Під моїм узголів’ям рибу / Вже ловити рибалки можуть» (Джерело цитування невідоме).

{236} Ідеться про перевал між столицею та озером Біва, поетичним символом зустрічі й розлуки закоханих.

{237} Цитата з вірша: «О, якби у цьому світі / Любовна туга / Мала межі / Тоді і я, можливо, / На долю і не нарікав би» («Кокінвакарокудзьо», 33417).

{238} Цитата з вірша: «О, де знайти / Село Беззвучність, / Щоб досхочу / Наплакатись від туги, / Що нестерпно з душі рветься?» («Сюіва-касю», 749).

{239} Ідеться про обряд очищення, коли в річку кидають паперові ляльки, які забирають із собою всі хвороби й біди.

{240} Перша згадка про Укіфуне, побічну дочку Восьмого принца, навколо якої здебільшого відбуваються події в наступних розділах роману.

{241} Тобто Касіваґі, фактичного батька Каору.

{242} Тобто від Каору.

{243} Цитата з вірша: «Про світ сумний / Думки невтішні линуть, — /Мов крізь туман / Над пасмом гір / Летять по небу дикі гуси клином» («Збірка старих і нових японських пісень», 936).

{244} Метафора: міскант — Нака-но кімі, волоть — приховані думки.

{245} Гра слів: в оригіналі фраза «акіхацуру» означає «осінь прийшла» і «надокучила».

{246} Цитата з вірша китайського поета Юань Чженя (779—831) («Ваканроейсю», 267).

{247} За легендою, це сталося з Мінамото-но Такаакірою (914—982), сином імператора Дайґо.

{248} Тобто Другу принцесу, дочку покійної ньоґо Фудзіцубо.

{249} Тобто Друга принцеса, дочка імператора Судзаку, що дістала назву Оціба, тобто Опалий лист, вдова покійного Касіваґі.

{250} Цитата з вірша: «Коли зірвеш гілку / З цвітом сливи, / Пропахнуть наскрізь рукава / Ніжним ароматом, / І поруч заспіває соловей» («Кокінвакасю», 32).

{251} Річ у тому, що покої принцеси мали назву Фудзіцубо, тобто Покої гліцинії.

{252} Тобто Кобай, молодший брат покійного Касіваґі.

{253} Тобто Ґендзі.

{254} Згадка про обмін віршами між Каору та Бен.

{255} Тобто мати Укіфуне.

{256} Тобто китайський імператор танської династії Сюаньцзун (685—762); див. стор. 28 першої книги.

{257} Тобто Укіфуне.

{258} За китайським повір’ям, щоб не вкоротити собі життя.

{259} Як дочка Восьмого принца.

{260} Як дочки провінційного чиновника.

{261} Тобто Нака-но кімі.

{262} Пані Цюдзьо була племінницею покійної матері Нака-но кімі.

{263} Посилання на легенду про Ткалю й Волопаса (про зірок Вега й Альтаїр), які живуть розділені Небесною рікою (Чумацьким Шляхом) і зустрічаються один раз щороку на мості, створеному зграями сорок.

{264} Тобто Укіфуне.

{265} Острів Укі — поетичний символ безрадісного життя.

{266} Тобто в провінції Хітаці.

{267} Тобто Укіфуне.

{268} Під час обряду очищення кидали в річку паперову ляльку — «людську подобу» (хітоката) або «заміну» (катасіро), яка мала забрати із собою усі людські біди й хвороби.

{269} Тобто Укіфуне.

{270} Слова з вірша: «Як відшукать притулок непримітний / Посеред скель, / Де чути я б не міг / Сумних вістей / Про світ людський огидний?» («Збірка старих і нових японських пісень», 952).

{271} Омінаесі (досл. з яп. «дівоча квітка») — висока рослина з дрібними квітами жовтого кольору (лат. Putrinia scablosifolia).

{272} Тобто Укіфуне.

{273} Мабуть, молодший брат Ніоу.

