У Канни мене запросили в червні, купили квитки буквально за кілька днів до зйомок. В аеропорту мене зустрів фотограф Цедрік. Він приїхав на розкішному білому кабріолеті, і ми одразу ж поїхали до його вілли. У Каннах не було передбачено ніякого сексу, мені не треба було здавати аналізи. Він на кілька днів запрошував відомих порноакторок і просто гарненьких дівчат для зйомок фотосету, у якому були портрети дівчат під час оргазму. Я жила у нього три дні, ми знімалися по годині щодня, він поводився досить відсторонено, готував нам французький сніданок, а на вечерю — піцу. Я багато гуляла містом, але ні з ким так і не познайомилася, там відпочивають в основному багаті пенсіонери. Франція видалася занадто холодною для мене, люди надто відсторонені, куди краще було з португальцями і навіть угорцями.
Там до мене прийшло розуміння, що європейці для мене — досить чужі. Я хочу бути схожою на них, я розділяю європейські цінності, але почуваюся абсолютно іншою. Я відчуваю занадто багато депресивності в наших містах, занадто багато мертвих тіл, що сновигають моїми вулицями, у моєму вагоні метро, у магазині біля будинку. У той самий час навколо надто багато людей, близьких духом, вони просто заховані, вони часто за оболонкою, вони іноді навіть прикидаються мертвими, але достатньо їм усміхнутися — і вони оживають.