Saint Porno. Історія про кіно і тіло

Вудман

Моїм першим режисером-актором був П’єр Вудман. Він дуже ніжний і турботливий при знайомстві, а коли вмикається камера — перетворюється на монстра і демона. Я одразу ж почала проводити безліч паралелей з Росією, не слід було цього робити. Але в Росії акторів майже немає, всі грають на майданчику самих себе. Агресивні чуваки грають агресивні ролі, ніякі чуваки — грають ніякі ролі. А тут я вперше в житті побачила факера, який у житті кардинально відрізняється від своєї ролі. Він на камеру кричав на мене, шльопав, говорив принизливі речі, а потім камера вимикалась, і він одразу: «Вибач, будь ласка, за те, що я кажу. Все нормально? Може, хочеш відпочити? Чаю? Душ? Поїсти?» Я захоплювалась тим, як він грає роль, протилежну своєму звичному образу. Знову підтверджувалась закономірність: що більше реалізований чоловік сексуально, то він простіший і приємніший у спілкуванні, без жодних натяків на зверхність і агресію. Але я була не втомлена і казала, що все гаразд, він вмикав камеру, і ми продовжували. Тоді і саме з ним я вперше займалася анальним сексом на камеру.

А ще він вимкнув камеру і каже: «В тебе був оргазм?» А я кажу: «Ні, вибач, на зйомках не можу до кінця розслабитись». І він за кілька хвилин ніжно і майстерно довів мене язиком до оргазму. Я кінчила — вперше на зйомках. Потім мені усі дівчата розповідали, що це його фішка і він у цьому майстер.