Saint Porno. Історія про кіно і тіло

Каула-Дхарма

Я поїхала зніматися в порно. Вже по-справжньому. Познайомилася з кількома представниками секти Каула-Дхарма. Це абсолютно смішна й абсурдна тусовка, у якій культивується порно. Культивується, наприклад, виставляння у соцмережах оголених фотографій і збирання підписників, які на тебе дрочать. Це, згідно з їх релігією, надає тобі додаткових сил. Уся сперма, виплюснута на монітор із твоїм зображенням, — додасть додаткові бали до твоєї карми.

Так, спокійно, дихай, я до них ніколи не вступала і не належала, але був один нюанс. У порноіндустрію мене привів саме один з членів тусовки, якого згодом вони вигнали, він став моїм першим агентом. По суті, агент — це той, хто зводить фотографів і моделей, пам’ятає графіки і нюанси роботи кожного учасника процесу і завжди отримує від тебе відсоток з заробітку. У мого агента було багато контактів, але, оскільки він був з тусовки Каули-Дхарми, я завжди користувалась цим і не заперечувала, що я одна з їх членів.

Я була дуже гидливою. Значно більше, ніж зараз. Коли мене запитували, чи я «від них», я завжди стверджувала, що так. З однієї простої причини. В цій тусовці є мільйон правил, серед яких, приміром, правило про те, що не можна кінчати на обличчя чи в рот. Дивне правило як для середовища, де культивується порно, правда? Але мені пасувало, я цим користувалася. В мене кінчати теж не можна було, бо я не пила таблеток. Мені кінчали на живіт чи на спину, і це мене влаштовувало.

У ЗМІ старанно нав’язується образ, що проституція і зйомки в порно — це те саме. Ну і, звісно, порноактор — це круто, а порноакторка — це принизливо. «Ви хотіли б, щоб ваша дочка була порноакторкою?» — питають найбільш правовірні, лякають незворотньою лібералізацією статевих стосунків і появою цілком легальних професій. У першу чергу — це не те саме, бо ні жінка, ні чоловік від порно не отримують задоволення і вам платять не за секс, а за виставу. Ви граєте у кіно чи знімаєтесь у фотосесії. Ви не спите за гроші.

Я прийшла в порно з дивної і нестандартної тусовки, можна сказати, пройшла через задній вхід у порноіндустрію. Здебільшого дівчат беруть із модельних агентств, а не з сект. Але так сталося, такий у мене був контакт. Втім, навіть незважаючи на це, до мене ставилися дуже добре. Люди, що працюють у порноіндустрії, — здебільшого інтелігентні, ввічливі й освічені, це не страшні підпільні підвали, це хороші і великі апартаменти, це не страшні й убогі ґвалтівники — це, здебільшого, молоді привабливі люди. У цьому середовищі не говорять лише про секс чи про партнерів, тут є актори театрів, художники, колишні спортсмени, студенти хороших вузів. Звісно, на мене перед першою зйомкою давили суспільні стереотипи, я теж боялася, що заберуть паспорт, хтось казав, що перед кожним сеансом порноакторам дають доріжку кокаїну, щоб ті почувалися більш розкутими на зйомках. Мене, як і раніше, більше турбувала власна безпека, а не секс.

Усі мої побоювання виявились марними.

Я не агітую нікого, кожному своє. Але так, мені пощастило, втім, я вже пройшла через безліч студій, фотографів, і я сама, жертва стереотипів, не раз долала власні, емпірично, просто йдучи і досліджуючи, правда це чи ні. Мене постійно шокувало те, наскільки в нас їх багато — безсенсових і безапеляційних тверджень про речі, які так далеко від нас. Ми наче живемо в сучасному суспільстві, де за допомогою відео можна побачити усе, що відбувається на Марсі, де більше не вірять у язичницьких Богів. Тобто ми більше не пояснюємо кожне незрозуміле явище злістю божества, але ми далі і далі породжуємо міфи, самі їх поширюємо і самі ж за їх канонами живемо.

Можливо, мені справді пощастило, але чи у всіх інших професіях щастить більше, ніж у цій? Чи на сталеварному заводі не можна впустити собі на ноги верстат і назавжди залишитись калікою, чи по щоденній дорозі з заводу в Макіївці до Донецька натрапити на якогось маніяка-вбивцю? Так само як і подорожувати дівчині самій автостопом. Воно, звісно, більш ризиковано, ніж сісти на автобус, але сісти на автобус теж більш ризиковано, ніж сісти на літак. Але на рейсовому літаку значно небезпечніше, ніж на особистому. Втім, ніхто ж не забороняє автобуси.