Снаф

Розділ 20 Шейла

У 1944 році, на зйомках фільму «Кісмет», Марлен Дітрих пофарбувала ноги за допомогою мідної фарби. Фарби на базі свинцю, забарвленої міддю. Свинець в'ївся в її шкіру. Ледь не отруїв її до смерті. Міз Райт розказує мені це, поки я помішую віск, що плавиться у пароварці.

Міз Райт, вона скидає свій топ із довгими рукавами, джинси та трусики й нахиляється, щоб розстелити банного рушника на кухонному столі. У її двокімнатній квартирі голі стіни, всіяні невеличкими дірочками. Ніяких меблів, крім запацяного білого дивана, який розкладається в ліжко. Два кухонні стільці, вигнуті з хрому, і такий же стіл. Міз Райт розкладає другий і третій рушники на столі. Розкладає ще, поки рушники не утворюють товстий лежак.

Шафки порожні. У її холодильнику ви, можливо, знайдете у згорткові фольги що-небудь, узяте на виніс у грецькій забігайлівці на першому поверсі. На бачку унітаза прилаштований останній моток туалетного паперу.

Присівши голою дупою на край кухонного столу, міз Райт каже, що акторка Люсілль Болл завжди відмовлялася від косметичної хірургії. Ніяких підтяжок для Люсі. Натомість вона відрощувала волосся на скронях, довгі, товсті прядки волосся, які звисали над обома вухами. Перед кожною публічною появою, перед зйомками фільму чи телепередачі Люсі завивала ці довгі прядки довкола дерев’яних зубочисток. Щільно нап’явши сіточку для волосся на маківку, Люсі відтягала кожну зубочистку вгору та назад, підтягаючи таким чином обвислу шкіру щік. Закріпляла зубочистки у вічках сіточки, потім на весь цей бардак натягала пишну руду перуку. Щоразу, коли ви бачите Люсі Болл після певного часу в повторах старих телепередач, коли вона робить пики та горлопанить, доводячи глядача до колік, коли вона усміхається, маючи чудовий вигляд на свій вік, — насправді ця жінка агонізує.

Щира правда, за словами міз Райт.

Киваючи на коробки, поскладані стосами у вітальні, коробки за написом «Благодійність» або «Сміття», я питаю, чи вона планує якусь подорож.

І міз Райт далі посуває свій зад на рушниках. Схопившись руками за край столу, щоб рушники не ялозили по ньому, вона сунеться по них дупою, поки не сідає повністю. Підтягає обидві ноги до себе, ставлячи їх на край столу. Цілковито гола. Коліна широко розкинуті, як у жаби, і вона питає: «Чи я кудись збираюся?»

Її нігті перебирають волосся на лобку, висмикують курчаву сиву волосину, й міз Райт кидає волосину на підлогу, кажучи: «Не будемо занадто сором’язливими, гаразд?»

Вона каже, що актор Бренч Бакарді колись мастив клеєм «Елмерз» її обличчя. Так само, як усі ми намазюкували його на руки в молодшій школі. Молочна кислота руйнувала всі слабкі, мертві клітини шкіри, а зіщипування, стягання, здирання маски з засохлого клею прочищало пори та висмикувало поодинокі волоски.

Міз Райт каже, що кінозірка Таллула Бенкхед збирала шкарлупу від яєць, перемелювала її на крупний порошок, а тоді змішувала зі склянкою води та випивала. Уламки шкарлупи розтирали, роздирали, пошкоджували її горло рівно настільки, щоб забезпечити оцей низький, глибоко чуттєвий голос. Ходять чутки, що Лорен Бакалль робила те саме.

Міз Райт обдивляється моє волосся. Вона випинає підборіддя та каже потерти аспірин і змішати його з дрібкою шампуню. Помити цією сумішшю волосся, й це позбавить мене будь-якої лупи.

А я? Я просто помішую віск.

І міз Райт каже, розкинувши ноги посеред кухонного столу: «Невже твоя мамця нічого тебе не вчила?»

Мерилін Монро, каже вона, підрізала підбор одного туфля, щоб одна нога виходила коротшою і задниця сильніше вихляла при ході.

Найкраща річ, щоб замаскувати прищик, — звичайна зубна паста. Щоб зменшити припухлість під очима, ляж та поклади по ломтику сирої картоплі на кожне. Альфаліпоєва кислота, яку містить картопля, зупиняє запалення. Очищай шкіру обличчя скрабом із кухонної соди й ніколи не користуйся милом.

Я кажу їй, що віск готовий. Не надто гарячий і не надто тугий. На пічці стоїть одна каструлька з легкоплавким воском, таким жовтеньким, який треба кип’ятити прямо в його баночці. В іншій кастрюльці упаковка отих кульок із Франції, схожа на упаковку лузаного гороху, тільки темно-синього. Твердий віск, розтоплений до стану темно-синьої пасти.

Міз Райт запитує: «Ти порізала муслін?»

Рулон муслінової тасьми, широкої та білої, як стрічка в касовому апараті або в арифмометрі, частину його я вже розрізала на маленькі квадратики.

Дивлячись, як я занурюю дерев’яну паличку, таку, яку лікарі називають шпателем для натискання на язик, дивлячись, як я занурюю дерев’яну паличку та кручу нею в каструльці з білим воском, міз Райт каже починати з темно-синього. Твердий віск легше контролювати. Темно-синій французький віск дає кращі контури. Кращий контроль біля ніжних місць.

