Уявіть собі монарха Ага-Мохаммед-хана, який наказує вбити чи осліпити все населення міста Керман без винятку. Його преторіанці енергійно беруться до роботи. Вишиковують містян, зносять голови дорослим, виколюють очі дітям. […] Згодом процесії сліпих дітей полишають місто. Деякі втрачають дорогу, блукають у пустелі й помирають від спраги. Інші доходять до поселень, […] співаючи пісень про винищення мешканців Кермана.
Я плив, море було безкінечним, я не бачив берега. Таніт була безжальна, я отримав відповідь на молитви. О, ви, ті, хто тоне в любові, пам’ятайте мене.
Світ — це полум’я, що палає за темним склом.