{274} Тобто Укіфуне.

{275} Цитата з вірша невідомого автора: «Коло тебе / Прилягти не встигаю, / Як уже літня ніч проминула. / Хоч і часто зустрічаю тебе, /Та, здається, не бачу».

{276} Цитата з вірша: «Невже поблякнуть? — / Навіть цим журюся, /Коли дивлюся на осінні хаґі. / Роса лягає рясно, / І під її вагою гнуться гілки» («Сюівакасю», 183).

{277} Метафора: «хаґі» — Укіфуне, «роса» — Сьосьо.

{278} У назву рівнини Міяґі входить слово «мія» («принц»).

{279} Тобто Укіфуне.

{280} Тобто Нака-но кімі.

{281} Гора на захід від столиці.

{282} Цитата з вірша: «О, як прикро, / Що зненацька дощ линув / Саме в дорозі! / Біля мису Міва, на переправі Сано / Навіть дому нема, де б сховатись я міг» («Ман’йосю», 265).

{283} Вірш складений за зразком народної пісні у стилі «сайбара» «Хатина під стріхою»; див. стор. 201, книга перша «Повісті про Ґендзі».

{284} Перший, п’ятий і дев’ятий місяці вважалися несприятливими для одруження.

{285} Тобто Ооїґімі.

{286} Тобто його дружини.

{287} Цитата з китайського вірша японського поета Мінамото Сітаґо: «Наложниця сидить у спальні, покинута, як віяло, коли приходить осінь, / А на терасі дому володаря Чу ввечері звуки цитри лунають» («Wakanroeishu», 380). У вірші ідеться про Бань, наложницю китайського імператора Ченді, яка пізніше в своїй поемі вилила свою образу на його зраду, а згадане у цій поемі біле віяло, раніше подароване йому, стало символом розлуки.

{288} Тобто Укіфуне, дочкою пані Цюдзьо.

{289} Амулет, який проганяє злих духів.

{290} Сосна — символ довготривалого життя.

{291} Тобто Укіфуне.

{292} Тобто пані Цюдзьо, мати Укіфуне.

{293} Цитата з вірша: «Мабуть, невтоленна / Моя душа сховалася / В твоєму рукаві, / А в грудях / Порожнеча залишилася» («Кокінвакасю», 992).

{294} Тобто Укіфуне.

{295} Слова з вірша: «Весняна ніч / Сховала у пітьму / Слив білоцвіт, /Але вона безсила / Сховати їхній казковий аромат!» («Збірка старих і нових японських пісень», 41).

{296} Цитата з вірша: «Мабуть, мене чекаючи, / Богиня / Мосту Удзі /Зняла своє вбрання / Лише з плечей і долі постелила» («Збірка старих і нових японських пісень», 689).

{297} Цитата з уже наведеного раніше вірша.

{298} З цим віршем пов’язана традиційна назва цієї героїні Укіфуне, тобто «Човен на волі хвиль».

{299} Цитата з вірша: «Хоч маю я коня, / Із краю в край пішки пройшов / Гору Кохата, / Що в Ямасіна — / Так замучила мене любов» («Ман’йосю», 2425).

{300} Тобто між принцом Ніоу та Каору.

{301} Тобто старша сестра принца Ніоу.

{302} Цитата з вірша: «Росинки доля випала мені! / В журбі встаю, / В печалі засинаю, / І сохну, мій жорстокий, / Уві сні» («Збірка старих і нових японських пісень», 486).

{303} Тобто сліз.

{304} Слова з вірша: «Як та трава плавуча, / Відірву / Своє коріння / І за течією, / Немов за долею сумною, попливу!» («Збірка старих і нових японських пісень», 938).

{305} Натяк на вагітність.

{306} Тобто Каору.

{307} Тобто дуже далеко.

{308} Тобто Укіфуне.

{309} Тобто згаданий раніше Окура-но тайфу.

