Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том 2

«Світе ясний! Світе тихий…»

Світе ясний! Світе тихий!

Світе вольний, несповитий!

За що ж тебе, світе-брате,

В своїй добрій, теплій хаті

Оковано, омурано

(Премудрого одурено),

Багряницями закрито

І розп’ятієм добито?

Не добито! Стрепенися!

Та над нами просвітися,

Просвітися!.. Будем, брате,

З багряниць[206] онучі драти,

Люльки з кадил закуряти,

Явленими[207] піч топити,

А кропилом будем, брате,

Нову хату вимітати!