Умре муж велій в власяниці[201]
Не плачте, сироти, вдовиці,
А ти, Аскоченський[202], восплач
Воутріє на тяжкий глас.
І Хомяков[203], Русі ревнитель,
Москви, отечества любитель,
О юбкоборцеві восплач[204].
І вся, о Русская Беседа[205],
Во глас єдиний ісповєдуй
Свої гріхи.
І плач! і плач!
17 іюня [1860,
С.Петербург]