{310} Цей вірш перегукується з таким: «Суе-но мацу-гору накриє /Висока хвиля швидше, / Ніж тебе / Моє серденько / Розлюбити зуміє!» («Збірка старих і нових японських пісень», 1093); в оригіналі гра слів, бо слово «мацу» має два значення: «сосна» і «чекати».

{311} Тобто Каору.

{312} Тайсяку — один із богів-захисників буддійського вчення, підкорювач демонів, відомий в індійській міфології як бог Індра.

{313} Тобто Укіфуне.

{314} Цитата з вірша: «Над дахом пролітаючи новим / Того, хто інший світ обрав, / Зозуле, / Перекажи, / Як плачу я за ним!» («Збірка старих і нових японських пісень», 855).

{315} За народним повір’ям, японська зозуля — хототоґісу — може літати між цим і потойбічним світами.

{316} Цитата із вірша: «Якби замінили / Підстилкою із багряного листя / Узголів’я із трав, / Хіба стало би серце / Розриватися з туги?» («Ґосенвакасю», 1364).

{317} Тобто Ґендзі.

{318} Насправді імператриця Акасі не доводилася Каору сестрою, оскільки він фактично був сином Касіваґі, а не Ґендзі.

{319} Очевидно, персонаж повісті, яка досі не збереглася.

{320} Тобто Укіфуне.

{321} Цитата з одного вірша китайського поета Бо Цзюйі.

{322} Цитата з китайської повісті VIII століття, відомої під назвою «Йоусяньку» («Подорож до печери безсмертних»), в якій її автор Чжанчжоу переповідає любовні історії та анекдоти, почуті від красуні Шинян та вдови Усао.

{323} Цитата з вище згаданого твору.

{324} Тобто Перша принцеса.

{325} Як двоюрідні брат і сестра.

{326} Цитата з вірша: «Нема чого радіти / І так само сумувати, / Бо в цьому світі все зникає, / Як одноденки, / Що то є, а то нема» («Ґосенвакасю», невідомий автор).

{327} Одне з восьми небесних божеств, які, спускаючись на землю, пересувалися, змінюючи напрям руху через кожних п’ять днів. Рухатися людині в такому напрямі вважалося небезпечним.

{328} Мудра (санскр. «печать, знак») — особливі жести і пози, що використовуються в ритуальній практиці індуїзму та буддизму і допомагають зберегти енергію та уберегтися від усякого зла.

{329} Натяк на Ооїґімі.

{330} Герой повісті ІХ століття «Повість про Такеторі».

{331} Цитата з вірша: «Навіщо тут / Так пишно розцвіла / «Дівоча квітка»? / Адже у цьому світі / Лихословити люди завжди готові» («Сюівакасю», 2098).

{332} Цитата з вірша: «Ой, кого ж / Чекає на горі Мацуці / «Дівоча квітка»? / Видно, комусь на осінь / Зустріч обіцяла» («Сінкокінвакасю», 336).

{333} Цитата з вірша: «Плач оленя / Заснути не дає... / Таємний смуток / У селі гірському / Нестерпним саме восени стає!» («Збірка старих і нових японських пісень», 214).

{334} Тобто Укіфуне.

{335} Деякі коментатори вважають, що стара монахиня старалася заспівати народну пісню в стилі «сайбара» «На початку дороги».

{336} Така повість невідома.

{337} Початок священного гімну про відречення від батьків того, хто приймає постриг.

{338} У сутрі Лотоса є притча про дочку Морського дракона, яка досягла просвітлення.

{339} Цитата з поеми китайського поета Бо Цзюйі.

{340} Тобто принцом Ніоу.

{341} Цитата з вірша: «І місяць не такий, / І не така весна / Тепер приходить, як бувало! / Лиш я один — / Такий, як і тоді!» («Збірка старих і нових японських пісень», 747).

{342} Тобто на тому світі.

{343} Казкова істота з червоним обличчям і довгим носом, що вміє літати і накликати на людей всілякі біди.