Мій боже милий, знову лихо!..
Було так любо, було тихо;
Ми заходились розкувать
Своїм невольникам кайдани.
Аж гульк!.. І знову потекла
Мужицька кров! [113] Кати вінчанні,
Мов пси голодні за маслак,
Гризуться знову.
[1853–1859, Новопетровське
укріплення — С.-Петербург]