Коли я закінчила останню зйомку, в мене було десь три штуки баксів. Мені терміново треба було в Київ, страшенно не хотілось лишатися ще на день, але не було зручних квитків ні на літак, ні на потяг. Я пообідала в якомусь ресторані, перевдягнулась із сексуальних у хіповські шмотки і вирішила перестрибнути у паралельну реальність: іще кілька годин тому я була порнозіркою, а тепер я у фурі автостопом їду до Києва. Поки я зібралася — вже вечоріло, це також не було ознакою того, що це хороша ідея. Так, їздити дівчині самій автостопом — великий ризик. Але коли в тебе в наплічнику високі каблуки, еротична білизна і три штуки баксів, а не спальник і намет — це зовсім інші відчуття, ось тільки тоді ти розумієш, що таке по-справжньому «небезпечно для дівчини самій автостопом».
Спершу зупинилася фура з закарпатськими номерами «АО». Але чоловік їхав в обхід Білорусі і страшенно повільно, тож прямо перед Білоруссю я зупинила вже наступну фуру — дніпропетровську. Весь автостоп по Росії в мене був з привітанням «Слава Україні — Героям Слава». У Білорусі було страшенно важко, мене боялися брати, я йшла кілька годин уздовж дороги. Потім зупинився мікроавтобус без вікон. Вантажний, але всередині сиділо мужиків п’ять. Заробітчани, які поверталися з Росії в нищу Білорусь. Я бачила по їхніх очах, що вони голодні. Але я була втомлена йти і сіла. Чого сіла? Думала про себе: «От дура!» Але все було в порядку, жодних навіть непристойних жартів, якими водії іноді перевіряють дівчину на можливість щось від неї отримати, все було о′кей, вони мене трішки провезли і висадили.
По поверненні у Київ нічого нового не відбувається, я пишу про свої переживання. Для мене порно — це найкращий спосіб відволіктися від своїх роздумів. Хтось іде на дешевий тупий голлівудський фільм у кіно, аби відволіктися, а я знімаюсь у порно. Це забирає твої думки і дозволяє ні про що не замислюватись. Людям незручно спілкуватися зі мною, бо в мене є власні роздуми про світ і соціум, про причини і наслідки, мені хочеться змінити світ навколо, і я вірю в себе.