Дивлячись, як я зачерпую кавалок гарячого темно-синього воску та повертаюся, щоб нахилитися між її колінами, міз Райт каже, що Делорес Дел Pio зазвичай намащувала соски виноградним порошком «Джелло Мікс»[30], щоб зробити їх темнішими. Щоб їх було краще видно крізь одяг. Рита Гейворт користувалася полуничним «Джелло Мікс», щоб фарбувати свої соски в яскраво-рожевий колір.

Та фотомоделька, Бетті Ґрабл, щедро оббризкувала свою голу дупу та цицьки лаком для волосся. Завдяки цьому ліфчик і трусики її купальника щільно прилягали в тих місцях, де їй було треба. Лак для волосся під високими підборами діє так само.

Сива мохнатка міз Райт розвалилася на столі. Пухнасто-білява з сивими коренями. Рожева риска її шраму від епізіотомії спускається від нижнього краю ще трохи. Обтираючи дерев’яну паличку, я розмащую синій віск. Тягну гарячий віск за ростом волосся.

М’язи на її ногах судомно скорочуються, випинаються малюнком під її шкірою. Очі щільно замружені. Міз Райт розповідає, що дрочило Лон Чейні варив яйця. Граючи Привида Опери, Чейні приносив на знімальний майданчик круто зварене яйце. Перед зйомками він чистив його та обережно відділяв гумувату, білу мембрану, яка оточує білок. Щоб здаватися сліпим, Чейні клав цю мембрану собі на зіницю. Типу фальшива катаракта. Бактерії збирались під мембраною, і Чейні втратив зір на цьому оці.

Щира правда.

Шпателем для придавлювання язика я зачерпую ще пригорщу гарячого воску. Розмащую його, щоб вкрити ще частину лобка міз Райт.

Щоб зарадити болю, лютому, пекучому, жалючому болю, коли висмикуєш волосся, більшість фахівців, каже міз Райт, притискають місце пальцем. Сильно притискають, щоб заніміли нервові закінчення. Але значно краще, каже вона, ляпати. Справжні майстри віддирають віск. Смикають сильно-пресильно та ляпають долонею по вищипаному місцю. Теж сильно-пресильно.

Вона каже, голити ноги треба тільки вранці. Увечері вони завжди трішечки набряклі, й ти ніколи не зріжеш всю волосинку. На ранок матимеш щетину.

Зачерпуючи нову гарячу порцію воску, я питаю, чому вона народила дитину, яку віддала. Чому вона, ну, просто не перервала вагітність? Для чого було переживати всі труднощі пологів, якщо вона не збиралася залишати дитину в себе? І, перехилившись через той хромований кухонний столик, я намащую ще одну гарячу темно-синю смугу між її ногами.

Для пілінгу використовуй холодну кавову гущу. Дубильна кислота ніжно відчищає мертву шкіру. Щоб замаскувати целюліт, притисни до шкіри шар теплої кавової гущі на десять хвилин. Вкриті ямочками стегна миттю почнуть виглядати краще, щоправда тільки на наступні дванадцять годин.

Вона каже, що зачаття її дитини було таким мерзотним, це була така зрада, що їй хотілося, щоби хоч щось хороше вийшло з того всього.

Міз Райт киває на наступну гарячу грудку розплавленого воску й каже: «Я чула, якщо кладеш ніж під кухонний стіл, то біль розрізається надвоє і болить удвічі менше».

У кіно для дорослих, каже вона, крупний план ерегованого члена, який входить до котрогось із отворів, називають «м’ясо». Її очі все ще замружені, зуби зчеплені, пальці скрутилися в кулаки, віск сохне, а піт стікає на згорнутий рушник, і міз Райт каже: «Містере Де Мілль, я готова зніматися в м’ясі».

Каже відривати віск, тягнучи проти росту волосся. Каже відривати швидко та ляпати общипану ділянку.

Церковний дух запалених свічок. Дух торта на вродини — перед тим, як загадаєш бажання та дмухнеш. Від її піхви віє пекарським запахом теплого хліба.

Крізь стиснені зуби вона цідить: «Я не збиралася бути порнозіркою».

Міз Райт каже, що є така класична французька хитрість: умочуєш губку в холодне молоко та тримаєш на лиці кілька хвилин. Потім умочуєш губку в гарячий чай і також кладеш на обличчя. Холодні протеїни молока та гарячі антиоксиданти чаю покращать кровообіг у шкірі, і ти просто засяєш.

Доріжки поту обплутали її голі стегна. Всмоктуються темними плямками в стос підстелених рушників. Міз Райт питає: «Ти любила свою маму?»

І я піддіваю краєчок синього воску. Трохи відтягаю від шкіри. Відриваю довгу смугу негнучкої темно-синьої маси. Віддираю Коврову доріжку з білявим ворсом та сивими кінчиками. Сильно ляпаю по шкірі.

Напевно, це боляче, бо очі міз Райт наповнюються сльозами.

Від поясу і нижче вона регресувала до маленької дівчинки. Гладенька, наче дупа немовляти.

Крапельки крові проступають звідусіль. Кожна цибулинка стає крихітною червоною крапочкою.

Я знову ляпаю долонею, щоб зменшити біль, і сльоза, змішана з тушшю, виповзає з куточка одного ока та біжить по обличчю міз Райт, прокреслюючи чорну лінію. Тому я ляпаю ще сильніше, забризкуючи нас обох її кров’ю.