Saint Porno. Історія про кіно і тіло

Жалість

Зйомка в порно для хлопців — неабияка праця. Вона значно складніша, потребує набагато більшої фізичної витривалості від чоловіків, ніж від жінок, хоча вважається, що навпаки. Суспільство жаліє і сварить дівчат, а хлопців, які знімаються у порно, вважають щасливцями, що вхопили Бога за бороду. Але мені завжди усіх факерів було шкода. Вони втомлюються значно швидше, ніж дівчата, вони мають бути такими витривалими, аби записати сет навіть на годину. Хлопцю потрібно перед десятком людей поставити член і триматись так — буває, що навіть цілу годину. Деякі не можуть розслабитися, вони п’ють таблетки і після зйомок виглядають зовсім не як альфа-самці, а як порожні, вижаті лимони. Усе, що викликають хлопці після зйомок, — жалість. Під час зйомок режисери і помічники завжди піклуються про дівчат, коли є якась пауза, тисячі разів питають, як почуваєшся і чи, може, щось треба, а хлопці стоять збоку і дрочать. Їм треба тримати член під час перерви, щоб одразу після неї почати зйомку.

У акторів з СНД величезні проблеми. По-перше, на цьому ринку немає чоловіків-порнозірок. Чоловіче порно в Росії — безособове. Серед чоловіків я знаю лише чотирьох більш-менш адекватних акторів, іноді трапляються просто випадкові новачки, і вони геть усі страшенно непрофесійні. Я зустрічала лише двох, що потрапили зі своїм досвідом у Європу.

Уяви, що навколо тебе купа людей. Всі ржуть, їдять, щось п’ють, ходять туди-сюди, а їм треба поставити член по дзвінку чи кінчити по дзвінку. Їм дуже важко. Дівчата лежать і чекають, а хлопці дрочать по п’ять хвилин поза камерою. Іноді до цього залучають дівчину, що знімається, вона має ставити хлопцю член, особливо якщо вони у стосунках.

У них проблеми не з потенцією, проблеми в голові. Вони банально не люблять те, чим заробляють собі гроші на життя. Бо для них — це хліб насущний, але в їх середовищі заведено не любити місце, оточення й умови, у яких ти заробляєш на свій хліб. Це частина психології, заробіток — це одне, а життя — щось інше. Мені здається, якби вони справді любили секс — все було б простіше. А так, як є, — в Росії майже усі актори кінчають від того, що дрочать, а європейські й американські актори — від сексу на знімальному майданчику. На практиці це так: ми відзняли вже з хлопцем усі сцени і підійшли до фіналу, коли йому треба кінчити на мене. Ми робимо перерву, я могла б навіть випити в цю перерву кави, але мушу чекати, бо йому треба як слід подрочити — просто щоб кінчити. Це напруга, яку неможливо передати словами, це сором, який відчуває актор і який переноситься на всіх навколо, він відчуває, що не може, і всі намагаються не сміятися і не знущатися.

Звісно, грати важко усім. На таких зйомках ти втомлюєшся і старішаєш значно швидше, ніж одягненим перед камерою чи на сцені. Актори і публічні люди взагалі не живуть довго. Тільки дуже товстошкірі, ті, яким усе одно, як вони виглядають, усе одно, як їх чують і бачать, що про них думають. Актори недовговічні, вони наче натуральне молоко, яке скисає дуже швидко. Я знімалася з дуже молодими і зі старічками, що годилися мені майже в дідусі і бабусі.