Saint Porno. Історія про кіно і тіло

Не дивитися

Я не люблю порно, не можу дивитися на екрані секс — ні свій, ні чужий. Еротика мені подобається, я її дивлюсь, а порно — ні, ніколи. Я можу переглянути трейлер, щоб оцінити якість, але своїх фільмів ніколи не дивилась. Я не проти зніматись у тому, що мені не подобається, але подобається іншим. Мене впирає процес, але дивитись — ні. В мене навіть є кілька знайомих дівчат, яким я пропонувала зніматися разом, але вони усі говорять, що не хочуть, аби їх тіло виглядало негарно. Для мене це не дуже важливо. Мені цікавий процес, а не результат. Хтось побачить гарне порно, хтось негарне, для когось порно взагалі — це негарно. Як, наприклад, для мене. Втім, я бачила кілька хороших порнофільмів, але розумію, що туди можу пробитися тільки професійною працею. Починалося все з Пітера і з забитої душової у якомусь совковому особняку, а в Лісабоні я єдина запрошена акторка з СНД, що знімається з найкращими порнозірками Європи на віллах з басейнами і видом на море.

Головна агентка у Європі для дівчат із екс-совка — Аліна Хенесі, відома порно-оскароносиця за фільм 2008 року. Вона знімалась з Рокко Сіфреді, мені пощастило знятись із ним у одній маленькій сценці, але я бачила його офіс, штаб-квартиру в Будапешті. У цього чувака вся стіна в порно-оскарах різних років, він талановитий актор і режисер, хоча знімає таку жесть, що, як написала інша режисерка жіночого порно Еріка Ласт: «Не хотіла б, щоб мої доньки взнали про секс із його фільмів».